Ухвала суду № 75669383, 01.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.

з участю секретаря Гановської А.М.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «РІСТ» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 18.05.2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Коновалової Т.С., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Краснобрижим А.М., про арешт майна та накладено арешт на рахунок №26005012713183 в АТ «УКРЕКСІМБАНК» МФО банку 322313, валюта рахунку 980 - українська гривня в розмірі шкоди завданої протиправними діями директора ТОВ &q?В ;РІСТ&q?СТ; ОСОБА_2 в сумі 177164,26 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «РІСТ» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно товариства.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ТОВ «РІСТ» не є майном підозрюваного ОСОБА_2 Товариство не є особою проти якої здійснюється кримінальне провадження та не несе відповідальність за дії ОСОБА_2 Окрім того, на сьогоднішній день цивільного позову у даному кримінальному провадженні не заявлено, а тому апелянт вважає, відсутня необхідність в накладенні арешту на майно.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив ї задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12016110030003166 від 22.06.2016 відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

16.04.2018 року в рамках кримінального провадження №12016110030003166 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та заявлено цивільний позов.

Вирішуючи питання про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що органом досудового розслідування доведена необхідність застосування даного заходу кримінального провадження, з метою забезпечення відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням.

Доводи апеляційної скарги з приводу неналежності арештованого майна ОСОБА_2 та відсутності заявленого цивільного позову в рамках кримінального провадження є необґрунтованими та такими, які спростовуються наданими матеріалами справи.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга директора ТОВ «РІСТ» ОСОБА_2 за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Коновалової Т.С., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Краснобрижим А.М., про арешт майна та накладено арешт на рахунок №26005012713183 в АТ «УКРЕКСІМБАНК» МФО банку 322313, валюта рахунку 980 - українська гривня в розмірі шкоди завданої протиправними діями директора ТОВ &q? А;РІСТ&q?СІ; ОСОБА_2 в сумі 177164,26 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «РІСТ» ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Дзюбін В.В. РосікТ.В.

Справа № 11-сс/796/3530 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції

Доповідач: Рибак І.О.