Ухвала суду № 75674276, 31.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6951/18 2/335/1923/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, ОСББ м. Запоріжжя про визначення власника, призначення субсидії,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2018 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, ОСББ м. Запоріжжя про визначення власника, призначення субсидії.

Ухвалою суду від 23.06.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв’язку з невідповідністю її вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

16.07.2018 року позивач подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, водночас недоліки, про які зазначав суд в ухвалі, ОСОБА_2 не усунула.

Так, зі змісту заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви вбачається зазначення повного найменування відповідача 1, його місцезнаходження, поштовий індекс, його адресу електронної пошти та засіб зв’язку. Також, в заяві зазначається про те, що справа є малозначною, а ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб лютого віку, не потребує залучення експерта з питань права або виклику свідків. Зазначено про можливе врегулювання спору, проте лише після призначення позивачу субсидії. Також, зазначено про певні докази та судові витрати які складаються з копіюванням документів, затрат на папір, затрат на отримання довідки про пенсійні виплати, а також в сумі купівлі квартири, якщо власника не буде встановлено.

В той же час, позивачем не було надано відомостей про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів 1, 2.

Не викладено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Не конкретизовані позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовуються та не зазначено про докази, що підтверджують вказані обставини.

Не зазначено про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявністю).

Не надано письмових доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Не надано обґрунтованого попереднього (орієнтований) розрахунок судових втрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи, а також підтвердження, що не подано іншого позову до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, позивачем не надано суду документу, що підтверджує сплату судового збору, не зазначені підстави для звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону України „Про судовий збір”.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв’язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист і не позбавляє особу, заяву якої повертається, після усунення умов, що були підставою для повернення позову, звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, ОСББ м. Запоріжжя про визначення власника, призначення субсидії – повернути позивачу.

Роз’яснити ОСОБА_1,що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області у порядку, встановленому ЦПК України, протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 31 липня 2018 року.

Суддя: В.О. Макаров