Постанова № 75671512, 30.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6712/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Державної фіскальної служби України на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про скасування Наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виплат при звільненні по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Сторонами подано апеляційні скарги, в яких Позивач просить судове рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення його позовних вимог, а Відповідач просить судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Відповідача - задовольнити, Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав.

Наказом Відповідача від 01 квітня 2014 року №747-о Позивача призначено в порядку переведення на посаду заступника директора Департаменту та розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників; Наказом Відповідача від 17 вересня 2014 року №533-о у зв'язку зі змінами організаційної структури та штатного розпису Державної фіскальної служби України Позивача переведено на посаду заступника директора Департаменту розвитку ІТ, що підтверджується трудовою книжкою, копія якої наявна в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 68-70).

Директором Департаменту інфраструктури Голові Державної фіскальної служби України подано Доповідну записку «Про організацію перевірки» від 22 січня 2016 року 90/99-99-03-01-01-18 (надалі - Доповідна записка), в якій він просив з метою встановлення причин та обставин збою в роботі АІС «Управління документами» та упередження подальших втрат електронної інформації доручити Департаменту внутрішнього аудиту та контролю та Головному управлінню власної безпеки організувати перевірку.

Розпорядженням Відповідача «Про проведення тематичної перевірки» від 03 лютого 2016 року №22-р, з метою встановлення причин та обставин збою в роботі АІС «Управління документами», упередження негативних наслідків, пов'язаних з цим, та перевірки інформації, викладеної в Доповідній записці, зобов'язано, зокрема Департамент внутрішнього аудиту з 03 лютого 2016 року по 03 березня 2016 року провести тематичну перевірку із питань, зазначених у Доповідній записці.

На виконання зазначеного Розпорядження, проведено перевірку щодо причин та обставин збою в роботі АІС «Управління документами», здійснення заходів упередження пов'язаних з цим негативних наслідків та інформації, викладеної в Доповідній записці, за результатами якої складено Акт про результати перевірки організації діяльності з окремих питань від 03 березня 2016 року 306/99-99-14-01-02-20.

Наказом Відповідача «Про результати перевірки» від 01 квітня 2016 року №278, на підставі п.1 ст. 41, п. 2 частини першої ст. 147 Кодексу законів про працю України, звільнено з займаної посади заступника директора Департаменту розвитку ІТ ОСОБА_2 за одноразове грубе порушення за період виконання обов'язків з координаційної роботи управління адміністрування серверного обладнання та баз даних, невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи, що призвело до порушення вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05 липня 1994 року № 80/94-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29 березня 2006 року №373, Положення про серверні приміщення ДПС України, затвердженого Наказом ДПА України 24.10.2002 року №508, Тимчасового положення про резервне копіювання та архівування електронної податкової інформації, затвердженого Наказом ДПА України від 03.10.2005 року №426 в частині неналежного контролю за експлуатацією серверного обладнання, систем збереження даних, виникнення та накопичення помилок у системі збереження даних Hitachi VSP, пошкодження дисків та дискових груп на яких розміщувалися файлові системи, втрат даних, невжиття організаційних заходів щодо створення, обліку, зберігання, оновлення резервних копій електронної інформації АІС «Управління документами» та її відновлення, невиконання плану заходів для забезпечення побудови КСЗІ, функціонування АІС «Управління документами» без комплексної системи захисту інформації, відсутності робочої документації тощо.

Наказом Відповідача «Про звільнення ОСОБА_2» від 05 квітня 2016 року №1201-0, на підставі зазначеного Наказу, 05 квітня 2016 року Позивача звільнено з посади заступника директора Департаменту розвитку ІТ Державної фіскальної служби України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п. 1 частини першої ст. 41 Кодекс законів про працю України).

У зв'язку тимчасовою непрацездатністю Позивача у період з 05 квітня 2016 року по 19 квітня 2016 року, на підставі Листка непрацездатності від 19 квітня 2016 року серії АГЯ №327180, Наказом Відповідача «Про внесення змін до Наказу ДФС від 05.04.2016 року №1201-о «Про звільнення ОСОБА_2» від 16 травня 2016 року №1998-о внесено зміни до Наказу Державної фіскальної служби України від 05.04.2016 року № 1201-о «Про звільнення ОСОБА_2» виклавши п.1 та п.2 в наступній редакції:

« 1. Звільнити 20 квітня 2016 року ОСОБА_2 з посади заступника директора Департаменту розвитку ІТ Державної фіскальної служби України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, п.1 ст. 41 КЗпП України.

