Постанова № 75670707, 02.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4719/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника апелянта - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року (дата виготовлення повного тексту ухвали невідома) у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень №0004861304, №0004871304, №0004881304 від 15.02.2018.

Крім того, третьою особою з самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_4 подано позовну заяву до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0004861304, №0004871304, №0004881304 від 15.02.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 в адміністративній справі №826/4719/18 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, повернуто.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою передати справу №826/4719/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

До Київського апеляційного адміністративного суду 25.07.2018 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

У судовому засіданні 02 серпня 2018 року представники ОСОБА_4 та позивача апеляційну скаргу підтримали.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення позову ОСОБА_4 не виключає повністю або частково задоволення позовних вимог позивача до відповідача. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_4 не може вступити у справу у якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору в силу ч.1 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Аналіз норми частини першої статті 49 КАС України дає підстави вважати, що позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, обов'язкового мають стосуватися предмету спору. Крім того, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, як і сторони, має бути заінтересованою в результаті розгляду справи судом, але її інтерес є самостійним і не збігається з інтересами сторін у справі. Вимоги позивача і третьої особи із самостійними вимогами є взаємовиключними, а тому вони не можуть діяти як співпозивачі. Задоволення адміністративного позову, який заявили такі особи, має повністю або частково виключати можливість задоволення вимог позивача до відповідача.

При цьому третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вступає у справу у спосіб подання позову до сторін у справі, який має бути поданий з дотриманням статей 49, 160-161 КАС України.

Враховуючи зміст частини першої статті 49 КАС України, у позовній заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, мають бути зазначені конкретні юридичні факти, які вказують на те, що суб'єкти публічного права - позивач, відповідач та відповідна третя особа вступили між собою у спірні правовідносини публічно-правового характеру.

Однак позовні вимоги ОСОБА_4 не є взаємовиключними з вимогами позивача. Обґрунтування позову та вимоги, пред'явлені до відповідачів, вказують на те, що інтерес ОСОБА_4 не є самостійним і збігається з інтересом позивача.

Як встановлено судом, в адміністративному позові, ОСОБА_4 просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0004861304, №0004871304, №0004881304 від 15.02.2018, постановлені Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області.

При цьому позовна заява ОСОБА_4 не містить вмотивованих доводів того, яким чином судове рішення у цій справі безпосередньо може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки, а задоволення його позову повністю або частково виключатиме задоволення вимог позивача до відповідача.

Отже, ОСОБА_4 подано нову позовну заяву до того самого відповідача, проте така заява не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Таким чином, ОСОБА_4 фактично підтримує позовні вимоги позивача, що не відповідає вимогам, встановленим частиною першою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, та унеможливлює його участь у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.10.2015 по справі №П/800/280/15 та від 23.12.2016 по справі № П/800/369/16.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Також, з приводу доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. У вказаному випадку вказана обставина відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року.