Постанова № 75670723, 02.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18037/14 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року (повний текст ухвали складено 08.06.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу №2524-ц від 23.10.2014, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі №826/18037/14 до набрання законної сили рішенням у справі, що розглядаються Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України від 23.03.2015 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутні ознаки об'єктивної неможливості розгляду даної справи та залежність провадження у справі від висновків органу конституційної юрисдикції.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні 02 серпня 2018 року представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в рішенні суду конституційної юрисдикції, матимуть значення для захисту конституційних прав і свобод позивача, а тому справу за позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу неможливо розглянути до вирішення Конституційним судом України справи (об'єднаної в одне конституційне провадження) за конституційним поданням Верховного Суду України і 47 народних депутатів України про відповідність Конституції України окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 236 КАС України визначено випадки обов'язкового зупинення провадження в справі.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вищевказана норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиціальне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Відповідно до матеріалів справи, позивач просить скасувати наказ від 23.10.2014 №2524-ц, яким його звільнено з посади начальника відділу забезпечення конституційних засад підприємницької діяльності та захисту інтелектуальної власності і авторських прав управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України відповідно до п.7-2 ст. 36 КЗпП України.

Пунктом 7-2 статті 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Судом встановлено, що Конституційним Судом України 16 квітня 2015 року відкрито пленарне засідання з розгляду справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII у формі усного слухання.

Зважаючи на ту обставину, що конституційність положень, у тому числі ч. 3 ст. 1, ч. 8 ст. 3, п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» наразі є предметом розгляду Конституційного Суду України, доводи сторін щодо законності застосування вказаних норм не можуть бути належним чином оцінені судом до вирішення Конституційним Судом України справи щодо відповідності таких норм Конституції України.

Поряд із цим, судова колегія враховує, що при вирішенні спору суд зобов'язаний врахувати висновки Конституційного Суду України, оскільки вирішення даної справи без врахування висновків Конституційного Суду України може призвести до збільшення завантаження судової системи у зв'язку із подальшим зверненнями в порядку пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, зокрема, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади».

Крім того, необхідність зупинення провадження у справі також підтверджується позицією Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 12.03.2018 по справі №826/18020/14, якою керувався також і суд першої інстанції.

Так, за результатами розгляду подання судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 у справі №826/18020/14 щодо вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі щодо поновлення на посаді позивача в Генеральній прокуратурі України та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, як зразковій, Верховний Суд дійшов висновку про недоцільність відкриття провадження у вказаній справі як зразковій в зв'язку з тим, що постановлення зразкового рішення до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VII не відповідатиме основним завданням адміністративного судочинства, зокрема щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. ГубськаСуддяА.Б. ПаріновСуддяО.О.Беспалов

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року.