Вирок № 75672076, 03.08.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5634/17

Провадження № 1-кп/346/154/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевська Г.Д.

з участю прокурора Тарасенко В.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12017090180001244 від 01.11.2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Корнич, вул. Галана, 15, Коломийського району, Івано-Франківської області, громадянки України, українки, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, депутатом не являється, судимої 29.04.2013 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки; вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 23.03.2017 року про затвердження угоди про примирення та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, покарання виконано;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки м. Коломия, вул. Гонти, 12, Івано-Франківської області, громадянки України, українки, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, депутатом не являється, судимої вироком Коломийського міськрайонного суду від 29.03.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, покарання виконано.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, будучи судимими за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали та маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість знову вчинили злочин проти власності при наступних обставинах.

01.11.2017 року о 10 год. 50 хв. обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні магазину «Євро секонд хенд» в м. Коломия по вул. Чорновола, 28, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, повторно, за попередньою змовою між собою, вважаючи що за їх діями ніхто не спостерігає, реалізуючи спільний злочинний умисел, а саме: обвинувачена ОСОБА_3 таємно викрала із правої кишені куртки потерпілого ОСОБА_4, 10.09.2001р.н. бувший у використанні мобільний телефон марки iPhone 5c ІМЕІ 357994056617379 вартістю 7700 гривень та передала обвинуваченій ОСОБА_2. Отримавши від обвинуваченої ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон, обвинувачена ОСОБА_2, з метою реалізації спільного злочинного умислу на таємне викрадення чужого майна, сховала його, після чого вони вдвох вийшли з приміщення даного магазину та покинули місце вчинення злочину, а викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 7 700 (сім тисяч сімсот гривень).

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнали в повному обсязі і надали суду показання по суті пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, які відповідають фактичним обставинам справи і не суперечать їм.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що дійсно 01.11.2017р. о 10 год. 50хв. разом із обвинуваченою ОСОБА_2 перебували в магазині «Євро секонд хенд» в м. Коломия по вул.Чоорновола і вона викрала з кишені куртки потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки iPhone 5c , передала його ОСОБА_2, після чого вони вийшли з магазину. Викрадений телефон віддала на запчастини, за що отримала 200 грн., якими з обвинуваченою ОСОБА_2 грошима не ділилась. Вказала, що добровільно відшкодувала потерпілому завдану майнову шкоду.У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати так як має на утриманні троє неповнолітніх дітей.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно 01.11.2017 року о 10 год. 50 хв. знаходилась в магазині «Євро секонд хенд» в м. Коломия по вул.Чорновола разом із обвинувачною ОСОБА_3 і остання викрала з кишені куртки потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки iPhone 5c , передала його їй і вони покинули приміщення магазину. Вийшовши із магазину викрадений телефон віддала обвинуваченій ОСОБА_3. Вказала, що добровільно відшкодувала потерпілому завдану майнову шкоду. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати так як має на утриманні неповнолітню дитину.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 01.11.2017 року близько 10 год. 50 хв. він знаходився в магазині «Євро секонд хенд»в м. Коломия по вул. Чорновола, 28, де у нього із правої кишені куртки викрали мобільний телефон марки iPhone 5c ІМЕІ 357994056617379 вартістю 7700 гривень. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, оскільки телефон йому повернуто, на суворому покаранні не наполягає.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 пояснила, що дійсно мала місце 01.11.2017р. в магазині «Євро секонд хенд» в м. Коломия по вул.Чорновола крадіжка мобільного телефона марки iPhone 5c ІМЕІ 357994056617379 вартістю 7700 гривень у потерпілого ОСОБА_4 про що повідомив їй останній. На даний час до обвинувачених претензій матеріального та морального характеру не має, мобільний телефон повернуто, на суворому покаранні не наполягає.

Відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку з повним визнанням обвинуваченими своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

З'ясовано, що обвинувачені та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і, що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, і їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд відповідно до ст.ст.65, 66, 67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням осіб обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 встановлено, що останні на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах Коломийської ЦРЛ не перебувають, по місцю поживання характеризується позитивно, враховуючи досудові доповіді, що на утриманні мають неповнолітніх дітей відповідно: ОСОБА_6, 22.03.2016р.н., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є дитиною-інвалідом, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9, 21.05.2005р.н., що потерпілий та його законний представник претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають, на суворому покаранні не наполягають.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом визнаються її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 судом визнаються її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він вправі прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З врахуванням положень ч.2 ст. 50, ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням вищенаведених обставин, які враховуються при призначенні покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, тому, застосувавши ст. 75 КК України, їх слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обовязки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обовязки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: мобільний телефон марки iPhone 5c, ІМЕІ 357994056617379, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити йому, як власнику; оптичний компакт-диск CD-R із відеозаписом з камер спостереження магазину «Євро секонд хенд» за адресою м. Коломия, вул. Чорновола, 28, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Беркещук Б. Б.