Рішення № 75675035, 02.08.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4986/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Тараса-Дмитра Михайловича (79066, АДРЕСА_1) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1-Д.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил №2915/20900/18

від 26 червня 2018 року, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

З означеною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а сам розгляд протоколу про порушення митних правил від неповним та необ'єктивним. В обґрунтування позову покликається на те, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1-Д.М. було здійснено ввезення на митну територію України через м.п. «Краковець» професійне обладнання для проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017» на підставі книжки А.Т.А. у кількості 1-39 позицій. Обладнання ввозилось в митному режимі «тимчасове ввезення» і повинно було бути вивезене за межі митної території України до 26.03.2018 року. При цьому, як зазначається в постанові, обладнання було вивезене не в повному обсязі, а тільки позиції 1-8, 10-25, 28-39. Таким чином, в постанові зазначається, що позивачем, в порушення ст. 481 МК України, не було вивезено із митної території України такі позиції обладнання: 9, 26, 27, які, буцімто, були ввезені ним по книжці А.Т.А. в митному режимі «тимчасове ввезення». Проте, при розгляді справи про порушення митних правил не встановлено всіх фактичних обставин справи, поверхнево та однобоко здійснено підхід до справи, що і стало причиною винесення незаконної постанови.

Представник ОСОБА_1-Д.М. – ОСОБА_2 подала до суду заяву в якій просила проводити розгляд без участі позивача та представника.

Учасники в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказано, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1-Д.М. до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ч.3 ст.481 Митного кодексу України. Зазначено, що громадянин ОСОБА_1-Д.М., згідно листа Волинської митниці ДФС, не вивіз з митної території України товар, а саме: «професійне обладнання для проведення пісенного конкурсу «Свробачення-2017» - згідно специфікації п.п. 1.39, за позиціями 9, 26-27. На момент перетину митного кордону України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС 11.05.2018 р., будь яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. У відповідності до ч.1 ст. 192 МК України, до найближчого органу доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу не звертався. Таким чином, просять відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із постанови у справі про порушення митних правил №2915/20900/18 від 26 червня 2018 року, 11.05.2018 року в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1/ВС7210ХР, яким слідував з України до ОСОБА_3 громадянин ОСОБА_1-Д.М.

В ході митного контролю та митного оформлення вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього в ПІК «Інспектор - 2006» САІС Держмитслужби України встановлено, що 30.03.2017 року, громадянин ОСОБА_1, ввіз на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС в режимі «тимчасове ввезення» до 1 (одного) року відповідно до книжки А.Т.А. від 26.03.2017 р. №ВЕ/81/2017/0091, на термін до 26.03.2018 року було ввезено «професійне обладнання для проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017» - згідно специфікації до карнету п.п. 1.39. У відповідності до книжки А.Т.А. від 26.03.2017 р. №ВЕ/81/2017/0091 громадянин ОСОБА_1-Д.М. зобов'язався вивезти за межі митної території України даний товар в термін до 26.03.2018 року. Відповідно до листа Волинської митниці ДФС від 29.03.2018 №933/7/03-70-18-01 повідомлено Львівську митницю ДФС, що 19.05.2017 через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» було частково за позиціями 1-8, 10-25, 28-39 вивезено за межі митної території України товари, ввезені на територію України за даною зазначеною книжкою (карнегом) А.Т.А. від 26.03.2017 р. №ВЕ/81/2017/0091 та представлено копію комплекту документів, на підставі яких здійснювалось митне оформлення товарів. Посадовими особами Волинської митниці ДФС не була внесена інформація до облікової картки книжки А.Т.А. від 26.03.2017 р. №ВЕ/81/2017/0091 щодо виконаних митних формальностей, відповідно до пунктів 20, 21 розділу 1 Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України з використання книжок (карнетів) А.Т.А., затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657.

Таким чином, згідно оскаржуваної постанови, громадянин ОСОБА_1-Д.М., не вивіз з митної території України товар, а саме: «професійне обладнання для проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017» - згідно специфікації до карнету п.п. 1.39, за позиціями 9, 26-27.

Позивач погоджується з тим, що згідно А.Т.А. CARNET № ВЕ/81/2017/0091 було ввезено на митну територію України професійне обладнання для проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017». Власником та вантажовідправником цього обладнання була Бельгійська компанія THE POWERSHOP BVBA.

Згідно загального списку товарів, який є додатком до книжки А.Т.А., загальна кількість обладнання складала 39 позицій.

