Ухвала суду № 75668958, 02.08.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід судді

02 серпня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/517/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді у справі за позовом релігійної громади римсько-католицької парафії святої Анни м. Сторожинець Львівської Митрополії (вул. Т.Г. Шевченка, 32, м. Сторожинець, Чернівецька обл., код ЄДРПОУ 25079988) до ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 39392513) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Релігійної громади римсько-каталицької парафії святої Анни м. Сторожинець Львівської Митрополії звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області №0005135001 від 21.12.2017 р.

Згідно з даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі №813/517/18-а визначено суддю Левицького В.К.

Встановлено, що в судовому засіданні 30.07.2018 року позивач подав заяву про відвід головуючого судді Левицького В.К., з підстав упередженості судді. Зокрема, позивач вказує, що суддя Левицький В.К. не може брати участь у розгляді вищевказаної справи і підлягає відводу, оскільки в залі судових засідань запропонував погодитись з правовою позицією представника ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій та надіслати відповідачу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вважає, що в даному випадку суддя Левицький В.К. наперед виразив свою правову позицію у справі, в якій приймає участь як головуючий, а це дає право мати припущення, що суддя в силу певних чинників не може зберегти безсторонність і поставить під сумнів неупередженість судді при розгляді вищевказаної справи.

З наведеного вище позивач вважає, що наявними є підстави для відводу головуючого судді.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід головуючого судді.

Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 31.07.2018 року, для вирішення питання про відвід судді Левицького В.К. визначено суддю Григораша В.О.

Дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає на наступне.

Підстави та порядок відводу судді врегульовано главою 3 КАС України. Зокрема, ч. 1 ст. 36 цього Кодексу визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 КАС України).

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Водночас, суд який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Відносно доводів представника позивача, суд зазначає, що незгода з процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи підлягає оскарженню у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 ст. 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 47 КАС України сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Статтею 190 КАС України передбачено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб'єкта владних повноважень.

За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. Умови примирення сторони викладають у заяві про примирення сторін. Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з примиренням сторін суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін у праві вчинити відповідні дії. Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні умов примирення і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови примирення суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб або є невиконуваними; або 2) одну зі сторін примирення представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Загальні положення щодо розгляду справи по суті встановлено главою 6 КАС України. Так, ч. 5 ст. 194 КАС України врегульовано, що під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

Як слідує з ухвали суду від 30.07.2018 року, якою зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід головуючого судді, в судовому засіданні 24.07.2018 р. головуючим суддею Левицьким В.К. у справі № 824/517/18-а, з урахуванням вимог КАС України, вживалися заходи щодо примирення сторін.

В судовому засіданні 24.07.2018 р. представник відповідача запропонував врегулювати вказаний спір шляхом надіслання на адресу контролюючого органу уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку із внесенням змін до податкового законодавства та звільнення релігійних організацій від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З таким способом врегулювання представник позивача в судовому засіданні 24.07.2018 року не погодився.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що представник позивача фактично незгідний з діями (рішенням) судді Левицького В.К. щодо виконання процесуального обов'язку судді щодо сприяння примиренню сторін під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що у разі наявності у представника позивача сумніву щодо неупередженості та справедливості судді у розгляді справи, останній повинен належним чином обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Враховуючи вищевикладене, представником позивача не наведено обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 КАС України, з огляду на що, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Суд також враховує те, що заява про відвід судді Левицькому В.К. подана представником позивача з пропущенням строку встановленого ст. 39 КАС України, зокрема пізніше двох днів з дня, коли, на думку представника позивача, він дізнався про таку підставу.

Таким чином, заявлені підстави для відводу головуючого судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи №824/517/18, а тільки відображають власну позицію заявника.

Більш того, будь-яких додаткових доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Левицького В.К. у розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.

Таким чином, з огляду на те, що обставини, на які посилається позивача, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Левицькому В.К.

На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника релігійної громади римсько-католицької парафії святої Анни м. Сторожинець Львівської Митрополії про відвід судді Левицького В.К. в адміністративний справі №813/517/18-а відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення/підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Григораш