
Справа № 487/175/18
Провадження № 2/487/1286/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2018 року м. Миколаїв Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Бобрової І.В.,
за участю секретаря судового засідання – Гладкої К.М.,
в присутності відповідача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу 487/175/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
15.01.2018 р. представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», назва якого змінилася на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13520,97 грн. за кредитним договором №б/н від 21.10.2014 р., судові витрати у розмірі 1600,00 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 будучи позичальником, не виконує умови кредитного договору №б/н від 21.10.2014 р., не сплачує кошти на погашення кредитного зобов'язання, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13520,97 грн., яка складається з наступного: 10257,09 грн. - заборгованість за кредитом; 1937,79 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 410,28 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 915,81 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Ухвалою суду від 05.03.2018 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 24.04.2018 року підготовче судове засідання було закрито, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, а також витребувано у ПАТ КБ «ПриватБанк» дані, які б свідчили про повідомлення ОСОБА_1 Банку про набуття ним статусу учасника бойових дій, звернення з відповідними заявами.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позивачем належними доказами факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі зазначеній у позові, а також безпідставність нарахування відсотків та штрафних санкцій.
Позивач в судове засідання представника не направив, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності. Крім того електронним зв’язком повідомив суд, що ОСОБА_1 надавав Банку довідку про набуття ним статусу учасника бойових дій, що передбачає згідно п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» списання нарахованих штрафів і процентів за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не спростовував отримання ним кредитних коштів у сумі 11165,70 грн., але заперечував щодо нарахування йому позивачем відсотків та штрафних санкцій, посилаючись на порушення останнім вимог ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того зазначив, що ним подано в банк заяву про перерахунок заборгованості по кредиту відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом№ 1126-VII від 17.03.2014 року, однак, на даний час відповідач продовжує порушувати його права, не зупинивши відповідні нарахування.
Суд заслухавши пояснення відповідача, безпосередньо дослідивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Так згідно Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, укладеної 21.10.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, останній отримав кредит в сумі 11165,70 грн. на строк 24 місяця з 21.10.2014 року по 31.10.2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на побутові потреби, в обмін на зобов’язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки в розмірі 1,5% щомісяця на суму залишку по кредиту в зазначені в Заяві, Умовах та правилах строки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Отже, внаслідок підписання Генеральної угоди, між позивачем та відповідачем виникли взаємні зобов’язання.
При цьому ПАТ КБ «ПриватБанк» вимог, вищезазначеної угоди дотримався, встановивши ОСОБА_1 кредитний ліміт на платіжну картку у домовленому розмірі, що не заперечувалося самим відповідачем у судовому засіданні.
ОСОБА_1 в свою чергу належним чином своїх зобов’язань з повернення кредитних коштів не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, як вбачається з розрахунку позивача, доданого ним до позовної заяви за період з 21.10.2014 року до 15.11.2017 року.
Згідно з ч. 1ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
Отже, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у сумі 10257,09 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому з матеріалів справи, вбачається, що позивачем нарахована відповідачу заборгованість за період з 21.10.2014 року по 15.11.2017 року: 1937.79 грн. за відсотками; 410,28 грн. пенею; 915.81 грн. штрафу.
Відповідно до частини ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Однак, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що вбачається з довідки військової частини А2802 № 352 від 23.03.2018 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД № 129235УБД № 085764.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Зазначене кореспондується з положеннями ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом № 1126-VII від 17.03.2014 року, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
В подальшому Указом Президента України від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом № 113-VIII від 15.01.2015 року, також постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Таким чином було оголошено мобілізацію і відбулося настання особливого періоду.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач з 19.08.2016 року перебуває на військовій службі, суд приходить до висновку про необхідність застосувати в даній справі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відмові позивачу щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків та пені, нарахованих за період з 19.08.2016 року по 15.11.2017 року.
Таким чином задоволенню підлягають позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у наступному розмірі - 1676,24 грн. (1937,79 – 261,55 грн.(відсотки нараховані 30.08.2016, 31.08.2016, 09.10.2017, 31.10.2017, 15.11.2017). Пеня нарахована 31.10.2017 року у сумі 410,28 грн. стягненню не підлягає.
Що стосується штрафу, заборгованість за яким зазначена у розрахунку банку у сумі 915,81 грн., то у цій частині позовних вимог також слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, зокрема, строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1408 грн..
Керуючись ст.ст. 89,141,206,258,263-265,279,354, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 21.10.2014 року, яка станом на 15.11.2017 року становить 11933,33 грн.
(одинадцять тисяч дев’ятсот тридцять три грн. 33 коп.) та складається з : 10257,09 грн. – заборгованість за кредитом; 1676,24 грн. – заборгованість за відсотками.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині стягнення 410,28 грн. пені, 915,81 грн. штрафу та відсотків у сумі 261,55 грн. – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 1408 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області або через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,– р/р 29092829003111, МФО 326610 ЄРДПОУ 14360570, розташоване за адресою: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_3
З оригіналом згідно
суддя
Судове рішення № 75677497, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 30.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/175/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: