Постанова № 7567247, 15.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-17968/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Пальчиковій І.Г.

за участю:

представників позивача                                         Лебедєва В.В.,

представників відповідача           Антощук О.С., Самойленко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електропобудприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001342342/0 від 15.10.2009 на суму 492083,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2009 Відкрите акціонерне товариство «Електропобудприлад» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001342342/0 від 15.10.2009 на суму 492083,00 грн. (т.1 а.с. 3-8).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проводилася перевірка ВАТ «Електропобудприлад», за результатами якої прийняте податкове повідомлення-рішення, з яким вони не згодні.

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя неправомірно зменшила податковий кредит у січні 2009р. на суму 132677 грн., оскільки чинне податкове законодавство не містить заборони платнику податків на прийняття рішення щодо реалізації своїх прав в межах строку, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а все, що не заборонено, є дозволеним. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, без одержання податкової накладної відсутнє право на податковий кредит і це право виникає у період фактичного отримання податкових накладних, що передбачено п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (ця норма вказує на дату отримання податкової накладної, а не на дату її складання). ДПА України наказує відображати податковий кредит по запізненим податковим накладним по рядку 10.1. декларації за поточний період, що передбачено листами ДПАУ № 26268/7/16-1117 від 30.12.2005 та № 8799/6/16-1515-10 від 10.08.2006. Факт отримання податкових накладних відображається у Реєстрі отриманих податкових накладних відповідно до п. 9.2. Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. N 244. Підпункт 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановив право покупця звернутися до податкового органу із заявою та скаргою на продавця, а не обов’язок. Відсутність заяви та скарги не тягне за собою зменшення податкового кредиту. Чинне законодавство навіть дає право платнику податків у випадку помилкового неврахування наявних податкових накладних зробити нарахування у наступних податкових періодах у межах строків давності. Недотримання порядку, встановленого п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не може бути підставою для висновку про неправомірне віднесення понесених видатків до податкового кредиту, оскільки згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для відповідальності є не підтвердження сум податку, включеного в податковий кредит, податковими накладними на момент перевірки платника податків.

Відповідачем неправомірно зменшений податковий кредит у березні 2008р. на загальну суму 36431 грн., оскільки п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації… Відповідно до п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі, коли ціни на товари підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість» і митного законодавства (розділ ХI Митного Кодексу України) та встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, то вона вважається звичайною ціною та згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» враховується для визначення податкового кредиту. Згідно з п.п. 7.2.7 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Дана позиція підтверджується листами ДПАУ № 7049/7/16-1517-26 від 06.04.2007 та № 7310/7/16-1517 від 09.04.2008, таку ж думку висловив заступник начальника Жовтневої МДПІ Зеленський О.В. у листі №34392/10/31-013-10 від 01.08.2008.

В акті відповідач посилається на результати позапланової виїзної перевірки, оформлені актом від 08.04.2009 № 1618/23-4/14312447, вказуючи, що в бухгалтерському та податковому обліку не було враховано результати цього акту. Акта перевірки за вказаним номером не існує. Якщо відповідач мав на увазі акт від 08.07.2009 № 1618/23-4/14312447, то відповідно до цього акту перевірялось нарахування сум ПДВ за період з 01.10.2008 по 31.12.2008 та з 01.03.2009 по 30.04.3009, згідно з яким податковим органом було здійснено донарахування за січень 2009р. – 29555 грн., лютий 2009р. – 87333 грн., березень 2009р. – 58999 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0000122344/0 від 20.07.2009 на суму 219084 грн. (прийняте за результатами акту від 08.07.2009) оскаржене до суду. По акту від 08.07.2009 відповідач зменшив ПДВ на суму 219084 грн., а по акту від 02.10.2009 – на суму 158947 грн., що є незрозумілим. Діюче законодавство не передбачає можливості прийняти за одні і ті ж порушення два податкових повідомлення-рішення.

