Постанова № 75672161, 01.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/764/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. (ухвалене суддею Бабаєвим А.І., повний текст якого складено 17.05.2018 р.) по справі № 820/764/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” (в подальшому – ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН”) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 р. № 3151/ІПК/28-10-01-03-11.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” направлено до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звернення № 2017/11/17-1 від 17.11.2017 р. про надання індивідуальної податкової консультації, в якому позивачем були поставлені наступні питання:

1.1. Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додатковим благом вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” та сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?

1.2. Чи включається в розумінні підпункту “а” та абзацу другого підпункту “б” підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, а також сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?

1.3. Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування військовим збором дохід у вигляді вартості громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?

1.4. Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” в якості бази нарахування єдиного внеску вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою (тобто отриманий дохід не може бути персоніфікований)?

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби надано ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” Індивідуальну податкову консультацію № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017 року, в якій зазначено, що дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості громадського харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску.

Не погоджуючись з вищевказаною Індивідуальною податковою консультацією відповідача, ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Індивідуальна податкова консультація Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 року № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 обґрунтована та скасуванню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 14.1.1721. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до абз. 1 п. 52.1. та п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Абзацами 1, 2 пункту 53.2. статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 14.1.47. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Судовим розглядом встановлено, що 03.03.2016 р. між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” укладено Колективний договір на 2016 – 2023 р.р., який затверджено Протоколом Загальних зборів трудового колективу № 1 від 03.03.2016 року та зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради 13.10.2016 року за реєстраційним номером 3822.

Пунктом 8.11. вказаного договору встановлено, що підприємство зобов’язується забезпечити працівників громадським харчуванням в кафетерії підприємства та кімнаті для прийому їжі, а також сніданками, чаєм, кавою, безалкогольними напоями, фруктами та кондитерськими виробами впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” (п. 9 Додатку № 7 до Колективного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про колективні договори і угоди” положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Пунктом 9 Додатку № 7 “Положення про надання соціальних гарантій, компенсацій, пільг працівникам ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” до Колективного договору встановлено, що порядок організації харчування визначається відповідним Положенням, яке затверджується керівником підприємства за погодженням з Уповноваженою на представництво трудовим колективом особою.

Відповідно до пунктів 3.8. – 3.10 Положення про організацію харчування в ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” № 54/4 від 03.10.2016 р., обслуговування працівників Товариства здійснюється за формою “шведський стіл”. Працівники Товариства мають змогу підійти до місця, де знаходяться продукти та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на власний розсуд. Після прийому їжі працівники Товариства повинні прибрати за собою та здати брудний посуд в призначене для цього місце. Працівники Товариства забезпечуються продуктами на безоплатній основі. Витрати з забезпечення працівників Товариства продуктами несе Товариство відповідно до умов Колективного договору.

Наказом директора товариства № 82 від 30.12.2015 р. затверджено Положення про облікову політику ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН”, відповідно до п. 8.10. Додатку № 2 “Перелік та склад загальновиробничих витрат ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН”, витрати на придбання продовольчих товарів (продуктів харчування) належать до інших загальновиробничих витрат.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 11 П(С)БО 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п. 14 П(С)БО 16 “Витрати”, до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” здійснює забезпечення працівників безоплатним громадським харчуванням в кафетерії підприємства та кімнаті для прийому їжі, а також сніданками, чаєм, кавою, безалкогольними напоями, фруктами та кондитерськими виробами впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл”, який передбачає, що працівники мають змогу підійти до місця, де знаходяться продукти, та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на свій власний розсуд, тобто, неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, та безоплатне харчування не може бути персоніфіковане.

Відповідно до пп. “а” пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом “а” цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку – учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів (пп. “б” пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України).

Аналіз вищезазначених норм вказує, що у випадку, якщо кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) роботодавцем (податковим агентом) платникам податків (працівникам такого податкового агента) на виконання обов’язку щодо їх забезпечення додатковими соціальними гарантіями, компенсаціями та пільгами в силу укладеного та чинного колективного договору, а також включення роботодавцем витрат на таке надання (зокрема, продукти харчування) до складу собівартості реалізованих послуг, то таке надання (кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги тощо) не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких платників податку.

Згідно пп. 165.1.9. п. 165.1. ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Відповідно до п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно із пп. 1.7. п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абз. першого п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл”, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ДФС України надавались індивідуальні податкові консультації № 5683/6/99-99-13-02-03-15 від 22.03.2017 р. та № 2478/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 02.11.2017 р., якими встановлено: якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом “шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто, отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування та база нарахування єдиного внеску; дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, вартість наданого працівникам безоплатного харчування є базою нарахування єдиного внеску.

Проте, відповідачем не зазначені причини зміни правил практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України та не роз’яснено чи може податковий агент визначати платника податку на доходи фізичних осіб, який отримав безоплатне громадське харчування, а також визначати сам об’єкт оподаткування вказаним податком.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним задовольнити позов ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЕЙН” та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017 р., оскільки ця консультація надана не за всіма питаннями, які були поставлені у зверненні позивача № 2017/11/17-1 від 17.11.2017 р.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 р. та прийняти постанову, якою позов ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЕЙН” задовольнити та скасувати індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017 р.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати за подання адміністративного позову у розмірі 1762 гривні та за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 гривні, а всього 4405 гривень підлягають стягненню на користь ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЕЙН” за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі № 820/764/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" задовольнити.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" витрати по сплаті судового збору в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 03.08.2018 р.