Вирок № 75678890, 03.08.2018, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 547/454/17

провадження № 1-кп/527/9/18

ВИРОК

іменем України

03 серпня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретарів

судових засідань - Таранець Л.П., Волик Л.І.,

з участю прокурорів - Горобця Є.О., Лозанової І.В., Петряник М.М., Гнатенка С.О., Степанця В.Ю.

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників - Охоцької Т.О., Нестеренко А.В., Байдуж Ю.С.,

Грущенка С.Г.,

потерпілих - ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальне провадження № 12016170320000446, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2016 року, кримінальне провадження № 12017170320000034, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого (зі слів), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-07 квітня 1999 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.81 КК України (1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з відстроченням виконання вироку суду на 2 роки;

-18 листопада 2002 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; звільнений 12.06.2006 року по відбуттю строку покарання;

-14 червня 2007 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст.395 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень;

-11 серпня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 ст. 307, 70 КК України до покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскації всього особистого майна;

-15 квітня 2016 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також наркотичних засобів, що були предметом контрабанди. На основі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2015 року та остаточно призначено покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 15.04.2016 із зали суду по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Горошине Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 раніше судимого:

- 26 червня 2000 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна із застосуванням ст. 46 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки з платою штрафу на користь держави в розмірі 680 грн.;

- 04 грудня 2002 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 185, ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, остаточно засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 31 липня 2009 року Ленінським районний судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186, 69 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнений 20.04.2012 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, уродженця с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого: АДРЕСА_5, раніше судимого:

- 28 березня 2012 року Оржицьким районним судом Полтавської області за ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 07.06.2013 року по відбуттю міри покарання,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочин при наступних обставинах.

ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, маючи не зняті та непогашені судимості, за попередньою змовою, маючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 06.12.2016, близько 11:30 год., прибули до будинку ОСОБА_10, розташованого за адресою: АДРЕСА_6. Після цього, ОСОБА_5 пішов до магазину, де працювала ОСОБА_10 та спостерігав, щоб ОСОБА_10 не залишила робочого місця і не перешкодила доведенню злочину до кінця, а ОСОБА_12 та ОСОБА_3 в цей час перелізли через паркан та шляхом віджиму пластикових дверей, проникли в середину будинку, і реалізуючи спільний для всіх учасників злочинний умисел, таємно викрали гроші в розмірі 2000 гривень, одну чоловічу куртку із шкірозамінника «Brave Soul» чорного кольору, дві пари чоловічих кросівок: одні чорного кольору, з білими вставками, марки «Nike», другі зеленого кольору в сіточку, виробництво Фінляндії, ряд документів на ім'я ОСОБА_11, а саме: паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий Семенівським PB УМВС України в Полтавській області 10.08.2006 року, ідентифікаційний код, атестат про повну загальну середню освіту та додаток до нього, диплом кваліфікованого робітника, свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, військовий квиток, свідоцтво про базову загальну середню освіту, дипломи бакалавра та спеціаліста із додатками до них, mp - 3 плеєр «Philips», модем «People net», ряд грошових монет із різних іноземних держав, фотоапарат «Nikon», ноутбук «Asus», револьвер, який не є вогнепальною зброєю «EKOL PYTHON - 2.5», два мобільних телефони «Nokia Е71» і «Samsung» які належать ОСОБА_11 та золоті прикраси, а саме: кільце у формі печатки вагою 6 г, широке кільце з камінням вагою 5 гр, тоненьке кільце з двома листочками та двома камінцями вагою 2 г, сережки у форми кілець вагою 1,5 г, які належать ОСОБА_11 та його матері ОСОБА_10 Після цього ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_12 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Згідно встановленої ставки НБУ станом на 06.12.2016 року ціна 1 грама золота становить - 976 гривень 27 коп. Загальна вартість викрадених золотих прикрас складає вагою 14,5 г та становить 14155 грн. 90 коп.

Згідно висновку товарознавчої експертизи від 18.01.2017 року вартість викрадених речей складає: чоловічої куртки із шкірозамінника - 577 грн., чоловічих кросівок «Nike» та зелених чоловічих кросівок виробництво Фінляндії - 875 грн. кожні на загальну суму 1750 грн., mp - 3 плеєр «Philips» - 499 грн., модему «People net» - 318 грн., фотоапарату «Nikon» - 1539 грн., ноутбуку «Asus» - 1733 грн., револьверу, який не є вогнепальною зброєю «EKOL PYTHON - 2.5» - 1266 грн., мобільних телефонів «Nokia Е71» і «Samsung» - 406 грн. кожного на суму 812 грн., а загалом на суму 8 494 грн.