Проте, на митну територію України ввозились не всі позиції із цього списку, а тільки їх частина, а саме: 1-8, 10-25, 28-39, що підтверджується CMR-накладною № 599011 від 28 березня 2017 року на ввезення обладнання на митну територію України та CMR-накладною № 634614 від 16 травня 2017 року на вивезення обладнання з митної території України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

У графі 7 вищезазначеної CMR-накладної № 599011 від 28 березня 2017 р. (на ввезення) зазначені товари із Загального списку книжки А.Т.А., а саме позиції під номерами 1-8, 10-25, 28-39, що ввозились на митну територію України. В цій графі міститься відбиток печатки Львівської митниці ДФС, яка здійснювала перевірку кількості ввезеного товару на митну територію України.

Інші позиції, а саме: 9, 26, 27, про які йдеться в постанові, на митну територію України взагалі не ввозились. Доказом цього є довідки, видані власником та вантажовідправником обладнання.

Так, в довідці від 11 травня 2018 року THE POWERSHOP BVBA зазначається, що всі товари, які перевозились згідно АТА № ВЕ/81/2017/0091, були реімпортовані до ЄС після проведення пісенного конкурсу Євробачення 2017 у м. Київ, Україна, а оригінал самої книжки А.Т.А. був повернений до ОСОБА_4 в Левені, Бельгія через закінчення терміну її дії.

Свідченням того, що по книжці А.Т.А. митне очищення відбулося в повному обсязі, є сам факт, що ОСОБА_4 м. Левен, яка видала цю книжку А.Т.А., прийняла її оригінал після закінчення терміну дії. Про це також зазначається у вище вказаній довідці.

Більше того, сама ОСОБА_4 палата, яка видала книжку А.Т.А., довідкою від 06 червня 2018 року підтвердила, що всі позиції, згідно книжки А.Т.А. (1-39) були реімпортовані в Бельгію.

У довідці від 05.06.2018 року THE POWERSHOP BVBA підтверджується, що по АТА № ВЕ/81/2017/0091 в Україну були тимчасово експортовані для пісенного конкурсу Євробачення 2017, а згодом повернуті в ЄС наступні позиції обладнання: 1-8, 10-25, 28-39. Інші позиції обладнання не вивозились із території ЄС.

Також у своїй довідці від 05.06.2018 року THE POWERSHOP BVBA зазначає, що решта позицій обладнання згідно АТА № ВЕ/81/2017/0091, а саме: 9, 26, 27 (саме про ці позиції йдеться в постанові) після проведення пісенного конкурсу були експортовані до Македонії 28.07.2017 року для проведення Суперкубку УЄФА 2017, а згодом реімпортовані до ЄС 11.08.2017 року.

Інформація, зазначена в довідці THE POWERSHOP BVBA від 05.06.2018 року, підтверджується і самою книжкою А.Т.А., відповідно до якої, з Бельгії, транзитом через Сербію, у ОСОБА_3 Македонія було ввезено обладнання згідно АТА № ВЕ/81/2017/0091 по наступних позиціях: 1-2,9-39.

Комплексний аналіз документів та фактичних обставин справи свідчить, що в А.Т.А. CARNET № ВЕ/81/2017/0091 була допущена помилка в частині інформації про кількість позицій ввезеного на митну територію України обладнання. Адже обладнання було ввезене в кількості 36 позицій (1-8, 10-25, 28-39), а не в кількості 39 позицій, що підтверджується вище викладеним та документами, які додаються до цих пояснень.

Як вбачається із відзиву 26 червня 2018 року при розгляді справи про порушення митних правил № 2915/20900/18, дані про кількість позицій ввезеного обладнання на митну територію України занесені до ПІК «Інспектор - 2006» ЄАІС Держмитслужби України.

З огляду на що, при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач керувався помилковими відомостями, які були внесені до ПІК «Інспектор - 2006» ЄАІС Держмитслужби України, а не інформацією, що міститься в CMR- накладних.

Окрім того, 03 липня 2018 року ОСОБА_1-Д.М. було скеровано заяву про внесення змін до відомостей в ПІК «Інспектор - 2006» ЄАІС Держмитслужби України на Львівську митницю ДФС та на Митний пост «Краковець» (а.с.51).

Проте, як вбачається із оскаржуваної постанови та відзиву до позову, митним органом таку не було враховано під час розгляду справи.

Разом з тим, статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, судом встановлено, що посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення позивача до відповідальності, не було дотримано цих вимог.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані позивачем докази є належними і підтверджують обставини, на які він покликається.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отож, як встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова є необґрунтованою, складеною з процесуальними порушеннями, не повно дослідженні обставини справи та не надано належної оцінки дійсним обставинам справи, що є порушенням ст.489 МК України.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача про те, що ОСОБА_1-Д.М. порушив митні правила не ґрунтується на вимогах закону, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 243, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову у справі про порушення митних правил № 2915/20900/18 від 26 червня 2018 року, згідно якої, ОСОБА_1 Тараса-Дмитра Михайловича визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень – скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя І.Р.Волоско.