Рішення № 75672307, 25.07.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2303/18

2/310/1543/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Мирошниченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (представник ОСОБА_1) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що відповідно до договору від 22.01.2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 529 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 19.10.2007 року. 04.11.2013 року позичальник померла. Спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини з 04.11.2013 року по 04.05.2014 року. За змістом ст. ст. 1218,1219 ЦК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином відбувається зміна боржника за зобов’язанням. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач ОСОБА_2, тому за ч. 3 ст. 1268 ЦК України він прийняв спадщину. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України до Бердянської нотаріальної контори 19.08.2014 року була направлена претензія кредитора. За повідомленням Бердянської державної нотаріальної контори спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи про відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались, спадкова справа була заведена на підставі претензії ПАТ «Приватбанк». Відповідач прийняв спадщину до складу якої входять і кредитні зобовязання померлого позичальника. 21.09.2017 року спадкоємцю ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, але ніяких дій не було виконано. На дату смерті ОСОБА_3 заборгованість перед банком за кредитним договором від 22.01.2007 року становить 5 120 грн., яка складається з 529 грн. заборгованості за кредитом, 4448,17 грн. заборгованості за відсотками, 142,83 грн. заборгованості з комісії. ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 5 120 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з’явився без поважних причин,

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За заявою від 22.01.2007 року ОСОБА_3 приєдналась до Умов надання споживчого кредиту і їй надано строковий кредит у сумі 529 грн. з 22.01.2007 року по 19.10.2007 року включно (а.с.6).

Вказаною заявою, Умовами надання споживчого кредиту а також тарифами відповідачем взято на себе зобов’язання сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредит (а.с.6-10).

Аналізуючи зазначені норми права та надані суду докази, суд вважає, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 22.01.2007 року укладено кредитний договір, який за правовою суттю є договором приєднання і містить всі необхідні умови цього виду договору.

Вказаним договором відповідачем взято на себе зобов’язання сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредит.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖС №276837 ОСОБА_3 померла 05.11.2013 року (а.с.13).

Позивачем надано суду розрахунок заборгованості за договором №ZP1RFB56310197 від 22.01.2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3 (а.с.5).

Відповідно до зазначеного розрахунку заборгованість ОСОБА_3 перед банком за договором №ZP1RFB56310197 від 22.01.2007 року на дату її смерті складає 5120 грн. (529,00 грн. заборгованість за кредитом, 4448,17 грн. заборгованість за відсотками, 142,83 грн. заборгованість з комісії (а.с.5).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у ч.ч. 3, 4 ст.1268, ст. 1269 ЦК України. Так, згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняти спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняти спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредиторами інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцю у натурі.

Пунктом 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (у редакції від 7 березня 2012 року), передбачено, що нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 Цивільного кодексу України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.

Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

05.06.2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Бердянської державної нотаріальної контори із претензією кредитора до спадкоємця ОСОБА_3 в порядку ст. 1281 ЦК України (а.с.16).

Листом від 08.07.2014 року Бердянська державна нотаріальна контора повідомила ПАТ КБ «ПриватБанк», що товариство пропустило строк для пред’явлення вимог до спадкоємців померлої 04.11.2013 року ОСОБА_3, а також, що після видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину Бердянською державною нотаріальною конторою буде повідомлено кредитора (а.с.17).

12.09.2017 року позивач направив лист-претензію ОСОБА_2, оскільки він є спадкоємцем за законом, що дає підстави стверджувати про обов’язок сплатити заборгованість перед банком в повному обсязі за фактичний строк його користування. Станом на дату смерті заборгованість позичальника складає 13386,10 грн. (а.с.18,19-22).

За повідомленням Бердянської державної нотаріальної контори №1588/01-16 від 05.05.2018 року після смерті 04.11.2013 року ОСОБА_3, будь-які спадкоємці померлої до Бердянської нотаріальної контори Запорізької області із заявами про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття не звертались. Заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувались (а.с.41-43).

Позивачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 за законом або за заповітом є спадкоємцем ОСОБА_3, а надані відомості про реєстрацію відповідача з 03.12.2010 року разом зі спадкодавцем за однією адресою по вул. Орджонікідзе,64/26., кв. 131 в м. Бердянську не підтверджує простійне проживання відповідача разом зі спадкодавцем, що за ч. 3 ст. 1268 ЦК України свідчило би про прийняття ним спадщини.

Крім того, не доведено позивачем існування у спадкодавця ОСОБА_3 майна, а також його вартість для визначення межі відповідальності відповідача.

Суд вважає, що за викладених обставин підстави для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні.

Керуючись ст.ст. 259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. ст. 11,207,626,634,638,1216,1217,1218,1220,1268,1269,1281,1282 ЦК України, п. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Орджонікідзе,64/26. кв. 131) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 03.08.2018 року.

Суддя