Рішення № 75678067, 18.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

18.07.2018

Справа №489/934/18

Провадження №2/489/1188/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,

за участю: відповідача – ОСОБА_3, представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 142883 гривень 89 коп. та витрати на консультаційну-правову допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп.. Свої вимоги мотивувала тим, що 08 листопада 2017 року в місті Миколаєві по проспекту Миру Жубя Р.Ф. керуючи автомобілем ГАЗ – 3302, державний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ «Миронівський хлібопродукт» в місті Миколаєві по проспекту Богоявленському, 43 зіткнувся з належним їй на праві власності автомобілем «Mersedes Benz E200», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, у зв’язку з чим утворились механічні пошкодження. Посилаючись на те, що на сьогодні не отримано страхового відшкодування, оскільки з 25 вересня 2017 року Націанальна комісія фінансових послуг оприлюднила інформацію про те, що Страховій компанії «Європейський страховий союз» об’явлено ліквідацію та страховик позбавлений права укладати договори страхування з 03.10.2017 року. у зв’язку з чим, вона не бажає отримувати відшкодування від приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « Європейський страховий союз».

Відповідачі надали відзиви на позовну заяву з запереченнями проти позову.

З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

08 листопада 2017 року о 11 год. 50 хв. в місті ОСОБА_1 на проспекту Миру, 3 ОСОБА_7 керував транспортним засобом ГАЗ – 3302, державний номер НОМЕР_1 в районі будинку 3 по проспекту Миру, був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з рухавшимся попереду у попутному напрямку автомобіль Тойота, державний номер 113303 під керування ОСОБА_8 Після чого автомобіль ГАЗ, державний номер НОМЕР_1 продовжив самовільний рух, вперед виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з рухавшимся у зустрічному напрямку автомобілем Мерседес, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2017 року ОСОБА_7 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу склала 142883,89 грн., свідченням чого є висновок за звітом № 356-17 від 08.12.2017 року про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Mersedes Benz E200», державний номер НОМЕР_1, складений фізичною особою – підприємцем ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_5 з безготівковою оплатою. (а.с. 12-40).

27 грудня 2017 року ОСОБА_5 направлена претензія до публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» з вимогою про стягнення вартості матеріального збитку , яка вказана у звіті оцінювача, на суму 142883,89 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.. З даною пропозицією були ознайомлені ОСОБА_7 та ОСОБА_3

30 березня 2015 року між публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» в особі директора Одеської філії публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» ОСОБА_10 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 укладений договір оренди транспортних засобів №3/300315.

Згідно розділу 2 договору оренди №3/300315 від 30.03.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має право використовувати транспортний засіб ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1 для перевезення продуктів харчування.

Згідно розділу 9 договору оренди №3/300315 від 30.03.2015 року у разі завдання автомобілю шкоди з вини орендаря - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, винна сторона зобов’язана відшкодувати іншій стороні всі збитки у повному обсязі, у випадках невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків. За договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до акту прийому-передачі транспортного засобу, який затверджений підписами та печатками Одеської філії публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, згідно якого транспортний засіб ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, був переданий останньому 01.04.2015 року та з цього часу фізична особа-підприємець ОСОБА_3 став відповідальною особою за технічний стан та збереження прийнятого транспортного засобу.

Як вбачається з приписів ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім представником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перебував у трудових відносинах з публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» , чому свідчать договір оренди транспортного засобу № 3/300315 від 30.03.2015 року, акт прийому – передачі транспортного засобу від 01.04.2015 року.

Учасниками ДТП було виконано всі вимоги чинного законодавства щодо повідомлення страхової компанії, збереження транспортного засобу до огляду його страховиком, тощо.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 12 жовтня 2017 року виключила «Європейський Страховий Союз» з держреєстру фінустанов та анулювала свідоцтво компанії. Про це є відповідне розпорядження НКРФ від № 4061. Вказане розпорядження набрало чинності 12 жовтня 2017 року. Вказана інформація оприлюднена на офіційному сайті, є загальнодоступною та не потребує окремого доказування.

Страховою компанією виплату страхового відшкодування позивачці здійснено не було.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності з п. 1 ч. 2 цієї статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 статті 1187 цього Кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Верховний Суд України в постанові від 20 січня 2016 року в справі №6-2808цс15 дійшов до висновку, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, позивач на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

Згідно із висновком за звітом № 356-17 від 08.12.2017 року про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Mersedes Benz E200», державний номер НОМЕР_1, складений фізичною особою – підприємцем ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_5, матеріальні збитки позивача склали 142883,89 грн. (а.с. 12-40).

Приймаючи до уваги те, що публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» є неналежним відповідачем, а ОСОБА_7Ф, який знаходиться у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, заподіяна шкода майну позивача, та зважаючи на абсолютне право позивача щодо відшкодування шкоди її заподіювачем, позов підлягає задоволенню.

До виплат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Правила визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу визначені статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлено, що витрати пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, окрім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 22.11.2017 року та додатку №1 до цього договору, фізичною особою – підприємцем ОСОБА_9 надано такі послуги: складна позовна заява (3000,00 грн.); (а.с. 41, 42).

На виконання вказаного договору позивачем сплачено 2970,00 грн. витрат на правову допомогу, свідченням чого є квитанція №0.0.905166296.1 від 29.11.2017 року (а.с. 41 а).

При цьому позивачем не надано доказів у підтвердження надання правничої допомоги саме адвокатом, оскільки до позову надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що ОСОБА_9 здійснює діяльність у сфері права, тобто не є адвокатом.

У зв’язку із вказаним, вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1429 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 142883 грн. 89 коп. (сто сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят три гривні вісімдесят дев’ять копійок).

В задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» - відмовити.

В задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 1429 грн. 00 коп. (одна тисяча чотириста двадцять дев’ять гривень нуль копійок).

Позивач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, Миколаївська область с. Шевченково вул. Шкільна 11.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт», ЄДРПОУ 25412361, 03143 м. Київ вул. Заболотного 158.

Відповідач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_4, 73001 АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складено "18" липня 2018 року.