2. Виплатити грошову компенсацію за невикористані 1,0 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 02.04.2014 року по 01.04.2015 року та 16,0 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 02.04.2015 року по 01.04.2016 року та 2,0 календарних дні щорічної відпустки за період роботи з 02.04.2016 року по 20.04.2016 року та 15,0 календарних днів додаткової відпустки за період роботи з 02.08.2015 року по 01.08.2016 року.».

Щодо оскарження Позивачем Наказу Відповідача «Про результати перевірки» від 01 квітня 2016 року №278 в частині звільнення його з посади, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 2.4.1., 2.4.7. п. 2.4. Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої Наказом ДФС 27 листопада 2014 року №333 (надалі - Інструкція), накази, розпорядження (надалі - розпорядчі документи) видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності ДФС, адміністративно-господарських, фінансових або кадрових питань; розпорядчий документ оформляється на бланку наказу (розпорядження). Зміст розпорядчого документа коротко викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» і складається за допомогою віддієслівного іменника («Про затвердження...», «Про введення...», «Про створення...»,) або іменника («Про підсумки...», «Про заходи...»).

Згідно з пп. 2.4.8. п. 2.4. Інструкції, зокрема розпорядча частина наказу починається зі слова «НАКАЗУЮ», розпорядження - зі слова «ЗОБОВ'ЯЗУЮ», яке друкується з нового рядка великими літерами без відступу від лівого поля і лапок, після чого ставиться двокрапка.

А відповідно до п.п. 2.4.12., 2.4.13. п. 2.4. Інструкції, накази з кадрових питань (особового складу) оформляються у вигляді індивідуальних і зведених. В індивідуальних наказах міститься інформація про одного працівника (співробітника), зведених - про кількох, незалежно від того, які управлінські рішення щодо них приймаються (прийняття на роботу, призначення на посаду, переведення на іншу посаду, звільнення тощо); зміст індивідуального наказу з кадрових питань (особового складу) стисло викладається у заголовку, який починається з прийменника «Про» і складається за допомогою віддієслівного іменника, наприклад: «Про призначення...», «Про прийняття...». У зведених наказах може застосовуватись узагальнений заголовок, наприклад: «Про кадрові питання», «Про особовий склад».

Згідно з пп. 2.4.15. Інструкції, розпорядча частина наказу починається, як правило, з дієслова у формі інфінітиву: «ПРИЙНЯТИ», «ПРИЗНАЧИТИ», «ПЕРЕВЕСТИ», «ЗВІЛЬНИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «НАДАТИ», «ОГОЛОСИТИ» тощо. Далі зазначаються великими літерами прізвище працівника, на якого поширюється дія наказу, і малими - ім'я, по батькові працівника та текст наказу. У зведених наказах прізвища осіб у межах пунктів розміщуються за алфавітом.

Отже, оскаржений Позивачем Наказ Відповідача «Про результати перевірки» від 01 квітня 2016 року №278 лише фіксує факт порушення трудової дисципліни та застосування у зв'язку з цим заходу стягнення - звільнення.

