Ухвала суду № 75682065, 30.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №573/998/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Черкашина М. С.Номер провадження 11-сс/788/268/18 Суддя-доповідач - Матус Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Литовченко Н. О., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Урожайна країна» адвоката Штепіль О.В. на ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 27 червня 2018 року про арешт майна

учасників судового провадження:

прокурора - Журавель Т.В.,

представника власника майна - ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

23 червня 2018 року слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Чухліб В.В. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Біланом Г.І., про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що 07 травня 2018 року до чергової частини Білопільського ВП надійшов рапорт т.в.о. начальника СКП Білопільського ВП Горкуши В.Г. про те, що був виявлений факт самовільного зайняття та використання ТОВ «Урожайна країна» земельних ділянок із земель запасу державної власності площею 50 га на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області та 28 га на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області без відповідних договорів оренди, а врожай соняшника вирощений на вказаній земельній ділянці є фактично речовим доказом її самовільного зайняття для сільськогосподарських потреб. На даний час виникла необхідність забезпечити збереження речових доказів у кримінальному провадженні - посівів соняшника, що ростуть на самовільно зайнятій земельній ділянці до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та подальшого повернення врожаю в дохід держави, в тому числі з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

27 червня 2018 року слідчий суддя Білопільського міськрайонного суду Сумської області розглянувши клопотання слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Чухліб В.В., погоджене прокурором Білопільського відділу Сумської місцевої прокуратури Білан Г.І. про арешт майна, постановив ухвалу, якою наклав арешт на посіви сільськогосподарської культури - соняшника на земельній ділянці площею 55,4612 га, без кадастрового номера, яка розташована на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту, позбавивши особу, яка володіє даним посівом, права відчуження, розпорядження та користування даним посівом соняшника.

Слідчий суддя мотивував ухвалене судове рішення тим, що врожай соняшника вирощений на вказаній земельній ділянці є фактично речовим доказом її самовільного зайняття для сільськогосподарських потреб та має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення. Також слідчим суддею було враховано розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна Штепіль О.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «Урожайна країна» уклало договір про надання правової допомоги 09 липня 2017 року, в день закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, копія оскаржуваного рішення була отримана адвокатом 11 липня 2018 року, а апеляційна скарга була подана 12 липня 2017 року, тобто протягом двох робочих днів, які були необхідні для ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того зазначає, що зазначене в ухвалі слідчого судді майно не визнане слідчим речовим доказом, а розрахований розмір шкоди є менший, ніж розмір істотної шкоди в розумінні ст. 197-1 КК України. Вважає, що слідчим суддею не враховано розумність та співмірність обмеження права власності, оскільки врожай має бути зібраний у відповідний термін.

Заслухавши доповідь судді, представника власника майна адвоката ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів провадження та ухвали слідчого судді вбачається, що клопотання слідчого було розглянуте без участі представника власника майна. При цьому в матеріалах провадження відсутні дані про належне повідомлення судом власника майна про день та час судового розгляду. Наявна в матеріалах провадження повістка про виклик до суду (а.п. 95) та довідка слідчого Чухліба В.В. від 25 червня 2018 року (а.п. 96) не є підтвердженням належного повідомлення, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про подальший рух повістки, дані про її вручення чи неможливість такого вручення, а слідчий Чухліб В.В. є стороною кримінального провадження, тобто його пояснення не є неупередженими.

Оскільки клопотання адвоката Штепіль О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження містить достатні підстави для поновлення цього строку, а також враховуючи те, що судом не було вжито будь-яких заходів для повідомлення власника майна про час та місце розгляду клопотання слідчого, керуючись у тому числі ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, згідно з якими кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Чухлібом В.В. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018200130000205 від 08 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України по факту самовільного зайняття та використання двох земельних ділянок площею 50га на території Ободівської сільської ради та 28га на території Річківської сільської ради без відповідних договорів оренди.

При цьому відповідно до листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11 червня 2018 року №10-18-0.45-4329/2-18 на момент проведення перевірки земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення на території Річківської сільської ради Білопільського району площею 26,6542 га взагалі не використовувались.