Всього, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 завдали потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 22 649 грн. 90 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині не визнав повністю та пояснив суду, що 5-7 грудня 2016 року (точної дати не пам'ятає) вони разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у нього вдома вживали спиртні напої, увечері ОСОБА_5 пішов додому, а ОСОБА_4 залишився у нього на ніч. Наступного дня, вранці 06-07 грудня 2016 року, вони з ОСОБА_4 вирішили поїхати в смт. Семенівка, він з метою зняти гроші в банкоматі «Приватбанку», а ОСОБА_4 пояснив, що у власних справах. Зустрілися випадково з ОСОБА_5 та на таксі поїхали в смт. Семенівка. Біля «Приватбанку» ОСОБА_5 пішов відмічатися в центр зайнятості, а вони з ОСОБА_4 чекали його в барі біля вокзалу. Дочекавшись в барі ОСОБА_5, вони пішли у бік вокзалу і зайшли в бар близько 11:00 год. В барі, через деякий час, ОСОБА_4 сказав, що йому потрібно у власних справах. ОСОБА_4 не було можливо 1-2 год., спочатку вони його чекали в барі, потім вийшли на вулицю. Коли ОСОБА_4 повернувся, в руках у нього пакетів не було, після того як пішли сідати в таксі, ОСОБА_4 повернувся і взяв якісь пакети. На таксі вони повернулися в с. Оболонь і продовжували вживати спиртні напої у нього вдома. Потім ОСОБА_5 пішов додому, а ОСОБА_4 залишився у нього. Наступного дня, вранці він повідомив ОСОБА_4, що йому потрібно їхати в Донецьк. ОСОБА_4 повідомив, що йому потрібно на ринок та о 07 год. ранку вони разом з ОСОБА_4 поїхали в м. Лубни. Близько 10:00 год. вони приїхали на автовокзал в Лубни. В Лубнах заходили до бару «Шоколадка», гуляли. Постійно були разом з ОСОБА_4, у нього було при цьому два пакети. На автовокзалі або на ринку, точно не пам'ятає, вони розійшлися. З приводу того, що його впізнали на Лубенському ринку пояснити нічого не може. Не пам'ятає чи збував ноутбук на ринку, не пам'ятає чи ходив з ноутбуком, оскільки був випивший. Не може пояснити, чому під час проведення слідчого експерименту, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказували, що вони вчиняли крадіжку усі разом. Куртку і кросівки, які вилучили у нього вдома були ОСОБА_12, він в них прийшов вночі та попросився у матері переночувати. Під час обшуку, він пояснював, що ці речі належать йому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 вину у вчиненому злочині не визнав повністю та пояснив суду, що 05-07 грудня 2016 року, точної дати не пам'ятає, він прийшов додому до ОСОБА_3, де разом з ним та ОСОБА_12 вживали спиртні напої. На наступний день, йому потрібно було поїхати відмітитися в центрі зайнятості і вони разом з ОСОБА_3, якому потрібно знімати гроші та ОСОБА_12, який не повідомив про свої наміри на таксі поїхали в смт. Семенівка. Після того, як відмітився, зателефонував ОСОБА_3, він сказав, що чекає його на автовокзалі і він пішов на вокзал, де втрьох, в кафе вживали спиртні напої. Через деякий час, ОСОБА_12 відлучився, вони з ОСОБА_3 залишилися в кафе, ОСОБА_12 повернувся з пакетами в руках. Що це за пакети ОСОБА_12 не повідомляв, куди ходив не розповідав. Після чого, на таксі вони повернулися в с. Оболонь і усі пішли додому до ОСОБА_3, де були близько 15 хвилин та вживали спиртні напої. Вдома у ОСОБА_3, ОСОБА_12 передав йому пакет з документами на ім'я ОСОБА_10 та якісь монети та попросив їх сховати, при цьому сказав, що потім забере. Не зміг пояснити чому ховав документи на ім'я іншої особи і чому ОСОБА_12 їх йому передав.

Усе на слідчому експерименті пояснював добровільно, оговорював себе та ОСОБА_3, оскільки до нього застосовували психологічний тиск. Хто саме і що говорив точно не пам'ятає, який тиск чинили зазначити не зміг. При цьому пояснив, що його не били і не катували, казали «зізнавався та отримаєш 1 рік умовно». Заяву про видачу речей писав добровільно, ніхто під час написання цієї заяви йому не погрожував.

Захиснику та іншим особам чи органам не повідомляв про те, що до нього застосовувався психологічний тиск. Під час проведення слідчого експерименту був захисник Грущенко С.Г.