Вважають, що відповідач всупереч п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначив суму податкового зобов’язання за період, яки          й не вказаний у податковому повідомленні – рішенні № 0001342342/0 від 15.10.2009 на суму 492083,00 грн., що тягне за собою неправомірність нарахування штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.3.п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Просили визнати недійсним податкове повідомлення – рішення про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість № 0001342342/0 від 15.10.2009 на суму 492083,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні надали заперечення (т.1, а.с. 183- 184), в яких вказали, що на ВАТ «Електропобудприлад» проводилася перевірка, за результатами якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

ВАТ «Електропобудприлад» порушило п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищило податковий кредит у січні 2009р. на суму 132677 грн. Складання та надання податкової накладної є обов’язком продавця відповідно до вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, тобто податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлені п. 7.3 ст. 7). Позивач не надавав заяву зі скаргою з питання отримання податкових накладних з датою виписування жовтень 2008р. – грудень 2008р., хоча обов’язок це зробити передбачений п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, тобто законом встановлений спосіб захисту можливості платника реалізувати право на податковий кредит у тому періоді, в якому він виникає за приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону. Законом не передбачена можливість для платника приймати самостійні рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит, тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (у тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Також ВАТ «Електропобудприлад» завищений податковий кредит у грудні 2008р. на суму 24173 грн. по податковим накладним № 90 від 09.12.2008 на суму 109147,50 грн. (у тому числі ПДВ – 18191,25 грн.) та № 91 від 15.12.2008 на суму 35887,50 грн. (у тому числі ПДВ – 5981,25 грн.) у порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону. Згідно з «Системою автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлені розбіжності між податковим кредитом позивача та податковим зобов’язанням ТОВ «Таврія Січ» у розмірі 62370 грн. за грудень 2008р. Згідно з листом ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 26.08.2009 № 2367/7/23-012 ТОВ «Таврія Січ» не знаходиться за юридичною адресою, що не дає змоги з’ясувати причини розбіжностей у відображенні даних податкового кредиту та податкового зобов’язання.

Позивачем, у порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, завищено податковий кредит у березні 2008р. на суму 1766 грн., квітні 2008р. на суму 2106 грн., травні 2008р. на суму 353 грн., червні 2008р. на суму 8060 грн., вересні 2008р. на суму 7206 грн., лютому 2009р. на суму 16940 грн. (всього на суму ПДВ - 36431 грн.). Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту включений обсяг придбання за митною вартістю – 4203222 грн., у т.ч. ПДВ – 840645 грн. Договірна (контрактна) вартість складає – 4021070 грн., у т.ч. ПДВ – 804214 грн. Оприбуткування товару здійснено за договірною вартістю, що підтверджується бухгалтерськими виписками та рахунком 632.

Що стосується суми ПДВ у розмірі 328055 грн., податковий орган не приймав двічі рішення за одне і те ж порушення. В зв’язку з тим, що позивачем за результатом позапланової виїзної перевірки в бухгалтерському та податковому обліку не було враховано результати акту позапланової перевірки, сума ПДВ встановлена саме у цьому розмірі.

Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Електропобудприлад» є юридичною особою, зареєстроване 02.12.1996 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код – 14312447, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 283052 (т.1, а.с. 28), включене до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 05-109/66 (т.1, а.с. 29).

Відкрите акціонерне товариство “Електропобудприлад» здійснює свою діяльність на підставі Статуту (у новій редакції 2004 року), затвердженого протоколом № 10 загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Електропобудприлад» від 10 травня 2004 (т.1., а.с. 201- 220).

За результатами планової виїзної перевірки ВАТ “Електропобудприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 по 31.03.09, валютного та іншого законодавства з 01.01.2008 по 31.03.2009 Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя складений акт перевірки від 02.10.09 № 2137/23-2/14312447 (а.с. 11-27), яким встановлені порушення позивачем, зокрема, п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) (надалі – Закон) - завищення податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ всього у розмірі 328055 грн., у тому числі за:

- березень 2008р. – у сумі 1766 грн.;

- квітень 2008р. – у сумі 2106 грн.;

- травень 2008р. – у сумі 353 грн.;

- червень 2008р. – у сумі 8060 грн.;

- вересень 2008р. – у сумі 7206 грн.;

- січень 2009р. – у сумі 162232 грн.;

- лютий 2009р. – у сумі 87333 грн.;

- березень 2009р. – у сумі 58999 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки 15.10.2009 Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя прийняте спірне податкове повідомлення-рішення за № 0001342342/0, яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 492083 грн. (за основним платежем – 328055 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 164028 грн.) (т.1, а.с. 10), яке ВАТ “Електропобудприлад» просить визнати недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя не доведена правомірність їх дій при винесенні податкового повідомлення-рішення від 15.10.2009 за № 0001342342/0, яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 492083 грн., з огляду на наступне.

1. Свою позицію щодо зменшення позивачеві податкового кредиту у січні 2009р. на суму 132677 грн., відповідач аргументує тим, що ВАТ «Електропобудприлад» порушило п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону (п.п. 3.2.2 акту - т.1, а.с. 13-14), яке виразилося у наступному.

Відповідно до п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань, встановлені п. 7.3 ст. 7 Закону).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), що передбачено п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Позивач не надавав відповідачеві заяву зі скаргою з питань отримання податкових накладних з датою виписки жовтень 2008р. – грудень 2008р. Фактичне отримання товарів позивачем відбулося у жовтні 2008р., дані господарські операції відображені у бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 631 «розрахунки з постачальниками», що свідчить про виникнення податкового кредиту у позивача у жовтні-грудні 2008р. відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону.

Законом не передбачена можливість для платника приймати самостійні рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит, тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (у тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийняте рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Також п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Суд не приймає позицію Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя щодо зменшення позивачеві податкового кредиту у січні 2009р. на суму 132677 грн., оскільки судом не встановлені порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону.

Так, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що ця норма пов’язує право на податковий кредит з датою отримання податкової накладної, а не з датою її складання продавцем товару.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

Таким чином, у податковому періоді (попередній період), коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем (позивачем) цих товарів, він не мав документа (податкової накладної), на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по цій операції до складу податкового кредиту.

Враховуючи перелічені норми Закону, суд приходить до висновку, що суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому податкові накладні фактично отримані.

Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється, що і було зроблено позивачем.

Стосовно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, на який посилається відповідач щодо обов’язку додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на постачальника, які є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне. Заява зі скаргою на постачальника додається у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, що у даному випадку не мало місця. Крім того, це є правом отримувача товарів, а не його обов’язком.

Єдиним обмеженням щодо строку реалізації прав на отримання податкового кредиту є терміни позовної давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але ці строки позивачем не були порушені.

Крім того, позивач відповідно до п. 9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. N 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за N 770/11050(із змінами і доповненнями), відобразив факт отримання податкової накладної по даті її отримання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, отриманим не у звітному періоді є правомірним (т. 1 а.с. 85-134, 135-137) . Позиція відповідача, що ВАТ «Електропобудприлад» не повинно приймати до уваги при нарахуванні податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагентів із запізненням та не у звітному періоді, суперечить нормам податкового законодавства України.

2. Свою позицію щодо зменшення позивачеві податкового кредиту у грудні 2008р. на суму 24173 грн. по податковим накладним № 90 від 09.12.2008 на суму 109147,50 грн. (у тому числі ПДВ – 18191,25 грн.) та № 91 від 15.12.2008 на суму 35887,50 грн. (у тому числі ПДВ – 5981,25 грн.), відповідач аргументує тим, що ВАТ «Електропобудприлад» порушило п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону (п.п. 3.2.2 акту - т.1, а.с. 16).

Згідно з «Системою автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлені розбіжності між податковим кредитом позивача та податковим зобов’язанням ТОВ «Таврія Січ» у розмірі 62370 грн. за грудень 2008р. – січень 2009р.

Згідно з листом ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 26.08.2009 № 2367/7/23-012 ТОВ «Таврія Січ» не знаходиться за юридичною адресою, про що було складено акт про відсутність за місцезнаходженням та надіслана службова записка по ВПМ за № 374с від 17.08.2009 про з’ясування місцезнаходження підприємства.

Цей факт не дає змоги з’ясувати причини розбіжностей у відображенні даних податкового кредиту та податкового зобов’язання.

Розбіжність у розмірі 62370 грн. ПДВ виникла у результаті включення до складу податкового кредиту ВАТ «Електропобудприлад» наступних податкових накладних: № 90 від 09.12.2008 на суму 109147,50 грн. (у тому числі ПДВ – 18191,25 грн.), № 91 від 15.12.2008 на суму 35887,50 грн. (у тому числі ПДВ – 5981,25 грн.), № 92 від 18.12.2008 на суму 19965 грн. (у тому числі ПДВ – 3327,50 грн.), № 93 від 22.12.2008 на суму 34200 грн. (у тому числі ПДВ – 5700 грн.), № 94від 25.12.2008 на суму 34999,98 грн. (у тому числі ПДВ – 5833,33 грн.), № 95 від 06.12.2008 на суму 140020,02 грн. (у тому числі ПДВ – 23336,67 грн.).

Суд не приймає позицію Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя щодо зменшення позивачеві податкового кредиту у грудні 2008р. на суму 24173 грн. по податковим накладним № 90 від 09.12.2008 на суму 109147,50 грн. (у тому числі ПДВ – 18191,25 грн.) та № 91 від 15.12.2008 на суму 35887,50 грн. (у тому числі ПДВ – 5981,25 грн.), оскільки судом не встановлені порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону, виходячи з наступного.

Стосовно податкових накладних № 92 від 18.12.2008 на суму 19965 грн. (у тому числі ПДВ – 3327,50 грн.), № 93 від 22.12.2008 на суму 34200 грн. (у тому числі ПДВ – 5700 грн.), № 94від 25.12.2008 на суму 34999,98 грн. (у тому числі ПДВ – 5833,33 грн.), № 95 від 06.12.2008 на суму 140020,02 грн. (у тому числі ПДВ – 23336,67 грн.), на думку відповідача, ці податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту січня 2009 року не тільки тому, що ТОВ «Таврія Січ» не знаходиться за юридичною адресою, а й з причин їх отримання із запізненням. Оцінка доводів відповідача щодо податкових накладних, отриманих із запізненням, надана судом вище.

Що стосується не знаходження ТОВ «Таврія Січ» за юридичною адресою, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити перелічені у п. 7.2.1 ст. 7 Закону реквізити.

У відповідності до цих норм ТОВ «Таврія-Січ» видала ВАТ «Електропобудприлад» наступні податкові накладні, загальна сума ПДВ в яких складає 62370,00 грн.: № 90 від 09.12.2008 на суму 109147,50 грн., у тому числі ПДВ – 18191,25 грн. (т. 2, а.с. 6), № 91 від 15.12.2008 на суму 35887,50 грн., у тому числі ПДВ – 5981,25 грн. (т. 2, а.с. 7), № 92 від 18.12.2008 на суму 19965 грн., у тому числі ПДВ – 3327,50 грн. (т. 2, а.с. 8), № 93 від 22.12.2008 на суму 34200 грн., у тому числі ПДВ – 5700 грн. (т. 2, а.с. 9), № 94 від 25.12.2008 на суму 35000 грн., у тому числі ПДВ – 5833,33 грн. (т. 2, а.с. 10), № 95 від 06.12.2008 на суму 140020,02 грн., у тому числі ПДВ – 23336,67 грн. (т. 2, а.с. 11).

Крім того, як вбачається з наданої ТОВ «Таврія-Січ» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 (т. 2, а.с. 1-6), ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримала цю податкову декларацію 20.01.2009 за вх. № 41237. У додатку № 5 до декларації відображене податкове зобов’язання по товарам, відвантаженим ВАТ «Електропобудприлад» у сумі 62370 грн.

Податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати податковий кредит в залежності від розбіжностей в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та не знаходження контрагента за юридичною адресою.

3. Свою позицію щодо зменшення позивачеві податкового кредиту у березні 2008р. на суму 1766 грн., квітні 2008р. на суму 2106 грн., травні 2008р. на суму 353 грн., червні 2008р. на суму 8060 грн., вересні 2008р. на суму 7206 грн., лютому 2009р. на суму 16940 грн. (всього на суму ПДВ - 36431 грн.) відповідач аргументує тим, що ВАТ «Електропобудприлад» порушило п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону (п.п. 3.2.2. акту - т.1, а.с. 16-17).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4.ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Згідно з наказом ДМС України від 7 листопада 2007 № 933, яким внесені зміни до наказу від 09.07.1997 № 307 «Про затвердження інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» у графі 42 ВМД «Ціна товару» наводиться фактурна вартість товару у валюті Україні за курсом, встановленим Національним банком України на день прийняття ВМД до оформлення. У графі 45 ВМД «Коригування» зазначається у валюті України митна вартість товару.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включений обсяг придбання за митною вартістю – 4203222 грн., у т.ч. ПДВ – 840645 грн. Договірна (контрактна) вартість складає – 4021070 грн., у т.ч. ПДВ – 804214 грн. Оприбуткування товару здійснено за договірною вартістю, що підтверджується бухгалтерськими виписками та рахунком 632.

