Ухвала суду № 75677138, 30.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/993/18 Головуючий у І інстанції КлочкоПровадження № 11-сс/780/451/18 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М. Г.Категорія 30.07.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Авраменка М.Г.

суддів: Орла А.І., Ігнатюка О.В.

при секретарі - Шийці Ю.В., Миронець А.Л.

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_3 на ухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні №42018111030000145 від 14.05.2018. Накладено арешт, встановивши заборону будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам,іншим суб'єктам реєстраційних дій здійснювати державну реєстрацію будь-яких реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно змін до установчих документів, а також змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1).

Не погоджуючись із рішеннями слідчого судді, власник майна подав апеляційну скарги, в якій просить ухвали слідчого судді скасувати від 17.05.2018 по справі 376/993/18 та від 22.06.2018 по справі 376/1324/18. Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, встановлені ухвалою слідчого судді від 17.05.2018 по справі 376/993/18.

Зазначає, що про час та місце розгляду клопотання власника майна не повідомляли, тим самим були порушені права власника майна.

Вказує, що висновок слідчого судді проте, що ОСОБА_3 не може бути подано клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, є хибним, так як він є співвласником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», якому належить 75 % його статутного капіталу.

Звертає увагу,що слідчому судді не надано права забороняти державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктом реєстраційних дій здійснювати державну реєстрацію будь-яких реєстраційних дій, в тому числі, змін до установчих документів, а також змін відомостей про юридичну особу які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Згідно чинного КПК України, арештовано може бути тільки майно, а арешт заборони вчиняти реєстраційні дії щодо установчих документів не передбачено. Арешт об'єкту, зазначеного у резолютивній частині ухвали слідчого судді не відповідає критерію «майно».

Такий спосіб арешту майна,надмірно обтяжує правомірну підприємницьку діяльність ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме не дає можливість зареєструвати нову юридичну адресу за фактичним місцезнаходженням керівного органу, чого вимагають іноземні партнери та призводить до інших негативних наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчого суддя в ухвалі про арешт майна зазначає перелік майна, на яке накладено арешт. В порушення цієї норми ухвала слідчого судді не містить переліку майна, на яке накладається арешт.

В доповненнях до апеляційної скарги представник власника майна просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого про накладення арешту.

На думку представника власника майна прийняте рішення щодо накладення арешту у вигляді ухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 17.05.2018 є передчасним, прийнято на підставі необґрунтованих тверджень.

Вказує, що не враховано наявні повноваження підписанта клопотання про скасування арешту, правову підставу для арешту майна. Оскільки він був накладений всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України, в ухвалі здійснено загальне посилання про накладення арешту на видаткову частину банківських рахунків без зазначення саме розміру грошових коштів та не визначено точного розміру грошових коштів. Не враховано достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення. Слідчим не наведено конкретно суми збитків, що свідчить також про відсутність доказів, щодо здійснення дій при проведенні державної реєстрації змін про юридичну особу саме злочинним шляхом.

Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що фактично через 2 доби, після початку здійснення досудового розслідування вже було подано клопотання про накладення арешту при відсутності жодних доказів, проведених слідчих дій, однак накладений арешт на корпоративні права ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» завдає суттєвої шкоди загальній репутації компанії та оціночної вартості її активів. Таким чином, факт накладеного арешту, що відображається в численних відкритих інформаційних масивах, вже перешкоджає виконанню зобов'язань перед контрагентами, здійсненню повноцінної господарської діяльності, а отже сплати податків.

Арешт у вигляді заборони будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно змін до установчих документів, а також змін відомостей про юридичну особу - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не містить ознак доказів, пов'язаних із злочином за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України.

Звертає увагу, що станом на 12.07.2018, фактично із спливом 2 місячної давності, відсутні будь-які посилання на фактичні докази та дані, якими слідчий доводить наявність обґрунтованої підозри щодо самого факту вчинення кримінального правопорушення, а також докази того, що ступінь тяжкості останнього конкретного встановленого правоохоронними органами правопорушення може бути підставою для застосування арешту майна.

Відсутнє підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між ймовірними на думку органу досудового розслідування діями невстановлених слідством осіб та безпосередньо ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», щ унеможливлює накладення арешту.

Повідомлення про підозру в кримінальному провадженні відсутнє, тому рішення про накладення арешту прийнято поза межами кримінального процесуального законодавства та не у спосіб, який передбачений законодавством України, а отже арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається із матеріалів провадження, клопотання слідчого СВ Сквирського ВП Обухівського ГУ НП в Київській області про арешт майна від 16.05.2018, з яким він звернувся до слідчого судді обґрунтовано наявністю відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №4201811130000145 від 14.05.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, вказав про наявність достатніх правових підстав для арешту, встановивши заборону будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно змін до установчих документів, а також змін відомостей про юридичну особу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін учасників та керівних органів (керівників) щодо вказаного підприємства, оскільки корпоративні права можуть бути об'єктом ( предметом) злочинного посягання та переходу завдяки протиправним діям інших учасників товариства.

На думку колегії суддів, таке рішення не ґрунтується на нормах кримінального процесуального кодексу.

Положенням ст.131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.2 ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно, або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 962 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів не вбачає наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що накладення арешту, встановивши заборону будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно змін до установчих документів, а також змін відомостей про юридичну особу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін учасників та керівних органів (керівників) щодо вказаного підприємства, а корпоративні права можуть бути об'єктом ( предметом) злочинного посягання та переходу завдяки протиправним діям інших учасників товариства.

У відповідності до положень ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Слідчий суддя в порушення вимог ст. 173 КПК України наклав арешт на корпоративні права, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, який не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному №42018111030000145 від 14.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, без доведення органами досудового розслідування необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів не вбачає наявності підстав чи розумних підозр вважати, що накладення арешту шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно змін до установчих документів, а також змін відомостей про юридичну особу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», за фактом вчинення кримінального правопорушення пов'язаного з підробленням протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», який був в подальшому використаний при проведенні державної реє стації змін про юридичну особу є предметом злочину.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв безпідставне та необґрунтоване рішення, яке насамперед порушує права власника майна - ОСОБА_3 який не являється безпосередньо ні підозрюваним, ні обвинуваченим, а майно, на яке слідчий суддя наклав арешт, є його власністю, оскільки ОСОБА_3 є співвласником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», якому належить 75 % його статутного капіталу та не підпадає під визначення майна, зазначеного у ст.170 КПК України.

Оскільки слідчий суддя під час розгляду справи не дослідив обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, що призвело до неповноти судового розгляду, а також істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_3 - задовольнити, а ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року про накладення арешту - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволення клопотання старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні №42018111030000145 від 14.05.2018.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: