Рішення № 75670084, 03.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-о/243/599/2018

Номер справи 243/4222/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

присяжних ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши в порядку окремого провадження у судовому засіданні цивільну справу за заявою Слов?янського психоневроргічного інтернату, за участю заінтересованої особи Органу опіки та піклування Слов?янської міської ради,

вимоги заявника: про визнання ОСОБА_3 недієздатною,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції заявника.

1. Слов?янський психоневрологічний інтернат звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із заявою за участю заінтересованої особи Органу опіки та піклування Слов?янської міської ради, про визнання ОСОБА_3 недієздатною, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 знаходиться на повному державному утриманні у Слов?янському психоневрологічному інтернаті з 04.08.2014 р. оскільки страждає хронічним, стійким психічним розладом у виді параноїдної шизофренії, безперервної течії, емоційно-вольовий тип дефекту. Вона за станом свого психічного здоров?я не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та потребує стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, тому посилаючись на необхідність захисту інтересів та прав ОСОБА_3 та її перебування у Слов?янському психоневрологічному інтернаті просить суд визнати ОСОБА_3 недієздатною.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Заявник та представник заінтересованої особи ОСОБА_4 надали суду клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_3

Окрім того, суду надано заяву Слов?янського психоневрологічного інтернату про неможливість безпосередньої участі ОСОБА_3 у судовому засіданні у зв?язку з її психічним станом.

3. Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що просить визнати ОСОБА_3 недієздатною.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 18.05.2018 р. заяву Слов?янського психоневрологічного інтернату, за участю заінтересованої особи Органу опіки та піклування Слов?янської міської ради про визнання ОСОБА_3 недієздатною прийнято до провадження, по справі відкрито провадження.

5. Ухвалою суду від 05.06.2018 р.по справі призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.

6. Ухвалою суду від 24.07.2018 р. провадження у справі відновлено.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

7. Згідно відомостей паспорта громадянина України серії ВА № 966251, виданого Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області 12.08.1997 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

8. Згідно виписки з історії хвороби № 519 від 14.05.2018 р. ОСОБА_3 страждає психічним захворюванням з 1985 р., коли вона перебувала в гостях у матері у Вінницькій області, де змінився її психічний стан, внаслідок чого вона була госпіталізована до психіатричної лікарні, де знаходилася біля двох місяців. Після повернення у м.Торез вона продовжувала працювати, однак через невеликий проміжок часу на робочому місці у неї знову змінився психічний стан, вона висловлювала маячні ідеї, бігала по цеху. У зв?язку з її девіантною поведінкою начальник цеху та медична сестра госпіталізували її до психіатричної лікарні м.Тореза, де їй встановили діагноз шизофренія. Неодноразово вона була госпіталізована до психіатричної лікарні м.Торез, отримала інвалідність 2 групи за психічним захворюванням. Остання госпіталізація ОСОБА_6 відбулася до Жданівської психіатричної лікарні 16.08.2011 р., де вона перебувала до 12.03.2014 р. Зазначена госпіталізація була пов?язана з вирішенням соціальних питань та оформленням документів у будинок інтернат для осіб, які страждають хронічними психічними захворюваннями. ОСОБА_3 прибула до психоневрологічного інтернату м.Тореза 12.03.2014 р., звідки 04.08.2014 р. у зв?язку з проведенням антитерористичної операції була евакуйована до Слов?янського психоневрологічного інтернату, підопічною якого є і до теперішнього часу. На теперішній час ОСОБА_3 доступна малопродуктивному контакту, орієнтована у власній особистості, плутається у календарному часі. Мислення в уповільненому темпі, паралогічне. Марення, галюцинаторних переживань не виявляє, інтелектуально-мнестичні функції значно знижені, коло інтересів обмежене фізіологічними потребами, усвідомлення хвороби відсутнє, потребує стороннього догляду та спостереження (а.с.2).

9. Як вбачається з протоколу засідання ВКК № 112 від 15.05.2018 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, страждає параноїдною шизофренією, безперервної течії, емоційно-вольовий тип дефекту, у зв?язку з чим вирішено направити до суду матеріали про визнання її недієздатною (а.с.4).

10. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 63 від 22.06.2018 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, страждає параноїдною шизофренією, безперервний тип течії, зі стійким емоційно-вольовим дефектом. З огляду на вираження хвороби ОСОБА_3 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.20-23).

V. Оцінка Суду.

11. ЦПК України встановлено порядок розгляду судом справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до частини 1 статті 299 ЦПК України суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

12. Як вбачається з ч.1 ст.30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов?язки, самостійно них виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

13. Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Відповідно до ч.2 цієї статті порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

14. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 страждає параноїдною шизофренією, безперервний тип течії, зі стійким емоційно-вольовим дефектом, внаслідок чого не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання її недієздатною.

15. Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

16. Проаналізувавши фактичні обставини справи, враховуючи відсутність подання органу опіки та піклування про призначення опікуна ОСОБА_3 та перебування цієї особи у Слов?янському психоневрологічному інтернаті, який фактично здійснює функції опікуна стосовно неї, а також беручи до уваги відсутність дітей у ОСОБА_3 чи інших близьких родичів, які б мали можливість здійснювати функції опікуна, суд вважає можливим не вирішувати питання про призначення опікуна ОСОБА_3 у відповідності до ч.1 ст.300 ЦПК України.

17. Згідно ч.6 ст.300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Враховуючи фактичні обставини справи, а також ту обставину, що ОСОБА_3 страждає тяжким психічним захворюванням тривалий час (з 1985 р.), неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, а також хронічність психічного захворювання, суд вважає можливим визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною у межах максимального строку – 2 роки.

18. Задоволення заяви Слов?янського психоневрологічного інтернату має для нього юридичне значення, оскільки надасть йому можливість належним чином захистити права та інтереси ОСОБА_3 та продовжити її перебування в інтернаті.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

19. За змістом ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлене законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 305-309 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Слов?янського психоневроргічного інтернату, за участю заінтересованої особи Органу опіки та піклування Слов?янської міської ради, про визнання ОСОБА_3 недієздатною – задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду.

3. Встановити строк дії рішення суду в 2 роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_7

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2