Рішення № 75679188, 27.07.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/569/2018

Справа № 537/1389/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2018 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі – головуючого судді Сьоря С.І., за участю: секретаря Яворської А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ СГ «ТАС» звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ СГ «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21 553 грн. 21 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що на момент ДТП між Позивачем - ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ТОВ «Науково – дослідницький інститут сої» був укладений договір добровільного страхування від 24.03.2015 року № А428898, за яким Позивач застрахував майнові інтереси ТОВ «Науково – дослідницький інститут сої», пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Сузукі», державний номер НОМЕР_1.

31.03.2015 року близько 12 год. 25 хв. вул.Залізничній у м.Кременчуці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля « Аudi А6 Allroad», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Сузукі», державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Науково – дослідницький інститут сої».

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль ТОВ «Науково – дослідницький інститут сої» отримав механічні пошкодження.

Крюківським районним судом м.Кременчука Відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Потерпілий своєчасно звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування.

На основі Калькуляції № 02140_13 від 06.04.2015 р. було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування і визначено суму страхового відшкодування у розмірі 62 560 грн. 54 коп. та сплачено ТОВ «Науково – дослідницький інститут сої» суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням.

З моменту виплати ПрАТ «Страхова група «ТАС» отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

ПрАТ «Страхова група «ТАС» було отримано інформацію про те, що цивільно – правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія» за полісом №АІ/4395974. Оскільки в межах ліміту страховою компанією ПрАТ «СТ «Гарантія» було здійснено виплату в розмірі 41 007 грн 33 коп., то сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач складає 21 553 грн. 21 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча завчасно надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вразі неявки відповідача в судове засідання, не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання повторно не з’явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, - постановив: провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність представника позивача та відповідача.

Розглянувши справу, безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

24 березня 2015 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ТОВ «Науково – дослідницький інститут сої» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №А428898, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Suzuki Grand Vitara», д.н.з ВІ 8999 ВС.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ «СТ «Гарантія» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (поліс №АІ4095974), відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Audi A6 Аllroad», д.н.з ВІ 3113 ВК.

Постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 07.05.2015 року, яка набрала законної сили 18.05.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Вказаною постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 31.03.2015 року близько 12.25 год. на вулиці Залізничній у м. Кременчуці, керуючи автомобілем «Audi A6 Аllroad», д.н.з ВІ 3113 ВК, виконуючи поворот ліворуч не надав дорогу зустрічному транспортному засобу, автомобілю марки «Suzuki Grand Vitara», д.н.з ВІ 8999 ВС, під керуванням ОСОБА_2 та допустив зіткнення, в наслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ст..82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ця постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто вказаною постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 07.05.2015 року встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, внаслідок чого автомобіль «Suzuki Grand Vitara», д.н.з ВІ 8999 ВС отримав механічні пошкодження.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ремонтної калькуляції №02140_13 від 06.04.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Grand Vitara», д.н.з ВІ 8999 ВС визначено у розмірі 64054 грн. 04 коп.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №76186/13/2015 від 24.04.2017 року та умов договору добровільного страхування наземного транспорту №А428898 від 24.03.2015 року, розмір страхового відшкодування визначено в сумі 62 560 грн. 54 коп..

29 квітня 2015 року позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 №А428898 від 24.03.2015 року проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 62 560 грн. 54 коп., що підтверджується платіжним дорученням №48757 від 29.04.2015 року.

Як вбачається з позовної заяви на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту (поліс №АІ4095974), відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Audi A6 Аllroad», д.н.з ВІ 3113 ВК, в рамках прямого врегулювання ПрАТ «СТ «Гарантія» було виплачено ПрАТ «Страхова група «ТАС» 41 007 грн. 33 коп.

18 грудня 2015 року за вих..№1354ТАС/АГ ПрАТ «Страхова група «ТАС» направило на адресу відповідача ОСОБА_1 лист з вимогою повернути суму непокритих збитків, яка складає 21 553 грн. 21 коп., проте вказана вимога залишена без задоволення.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом ст.ст. 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15,від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15 та від 14.09.2016 у справі № 6-725цс16 .

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір сплачений при поданні позову.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. ст. 8, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 14, 511, 993, 999, 1187, 1194 ЦК України суд, ст.ст. 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062 м.Київ проспект Перемоги б.65, код ЄДРПОУ: 30115243, МФО 380269, р/р №26506056202586 у столичній філії АТ КБ «Приватбанк») кошти у розмірі 21 553 грн. 21 коп. та 1762 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 03 серпня 2018 року.

Суддя: