Постанова № 75671004, 02.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6486/18 Головуючий у І інстанції - Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування аудиторського звіту,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час проведення позапланового аудиту відповідності, складання висновків та рекомендацій аудиторського звіту від 27 березня 2018 року № 070-5-13/22 за результатами внутрішнього аудиту діяльності Київської міської клінічної лікарні № 3 як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання у 2016-2017 роках проектно - вишукувальних та ремонтно - будівельних робіт з капітального ремонту приміщень Київського міського науково - практичного центру нефрології та діалізу, приймального відділення та харчоблоку КМКЛ № 3 по вулиці П.Запорожця, 26 у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 березня 2018 року № 070-5-13/22.

ОСОБА_2 одночасно з позовною заявою, подано клопотання про забезпечення позову в порядку ст.153 КАС України шляхом зупинення дії індивідуального акта - аудиторського звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.03.2018 року № 070-5-13/22 за результатами внутрішнього аудиту діяльності Київської міської клінічної лікарні № 3 як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання у 2016-2017 роках проектно - вишукувальних та ремонтно - будівельних робіт з капітального ремонту приміщень Київського міського науково - практичного центру нефрології та діалізу, приймального відділення та харчоблоку КМКЛ № 3 по вулиці П.Запорожця, 26 у місті Києві.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Також, Позивач посилається на наявність очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування обставин, які мають значення для вирішення цього питання. Зокрема апелянт зазначає, що оскаржуваний індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень, насамперед безпосередньо стосується Позивача, як колишнього головного лікаря установи, відповідального за її фінансово-господарську діяльність у період, охоплений перевіркою, тому висновки аудиторського звіту від 27.03.2018 року № 070-5-13/22 прямо випливає на права та інтереси. Таким чином, наслідки проведеного внутрішнього аудиту можуть завдати Позивачу неприємностей.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів Позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що існують очевидні ознаки порушення прав, свобод та інтересів Позивача або інших осіб, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 КАС України (в редакції Закону

№2147-VIII від 03.10.2017 року) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Положеннями статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для забезпечення адміністративного позову, Позивач зазначає про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже Позивача можуть безпідставно притягнуть до відповідальності, а тому останній хоче захисти себе від несправедливих звинувачень.

Колегія суддів вважає обгрунтованим, що станом на час розгляду вказаного клопотання по суті, не вбачається очевидної протиправності дій суб'єкта владних повноважень та не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав, передбачених статтею 150 КАС України для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Зі змісту ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315, ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 02.08.2018 року.