Постанова № 75671968, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/518/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря – Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправною відмову та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1М.) звернувся із вказаним адміністративним позовом про:

- визнання протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, оформлену рішенням № 9/Р-1 від 24 січня 2018 року;

- зобов’язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням в щомісячне довічне грошове утримання суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з часу призначення довічного грошового утримання, тобто з 11 січня 2011 року по теперішній час та виплатити різницю між раніше виплаченою сумою довічного грошового утримання та нової суми з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і здійснювати такий перерахунок в подальшому у разі зміни розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 січня 2018 року позивач звернувся до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ( далі - Малиновське ОУПФУ в м. Одесі) із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення. 24 січня 2018 року пенсійним органом відмовлено позивачу у відповідному перерахунку зазначаючи, що законодавством не передбачено врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суддівську винагороду. На думку позивача така відмова є протиправною та такою, що порушує права судді у відставці.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Малиновського ОУПФУ в м. Одесі в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, оформлену рішенням № 9/Р-1 від 24 січня 2018 року.

Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 11 січня 2017 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, а тому відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_1М у відповідному перерахунку.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Малиновське ОУПФУ в м. Одесі подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням вимог ст. 242 КАС України та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає, що законодавством, чинним як станом на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання, так и не час його звернення до відповідача з відповідною заявою про здійснення перерахунку, передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. Пенсійний орган вказує, що питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 22 грудня 2010 року позивач був звільнений у відставку судді з посади судді та голови військового місцевого суду Одеського гарнізону.

Згідно розпорядження УПФУ в Малиновському районі м. Одеси № 187939 від 11 січня 2011 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

11 січня 2018 року позивач звернувся до Малиновського ОУПФУ в м. Одесі) із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.

24 січня 2018 року пенсійним органом відмовлено позивачу у відповідному перерахунку зазначаючи, що законодавством не передбачено врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суддівську винагороду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому в Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).

Статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 2453-VI), в редакції, яка була чинна на час, із якого позивачеві призначено довічне грошове утримання, визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 02 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому утримання.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України «про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена в рішеннях Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 638/12151/17, від 19 червня 2018 року по у справі № 592/7834/17 та від 25 квітня 2018 року у справі № 333/4196/17.

Апеляційний суд відхиляє посилання пенсійного органу на пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, оскільки спеціальним законом установлено імперативне обмеження щодо визначення розміру іншими нормативно-правовими актами.

Також безпідставним є посилання суду першої інстанції в рішенні на норми статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, адже застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

З урахуванням викладеного вище виплаває, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.134, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 02 серпня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4