Рішення № 75668156, 01.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 820/5028/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (просп. Соборний, буд. 160, оф. 10.23,м. Запоріжжя,Запорізька область,69005) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 2 під., 3 пов.,м. Харків,61022) про визнання неправомірним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова , в якому просить суд визнати рішення Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 05.01.2018 року за № 369-47/02-01 неправомірним та скасувати його, зобов`язавши Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що Київським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Харкова листом № 10082-47/02 від 22.09.2017 року незаконно відмовлено у поновленні виплати пенсії.

На виконання ухвали суду відповідачем надано відзив, у якому зазначено, що заява, подана представником позивача з порушенням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 22-1 від 25.11.2005 р., з огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 16.02.1990 року, по досягненню пенсійного віку та наявності страхового стажу, була призначена пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № 148045.

З матеріалів справи встановлено, що 06.11.2000 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Ізраїлі, через що виплату пенсії на території України було припинено.

29.12.2016 року представником позивача подано до Управління ПФУ у Київському районі м.Харкова (реорганізовано у Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова) заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати раніше призначеної йому пенсії.

Листом № 517-27/02 від 13.01.2017 року відповідачем відмовлено у поновленні пенсії позивачу.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2017 року у справі № 640/10001/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про зобов'язання вчинити певні дії-задоволено частково; визнано протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з підстав, зазначених у листі-відповіді від 13.01.2017 р. № 517-27/02.Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2016 р. про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

08.02.2018 року представником позивача надано усі необхідні оригінали документів ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до заяви про поновлення пенсії, поданої 28.03.2016 року.

Листом № 369-47/02-01 від 05.01.2018 року відповідачем надіслано позивачу рішення № 244 від 10.11.2017р., яким повторно відмовлено у поновленні пенсії позивачу.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до частиною 1 ст. 255 КАС України (в редакції, що була чинна станом на 10.11.2017р.) передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України (в редакції, що була чинна станом на 10.11.2017р.) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положеннями ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції, що була чинна станом на 10.11.2017р.) передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, судом встановлено, що Постановою Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2017 року у справі № 640/10001/17, яка набрала законної сили 07.11.2017р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про зобов'язання вчинити певні дії-задоволено частково; визнано протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з підстав, зазначених у листі-відповіді від 13.01.2017 р. № 517-27/02.Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2016 р. про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вказаним рішенням суду встановлено, наступні висновки, що аналізуючи приведені положення Порядку № 22-1, суд приходить до висновку про наявність у особи, яка звертається за поновленням пенсії та проживає за межами України, право на звернення до органу ПФУ через представника за умови наявності у такого представника відповідних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, що 29.12.2016 року на підставі нотаріально посвідченої довіреності представник позивача звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, до якої додав копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон останнього, чим було дотримано вимоги Порядку.

Крім того, зазначено, що в контексті розгляду цієї справи встановлено, що відмова відповідача в поновленні виплати пенсії ставить позивача в ситуацію, коли він завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично, що суперечить як чинному законодавству України, так і міжнародним правовим актам.

За таких обставин, незважаючи на відсутність нормативно встановленого порядку відновлення втрачених пенсійних справ, але враховуючи те, що відповідач має можливість на свій запит отримати від позивача всі документи, необхідні для формування пенсійної справи, та які, окрім того, було надано позивачем до суду, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача в поновленні виплати пенсії з підстав відсутності архівної пенсійної справи.

При цьому, право особи на поновлення пенсії не може бути порушене лише з підстави не передачі пенсійної справи від одного органу, що призначав пенсію до органу, який на даний час виконує функції з виплати пенсії.

Надавши оцінку рішенню № 244 від 10.11.2017р., яке приймалось відповідачем на виконання вказаної постанови Київського районного суду м. Харкова, судом встановлено, що при прийнятті даного рішення, не були враховані висновки суду, викладені у мотивувальній частині даного судового рішення у справі № 640/10001/17, що є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовом заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Отже, в даному випадку суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.01.2018р. № 369-47/02-01 яке фактично не є рішення, а є супровідним листом, вих. № 369-47/02-01 від 05.01.2018р, яким позивачу було направлено рішення відповідача № 244 від 10.10.2017р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно скасувати саме рішення відповідача № 244 від 10.10.2017р., оскільки воно прийнято без врахування висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення у справі № 640/10001/17 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2016 р. про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2017р. у справі № 640/10001/17.

Отже, з урахуванням встановленого судом порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині неприйняття рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2017р. у справі № 640/10001/17, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, скасувати рішення Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 244 від 10.10.2017р. та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2016 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2017р. у справі № 640/10001/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання неправомірним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 244 від 10.10.2017р.

Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2016 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2017р. у справі № 640/10001/17.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.