Постанова № 75670461, 01.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/15667/17 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтюк Любов Кирилівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю..

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року (повний текст виготовлено 20 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивач. ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив скасувати постанову Чернівецької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1288/40800/17 від 04 серпня 2017 року та закрити провадження у справі.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у спосіб, визначений чинним законодавством України а обставини, на які посилається позивач, належним чином не доведені.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 06 липня 2017 року позивачем на територію України через митний пост «Житомир-Центральний» Житомирської митниці ввезено автомобіль BMW Z4 реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою транзиту.

04 серпня 2017 року Чернівецькою митницею ДФС була винесена постанова у справі про порушення митних правил № 1288/40800/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень .

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суд першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності вчинено з порушенням процедури розгляду справи, а саме без участі останнього.

Даючи правову оцінку викладеним фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.381 Митного кодексу України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.93 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Строки транзитних перевезень встановлюються ст.95 Митного кодексу України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, зокрема обставини непереборної сили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що порушення позивачем митних правил є наслідком дії обставин непереборної сили.

Отже, факт вчинення позивачем порушення митних правил є доведеним.

Щодо доводів суду першої інстанції про порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення митних правил, колегія суддів зазначає таке.

12 липня 2017 року складено протокол про порушення митних правил за № 1288/40800/17 по факту порушення позивачем митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 04 серпня 2017 року о 14 годині 00 хвилин.

Позивач не заперечує, що був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За твердженням позивача, 31 липня 2017 року останній направив відповідачу направлено повідомлення про те, що позивач бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1288 / 40800 / 17 та скористатись правами, визначеними ст. 498 Митного кодексу України, надати пояснення про підстави та обставини недотримання строків транзиту.

Так, відповідно до ч. 1, 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та / або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідне клопотання направлялось відповідачу та відповідач отримав таке повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За відсутності будь-яких відомостей щодо факту направлення відповідачу відповідного клопотання та отримання його останнім, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про порушення митних правил.

Щодо доводів про порушення відповідачем строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Так, триваючими визначаються правопорушення, які, розпочавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Буквальний аналіз ч.3 ст.470 Митного кодексу України, дає підстави для висновку про те, що порушення вважається закінченим з моменту спливу строку, передбаченого ст.95 Митного кодексу України. Після спливу зазначеного строку особа, на яку покладається відповідальність за його дотримання, не звільняється від обов'язку в подальшому доставити такі об'єкти до органів доходів і зборів України. Отже, з моменту настання прострочення і до виконання свого обов'язку така особа порушує, визначений нормами Законів України порядок митного транзиту, а відтак кожного дня до вивезення товару з митного транзиту перебуває у непереривному стані порушення, встановленого в України правопорядку.

Отже, таке правопорушення є триваючим і строк накладення стягнення на винних у його вчиненні осіб залежить від дати його виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 липня 2017 року транспортний засіб ввезено на митну територію України, правопорушення виявлено 12 липня 2017 року, а постанову про накладення адміністративного стягнення винесено 04 серпня 2017 року.

Таким чином, відповідачем дотримано строк накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Колегія суддів зазначає, що ст. 531 Митного кодексу України визначено перелік підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, а саме: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також необґрунтованість висновків суду .

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 01.08.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма