Постанова № 75671410, 31.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3859/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 813/446/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство економічного розвитку і торгівлі про підтвердження звільнення від мит і зборів, стягнення коштів,-

суддя в 1-й інстанції – Коморний О.І.,

час ухвалення рішення – 11.04.2018 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 20.04.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- зобов'язати відповідача звільнити від стягнення зборів і мита ОСОБА_1 за об'єкти інтелектуальної власності;

- внести позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які мають пільги;

- відшкодувати моральну шкоду в сумі 2 225 000 грн. з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно Закону України “Про статус ветеранів- учасники війни гарантії їх соціального захисту” має постійні пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Враховуючи наведене, вважає, що звільнений від стягнення зборів та мит за об’єкти інтелектуальної власності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 813/446/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з’ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що він є учасником ІІ світової війни, інвалідом другої групи, створив більше 70 винаходів, а УКРПАТЕНТ протиправно вимагає у нього сплату збору за подання документів на винахід згідно постанови КМУ від 23.12.2004 р. № 1716, яка передбачає, що сплата такого збору проводиться згідно законодавства, хоча такого не існує. Вказує на те, що вказана постанова не поширюється на ветеранів учасників війни, які включені у ЄДАРП. Зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає ст.ст. 54, 57, 58 Конституції України.

Відповідач протягом 20-ти років масово застосовує його спосіб інтелектуальної власності без ліцензії. Винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, наукові дослідження тощо не підлягають оподаткуванню за податковим законодавством, оскільки не створюють додаткової вартості, якщо вони відображені навіть у ліцензійній формі. Постанова суду першої інстанції суперечить прецеденту ухвали на інтелектуальну власність автора з порушення його інтелектуальної власності.

Також просив стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 2 млн. грн. для постійного лікування інваліда другої групи, який хворіє епілепсією.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 813/446/18 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до посвідчення серії Д №603160 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників війни згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та інвалід ІІ групи згідно довідки №893773 від 03.02.2016 року Міністерства охорони здоров’я України.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить звільнити його від стягнення зборів та мит за об'єкти інтелектуальної власності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Податковим кодексом України не передбачено звільнення будь-яких осіб від сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 28 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (далі- Закон) патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Відповідно до статті 29 Закону власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

Статтею 36 Закону (Державне мито і збори) встановлено, що розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів на винаходи (корисні моделі) визначаються законодавством, а розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розмір зборів, строки і порядок їх сплати визначено Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1716 (далі - Порядок).

Розмір ставок державного мита, строки і порядок його сплати визначено Декретом Кабінету міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 (далі - Декрет).

Відповідно до пункту 9 Порядку пільги зі сплати зборів надаються відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” особи з інвалідністю II групи мають право на:

- безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, за умови, що вони отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії;

- придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості при амбулаторному лікуванні;

- безплатне або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку надання послуг з соціально-побутового і медичного обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами (протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, у тому числі крісла- колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, протезами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засобами, ендопротезами, сечо- та калоприймачами тощо);

- безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань;

- пільгове та позачергове встановлення квартирного телефону;

- встановлення оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості тільки за їх згодою;

- 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня (дана пільга також поширюється на особу, яка супроводжує інваліда І групи, але не більше одного супроводжуючого);

- безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) (дана пільга також поширюється на особу, яка супроводжує інваліда І групи, але не більше одного супроводжуючого);

- позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.

Інвалідам І і II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Крім того, згідно з законами України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про місцеві державні адміністрації” місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть надавати додаткові пільги малозабезпеченим верствам населення за рахунок коштів місцевих бюджетів. Умови надання такої допомоги затверджуються місцевими органами виконавчої влади.

Пунктом 17 статті 14 цього Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що учасникам війни надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що в разі коли заявником чи власником відповідного патенту є винахідник винаходу, то кожен збір за дії, пов'язані з охороною прав на цей об'єкт, за винятком зборів за кодами 13300, 13400, 22200, 22400, 32100 і 32300, сплачується у розмірі - 5 відсотків установленого розміру.

Відповідно до частини 9 статті 28 Закону власник патенту, має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

З матеріалів справи встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом №2321-06/44714-09 від 05.12.2017 року та листом №2321-06/1370-09 від 11.01.2018 року надавало позивачу роз’яснення стосовно пільг зі сплати зборів та пільг інвалідів.

Зокрема, листом № 1802/1.1 від 08.12.2017 року ДП “Укрпатент” позивача повідомлено, щодо пільг якими він користується згідно Порядку, а саме 5 відсотків від загального розміру зборів.

Згідно статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено, платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Стаття 2 Декрету передбачає, що Державне мито справляється: за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських ОСОБА_2 народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів; за державну реєстрацію актів цивільного стану, а також повторну видачу громадянам свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та свідоцтв у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану; за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу дозволів на право полювання та рибальства; за операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів; за реєстрацію деривативів; за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України; за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України; за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин.

В силу підпункту 18 статті 4 Декрету від сплати державного звільняються, зокрема, інваліди Великої Вітчизняної війни та сім - (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до встановленому порядку особи, а також інваліди І та II груп.

Проте, ні судом першої інстанції ні колегією суддів апеляційної інстанції з матеріалів справи не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні пільг за вказаною нормою.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено. Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 813/446/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 01.08.2018 року