Постанова № 75679858, 26.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3289/17 Номер провадження 22-ц/786/1242/18Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів : Одринської Т.В., Лобова О.А.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно

та зустрічний позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_5звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Позов обґрунтував тим, що йому, його батькові ОСОБА_6, його матері ОСОБА_7 та сестрі ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належав житловий будинок за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Кірово, вул. Кірова, 3 (на даний час с. Пальчиківка, вул. Урожайна, 16). 19 жовтня 1992 року помер його батько ОСОБА_6 Після смерті батька його частку в рівних частинах успадкували дружина ОСОБА_7, сестра ОСОБА_5 та сам позивач – ОСОБА_5

28 серпня 1993 року ОСОБА_5 вийшла заміж та змінила прізвище на «Петрова». 14 липня 1993 року в неї народився син – ОСОБА_8

14 серпня 2007 року ОСОБА_9 померла. Спадкоємцями після її смерті були ОСОБА_7 та ОСОБА_4

12 грудня 2011 року померла мати ОСОБА_7 Відповідно до заповіту спадкоємцями в рівних частинах є її сини ОСОБА_5 та ОСОБА_5

На їх заяви про прийняття спадщини державним нотаріусом ОСОБА_10 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку оскільки у свідоцтві про право власності на житловий будинок не виділена частка спадкового майна у спільній сумісній власності, яка належала померлій ОСОБА_7

Просив визнати за ним – ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, а саме на 7/12 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що розташований в с. Пальчиківка, вул. Урожайна, 16, Полтавського району та області. Визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, державний акт на право власності серії ІІІ-ПЛ № 023329; земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0222 га, державний акт на право власності серії ІІІ-ПЛ № 023329; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5778 га, державний акт на право власності серії ІІІ-ПЛ № 023329.

До початку розгляду справи позовні вимоги зменшив та остаточно просив визнати за ним право власності на 7/12 частин спірного житлового будинку з господарськими побудовами.

20 лютого 2018 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, посилалися на те, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями були його дружина – ОСОБА_7 та дочка – ОСОБА_5

А тому просили визнання за ОСОБА_5 права власності на 9/32 частин, а за ОСОБА_4 право власності на 3/16 частин спірного житлового будинку з господарськими побудовами.

У подальшому від позивача за первісним позовом надійшла заява про визнання зустрічного позову та зменшення позовних вимог. Зазначив, що зустрічний позов визнає повністю та просить зменшити його позовні вимоги до 17/32 частин спірного житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Від представника позивачів по зустрічному позову ОСОБА_5, ОСОБА_4 – ОСОБА_11 надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 17/32 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходяться в с. Пальчиківка, по вул. Урожайній, 16, Полтавського району Полтавської області та вцілому складається із: житлового будинку літ. А-1.а, загальною площею 69,2 кв.м., гаражу літ. Б, сараю літ. Б1, сараю літ. б, погрібу літ. б1, літньої кухні літ. В, сараю літ. В1,сараю літ. в, сараю літ. Г, погрібу вхідного літ. г, вбиральні літ. Д , вигріб - № 1, ворота з хвірткою - № 2, огорожа - № 3.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 9/32 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходяться в с. Пальчиківка, по вул. Урожайній, 16, Полтавського району Полтавської області та вцілому складається із: житлового будинку літ. А-1.а, загальною площею 69,2 кв.м., гаражу літ. Б, сараю літ. Б1, сараю літ. б, погрібу літ. б1, літньої кухні літ. В, сараю літ. В1,сараю літ. в, сараю літ. Г, погрібу вхідного літ. г, вбиральні літ. Д , вигріб - № 1, ворота з хвірткою - № 2, огорожа - № 3.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/16 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходяться в с. Пальчиківка, по вул. Урожайній, 16, Полтавського району Полтавської області та вцілому складається із: житлового будинку літ. А-1.а, загальною площею 69,2 кв.м., гаражу літ. Б, сараю літ. Б1, сараю літ. б, погрібу літ. б1, літньої кухні літ. В, сараю літ. В1,сараю літ. в, сараю літ. Г, погрібу вхідного літ. г, вбиральні літ. Д , вигріб - № 1, ворота з хвірткою - № 2, огорожа - № 3.

Повернуто ОСОБА_5 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме - 1030,98 грн.

Повернуто ОСОБА_5 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме - 215 грн.

Повернуто ОСОБА_4 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме - 137,50 грн.

Не погодившись з рішенням суду його оскаржив ОСОБА_5 В апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки його адвокатом без узгодження з ним було подано зустрічний позов у якому не вірно зазначено розмір його частки та у судовому засіданні визнано позов, що не відповідає дійсній його позиції.

Інших доводів незаконності рішення суду в апеляційній скарзі апелянт ненаводить.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким визнати за ОСОБА_3 право власності на 16/32 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходяться в с. Пальчиківка по вул. Урожайній, 16, Полтавського району Полтавської області; визнати за ОСОБА_2 право власності на 11/32 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходяться в с. Пальчиківка по вул. Урожайній, 16, Полтавського району Полтавської області; визнати за ОСОБА_4 право власності на 5/32 частин житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходяться в с. Пальчиківка по вул. Урожайній, 16, Полтавського району Полтавської області.

