Рішення № 75672420, 30.07.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3037/17

Провадження № 2/314/145/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання: Павлівська І.В.,

справа № 314/3037/17;

сторони:

- позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

- відповідач ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 08.08.2017р. з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 26.09.2006 року. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н від 08.08.2017 року, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, у зв’язку з чим станом на 30.06.2017 року заборгованість по вказаному договору становить 70276,37 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у своїй відповіді на відзив представник позивача на позові наполягав, позов просив задовольнити.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати строк позовної давності.

2.Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.09.2017 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року за клопотанням відповідача з ПАТ КБ «ПриватБанк» витребувано інформацію.

23.10.2017 року до суду електронною поштою з ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою суду від 26.10.2017 року за клопотанням відповідача з ПАТ КБ «ПриватБанк» витребувано документи.

09.11.2017 року до суду електронною поштою з ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом документи.

У зв’язку з набранням чинності 15.12.2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції, ухвалою суду від 31.01.2018 року постановлено продовжувати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб, у якій роз’яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

14.02.2018 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив.

17.04.2018 року до суду електронною поштою, а 24.04.2018 року безпосередньо до канцелярії суду, надійшла відповідь на відзив.

11.05.2018 року від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву.

07.06.2018 року до суду електронною поштою, а 06.07.2018 року безпосередньо до канцелярії суду, надійшла відповідь на відзив.

27.07.2018 року від відповідача по справі до суду надійшли заперечення на позов ПАТ КБ «ПриватБанк».

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилалася як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 08.08.2017 року було укладено договір № б/н, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, у зв’язку з чим станом на 30.06.2017 року заборгованість по вказаному договору становить 70276,37 гривень.

4.Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими, разом з тим, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, у зв'язку з чим у позові належить відмовити з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання є правовідношення, в яких одна сторона (відповідач) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що в порушення норм закону і умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.09.2006 р. у розмірі 70276,37 грн., яка складається з наступного: 1981,16 грн. – заборгованість за кредитом, 59850,94 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4859,68 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи: 250,00 грн., (фіксована частина), 3334,59 грн. (процентна складова) (а.с. 4-6).

Однак відповідач позовні вимоги банку не визнає і просить суд застосувати строк позовної давності в три роки, оскільки останній платіж був здійснений 12.06.2014 року, і тому строк позовної давності сплив.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів. Загальна позовна давність встановлено тривалістю у три роки.

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в позивача права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідач, скориставшись правом, наданим йому чинним законодавством, просить застосувати строк позовної давності.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з дати останнього платежу, здійсненого відповідачем, тобто з 12.06.2014 року. Отже, оскільки кінцевим терміном повернення кредиту - строком виконання договору, встановлено строк дії картки, при цьому строк позовної давності не переривався, то позивач звернувся до суду (08 серпня 2017 року), після спливу строку позовної давності (12.06.2017 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, у зв'язку з чим у позові належить відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Крім того згідно п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 р. № 5 та п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів, у спорах щодо споживчого кредитування» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Виходячи з наведених обставин та відповідно до вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

5.Судові витрати.

Оскільки в задоволенні позовних вимог суд відмовляє, то понесені позивачем судові витрати у справі в сумі 1600,00 грн., стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, п.п. 1- 3 ст. 12, ст.ст. 13, 76-81, ст. 141, ст.ст. 259, 265, 268, 279 ЦПК України, п.1 ч. 2 ст. 11, ст. 256, ст. ст. 257, 261, ч. 4 ст. 267, ст.ст. 509, 526-527, 629, 1054 ЦК України, Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 р. № 5, п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів, у спорах щодо споживчого кредитування, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні цивільного позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30.07.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії СВ № 550813 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.2002 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1).

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

30.07.2018