Суд не приймає позицію Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя щодо зменшення позивачеві податкового кредиту у березні 2008 на суму 1766 грн., у квітні 2008 на суму 2106 грн., у травні 2008 на суму 353 грн., у червні 2008 на суму 8060 грн., у вересні 2008 на суму 7206 грн., у лютому 2009 на суму 16940 грн. (всього на суму ПДВ - 36431 грн.), оскільки судом не встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Ця норма кореспондується з п. 4.3 ст. 4 Закону, згідно з якою для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно з п.п. 1.20.5 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають держрегулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону та митного законодавства (розділ ХІ Митного Кодексу України) та встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Ця позиція узгоджується з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону, відповідно до якої у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Згідно з п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7.

Таким чином, суд приходить до висновку, що включення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого позивачем згідно вантажних митних декларацій (т. 2, а.с. 12-38), є правомірним. ВАТ «Електропобудприлад» не повинно було включати ПДВ, виходячи з договірної (контрактної) вартості імпортованих товарів, оскільки митна вартість товарів (4203222 грн.) перевищує договірну (контракту) вартість (4021070 грн.).

4. Свою позицію щодо посилання в акті перевірки від 02.10.09 № 2137/23-2/14312447 на акт перевірки від 08.07.2009 № 1618/23-4/14312447 податковий орган аргументує наступним (п.п. 3.2.3. акту - т.1, а.с. 19).

В зв’язку з тим, що позивачем за результатом позапланової виїзної перевірки (акт від 08.04.2009 № 1618/23-4/14312447) в бухгалтерському та податковому обліку не було враховано результати акту перевірки, заниження суми ПДВ становить 328055 грн., у т.ч. за березень 2008 на суму 1766 грн., у квітні 2008 на суму 2106 грн., у травні 2008 на суму 353 грн., у червні 2008 на суму 8060 грн., у вересні 2008 на суму 7206 грн., у січні 2009 на суму 162232 грн., у лютому 2009 на суму 87333 грн., у березні 2009 на суму 58999 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, відображених у п.п. 3.2.2 даного акту перевірки та результатів акту позапланової перевірки від 08.04.2009.

Суд не приймає цю позицію Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, виходячи з наступного.

За результатами позапланової виїзної перевірки ВАТ “Електропобудприлад» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад, грудень 2008р., квітень 2009р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008 по 31.12.2008 та з 01.03.2009 по 30.04.3009 Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя складений акт перевірки від 08.07.09 № 1618/23-4/14312447 (т. 1, а.с. 139-174), яким встановлені порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону - завищення податкового кредиту, що призвело до заниження заявленої суми бюджетного відшкодування всього у розмірі 219084 грн., у тому числі за:

- листопад 2008р. – у сумі 61301 грн.;

- грудень 2008р. – у сумі 89985 грн.;

- квітень 2009р. – у сумі 67798 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки 20.07.2009 Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0000122344/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 219084 грн. (т.1, а.с. 175).

Згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-12805/09/0570 за позовом ВАТ «Електропобутприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000122344/0 від 20.07.2009 (т. 2 а.с. 48-60). Постанова на даний час не набрала законної сили, що свідчить про неузгодженість податкового зобов’язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідно до п.п. 5.2-5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не приймає до уваги позицію представників відповідача на те, що посилання на акт перевірки від 08.07.2009 не потягло за собою ніяких наслідків щодо нарахування податкових зобов’язань платнику податків, оскільки це суперечить наданому на вимогу суду податковим органом розрахунку (т. 2 а.с. 62), з якого вбачається, що сума нарахувань позивачеві була б меншою у разі неприйняття до уваги акту перевірки від 08.07.2009.

Діючим законодавством України взагалі не передбачено право податкового органу здійснювати подвійне нарахування податкових зобов’язань та включати суми нарахувань за наслідками попередньої перевірки.

Враховуючи наведене, суд вважає донарахування податку на додану вартість у сумі 328055 грн. безпідставним.

Безпідставність донарахування податку на додану вартість обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням від 15.10.2009 у сумі 164028 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Електропобудприлад» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001342342/0 від 15.10.2009 на суму 492083,00 грн. – задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення – рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0001342342/0 від 15.10.2009 на суму податку на додану вартість у розмірі 492083,00 грн. (чотириста дев’яносто дві тисячі вісімдесят три) грн. 00 коп., у т.ч. за основним платежем – 328055 (триста двадцять вісім тисяч п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 164028 (сто шістдесят чотири тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Електропобудприлад»» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини15 січня 2010 року.

Повний текст постанови складений 19 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.