Постанова № 75670533, 30.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/424/18 Справа № 203/263/18 Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко Доповідач - Коваленко В.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Дніпро

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі,за участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника ПАТ «Берті» в особі ОСОБА_3, представників митниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постановусудді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,-

якого визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою, ОСОБА_1, визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 711 639, 95 гривень з конфіскацією предмету правопорушення за протоколом про порушення митних правил від 29 вересня 2017 року № 0216/11000/17; стягнуто на користь Дніпропетровської митниці витрати, пов’язані зі зберіганням товарів на складі Дніпропетровської митниці ДФС, у розмірі із розрахунку 46, 00 Євро за добу, починаючи з 02 жовтня 2017 року по 12 жовтня 2017 року; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352,40 грн.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 14 вересня 2017 року в зоні діяльності Львівської митниці з Польщі від компанії «PW «Теаm «Еlіna Каlinichепко» (43-300, Bielsko-Biata, ні. Dmovvskiego 7/105, Poland), відповідно до контракту від 09 серпня 2016 року № 09/08-2016 року та доповнення до нього від 14 серпня 2017 року № 23, укладеного ПАТ «БЕРТІ» (71 100, Запорізька обл., місто Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, будинок 2/40, код ЄДРПОУ 00152359) з компанією «PW «Теаm «Еlіnа Каlіnісhenко» (43-300, Bielsko-Biala, ul. Dmowskiego 7/105, Poland) згідно товаросупровідних документів: пакувального листа від 13 вересня 2017 року № 1309/2017 року, рахунку-фактури від 13 вересня 2017 року № 3/09/17, CMR від 13 вересня 2017 року б/н, у вантажному автомобілі ВС5716BB/RPI718Р на адресу ПАТ «БЕРТІ» було переміщено товар-«воски штучні: Хлорований парафін (Хлорпарафин) 70 - 20 000 кг, 800 мішків по 25 кг. Порошок білого кольору. Вміст хлору: 70,30%. Номер CAS 85535-86-0. Партія номер 20170628» митною вартістю 711 639.95 грн., вагою брутто 20 200 кг, вагою нетто 20 000 кг, який надалі на підставі ДКД від 14 вересня 2017 року № UA 110000/2017/922836 доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.

20 вересня 2017 року декларант ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до відділу митного оформлення № 1 митного посту «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення надав митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» та товаросупровідні документи на товар-«воски штучні: Хлорований парафін (Хлорпарафин) 70 - 20 000 кг, 800 мішків по 25 кг. Порошок білого кольору. Вміст хлору: 70,30%. Номер CAS 85535-86-0. Партія номер 20170628». Митна декларація була зареєстрована за № UA 110150/2017/218936. В якості підстави для митного оформлення разом з митною декларацією серед інших документів надано CMR від 13 вересня 2017 року б/н з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головною управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером № 3998 від 19 вересня 2017 року.

На поданій для митного оформлення СМR від 13 вересня 2017 року б/н було проставлено відбиток штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено», реєстраційний номер № 3998 від 19 вересня 2017 року, що свідчить про факт проходження санітарно-епідеміологічного контролю відповідно до вищезазначеного Закону.

На запит митниці листом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 22 вересня 2017 року № 6.1/12673 повідомлено, що «санітарно-епідеміологічний контроль» штучних восків, які надійшли на адресу ПАТ «БЕРТІ» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) за СМR від 13 вересня 2017 року б/н. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не проводився, а за реєстраційним номером № 3998 від 11 вересня 2017 року зареєстровано здійснення «санітарно-епідеміологічного контролю» товару іншому підприємству.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що декларант ОСОБА_6. вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару вартістю 711 639,95 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 13 вересня 2017 року б/н., з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» № 3998 від 19 вересня 2017 року.

В апеляційній скарзі:

-ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну, а провадження у справі закрити.