Пояснити чому давав під час слідчого експерименту саме такі пояснення не зміг . Усе, що розповідав під час слідчого експерименту вигадував та фантазував.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив суду, що точної дати не пам'ятає, він приїхав додому до ОСОБА_3, де вживали спиртні напої. Наступного дня приїхали до смт. Семенівки близько 10:00 год. на залізничний вокзал, де знову вживали спиртні напої. Вони розійшлися в своїх справах, він пішов у бік сахарного заводу, хотів прогулятися. По дорозі як ішов побачив будинок, через паркан потрапив на територію домоволодіння, постукав у двері, ніхто не відчинив, після чого обійшов будинок знову постукав у двері ніхто не відчинив, після чого плечем прижався до дверей і зайшов в будинок. З будинку викрав наступні речі: куртку чорного кольору, одні кросівки чорного кольору, які знаходилися в кімнаті, модем, револьвер, який був на полиці при виході, два мобільні телефони. Побачив сейф, який відчинив за допомогою удару кулаком, внаслідок чого двері увігнулися всередину, з нього взяв грошові кошти в сумі 1800 грн., документи та монети іноземного виробництва. Кросівок зеленого кольору не бачив та не викрадав, фотоапарат не пам'ятає чи викрадав, золотих прикрас не викрадав. Усе викрадене склав у великий пакет та пішов на вокзал, зателефонував ОСОБА_3 або ОСОБА_13, вони були на вже вокзалі. Вони його не запитували що це за речі, зайшли знову в бар. Взяли таксі та поїхали до ОСОБА_3 додому, де знову вживали спиртні напої. У ОСОБА_3 вдома віддав ОСОБА_13 документи та монети на зберігання. ОСОБА_3 ніяких речей не давав. Другого дня поїхали в Лубни, ноутбук продавав він за 1000 грн., ОСОБА_3 був в цей час в кафе «Шоколадка». ОСОБА_23 коштів за ноутбук не давав. ОСОБА_3 сказав, що поїхав в Донецьк, він повернувся в Оболонь.

На місце проведення слідчого експерименту був, усе розповів так як йому казали працівники поліції, адвокат їхав у іншій машині, адвокату про тиск не повідомляв, оскільки не довіряв йому. Прізвища працівників поліції не може назвати. Працівники поліції його били, на фото проведення слідчого експерименту видно, що у нього зчесане пів щоки, били його руками, внаслідок чого він впав і зчесав обличчя об килим, який був на підлозі в кабінеті. ОСОБА_3 не звертався до нього з пропозиціями щоб він взяв вину на себе. Покази, які давав під час проведення слідчого експерименту не підтвердив. Йому працівники поліції казали, що якщо він не скажу, що вони були втрьох, то до КПЗ він не доїде. В речах, які були вилучені в будинку ОСОБА_3 він прийшов. ОСОБА_3 в цей час не було, він приїхав до нього додому сам вночі близько 2 годин і мати ОСОБА_3 його впустила переночувати.

Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_13, вина ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненому злочині підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що о 08:30 год. вона пішла на роботу, син в ніч з 05 на 06 грудня 2016 року вдома не ночував. Близько 10:30 - 11 год. до магазину зайшов ОСОБА_3 (на той час вона не знала його прізвище) і поцікавився, де знаходиться продуктовий магазин, вона йому відповіла. Але після того, як він вийшов з магазину він не звернув в напрямку продуктового магазину, а повернув в іншу сторону та через вікно вона помітила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (на той час вона не знала їх прізвищ) стояли на дворі та чекали його. Після того, як ОСОБА_3 вийшов з магазину, вони пішли в напрямку вулиці Поповича. Через 40 хвилин вона вийшла на подвір'я і побачила ОСОБА_5 на перехресті вулиць. Приблизно після 13:00 год. вона пішла додому, де помітила пошкоджені двері зі сторони садка. В будинку усе було перегорнуто, з шаф усе було викинуто, було пошкоджено сейф. Сейф розташований у стіні всередині шафи-купе. Вона викликала поліцію та зателефонувала сину. З сейфу було викрадено в грошові кошти в сумі 2000 грн. і 5000 доларів, золоті прикраси: колечко-печатка близько 6 г, колечко з каменем вагою 6 г, колечко маленьке з двома камінцями, вага невідома і сережки, два фотоапарати, один «Никон», дві пари кросівок, ноутбук, куртка ОСОБА_11, документи ОСОБА_11, 2 мобільні телефони ОСОБА_11, пістолет, який знаходився в шухляді під телевізором, МП-3 плеєр. Після пограбування, через три години, подивилися відео з сусідського ресторану і побачили, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 йшли з пакетами по вулиці, а ОСОБА_5 стояв на «шухері». Не пам'ятає чи казала правоохоронним органам про зазначене відео. Золоті прикраси викрали з бірками. Документів на майно працівникам поліції не надавали. Повернуті речі: куртка, одна пара кросівок, ноутбук, документи, монети.