Щодо адміністративного позову в частині скасування Наказу Відповідача «Про звільнення ОСОБА_2» від 05 квітня 2016 року №1201-0 з урахуванням Наказу «Про внесення змін до Наказу ДФС від 05.04.2016 року №1201-о «Про звільнення ОСОБА_2» від 16 травня 2016 року №1998-о, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з п.п. 21.1.1 - 21.1.3. п. 21.1. ст. 21. Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п. 21.2. ст. 21. Податкового кодексу України, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною першою ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу; призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 41 Кодексу законів про працю України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Згідно з частиною першою ст. 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Як вбачається з оскарженого Позивачем Наказу Відповідача «Про результати перевірки» від 01 квітня 2016 року №278, перевіркою встановлено неналежний рівень організації роботи Департаменту розвитку ІТ, зокрема Позивача, що призвело до неналежної експлуатації серверного обладнання та систем збереження даних, спричинених неналежною роботою системи охолодження перегрівів серверного обладнання тощо. Відповідальними особами не вжито ефективних заходів щодо створення, обліку, зберігання, оновлення резервних копій електронної інформації та її відновлення, функціонування комплексної системи захисту інформації АІС «Управління документами», що призвело до втрат даних без можливості їх відновлення. Так, у результаті збою у роботі АІС «Управління документами» (з 06 по 11 грудня 2015 року) на рівні ДФС втрачено близько 3 Террабайт інформації (531 тис. електронних документів та резолюцій до них, 26 тис. даних в реєстраційних картках, 4,1 тис. реєстраційних карток, з яких 128 - Верховної Ради України, 174 - Кабінету Міністрів України, 136 - Міністерства фінансів України, 2062 - інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, 1547 - юридичних осіб, 3,1 тис. контрольних карток) тощо. Кількість втраченої внутрішньої кореспонденції та на рівні територіальних органів не встановлено. Внаслідок неналежних умов експлуатації серверного обладнання та системи збереження даних допущено виникнення та накопичення помилок у системі збереження даних Hitachi VSP, що призвело до неможливості створення резервної копії системи та втрат даних. Причинами зазначеного стали перегріви серверного обладнання, спричинені неналежною роботою системи охолодження (на окремих елементах системи охолодження були відсутні системи безперебійного живлення), збої у роботі, вимкнення електроенергії, відсутність документації на обладнання, розташоване у серверному приміщенні, відсутність сервісного обслуговування системи збереження даних тощо. Також перевіркою встановлено, що у серверному приміщенні, де знаходяться дані АІС «Управління документами» використовується комутаційне обладнання «Fiber channel» - Cisco моделі MDS 9148. В інших серверних приміщеннях встановлено комутаційне обладнання Brocade моделей 6510 та 300, що несумісне з Cisco та не дає можливості перенесення даних до інших систем збереження даних, розташованих у інших приміщеннях, що негативно вплинуло на процес перенесення даних АІС «Управління документами» до інших систем збереження даних при наявності та накопиченні помилок. Внаслідок неналежного облаштування системи кондиціювання серверного приміщення, у ньому допущено різкі перепади температур та нагрів окремих елементів систем збереження даних, що призвело до виникнення помилок. Отже, Департаментом розвитку IT не вжито заходів: щодо вирішення проблем у роботі обладнання, та організації роботи з резервного копіювання даних АІС «Управління документами» до стрічкових сховищ, які наявні в інфраструктурі серверного приміщення.

Відповідно до п. 1.2. Посадової інструкції заступника директора Департаменту розвитку ІТ Державної фіскальної служби України, затвердженої Головою Державної фіскальної служби України 18 листопада 2014 року (надалі - Посадова інструкція), заступник директора вказаного Департаменту забезпечує вирішення питань, спрямованих на організаційно-методичне забезпечення заходів щодо: забезпечення розвитку, впровадження і технічного супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, у межах компетенції автоматизацію процедур, зокрема контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання; забезпечення формування та ведення реєстрів, банків та баз даних; забезпечення обміну інформацією з органами державної влади, державними органами іноземних держав, міжнародними договорами України; забезпечення надання державним органам інформації з реєстрів, банків та баз даних ДФС; інформаційно-аналітичне забезпечення ДФС та автоматизація її діяльності.

Отже, невжиття Позивачем заходів для забезпечення ефективної організації роботи привело до збою АІС «Управління документами» та втрати значної кількості службової інформації.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені Позивачем Накази Відповідача «Про звільнення ОСОБА_2» від 05 квітня 2016 року №1201-0, з внесеними Наказом «Про внесення змін до Наказу ДФС від 05.04.2016 року №1201-о «Про звільнення ОСОБА_2» від 16 травня 2016 року №1998-о змінами, є правомірними та скасуванню не підлягають, у зв'язку з чим і підстави для поновлення Позивача на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Згідно з частинами першою - третьою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції оцінки правомірності Наказу Відповідача «Про внесення змін до Наказу ДФС від 05.04.2016 року №1201-о «Про звільнення ОСОБА_2» від 16 травня 2016 року №1998-о взагалі не надано, а у задоволенні позовних вимог в частині поновлення Позивача на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено лише з формальних підстав, у зв'язку з тим, що зазначений Наказ Позивачем оскаржено не було.

Проте, зазначений Наказ не є окремим актом індивідуальної дії, який впливає на права та обов'язки Позивача, а з моменту його прийняття є невід'ємною частиною Наказу «Про звільнення ОСОБА_2» від 05 квітня 2016 року №1201-0, яким саме Відповідачем і розірвано з Позивачем трудовий договір.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо відмови у задоволенні адміністративного позову в частині, проте це не призвело до неправильного вирішення справи в цій частині по суті.

Проте, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи в частині, тому Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог скасовується та ухвалюється в цій частині нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовляється.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено у повному обсязі 02.08.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Літвіна Н.М.

Сорочко Є.О.