Вважає, що при складанні митницею протоколу про ПМП та накладенні судом адміністративного стягнення не були виконані встановлені ст. 486 МК України завдання провадження у справі про ПМП (порушення митних правил). В протоколі про ПМП та постанові суду вказані дані не щодо вартості товарів, а дані щодо митної вартості товарів. Про це прямо вказано у фабулі протоколу про ПМП.

На його думку, законодавством не передбачене використання митної вартості товару замість вартості товару при накладенні адміністративних стягнень за ПМП.

Зазначив, що при накладенні адміністративного стягнення за ПМП у вигляді накладення штрафу має враховуватись вартість товару на момент вчинення правопорушення, а не митна вартість, яка є базою оподаткування митними платежами та може включати в себе складові (наприклад, роялті та інші ліцензійні платежі; частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України) які не мають відношення до вартості товару, визначеної в рахунку від 13.09.17 № 3/09/17.

Вважає, що неможливо вчинити будь-які дії, направлені на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, якщо товар вже пропущений через митний кордон України та залишив територію пункту пропуску через державний кордон України, адже дозвіл на переміщення товару (відповідно до п. 49 ч. 1 ст. 4 МК України) вже наданий та реалізований.

Вважає, що відтиск штампу, про який йде мова в протоколі, в будь-якому випадку проставлявся невстановленою особою вже після пропуску 14 вересня 2017 року товарів через митний кордон України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС. Тому, на його думку, немає порушень ч.1 ст.483 МК України.

Вказав, що з 20.03.18 року його представником (на підставі довіреності) у справі є ОСОБА_2, а у листі від 22.02.18 року № 2650/А/99-99-20-02-02-14, адресованого ОСОБА_2, ДФС України висловила аналогічну позицію, вказавши, що «у випадках, коли факт переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, які фактично перетнули митний кордон України, виявлений після завершення митних формальностей, такі дії також є завершеним правопорушенням», а також зазначивши, що «чинним законодавством не передбачена можливість здійснення переміщення товарів поза межами пунктів пропуску через митний кордон України».

На його думку, з урахуванням вищевказаних норм законодавства, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та прийнято рішення про визнання його винним за обставин, коли відсутня подія адміністративного правопорушення.

Вважає, що переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в даному випадку для кваліфікації правопорушення вважається закінченим правопорушенням з моменту пропуску товарів через митний кордон України, а дії з подальшого митного оформлення товарів в митниці призначення є пред'явленням товарів для проведення митного контролю та митного оформлення та не є складовими переміщення, відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 4 МК України.

В письмових поясненнях ОСОБА_3, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вважає докази які суд першої інстанції поклав в основу рішення є недопустимими.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду було надано копію витягу з журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3 митний пост «Агросоюз». Саме на підставі даних з вказаного журналу було встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «санітарно-епідеміологічний контроль» каучуку, який надійшов на адресу ПАТ «БЕРТІ» за СМК від 15.09.2017 №0951003, не проводився, а за реєстраційним номером №3996 від 11.09.2017 зареєстровано здійснення «санітарно-епідеміологічного контролю» товару іншому підприємству. В подальшому дані витягу з журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3 митний пост «Агросоюз» та лист ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 22.09.2017 №6.1/12673 щодо даних з вказаного журналу стали підставою для складання протоколу.

Зазначив, що згідно наказу Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) від 09.09.2014р. № 116 «Про створення митних постів митниць ДФС» в складі Дніпропетровської митниці ДФС створені наступні митні пости: митний пост «Дніпродзержинськ», митний пост «Новомосковськ», митний пост «ОСОБА_7 Ріг», митний пост «Південний», митний пост «Нікополь», митний пост «Північний», митний пост «Центральний», митний пост «Спеціалізований». Вважає, що митного поста «Агросоюз» в складі Дніпропетровської митниці ДФС взагалі не існує. Крім того, ОСОБА_1 для митного оформлення надав митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» та товаро-супровідні документи у тому числі СМR від 15.09.2017 року №0951003 на товар до митного посту «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС, про що й вказано в протоколі про порушення митних правил від 29 вересня 2017 року №0215/11000/17.

Вважає посилання в рішенні суду на витяг з журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3 митний пост «Агросоюз», як на доказ на підтвердження вини ОСОБА_1 є необгрунтованим та безпідставним.

Вважає висновок експертизи № 142005902-0009 від 11 січня 2018 року є неналежним доказом та не несе ніякої доказової сили.

Зазначив, що перелік митних постів Дніпропетровської митниці ДФС визначено наказом ДФС України від 09.09.2014р. № 116 «Про створення митних постів митниць ДФС» серед яких відсутній митний пост «Ліски».

На його думку, експериментальні зразки відібрані з не існуючого митного поста «Ліски» та були передані експерту для проведення експертизи, за результатами якої експерт надав висновок № 142005902-0009 від 11 січня 2018 року щодо можливості проставляння штампів митного поста «Північний» та не існуючого митного поста «Ліски» на неіснуючій СМR від 19.09.2017 року №0951003.

Вважає, що в офіційні документи: (постанова про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил від 28 грудня 2017 року, висновок експертизи № 142005902-0009 від 11 січня 2018 року) були внесені недостовірні відомості. В свою чергу суд першої інстанції при прийнятті рішення не виконав обов'язку щодо повного, об'єктивного та всебічного дослідження доказів та обґрунтував ними доведеність вини ОСОБА_1

На його думку, копія витягу з журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3 митний пост «Агросоюз», постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил від 28 та 29 грудня 2017 року, протоколи про одержання проб і зразків для проведення експертизи від 28 та 29 грудня 2017 року, висновок експертизи № 142005902-0009 від 11 січня 2018 року не мають доказової сили, є неналежними і недопустимими доказами.

Представники Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а постанову судді першої інстанції, без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники митниці зазначили, що 20.09.2017 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Північний» декларант ПАТ «БЕРТІ» ОСОБА_1, який діяв на підставі договору доручення від 03.07.2017 року № 07/010/17 подав електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, яка була зареєстрована за № UA110150/2017/218936, та задекларував вказаний вище товар в режимі «імпорт». В якості підстави для митного оформлення разом з митною декларацією серед інших документів ним було надано CMR від 13.09.2017 року б/н з відтиском штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером №3998 від 19.09.2017, що свідчить про факт проходження санітарно-епідеміологічного контролю.

На запит митниці листом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 22.09.2017 №6.1/12673 повідомлено, що «санітарно-епідеміологічний контроль» штучних восків, які надійшли на адресу ПАТ «БЕРТІ» за CMR від 13.09.2017 року ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не проводився, а за реєстраційним номером № 3998 від 11.09.2017 року зареєстровано здійснення «санітарно-епідеміологічного контролю» товару іншого підприємства, а саме ТОВ «АТБ Маркет».

Зазначили, що ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області для засвідчення проходження санітарно-епідеміологочного контролю використовує два штампи, які знаходяться у співробітників вказаної служби та розташовані за адресами: вул. Нижньодніпровська, 1, ТОВ «Корпорація «Агросоюз» (митний пост «Північний») та вул. Кротова, 3 (митний пост «Південний»). Згідно висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 11.01.2017 № 142005902-0010 відтиск мастичного штампу на СМR від 13.09.2017 (транспортний засіб ВС 5716ВВ/RР1718Р) з текстом: «Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» проставлений не штампами митних постів «Північний» та «Південний» Дніпропетровської митниці ДФС, експериментальні зразки відтисків яких надані на дослідження.

Вважають, що ОСОБА_1 здійснив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару вартістю 711 639,95 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 13.09.2017 року з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно - епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним № 3998 від 19.09.2017 року, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Стосовно визначення вартості предметів порушення митних правил представники митниці зазначили наступне.