Процес впізнання ОСОБА_3 відбувався в день викрадення, в поліції, на моніторі комп'ютера передивлялися фотокартки, при цьому були присутні працівники поліції. Також показували фотокартки. Слідчий складав якісь папери, також був присутній Берзул, який приїхав разом з нею в поліцію, оскільки це був її знайомий. В протоколі впізнання було вклеєно одну фотокартку ОСОБА_3. Заздалегідь, ще вдома, розповідала слідчому за якими ознаками може впізнати особу. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - це дівчата з продуктового магазину, вони під час впізнання не були присутні. Підпис в протоколі впізнання належить їй. Кошти в розмірі 5000 доларів в подальшому були знайдені під час ремонту її сином.

Потерпілий ОСОБА_11 пояснив суду, що 06.12.2016 року, йому зателефонувала мати та сказала, що в квартирі відбулося пограбування і повідомила що вона також викликала працівників поліції. Викрали з будинку наступні речі: ноутбук чорного кольору «ASUS», фотоапарат, пістолет, двоє кросівок, одні «NIKE», куртку, документи та монети. З викрадених речей не було повернуто: одні кросівки чорно-зеленого кольору та фотоапарат. На момент викрадення вважав, що були викрадені кошти в розмірі 5000 доларів, але в процесі того як робили ремонт зазначені кошти були знайдено у подвійному дні сейфу. Також було викрадено два телефони «Самсунг» та «Нокія». Через 3-4 дні пригадали, що було викрадено золото. Очевидцем подій він не був. Працівникам поліції надавав документи на фотоапарат та пістолет.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що працює в кафе «Кав'ярня», яке розташоване в смт. Семенівка на території залізничного вокзалу. Події відбувалися взимку, точної дати вона не пам'ятає. Близько 09:00 год. ранку вона прийшла на роботу, там вже троє хлопців сиділи за одним столом. Близько 11:00 год. вони пішли з магазину. Увесь час хлопці сиділи разом, щоб хтось виходив не пам'ятає, вишли з кафе усі разом. Нікого із обвинувачених не впізнала.

Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що в грудні 2016 року, він відкрив кафе «Кав'ярня», яке розташоване на вокзалі в смт. Семенівка, близько 09:00 год. зайшло троє чоловіків, один лисуватий, один худощавий, а один спортивної статури. Розмов між особами не чув. В кафе вони перебували близько 30 хвилин. Зазначені особи можливо перебувають в залі суду, але точено впізнати не може.

Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що взимку 2016 року знаходився в смт. Семенівка на площі території залізничного вокзалу на автомобілі «Рено», близько 10:00-11:00 год. до нього підійшло троє чоловіків і попросили відвезти їх в с. Оболонь, два з яких були нижчого зросту, а один вищого. Під час руху, особи в автомобілі розмовляли, але про що не чув. Чи були у них якісь речі не пам'ятає, але точно нічого в багажник не клав. Чоловіки перед с. Оболонь вийшли з автомобіля. Облич людей не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що він працює в смт. Семенівка. 06 грудня 2016 року, близько обіду, вийшовши з магазину один з чоловіків запитав у нього як пройти до вокзалу, він йому показав. Через деякий час він знову вийшов з магазину та побачив як йдуть двоє чоловіків, які щось несли в руках, що саме не пам'ятає, один з чоловіків привітався, йому здалося, що у нього був «грузинський» акцент. Цього ж дня він дізнався, що з будинку ОСОБА_10 були викрадені речі, оскільки о 17:00 год. потерпіла ОСОБА_10 попросила її відвезти в поліцію.

Як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.12.2016 року, за участю потерпілої ОСОБА_10, впізнання проводилося в магазині «Клубочок», потерпіла заявила, що чоловік, який 06.12.2016 року заходив до неї в магазин, це чоловік зображений на фото № 2 (ОСОБА_3.) (т. 3 а.с.75-76).

Показання потерпілої дані нею в ході судового розгляду стосовно того, що впізнання проводилося в кабінеті у слідчого, повністю спростовуються показами понятих, які були присутні під час його проведення.

Так, свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що вона була на робочому місці в магазині. Близько 14 год. до магазину прийшла слідча і попросила її та ОСОБА_15 бути понятою під час проведення слідчої дії. Вони прийшли в магазин «Клубочок», який розташований в 100 метрах від магазину, де вона працює. Слідча запропонувала ОСОБА_10 описати людину, яка заходила до неї в магазин. Вона сказала, що це була висока людина, смугла, спортивної статури, коротко стрижена, також вона зазначила, що може описати людину та впізнати її за фотокарткою. Після чого їй показали чотири фото і вона вказала на фото під номером 2. Чи був у слідчої заздалегідь складений протокол не пам'ятає, на скількох аркушах було складено протокол не пам'ятає, чи роз'яснювалися права не пам'ятає. Протокол перед тим як підписати читала, але не пам'ятає чи був він надрукований, чи написаний. Уся слідча дія займала 20 хвилин.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що в грудні 2016 року вона була на робочому місці в магазині. До магазину зайшла слідча і пояснила, що відбулася крадіжка і вона попросила бути понятою під час впізнання особи за фотокартками. Коли вони прийшли в магазин «Клубочок» ОСОБА_10 пояснила, що її обікрало троє осіб, які слідкували за нею та пояснила, що один з них заходив до неї в магазин, не «нашої» національності чоловік, вона пояснила, що у нього чорне волосся, ніс горбинкою. З чотирьох фото потерпіла вказала на фото під номером 2. В протоколі підписувалася, зауважень до протоколу не було, слідча права роз'яснювала. Чотири фотокартки були розташовані на папері, ОСОБА_10 вказала на друге фото.

