Постанова № 75671752, 02.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4981/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: ` ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року про закриття провадження у справі (ухвалене в порядку спрощеного провадження головуючим-суддею Москаль Р.М. у м. Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФ України у Львівській області) щодо не проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки № 91-10806 від 01.05.2017 про розмір грошового забезпечення на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області та зобов’язати відповідача провести такий перерахунок та виплату, починаючи з 01.01.2016.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 провадження у справі закрито на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України у зв'язку з тим, що порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповного з’ясування всіх обставини, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду України від 05.06.2018, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, а питання виплати належної йому пенсії не вирішене до цього часу. Питання перерахунку та виплати пенсій врегульовано законами, які мав застосовувати суд при вирішенні спору.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Згідно п.3 ч.1 та ч.2 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату розгляду справи відповідачем були виправлені порушення, на які звертає увагу позивач, при цьому вказує на відсутність підстав вважати, що для повного відновлення законного права позивача на перерахунок та виплату пенсії є необхідним визнання бездіяльності відповідача протиправною, що є ефективним способом відновлення порушеного права позивача у межах спірних правовідносин.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а також неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Пунктом восьмим частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення позивача до суду слугували обставини не проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції погодившись з доводами відповідача, викладені у клопотанні вказав, що пенсійним органом у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення наданої уповноваженим органом.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не визначено обставини, які свідчать про виправлення відповідачем порушення, на які вказує позивач та не встановлено, що повне відновлення його законних прав та інтересів можливе без визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, що свідчить про передчасність таких висновків суду.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про звуження його прав згадуваним вище нормативно-правовим актом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що даний адміністративний позов містить три вимоги, зокрема, визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого не перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Судом фактично не надано оцінки обраному позивачем способу захисту його прав щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, в контексті положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено в п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Разом з тим, пунктом першим Постанови № 103 Кабінет Міністрів України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським).

При цьому, пунктом другим запроваджено поетапне здійснення виплату, зокрема, проводити виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах : з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Враховуючи наведені вище висновки Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до висновку, що вирішеним судом першої інстанції суттєво звужуються права позивача на належне пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання про закриття провадження по справі допустив порушення норм процесуального права, що в свою чергу відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року про закриття провадження по справі №813/388/18 скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_1 ОСОБА_2