Рішення № 75679595, 02.08.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/152/2018 Справа № 537/5033/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, визнання права власності на ? частину квартири як на спільну сумісну власність подружжя, виключення майна із спадкової маси, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 31 травня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, визнання права власності на ? частину квартири як на спільну сумісну власність подружжя, виключення майна із спадкової маси, повернуто до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.

В провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебувала цивільна справа №537/5033/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, визнання права власності на ? частину квартири як на спільну сумісну власність подружжя, виключення майна із спадкової маси.

Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, визнання права власності на 1/2 частину квартири як на спільну сумісну власність подружжя, виключення майна із спадкової маси – відмовлено.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 270 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із зазначеного вище рішення суду, при його ухваленні судом не вирішено питання про судові витрати в частині стягнення з позивача судового збору в дохід держави.

Так, згідно квитанції №6 від 07 листопада 2017 року, позивачем ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 853 грн. 71 коп.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_1, окрім вимоги майнового характеру про визнання права власності на ? частину спірної квартири, він має дві вимоги немайнового характеру, а саме про розірвання мирової угоди та про виключення зі спадкової маси ? частини спірної квартири.

При ухваленні рішення від 03 квітня 2018 року судом не було враховано, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 837 грн. 71 коп. лише за вимогу майнового характеру.

Відповідно до статті 141 Цивільно-процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 8 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік», який був чинний на день подання ОСОБА_1 позову до суду, та за ставками якого мав був сплачений судовий збір при поданні позову до суду, прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1 600 грн. 00 коп.

За викладених обставин, враховуючи положення частини 4 статті 2 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), якою передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 грн. 00 коп., суд приходить до висновку, що сума несплаченого судового збору ОСОБА_1 за дві вимоги немайнового характеру становить 1 280 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що при ухваленні судом рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, визнання права власності на ? частину квартири як на спільну сумісну власність подружжя, виключення майна із спадкової маси від 03 квітня 2018 року не вирішено питання щодо стягнення судового збору з позивача, оскільки в задоволенні позову було відмовлено, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення в цій частині, яким стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 280 грн. 00 коп. в дохід держави.

Керуючись статтями 141, 260, 270 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), суд –

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 1 280 грн. 00 коп. в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя : Д.О. Зоріна