Також потерпіла під час її допиту вказувала, що у слідчого в кабінеті на комп'ютері передивлялася фотокартки в день вчинення злочину 06.12.2016 року, а протокол пред'явлення особи для впізнання датований 13.12.2016 року, крім того, як пояснила потерпіла підпис зазначений у протоколі впізнання належить їй, тому суд вважає протокол пред'явлення особи для впізнання належним та допустимим доказом.

Згідно заяви ОСОБА_20 він 14.12.2016 року, останній добровільно видав працівникам поліції ноутбук марки ASUS, котрий придбав у невідомого йому чоловіка за 1000 грн. 07.12.2016 року (т. 3 а.с.79).

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2016 року за участю ОСОБА_20, останній вказав на фото № 2 на якому зображений ОСОБА_3, як на чоловіка у якого на початку грудня 2016 року на базарі у м. Лубни придбав ноутбук «ASUS» (т. 3 а.с.77-78).

З протоколу огляду місця події від 06.12.2016 року та фототаблиць до нього, зокрема з фото № 4 вбачається, що на пластиковій двері будинку ОСОБА_10 наявний слід відтиску пластикових дверей (т. 2 а.с.79-85).

Тому пояснення стосовно того, що двері ОСОБА_4 відчинив шляхом натискання на них спростовуються.

Також, свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що він працює в магазині «Добробут», який знаходиться в смт. Семенівка, продавцем. 06 грудня 2016 року близько 09:00-10:00 год. ранку до магазину прийшли троє чоловіків, які придбали гвоздодер-монтировку, розрахувалися і пішли, облич не пам'ятає.

Відповідно до Протоколу обшуку від 08.12.2016 року, було проведено обшук в домоволодінні ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_10 64, в ході якого було виявлено ОСОБА_4, чоловічу куртку чорного кольору схожу на шкіряну, чоловічі кросівки «NIKE» із білою вставкою та білою окантовкою на підошві 45 розміру. Як зазначив ОСОБА_4 зазначені речі є викраденими з будинку в смт. Семенівка 06.12.2016 року (т.2 а.с.124-134).

Згідно заяви ОСОБА_5 написана ним власноручно, останній добровільно видав працівникам поліції документи видані на ім'я ОСОБА_11, а саме: паспорт гр. України НОМЕР_8, картку платника податків № НОМЕР_1, диплом спеціаліста НОМЕР_3, диплом бакалавра НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_6, диплом кваліфікованого робітника НОМЕР_4, свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_9, атестат про повну загальну освіту НОМЕР_7, додаток до атестата про загальну освіту НОМЕР_7, додаток про базову загальну освіту НОМЕР_10, картка призовника, додаток до диплому про вищу освіту НОМЕР_5, додаток до диплома про вищу освіту НОМЕР_11, чотири фотографії, мп-з плеєр «філіпс» серебристого кольору, модем чорного кольору «піплнет» та монети, які йому віддав ОСОБА_4 після вчинення крадіжки з будинку в АДРЕСА_7 06.12.2016 року після 16:00 год. (т. 3 а.с.81-82).

Як вбачається з протоколу огляду від 07.12.2016 року, потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що речі та документи, які видав ОСОБА_5 належать йому (т. 2 а.с.113-117).