20 липня 2018 року до Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_4 подано заяву про приєднання до апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_6 (батькові), ОСОБА_7 (матері) та ОСОБА_5 (рідній сестрі та матері ОСОБА_4 ) на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 11 травня 2000 року, на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою : Полтавська область, Полтавський район, с. Кірово, вул. Кірова, 3 (на даний час с. Пальчиківка, вул. Урожайна,16), таким чином, кожному із співвласників належало по 1/4 частині житлового будинку ( а.с. 11 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 103867 19 жовтня 1992 року помер ОСОБА_6 ( а.с. 12 ). Після його смерті на підставі ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР, спадкоємцями першої черги, які успадкували за законом в рівних частках усе спадкове майно були ОСОБА_7 та ОСОБА_5

ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно до ст.ст. 529,549 ЦК УРСР спадщину не прийняли, оскільки на момент смерті батька разом із ним не проживали ( а.с. 13 ) та не подали заяв до нотаріуса про прийняття спадщини.

28 серпня 1993 року ОСОБА_5 уклала шлюб та змінила прізвище на «Петрова», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-КЕ № 328319( а.с. 16 ).

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІІ-КЕ № 417186 14 липня 1993 року у неї народився син ОСОБА_4 ( а.с. 17 ).

14 серпня 2007 року ОСОБА_9 померла ( а.с. 15 ).

Після її смерті, спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину в рівних частинах були ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 204101 12 грудня 2011 року померла ОСОБА_7 ( а.с. 18 ).

За життя померла склала заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, заповіла свої синам ( а.с. 24 ).

У визначений законом строк, спадкоємці звернулися до нотконтори із заявами про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтв про право на спадщину їм було відмовлено. Підставою відмови стала відсутність у останніх розподілу часток та можливості підтвердити заяви про рівність часток, згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок ( а.с. 28 ).

З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2018 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про визнання зустрічного позову та зменшення позовних вимог, якою визнав зустрічний позов та просив зменшити позовні вимоги шляхом зменшення його частки до 17/32 частин спірного житлового будинку, господарських будівель і споруд.

03 квітня 2018 року представником відповідачів по первісному позову подано заяву про визнання вимог та розгляд справи без участі, в якій вказано про визнання позову після зменшення позовних вимог в частці 17/32 частин спірного житлового будинку, господарських будівель і споруд. Просив розгляд справи провести без його участі та участі його довірителів. Зазначив, що позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що дії сторін не суперечать чинному законодавству, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, є волевиявленням сторін, а тому повинні враховуватися при розгляді справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачі за первісним та зустрічним позовом являються спадкоємцями, які прийняли спадщину після померлих, які були власниками вказаного спадкового майна, розташованого на території Пальчиківської сільської ради Полтавського району та області, то відповідно, за ОСОБА_3 можна визнати право власності на 17/32 частин житлового будинку з надвірними побудовами, за ОСОБА_2 на 9/32 частин, а за ОСОБА_9 на 3/16 частин спадкового майна, а саме житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою : вул. Урожайна,16, с. Пальчиківка Полтавського району Полтавської області.

Посилання ОСОБА_2 на те, що його адвокатом без узгодження з ним було подано зустрічний позов у якому не вірно зазначено розмір його частки, та визнано позов ОСОБА_3 не є підставою для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як вбачається з ордерів адвоката та витягів з договорів про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29 січня 2018 року укладених між ОСОБА_4, ОСОБА_2, як заявниками, та адвокатом ОСОБА_11, останньому надані всі права та обов’язки сторін, з правом підпису відповідних заяв, скарг, клопотань, тощо, без будь-яких обмежень.

Згідно актів прийому-передачі до договору від 29 січня 2018 року про надання правової допомоги замовники жодних претензій до Адвоката з наданої правової допомоги не мають. Акт підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_2 власноручно.

Отже, адвокат діяв в межах своїх повноважень визначених законом та договорами. Будь-яких доказів неправомірності дій ОСОБА_11 чи їх неузгодженості з позицією довірителів суду апеляційної інстанції не надано.

Посилання представника ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції відносно того, що в матеріалах справи мається нечитабельна копія свідоцтва про право власності на житловий будинок та посилання ОСОБА_2 у клопотанні про приєднання ксерокопій документів про його фальсифікацію (а.с. 157), спростовується оригіналом свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28 березня 2000 року, дослідженим у суді апеляційної інстанції з метою перевірки доказів наданих в суді першої інстанції, відповідно до якого спірний житловий будинок належить ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення Виконкому Кіровської сільської ради від 28 березня 2008 року № 19, взамін свідоцтва про право власності виданого виконкомом Кіровської сільської ради від 19 вересня 1989 року.

При цьому, подача ОСОБА_4 позовної зави про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним не свідчить про його недійсність, доказів визнання зазначеного вище свідоцтва недійсним в судовому порядку суду не надано.

Слід також звернути увагу, що ксерокопії документів, які після подачі апеляційної скарги надійшли від ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції через канцелярію суду ( а.с. 158-227) суд не може прийняти до уваги, оскільки дані документи подані до суду із порушенням строків встановлених ЦПК України, а самі ксерокопії у порушення положень ч. 2 ст. 95 ЦПК України не завірені і оригінали вказаних документів суду для огляду не надавалися.

Також вказані документи не стосуються доводів апеляційної скарги.

Крім того, посилання ОСОБА_4 на недійсність заповіту ОСОБА_7 не підтверджується матеріалами справи, будь-яких доказів визнання у встановленому законом порядку заповіту недійсним ним також не надано.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для зміни чи скасуванні рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2018 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

ОСОБА_12