Згідно інвойсу, виставленого продавцем товару, його вартість складає 22 400 євро (інвойс № 3/09/17 від 03.09.17). В протоколі про порушення митних правил № 0216/11000/17 зазначена вартість штучних восків вагою 20 000 кг розрахована відповідно до курсу НБУ (31,27856900 грн.). Також, з урахуванням умов поставки (БСА Перемишль) до вартості товару додано витрати за транспортні послуги у сумі 11 000 грн. згідно рахунку-фактури № 79 від 18.09.2017 року, та відповідний розрахунок складає:

1.22 400 євро х 31,27856900 = 700 639, 95 грн.

2.700 639, 95 грн. + 11 000 грн. = 711 639, 95 грн.

Таким чином, зазначена вартість являє собою суму, сплачену покупцем (ПАТ «БЕРТІ») за поставлений йому товар на умовах поставки, визначених сторонами угоди.

Враховуючи зазначені обставини, під час провадження у справі про порушення митних правил експертиза щодо встановлення вартості ввезеного в Україну товару у порядку ст. 515 МК України не призначалась.

Зазначили, що згідно постанови Кіровського районного суду № 203/263/18 ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні митних правил, передбаченому ч. 1 ст. 483 МК України, що полягає у вчиненні дій спрямованих на переміщення через митний кордон України товару вартістю 711 639,95 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 13.09.2017 року з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно - епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним № 3998 від 19.09.2017 року. Ввезений на адресу ПАТ «БЕРТІ» товар був заявлений до митного оформлення в режимі імпорт, що відповідно до ст. 74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Вказали, що для завершення заявленого митного режиму та випуску товару у вільний обіг необхідно сплатити всі митні платежі та виконати всі передбачені митні формальності, серед яких, в даному випадку, є проходження щодо товару санітарно-епідеміологічного контролю.

Зазначили, що на підставі пункту 3.1. Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 №247 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають об'єкти, визначені в статті 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ, якщо щодо них раніше не проводилася експертиза і власник об'єкта чи вповноважена ним особа не мають діючого позитивного висновку на цей об'єкт. Згідно ст.ст. 11 та 16 вищезазначеного Закону вказані товари є об'єктами санітарно-епідеміологічної експертизи, підлягають проведенню такої експертизи та їх ввезення можливе лише після отримання позитивного висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Таким чином, вказаний товар на адресу ПАТ «БЕРТІ» ввезений в Україну вперше та на теперішній час не пройшов санітарно-епідеміологічний контроль.

Зазначили, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на лист ДФС України від 22.02.18 року № 2650/А/99-99-20-02-02-14, яким надано роз'яснення його представнику ОСОБА_2 про те, що : «…у випадках, коли факт переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, які фактично перетнули митний кордон України, виявлений після завершення митних формальностей, такі дії також є завершеним правопорушенням». Таким чином, вказаними роз'ясненнями не спростовується факт наявності завершеного правопорушення щодо товарів, які фактично перетнули митний кордон України.

Відповідно п. 49 ч. 1 ст. 4 МК України, на який посилається скаржник, пропуск товарів через митний кордон України - це надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення. Враховуючи те, що відповідальною особою (ОСОБА_1А.) не здійснено повної сукупності дій щодо виконання митних формальностей, передбачених обраним імпортером митним режимом, ввезені на адресу ПАТ «Берті» штучні воски не можуть бути випущені у вільний обіг на території України без проходження ними санітарно-епідеміологічного контролю.

Стосовно притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, представник митниці пояснив, що відповідно до положень ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. В ч. 4 ст. 266 МК України зазначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. У графі 54 ЕМД № UA110150/2017/218936 визначено особу, яка декларує товар - ОСОБА_1 Крім того, під час подання зазначеної декларації в автоматизованій системі митних оформлень «Інспектор» ОСОБА_1 засвідчив своїм електронним підписом подані ним документи, серед яких була також CMR від 15.09.2017 №0951003.

Крім того, представники митниці зазначили, що вони не погоджуються з твердженнями представника ПАТ «БЕРТІ» з наступних підстав.

1)в матеріалах справи про порушення митних правил міститься лист уповноваженого державного органу - Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 22.09.2017 №6.1/12673. Вказаним листом митницю повідомлено про те, що «санітарно-епідеміологічний контроль» штучних восків, які надійшли на адресу ПАТ «БЕРТІ» за CMR від 13.09.2017 року ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не проводився, а за реєстраційним номером № 3998 від 11.09.2017 року зареєстровано здійснення «санітарно-епідеміологічного контролю» товару іншого підприємства, а саме ТОВ «АТБ Маркет».

Вказали, що порядок ведення Журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення відноситься до компетенції уповноваженого державного органу, а саме: ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, а не Дніпропетровської митниці ДФС. Тому напис (Журнал обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3 митний пост «АгроСоюз») на обкладинці вказаного журналу жодного відношення до наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил не має. Таким чином, твердження представника ОСОБА_3 про недопустимість вказаного доказу є безпідставним.

2) частиною 2 ст. 515 МК України встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Оскільки, експертизу проводив експерт спеціалізованої установи - Департаменту податкових та митних експертиз, вимоги закону було виконано. Тим більше, ст. 515 МК України передбачено право особи, щодо якої порушено справу на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Вказане право ОСОБА_1 реалізовано не було з чого слідує, що висновки, зроблені експертом є дійсними. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції недовіри до висновку експерта з боку представника ПАТ «БЕРТІ» висловлено не було.

3) не відповідає також дійсності твердження представника ПАТ «БЕРТІ» про те, що експериментальні зразки відібрано з неіснуючого підрозділу, оскільки в протоколі про відібрання проб та зрізків для проведення експертизи у справі про порушення митних правил № 0216/11000/17 вказано лише, що процесуальна дія проводилась у м. Дніпрі.

4) відповідно до ч.3 ст.465 МК України конфіскація товарів застосовується незалежно від того, чи є ці товари власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, думку сторін, які підтримали наведені вище доводи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП та ст.ст.486, 487,489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно зґясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_1 були дотримані та виконані в повному обсязі.

Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи при апеляційному розгляді підстави притягнення до адміністративної відповідальності з метою обґєктивного зґясування фактичних обставин слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил несе декларант.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, вимоги закону щодо розгляду протоколів про адміністративне правопорушення були дотримані.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК Україну, оскільки вказаний висновок обґрунтовано на підставі письмових доказів, які не спростовані при судовому розгляді.

З матеріалів адміністративного провадження вбачається, що протокол про порушення митних правил № 0216/11000/17, складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 490, 494 МК України, саме 29 вересня 2017 року було встановлено порушення митних правил, а саме здійснення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товар - «воски штучні» вартістю 711 639,95 грн., з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме СМR від 13.09.2017 року б/н, з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером 3998 від 19.09.2017 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є безпідставними, оскільки судом першої інстанції об’єктивно встановлені обставини порушення ним митних правил та правильно кваліфіковані його дії за ч.1ст.483 МК України, а саме дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів документів, що містять ознаки підроблених документів, а саме СМR від 13 вересня 2017 року б/н, з відбитком штампу - Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» з реєстраційним номером 3998 від 19 вересня 2017 року.

Відповідно до ст.3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим.

