Постанова № 75677039, 31.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/840/18 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/1127/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія: 31

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Ванівського О.М., Шеремети Н.О.,

секретаря Юзефович Ю.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Старий Львів», Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» в порядку статті 128 КПК України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановила:

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Львівської міської ради, ЛКП «Старий Львів», ЛМКП «Львівводоканал» в порядку статті 128 КПК України про відшкодування майнової та моральної шкоди, просила визнати її цивільним позивачем у кримінальних провадженнях № 12015140050002819 від 11.08.2015 р. та №120161140050003918 від 30.08.2016 р., у разі встановлення осіб, які вчинили злочинні дії, визнати їх цивільними відповідачами у кримінальних провадженнях № 12015140050002819 від 11.08.2015 р. та № 120161140050003918 від 30.08.2016 р., стягнути з цивільних відповідачів солідарно майнову шкоду в сумі 51500 грн., стягнути з цивільних відповідачів моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09 лютого 2018 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Старий Львів», Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» в порядку статті 128 КПК України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Копію даної ухвали направлено позивачу, позовну заяву з додатками повернуто ОСОБА_2

Роз’яснено позивачу право на звернення з цивільним позовом в порядку статті 128 КПК України до органу досудового розслідування, в провадженні якого перебувають зазначені кримінальні провадження, при цьому, у разі не пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні, а також якщо цивільний позов буде залишено без розгляду, позивач має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2М вважає, що ухвала підлягає скасуванню через порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповноту встановлених обставин, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі покликається на те, що їй безпідставно відмовлено в розгляді цивільного позову.

Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 лютого 2018 року, як таку що перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою про призначення справи до розгляду від 16 липня 2018 року вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи без їх виклику.

Оскільки розгляд справи проведено без виклику учасників справи в судове засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про перенесення судового засідання, призначеного на 31.07.2018 року на інший день.

За відсутності всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засдіання за допомогою звозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні враховуючи таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що подана ОСОБА_2 позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися в рамках кримінального провадження, при цьому у разі не пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні, а також якщо цивільний позов буде залишено без розгляду, позивач має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Суд зазначив, що на даний час позивач має право звернутися з позовом до органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває відповідне кримінальне провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 вважає себе потерпілою у кримінальному провадженні та просить стягнути шкоду заподіяну протиправними, на її думку, діями Львівської міської ради, ЛКП «Старий Львів», ЛМКП «Львівводоканал», яких вона вважає підозрюваними – цивільними відповідачами.

Тобто, подаючи позовну заяву та відстоюючи свою позицію в апеляційній скарзі ОСОБА_2 самостійно стверджує, що цивільний позов поданий в порядку ст. 128 КПК України.

Поряд з цим, апелянт ОСОБА_2 не подала вироку суду, який набрав законної сили щодо визнання винними відповідачів у вчиненні відповідних протиправних, винних дій у відношенні до позивача, яка вважає себе потерпілою.

Статті 127, 128, 129 Глави 9 КПК України регламентують порядок відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні.

Частино 2 ст. 127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частинами 1 та 5 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).

Специфічність кримінально-правового делікту полягає також і в процесуальному порядку відшкодування шкоди, що завдана злочином. Зокрема, цю шкоду може бути відшкодовано як шляхом подання цивільного позову в кримінальному процесі, так і шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди після того, як обвинувальний вирок по кримінальній справі вступив у законну силу.

Тобто інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним з позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 пред’являє позов в порядку ст. 128 КПК України, такий необхідно подавати до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння під час кримінального провадження до початку судового розгляду.

Цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування додається до обвинувального акта (ч. 2 ст. 291 КПК України).

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції належним чином визначився з характером спору, суб'єктним складом правовідносин, предметом та підставами заявлених вимог, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розгляду відповідного позову в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 31 липня 2018 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: О.М. Ванівський

ОСОБА_3