З Протоколу проведення слідчого експерименту від 19.01.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що під час його проведення останній розповідав та показував при яких обставинах він вчиняв злочин, зокрема стосовно того, що шостого чи сьомого грудня 2016 року він разом із ОСОБА_4 зустрівся вдома у ОСОБА_22, який проживає по АДРЕСА_8, де розпивали спільно втрьох спиртне та домовилися, що разом поїдуть у смт. Семенівка красти. Із села Оболонь у смт. Семенівка їхали на автомобілі приватних таксистів. Приїхавши у смт. Семенівка, встали вони втрьох у центрі біля двоповерхового «Гастроному», куди і зійшли та випили горілки. Після цього, всі вони перейшли через дорогу до будівельного магазину, у який також зайшли ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_22, де придбали металеву монтировку та рукавички. Потім, всі втрьох вони пішли на залізничний вокзал, де зайшли у кав'ярню, та ще випили горілки. Після цього, вони пішли через залізничний перехід в напрямку будинку із якого хотіли здійснити крадіжку. По дорозі ОСОБА_22 сказав ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що йому необхідно зайти у магазин, де працює власниця будинку, який вони хочуть обікрасти, щоб подивитися чи вона на робочому місці. Вийшовши із магазину, ОСОБА_22 повідомив, що власниця в магазині. По дорозі, ОСОБА_4 та ОСОБА_22 зупинилися біля якогось господарства, а ОСОБА_5 пішов далі та зупинився неподалік від магазину, де працює власниця та спостерігав за останньою, щоб коли вона вийде та буде йти у напрямку місця проживання, то ОСОБА_5 повинен був зателефонувати та попередити ОСОБА_22 та ОСОБА_4 про це. Через деякий час ОСОБА_22 зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що вони закінчили і зустрінуться всі разом на залізничному вокзалі. Зустрівшись, всі разом вони на таксі поїхали у село Оболонь. Від крадіжки ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_22 500 грн. та багато документів на зберігання, а саме: документи про навчання, які ОСОБА_5 відніс додому та заховав у сараї. Наступного дня, ОСОБА_22, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на маршрутці Кременчук - Лубни близько 07.00 години ранку поїхали у м. Лубни збувати крадене майно. У м. Лубни ОСОБА_5 весь час перебував у кафе «Шоколадка», де пив різні напої, в тому числі і спиртні, а ОСОБА_22 та ОСОБА_4 збували викрадене майно. Повернувшись до ОСОБА_5, останній від ОСОБА_4 та ОСОБА_22 ще отримав 500 чи 600 гривень, не пам'ятає. Після чого поїхав додому, по дорозі був затриманий працівниками поліції із яким поїхав до себе додому та видав їм документи, які дав йому на зберігання ОСОБА_22 (т.2 а.с.86-92).

До тверджень обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що відомості зазначені в Протоколі проведення слідчого експерименту не відповідають дійсності, оскільки на нього чинили тиск працівники поліції, суд відноситься критично, з огляду на таке.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5, він відбувався за участю захисника Грущенка С.Г., Захисник в судовому засіданні підтвердив свою участь під час проведення зазначеної слідчої дії, при цьому пояснив, що обвинувачений не повідомляв йому ані під час його проведення, ані після, що на нього чинять тиск працівники поліції, сумнівів у добровільності його дій у нього не було, оскільки він добровільно розповідав та показував як усе відбувалося. Усе записувалося з його слів, в протоколі усе зазначено так, як він розповідав.

Також під час свого допиту ОСОБА_5 пояснював, що усе він сам фантазував та вигадував. Суд також критично відноситься до таких тверджень обвинуваченого, оскільки обставини зазначені в протоколі узгоджуються з іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 09.12.2016 року вбачається, що під час його проведення останній розповідав та показував при яких обставинах він вчиняв злочин, зокрема стосовно того, що 05.12.2016 року вдома у ОСОБА_3 він зустрівся з останнім, через деякий час прийшов ОСОБА_5 Коли вони зібралися втрьох, ОСОБА_3 сказав, що у нього є робота, а саме, що «в Семенівці можна виставити хату». 06.12.2016 року з ранку приїхали на таксі в смт. Семенівка. Спочатку вони зайшли до ресторану випити та поїсти, а потім - до будівельного магазину навпроти ресторану, так як ОСОБА_3 сказав, що необхідно придбати монтировку та перчатки. Після цього вони направилися до залізничного вокзалу, де у одному з кафе чекали дзвінка від наводчика, який відбував покарання разом з ОСОБА_3 в СІЗО. Коли наводчик подзвонив, вони вирушили до хати, яку збиралися обікрасти. Коли вони йшли до даної хати, «наводчик» по телефону сказав ОСОБА_3, що треба зайти в магазин, де працювала хазяйка хати, щоб переконатися чи дійсно її немає вдома. «Наводчик» довів їх до магазину. ОСОБА_3 зайшов до магазину, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися чекати його біля магазину. Після чого, він з ОСОБА_3 пішли до хати, а ОСОБА_5 чекав біля магазину де працювала хазяйка будинку. Перелізши через паркан, вони підійшли до пластикових дверей, що знаходяться позаду будинку та шляхом віджимання пластикових дверей придбаною монтировкою, проникли до будинку. З будинку викрали ноутбук Асус, три телефони: Нокіа білого кольору, Нокіа бордового кольору, Самсунг білого кольору; два фотоапарати: чорного та сірого кольору, чорну чоловічу шкіряну куртку та дві пари кросівок, одні чорні шкіряні фірми Найк, а інші - здається зелені, пістолет, модем та мп З-плеєр. Тоді вони пішли до шафи-купе і у ній ОСОБА_3 знайшов сейф. Він ударив по ньому три рази монтировкою, і двері відчинилися в середину. Що було у сейфі ОСОБА_12 не бачив. Він бачив, що ОСОБА_3 витяг з нього гроші - гривні, які ОСОБА_3 поклав у кишеню куртки та золоті прикраси, а саме: дві жіночі печатки, одну обручку та одну пару жіночих сережок, документи. Після цього вони склали у пакети награбовані речі і вийшли з будинку. По дорозі на залізничний вокзал вони забрали ОСОБА_5 На вокзалі ОСОБА_12 монтировку викинув у туалет, після чого всі втрьох вони поїхали в с.Оболонь, де домовилися наступного дня поїхати м. Лубни, щоб збути викрадені речі. Вдома у ОСОБА_3 ввечері цього ж дня він спалив у плиті перчатки та взуття (кросівки), у якому грабував хату, а також одні викрадені кросівки зеленого кольору, оскільки вони були старі. Наступного дня, 07.12.2016 року, близько 06:00 години до ОСОБА_3 додому прийшов ОСОБА_5 і всі в трьох вони поїхали на маршрутці в м. Лубни, де на базарі продали викрадені речі, окрім пістолету. Цього ж дня ОСОБА_12 повернувся додому до ОСОБА_3 Наступного дня, 08.12.2016 року з самого ранку, близько 07:00 години до будинку ОСОБА_3 прибули працівники поліції з обшуком (т.2 а.с.93-112).

Як вбачається з протоколу, він відбувався за участю захисника Байдуж Ю.С. Захисник в судовому засіданні підтвердила свою участь під час проведення зазначеної слідчої дії, при цьому пояснила, що обвинувачений не повідомляв їй ані під час його проведення, ані після, що на нього чинять тиск.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що із заявами на незаконні дії працівників поліції до захисників та до будь-яких правоохоронних органів вони не зверталися.

До тверджень захисника Нестеренко А.В. про те, що їй не відкрито докази, а саме протоколи проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що свідчить про їх недопустимість, суд відноситься критично з огляду на наступне.

Згідно копії постанови про виділення матеріалів в окреме провадження від 23 січня 2017 року, з матеріалів кримінального провадження № 12016170320000446 було виділено матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 235-236).

Як вбачається з оригіналу опису матеріалів кримінального провадження № 12017170320000034 відносно ОСОБА_3, в матеріалах провадження на а.с. 59-61 міститься копія протоколу проведення слідчого експерименту підозрюваного ОСОБА_5 та на а.с. 74-82 - копія протоколу проведення слідчого експерименту підозрюваного ОСОБА_4 Матеріали кримінального провадження містять 183 аркуші (т.3 а.с. 237-238).

Відповідно до Протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.04.2017 року, ОСОБА_3 та його захиснику Нестеренко А.В. надано доступ до матеріалів досудового розслідування на 183 аркушах (т. 3 а.с. 239).

Обставини встановлені слідчими експериментами за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 узгоджуються між собою щодо механізму вчинення злочину обвинуваченими. Крім того, підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_10, яка вказала, що один з обвинувачених заходив до магазину, а двоє інших стояли на дворі, поясненнями свідка ОСОБА_21, який вказав, що саме троє осіб заходили до нього до магазину та придбавали монтировку, свідка ОСОБА_19, який бачив спочатку одну особу, а потім двох осіб, які несли в руках речі.

Крім того, твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що 06 грудня 2016 року він відвідував центр зайнятості спростовуються Довідками виданими Семенівською районною філією Полтавського обласного центру зайнятості № 01-16/374 від 05.06.2018 та № 01-16/333 від 11.05.2018 року, з яких вбачається, що ОСОБА_5, зокрема в грудні 2016 року жодного разу не відвідав центр зайнятості, в тому числі 06.12.2016 року (т. 3 а.с.217, 218).

Крім того, після досліджених в ході судового розгляду довідок з центру зайнятості, ОСОБА_5 змінив свої покази та почав говорити, що він поїхав в смт. Семенівка для зняття грошей в банкоматі.

До пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд відноситься критично, їх покази розцінює як такі, що направлені на викривлення обставин вчинення ними злочину, а їх поведінку розцінює як форму захисту і намагання уникнути від відповідальності.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку що докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину.

Разом з тим, сторона обвинувачення інкримінує обвинуваченим викрадення золотих прикрас, а саме: кільця у формі печатки, вагою 6 г, широкого кільця з камінням вагою 5 г, тоненького кільця з двома листочками та двома камінцями вагою 2 г, сережок у форми кілець вагою 1,5 г. Згідно встановленої ставки НБУ станом на 06.12.2016 року ціна 1 грама золота становить - 976 гривень 27 коп. Загальна вартість викрадених золотих прикрас складає вагою 14,5 г та становить 14155 грн. 90 коп.

