Рішення № 75672287, 23.07.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6023/17

2/310/234/18

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Уставицькій Н.М..,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, відповідача та її представника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ „Приватбанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.09.2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 3600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов’язків ЗАТ КБ «ПриватБанк». Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5. Правил користування платіжною карткою. Відповідно до кредитного договору – при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала, своєчасно не надавала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 31.07.2017 року відповідач має заборгованість у сумі 42992,95 грн., з яких 3588,85 грн. – заборгованість за кредитом, 33842,19 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3276,53 грн. – заборгованість за пенею та комісією, штраф (фіксована частина) – 250,00 грн., штраф (процентна складова) – 2035,38 грн. Просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором б/н від 15.09.2008 року у розмірі 42992,95 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 1600,00 грн.

Представник позивача – ОСОБА_1 (довіреність №7798-К-О від 28.12.2016р.) – в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник – адвокат ОСОБА_2 (довіреність від 15.03.2018р.) – в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Представник зазначив, що відповідачкою в 2008 році була отримана лише одна кредитна картка, строк дії якої закінчився 15.09.2010 року, тому строк дії кредиту та картки закінчився 15.09.2010 року, а банк звернувся до суду лише 22.08.2017 року з пропуском строку позовної давності. Не згодні з нарахованою сумою заборгованості по кредитну, процентів, пені та штрафу, вважає, що розрахунок заборгованості не відповідає умовам зазначеним в укладеному договорі, також у розрахунку застосована підвищена процентна ставка, що також не відповідає умовам договору і є формою подвійної цивільно-правової відповідальності. Просив застосувати строк позовної давності та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовом підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.09.2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 3600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 6.5. Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік. Відповідно до кредитного договору – при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Судом також встановлено, що у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

За розрахунком позивача у зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.07.2017 року відповідач має заборгованість у сумі 42992,95 грн., з яких 3588,85 грн. – заборгованість за кредитом, 33842,19 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3276,53 грн. – заборгованість за пенею та комісією, штраф (фіксована частина) – 250,00 грн., штраф (процентна складова) – 2035,38 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання і на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд зазначає, що складова заборгованості відповідача перед Банком у цій справі за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 3276,53 грн., хоча й має назву «заборгованість за пенею та комісією», але фактично є виключно заборгованістю за пенею, що підтверджується Умовами та правилами надання банківських послуг.

Нараховані Банком відповідачу у цій справі за вищезазначеним кредитним договором вищезазначені штрафи 250,00 грн. - штрафу (фіксована частина) та 2035,38 грн. - штрафу (процентна складова) дійсно передбачені п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Проте, штраф та пеня є різновидом одного виду відповідальності (цивільної), Умовами та правилами надання банківських послуг вони нараховуються за ті самі види порушень відповідача за вищезазначеним договором, а тому у даному випадку порушуються вимоги ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

А тому, при вищевикладених обставинах, необхідно відмовити банку у задоволенні його позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 в частині стягнення штрафів 250,00 грн. (фіксована частина) та 2035,38 грн. (процентна складова) у цій справі у повному обсязі.

Доводи представника відповідача щодо безпідставного застосування банком підвищеної ставки за вищезазначеним кредитним договором при розрахунку заборгованості відповідача спростовуються Умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.9-14), з якими ОСОБА_3 погодилась, підписавши заяву позичальника від 15.09.2008 року (а.с. 7), та доказами, наявними у матеріалах цієї справи.

Так, за укладеним договором сторін передбачена змінювана процентна ставка, зокрема п. 5.8 параграфу II "Правила користування платіжною картою" Умов та правил надання банківських послуг. Порядок зміни визначений п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг. Повідомлення відповідача про новий розмір процентної ставки включається до виписки за рахунком відповідача (а.с. 9-14). В виписці міститься інформація про процентну ставку, яка нараховується за кожний місяць користування кредитом. Праву Банка змінювати фінансові умови надання кредиту кореспондується обов'язок відповідача отримувати виписки по картковим рахунках та операціях по картрахунках (п.6.3 Умов та правил).

Щодо доводів представника відповідача про те, що їм не зрозуміло звідки взялись інші картки, крім однієї, що відповідачка отримала в 2008 року, заборгованість обліковується не на картці, а на картковому рахунку відповідача, який був їй відкритий Банком на підставі заяви про приєднання від 15.09.2008 року. За своєю природою договір від 15.09.2008 року є договором банківського рахунку. Платіжні картки, що видавалися відповідачу за цим договором, є лише одним із багатьох засобів доступу до карткового рахунку відповідача. Це слідує із визначення термінів картрахунок та платіжна карта, які містяться у главі 2 «терміни та поняття» Умов та Правил, що додані Банком до позову у цій справі.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки, кошти відповідачем за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, Банк мав право здійснювати нарахування платежів, передбачених умовами договору, та зокрема процентів та пені, відповідачу за вищезазначеним кредитним договором згідно умов останнього і після закінчення строку договору до припинення зобов'язання належним виконанням.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу позовної давності, пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вищезазначеним кредитним договором останній платіж відповідачем було здійснено 11 вересня 2014 року (а.с.107 – зворотній бік), тобто з цього часу позивачу стало відомо про порушення умов договору і з цього часу має відраховуватися строк позовної давності.

Дата відправки позову до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 30.08.2017р. (а.с.24).

Враховуючи наведене суд вважає,що позивачем до вказаних вимог строк позовної давності не пропущено.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 40707,57 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі в розмірі 1514,88 грн. (1600 х 94,68%).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,76,141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 15.09.2008 року станом на 31.07.2017 року у розмірі 40707,57 грн. та понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 1514,88 грн., а всього – 42222 (сорок дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 45 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4