Висновок суду в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про порушення митних правил № 0216/11000/17 від 29 вересня 2017 року, копією митної декларації, оригіналом СМR з відміткою штампу «санітарно-епідеміологічний контроль здійснено», поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, копією витягу з журналу обліку обстежень вантажів на кордоні та митниці призначення № 3, постановою про призначення експертизи в справі про порушення митних правил від 29 грудня 2017 року, постановами про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил від 28 та 29 грудня 2017 року, протоколами про одержання проб і зразків для проведення експертизи від 28 та 29 грудня 2017 року, висновком експертизи № 142005902-0010 від 11 січня 2018 року, а також іншими фактичними даними.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відтиск штампу, про який йде мова в протоколі, в будь-якому випадку проставлявся невстановленою особою вже після пропуску 14 вересня 2017 року товарів через митний кордон України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС, є безпідставними, оскільки суперечить зібраним доказам, та вказане свідчить про його бажання уникнути відповідальності за скоєне.

В контексті ч. 4 ст. 266 МК України визначено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант, в даному випадку ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів провадження, послуги по декларуванню надавалися саме декларантом ОСОБА_1, який не вжив відповідних заходів, а подав документ із ознаками підробки щодо відмітки Держпродспоживслужби, тому саме ОСОБА_1 і є суб’єктом даного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 319 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному контролю.

Згідно ч.8 ст. 319 МК України митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщується через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю, зазначених у ч.1 цієї статті.

Апеляційний суд зазначає, що районний суд з достатньою повнотою встановлено, що ПАТ «Берті» має відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на товар, який імпортувався, які були передані ОСОБА_1, однак вказані висновки не є підставою для не проходження санітарно-епідеміологічного контролю, в свою чергу, декларант не звертався до зазначеної інстанції з метою оформлення належним чином проходження митного контролю, оскільки листом Головного управління Держпродспоживслужби в Дпропетровській області від 22.09.2017 року № 6.1/12673 повідомлено, що санітарно-епідеміологічний контроль штучних восків, які надійшли на адресу ПАТ «Берті» за CMR від 13.09.2017 року б/н ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, - не проводився, а за реєстраційним номером 3998 від 11.09.2017 року зареєстровано здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару іншому підприємству.

Не підлягає задоволенню і довід ОСОБА_1 про неправильність використання митної вартості замість вартості товару при накладенні адміністративного стягнення за порушення митних правил, оскільки таке посилання суду ґрунтується на вимогах Закону, та вказівка митну вартість є обгрунтованою.

В апеляційному суді було досліджено і відповідь Держпродспоживслужби про наявність відповідних штампів та за результатами встановлено, що мається 3 штампи, та 1 штамп в ОСОБА_7. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017р. №878 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016р. №364» щодо Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, з 01 лютого 2018 року вказані штампи при здійсненні санітарного епідеміологічного контролю не використовуються. Всі процедурні заходи відбуваються виключно в електронному вигляді.

Таким чином, апеляційним судом при розгляді апеляційних вимог з достатньою повнотою встановлено, що надання декларантом документів до митного оформлення провадиться в електронному вигляді, що свідчить про те, що саме ОСОБА_1 отримував документи від митниці для оформлення декларування товару, у тому числі накладну CMR.

Диспозицією ч.1 ст.483 МК України, дане правопорушення полягає у діях спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, що саме було встановлено судом першої інстанції та перевірено при апеляційному розгляді, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України і всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 487, 489 МК України, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому приходжу до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду і вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

При цьому вважаю за необхідне зазначити, що наведені вище пояснення передставників митниці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є слушними, узгоджуються з висновками суду, та ними спростовуються відповідні доводи, як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1, які задоволенню не підлягають.

Постанова за своїм змістом є належно вмотивованою обґрунтованою та законною. Районним судом докази перевірені на їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Неправильного застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1,- не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2018 року у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1, якого визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 711 639, 95 гривень з конфіскацією предмету правопорушення за протоколом про порушення митних правил від 29 вересня 2017 року № 0216/11000/17; стягнуто на користь Дніпропетровської митниці витрати, пов’язані зі зберіганням товарів на складі Дніпропетровської митниці ДФС, у розмірі із розрахунку 46, 00 Євро за добу, починаючи з 02 жовтня 2017 року; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352,40 грн. – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_8