Постановою слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Чухліба В.В. від 27 липня 2018 року у вказаному кримінальному провадженні була змінена кваліфікація вказаного кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Зважаючи на зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що слідчим та прокурором не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 23 травня 2018 року № 318-ДК/267/АП/09/01/-18 (а.п. 16) та акту обстеження земельної ділянки від 23 травня 2018 року № 318-ДК/52/АП/10/01/-18 (а.п. 17), складених головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Білопільському, Лебединському, Сумському районах та м. Суми Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_8 на території Ободівської сільської ради Білопільського району виявлена земельна ділянка резерву (рілля) площею 51,8725 га, яка самовільно використовується та засіяна соняшником.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05 червня 2017 року (а.п. 20-25) було виявлено земельну ділянку засіяну соняшником та встановлено межі цієї ділянки.

Відповідно до листа начальника Відділу у Білопільському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області Глущенка Д.С. від 14 червня 2018 року №364/102-18 зазначена земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель (а.п. 32).

Відповідно до листа заступника директора ДП «Сумський інститут землеустрою» ОСОБА_10 від 07 червня 2018 року № 510/01-20 (а.п. 26-27) уточнена площа земельної ділянки, яка становить 22,4612 га..

Тобто, матеріалами провадження підтверджується обґрунтованість підозри в тому, що був вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки щодо земельних ділянок особливо цінних земель. Розмір заподіяної шкоди при такій кваліфікації кримінального правопорушення значення не має.

При цьому колегія суддів враховує, що поняття «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що могло бути вчинене правопорушення, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що посіви соняшнику на зазначеній земельній ділянці можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні як для доведення факту її самовільного зайняття, так і для доведення зв'язку невстановлених осіб з зазначеною земельною ділянкою. Вказаний висновок слідчого судді не оспорюється і в поданій апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що посів соняшника не визнаний речовим доказом спростовуються постановою слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Чухліб В.В. від 07 червня 2017 року про визнання вказаного посіву соняшника речовим доказом у кримінальному провадженні (а.п. 92).

Доводи апеляційної скарги про те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора не можуть бути прийняті до уваги. З ухвали слідчого судді вбачається, що на посів соняшника накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування даним посівом. Колегія суддів, зважаючи на ту обставину, що до часу збирання врожаю соняшника має минути близько двох місяців, вважає, що в цей період не може бути завдано значної шкоди володільцю вказаного посіву шляхом накладення арешту таким способом.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу прокурора на необхідність вирішення питання зберігання речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України у спосіб, що мінімізує шкоду, заподіяну володільцю посіву соняшника та на можливість скасування арешту майна за клопотанням його володільця на підставі ст. 174 КПК України, якщо останній доведе, що в його подальшому застосуванні відпала потреба.

Доводи захисника ОСОБА_4 про порушення слідчим строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки майно, зазначене у клопотанні слідчого, не є тимчасово вилученим.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на відповідність конкретно зазначеного в клопотанні слідчого майна критеріям ст. 98 КПК України, а відтак з урахуванням позиції як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, а також загальних засад кримінального судочинства (ст. 7, 9, 13, 16, 22 23, 26 КПК України) та загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України) колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що в даній ситуації, арешт майна відповідає інтересам та потребам досудового розслідування в цій справі, такий вид втручання у права та законні інтереси ТОВ «Урожайна країна» спрямований на встановлення фактичних обставин справи, арештоване майно можливо використати як доказ вчинення злочину.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 173 КК України застосував такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Урожайна країна», або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, колегія суддів вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 134, 170, 172, 309, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ТОВ «Урожайна країна» адвокату Штепіль О.В. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 27 червня 2018 року про арешт майна.

Ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 27 червня 2018 року, якою накладено арешт на посіви сільськогосподарської культури - соняшника на земельній ділянці площею 55,4612 га, без кадастрового номера, яка розташована на території Ободівської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Урожайна країна» адвоката Штепіль О.В. - без задоволення.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Матус В. В. Литовченко Н. О. Рунов В. Ю.