Вирок № 75671636, 25.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/12593/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Монич О.В.

при секретарі - Пассер М.І.

з участю прокурора - Голінка М.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Моняк Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді в залі судових засідань кримінальне провадження за № 12016070030001897 від 01.06.2016 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, українця, громадянина України, з неповною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 01.11.2016 р. вироком Івано-Франківського міського суду за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.,

за ч.2 ст.186 КК України,-

встановив:

01 червня 2016 року близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваю на терасі, напроти вхідних дверей до приміщення готелю «Закарпаття», що на пл. Кирила і Мефодія, 5 в м. Ужгороді, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, із застосуванням фізичного насильства, до потерпілої ОСОБА_3, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я, що виразилось в утриманні останньої за руки, відкрито, шляхом ривка, зірвав з її шиї золотий ланцюжок вагою 10 грам, 585 проби вартістю 8 050.00 гривень, разом із золотим хрестиком вагою 9 грам, 585 проби, вартістю 5 985.10 гривень, при цьому спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді садна на шкірних покривах передньо-правої поверхні середньої третини шиї, таким чином спричинив потерпілій ОСОБА_3 спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 14 035 гривень 00 копійок.

Згідно висновку експерта № 525 від 30.06.2016 року на момент судово - медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірних покривах передньо-правої поверхні середньої третини шиї. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих тупогранних предметів по механізму тертя-ковзання, яким міг бути золотий ланцюжок, при обставинах, про які повідомляє потерпіла. По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження вкладаються в час пригоди, яка відбувалася 01.06.20156 року.

Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я строком до 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю надав покази, якими підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, а саме зазначив, що 01 червня 2016 року близько 04 години 00 хвилин, він, перебуваю на терасі, напроти вхідних дверей до приміщення готелю «Закарпаття», що на пл. Кирила і Мефодія, 5 в м. Ужгороді, шляхом ривка, зірвав з шиї ОСОБА_3 золотий ланцюжок разом із золотим хрестиком при цьому завдавши їй незначні тілесні ушкодження.

Щиро кається у вчиненому у кримінальному правопорушенні.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 01 червня 2016 року близько 04 години 00 хвилин, вона разом із своє знайомою, перебувала на терасі, біля готелю «Закарпаття», що на пл. Кирила і Мефодія, 5 в м. Ужгороді. До них підійшов ОСОБА_1, різко зірвав ланцюжок з її шиї та пішов.

Оскільки обвинуваченим та учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений правильно розуміє зміст вчиненого, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої та матеріалів справи, які характеризують обвинуваченого як особу. При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризуються позитивно, має на утриманні дитину, яка хворіє, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання передбачене у межах санкції ч.2 ст. 186 КК України.

За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено злочин, беручи до уваги дані про особу винного та обставини, що помякшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України з покладенням на нього обовязків передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1, обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Даний вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.07.2018 року - виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 439.80 гривень. Витрат за проведенння- товарознавчої експертизи № 11/608 від 07.11.2016 року, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ при МВС України, одержувач: УК у місті Ужгороді, 24060300, код одержувача 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016.

Речові докази по справі відсутні.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя Монич О.В.