Згідно Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.12.2016 року, ОСОБА_10 не зазначала в ній про викрадення у неї золотих прикрас (т. 2 а.с. 78), матеріали кримінального провадження не містять будь-яких документів на зазначені вироби, як і не містять докази на підтвердження їх опису та ваги, з урахуванням якої визначалася їх вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв'язку з цим, суд вважає необхідним виключити з пред'явленого обсягу обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилання на викрадення золотих прикрас, а саме: кільця у формі печатки, вагою 6 г, широкого кільця з камінням вагою 5 г, тоненького кільця з двома листочками та двома камінцями вагою 2 г, сережок у форми кілець вагою 1,5 г. Згідно встановленої ставки НБУ станом на 06.12.2016 року ціна 1 грама золота становить - 976 гривень 27 коп. Загальна вартість викрадених золотих прикрас складає вагою 14,5 г та становить 14155 грн. 90 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинувачених органами досудового розслідування знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченим суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував наявність обтяжуючої обставини такої як рецидив злочинів, оскільки він є особою раніше судимою за міжнародну контрабанду, а не за крадіжку.

Відповідно до ст. 34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину, особою, яка має судимість за умисний злочин.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 є особою раніше судимою за вчинення умисного злочину, зазначена судимість не знята та не погашена, тому обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Вивчивши особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд встановив.

ОСОБА_3 є особою раніше судимою, згідно характеристики за місцем проживання, сільська рада компрометуючим матеріалами на ОСОБА_3 не володіє (т. 3 а.с.137), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 3 а.с.138).

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченогоОСОБА_5, судом не встановлено.

Вивчивши особу обвинуваченого ОСОБА_5 суд встановив.

ОСОБА_5 є особою раніше судимою за вчинення корисливого злочину (т. 3 а.с.90, 105-108), одружений (т. 1 а.с.158, т.3 а.с.87-88), має на утриманні трьох малолітніх дітей (т. 1 а.с.159, 160), згідного Медичного висновку про стан здоров'я, працездатності і необхідності застосування примусового лікування від 09.12.2016 року, примусового лікування не потребує (т. 3 а.с.92), відповідно до Акту судово-психіатричного експерта № 561 від 28.12.2016 року, ОСОБА_5 під дію ч. 2, ч. 3 ст. 19 та під дію ст. 20 КК України не підпадає і може постати перед слідством та судом, примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а. с. 95-102), згідно довідки характеристики за місцем проживання негативно не характеризується (т. 3 а.с.93).

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлено.

Вивчивши особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд встановив.

ОСОБА_4 не одружений, згідно характеристики за місцем проживання, сільська рада компрометуючим матеріалами не володіє (т. 1а.с.188), згідного Медичного висновку про стан здоров'я, працездатності і необхідності застосування примусового лікування від 08.12.2016 року, примусового лікування не потребує (т. 3 а.с.110), є особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів (т. 3 а. с. 112) відповідно до Акту судово-психіатричного експерта № 562 від 28.12.2016 року, ОСОБА_4 під дію ч. 2, ч. 3 ст. 19 та під дію ст. 20 КК України не підпадає і може постати перед слідством та судом, примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3 а. с. 115-123).

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину обвинуваченими, їх особи, суд вважає за можливе застосувати до них ч. 3 ст. 75 КК України та звільнити їх від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи № 2478 від 27.12.2016 року, трасологічної експертизи № 2481 від 27.12.2016 року, трасологічної експертизи № 2483 від 27.12.2016 року, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави (т. 2 а.с.135-165).

Цивільний позов потерпілими не заявлявся.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (т. 3 а.с.85).

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України ,суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ч. 1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк перебування його під вартою з 11 квітня 2017 року по 19 липня 2017 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ч. 1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:

-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк перебування його під вартою з 08 грудня 2016 року по 28 листопада 2017 року. ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ч. 1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:

-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк перебування його під вартою з 07 грудня 2016 року по 15 серпня 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної чинності заставу в сумі 32000 грн. (тридцять дві тисячі гривень 00 коп.) внесену на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (№ рахунку 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855) 18.07.2017 року (квитанція № 41 від 18.07.2017 року) згідно ухвали Глобинського районного суду Полтавської області від 19.06.2017 року - повернути заставодавцю ОСОБА_22 (т.1 а.с.152-153).

Запобіжні заходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної чинності не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз по 528,03 грн. (п'ятсот двадцять вісім гривень 03 копійки) з кожного

Речові докази, постанова від 18.01.2017 року, які знаходяться на відповідальному зберіганні потерпілого ОСОБА_11 - повернути йому ж.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченомим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя А. О. Олефір