Ухвала суду № 75667709, 03.08.2018, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/3092/18

Провадження № 2-в/229/39/2018

УХВАЛА

03 серпня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді – Гонтар А.Л.

при секретарі Латиш К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дружківці цивільну справу за ухвалою судді Верховного Суду в справі №61-23575ск18за касаційною скаргою державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2014 року у справі за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, про відновлення втраченого судового провадження в частині рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2018 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшла ухвала Верховного Суду в справі №61-23575ск18за касаційною скаргою державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2014 року у справі за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, про відновлення втраченого судового провадження. В ухвалі зазначено, що в провадженні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області перебувала цивільна справа № 250/1403/13-ц за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали. 30 квітня 2014 року Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області по вказаній справі було ухвалено рішення яким в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

В зв’язку із тим, що на даний час в м. Ясинувата Донецької області проводилась антитерористична операція, а на даний час проводиться операція об’єднаних сил, і там не здійснює свою діяльність Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, доступ до суду та справ які там зберігаються або зберігалися відсутній, Верховний Суд при розгляді касаційної скарги позбавлений можливості отримати судове провадження у вказаній цивільній справі, що фактично є втраченим, суддя Верховного Суду на підставі положень 488, 489, 493 ЦПК України, просив суд відновити втрачене судове провадження по вищевказаній цивільній справі № 250/1403/13-ц за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали.

Позивач, відповідач та треті особи, що брали участь у цивільній справі №250/1403/13-ц, були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи – оголошенням на сайті судової влади України, що відповідає вимогам ч.11 с.128 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних за відсутності осіб, що не з’явилися.

У своїй ухвали суддя Верховного Суду України просить суд відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 250/1403/13-ц за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, яка перебувала на розгляді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що м. Ясинувата Донецької області є територією проведення антитерористичної операції.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон), яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, періодом проведення антитерористичної операції є - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ № 1275 від 02 грудня 2015 року затверджено перелік населених пунктів де здійснювалась антитерористична операція, і в цьому переліку зазначено м. Ясинувата Донецької області.

Розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До цього переліку також належить м. Ясинувата Донецької області.

Зазначене свідчить, що в м. Ясинувата Донецької області проводиться антитерористична операція і там не здійснює свою діяльність Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

З огляду на викладені обставини слід зробити висновок про те, що судове провадження у цивільній справі № 250/1403/13-ц є втраченим.

Як зазначено в п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу ІХ ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи.

Відповідно до вимог ст.490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справі як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку із проведенням антитерористичної операції» та розпорядження Голови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (із змінами та доповненнями) «Про визначення територіальної підсудності справ», змінена територіальна підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам. Територіальну підсудність справ, зокрема Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області змінено та визначено за Дружківським міським судом Донецької області.

За приписами ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Із наданої Верховним Судом копії рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року, видно, що його отримано з канцелярії суду, воно було ухвалене 30 квітня 2014 року суддею Гаврилюк О.І. в цивільній справі № 250/1403/13-ц про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали. Згідно із вказаним рішенням, судом відмовлено у повному обсязі державному підприємству «Донецька залізниця» у позовних вимогах до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали (а.с.8-10).

Суд не вбачає підстав не прийняти до уваги подані Верховним Судом матеріали, оскільки вони узгоджуються між собою та у своїй сукупності з іншими доказами підтверджують наведені обставини.

Як роз’яснено в Узагальненні практики розгляду судами деяких питань, пов’язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі Узагальнення), в такій категорії справ суд на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК має сприяти встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації зі статистичної картки у справі, реєстру відправлення кореспонденції, копій документів, які збереглись в суді, а також інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» (АСДС) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР).

Вирішуючи питання про відновлення втрачених матеріалів судового провадження, для підтвердження висновків суду викладених в рішенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області в цивільній справі № 250/1403/13-ц; провадження № 2/250/34/14, судом був здійснений пошук інформації зі статистичної картки у справі, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР), за наслідками якого, в програмі автоматизованого документообігу загальних судів «Д-3» Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР), були знайдені такі процесуальні документи: ухвала про відкриття провадження від 14 травня 2013 року, ухвала про призначення справи до відкритого судового розгляду від 14 червня 2013 року, ухвала про залучення до участі у справі третіх осіб від 23 вересня 2013 року, рішення суду від 30 квітня 2014 року, копія рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2014 року по цивільній справі № 250/1403/13-ц.

Згідно із рішенням суду яке міститься в програмі автоматизованого документообігу загальних судів «Д-3» Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області, його було ухвалено 30 квітня 2014 року суддею Гаврилюк О.І. в цивільній справі за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали. Вказаним рішенням, у задоволенні позову ДП «Донецька залізниця» до ОСОБА_5 про визнання ордеру на жиле приміщення № 11 серія АФ від 06.06.2012 p., виданого Виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради 01.10.2012 р. ОСОБА_1 на вселення в квартиру АДРЕСА_1, таким, що втратив чинність, визнання ОСОБА_5 зі складом сім'ї із п'яти осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язання звільнити незаконно займану квартиру АДРЕСА_1, з наданням приміщення, яке вони раніше займали, було відмовлено у повному обсязі. Рішення суду отримане Дружківським міським судом з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) та з програми автоматизованого документообігу загальних судів «Д-3», аналогічне наданій копії рішення суду.

Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2014 року, апеляційна скарга Державного підприємства «Донецька залізниця» була задоволена частково шляхом виключення із мотивувальної частині рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року правовий висновок щодо відмови у визнанні ордеру недійсним.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, і у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку, що дійсно 30 квітня 2014 року цивільна справа № 250/1403/13-ц; провадження № 2/250/34/2014 за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали була розглянута Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області з постановленням рішення про відмову в задоволенні позовних вимог державного підприємства «Донецька залізниця». Також встановлено, що 17 червня 2014 року Апеляційним судом Донецької області було ухвалене рішення, яким апеляційна скарга Державного підприємства «Донецька залізниця» була задоволена частково шляхом виключення із мотивувальної частині рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року правовий висновок щодо відмови у визнанні ордеру недійсним.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що існують всі підстави для відновлення втраченого судового провадження по вказаній цивільній справі в частині рішення суду першої інстанції від 30 квітня 2014 року та апеляційної інстанції від 17 червня 2014 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, ч. 4 ст. 223, 259, 263 265, 273, 280, 281, 488-494 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Вимоги ухвали судді Верховного суду, про відновлення втраченого судового провадження в частині рішення суду – задовольнити.

Відновити рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року по справі 250/1403/13-ц; провадження № 2/250/34/2014 за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, в такій редакції:

Справа №250/1403/13-ц

Номер провадження2/250/34/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилюка О.І.,

при секретарі Черевко О.В.,

за участю представниці позивача ОСОБА_6А .,

відповідачки ОСОБА_1,

представниці відповідачки ОСОБА_7,

представниці третьої особи ОСОБА_8,

третіх осіб ОСОБА_9,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Ясинувата цивільну справу за позовною заявою ДП «Донецька залізниця» до ОСОБА_5, третя особа виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Службу у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що Спільною ОСОБА_10 Ясинуватської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» (протокол № 13 від 18.05.2012 р. «Про розподіл квартир у житловому будинку за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, буд. 26а) відповідно до п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 р. № 470 (далі по тексту - Правила обліку), у порядку черговості, для користування сім'ї ОСОБА_5 було розподілено квартиру № 1. Будинок 26а по вул. Піонерській у м. Ясинувата, яка знаходиться на балансі Ясинуватської дистанції колії Державного підприємства «Донецька залізниця».

Пунктом 59 Правил обліку передбачається, що жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_10 народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення. У відповідності до п.п. 69, 72 Правил обліку, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_10 народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом ЗО днів. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово- експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

На підставі рішення Виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 30.05.2012 р. № 154 був виписаний ордер на жиле приміщення № 11 серія АФ від 06.06.12 р. за адресою: АДРЕСА_3.

У зв'язку з тим, що за станом на початок 2013 року ордер як документ суворої звітності не був зданий відповідачкою в Ясинуватську дистанцію колії, що є балансоутримувачем наданого житла, Позивач звернувся до виконкому з запитом, чи був відповідачкою отриманий ордер. Надійшла відповідь, в якій зазначалося, що ордер був отриманий ОСОБА_1 тільки 01.10.2012 р. Станом на час звернення до суду, ордер Відповідачем не зданий, також відповідачкою не вжито заходів щодо реєстрації своїх прав відносно вищезазначеної квартири.

Разом з цим, відповідачкою пропущений тридцятиденний строк для здійснення реєстрації в зазначеній квартирі, встановлений п. 69 Правил обліку. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає свою силу. При наявності поважних причин пропуску 30-денного строку він може бути продовжений виконкомом органу місцевого самоврядування, що його видав. Із матеріалів вбачається, що ордер відповідачкою був продовжений, але і цей строк сплинув. Ордер, виданий відповідачці, за формою та змістом відповідає вимогам діючого законодавства, містить застереження про 30-денний строк його дії.

Строк дії ордеру № 11 серія АФ від 06.06.2012 p., виданого ОСОБА_1 на склад сім'ї з п'яти осіб на вселення в квартиру АДРЕСА_1, сплинув. За таких обставин, ордер втратив чинність. А виходячи з того, що ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення,

Відповідачка зі складом сім'ї із п'яти осіб є такими, що втратили право на вселення і користування житловим приміщенням. На теперішній час відповідачка перебуває в вищезазначеній квартирі без законних підстав і добровільно виселятися відмовляється.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, просив визнати ордер на жиле приміщення № 11 серія АФ від 06.06.2012 p., виданий Виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради 01.10.2012 р. ОСОБА_1 на вселення в квартиру АДРЕСА_1, таким, що втратив чинність. Визнати ОСОБА_5 зі складом сім'ї із п'яти осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, 26а, кв. Зобов'язати ОСОБА_5 зі складом сім'ї із п'яти осіб звільнити незаконно займану квартиру АДРЕСА_1, з наданням приміщення, яке вони раніше займали.

Ухвалою суду від 23.09.2013 р. до участі у справі у якості третіх осіб залучено ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Службу у справах дітей Ясинуватської міської ради.

У судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, надала пояснення по суті позову.

Відповідачка та її представниця позов не визнали, надали письмові заперечення, в яких зазначено, що зі спільної постанови Ясинуватської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця» від 18.05.2012 року № 13 встановлено, що при розгляді списків осіб, що перебувають на квартирному обліку по вузлу Ясинувата Ясинуватської дирекції залізничних перевезень станом на 30.03.2012 року, враховуючи строки перебування на квартирному обліку осіб, що перебувають на загальній, першочерговій і позачерговій чергах та у відповідності до п. 7.11 Колективного договору між керівництвом та дорожнім комітетом профспілки Донецької залізниці, вирішено розподілити жилу площу в жилому будинку № 26-а по вулиці Піонерська в місті Ясинувата, зокрема, рекомендовано надати ОСОБА_5 квартиру № 1 за вищевказаною адресою.

Зазначене право ОСОБА_5 на вказану квартиру було закріплено та визначено рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради № 154 від 30.05.2012 року.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР (надалі - ЖК України), житловий фонд включає, зокрема, державний та громадський житловий фонд.

Так, згідно цієї статті, державний житловий фонд - це жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі.

Громадський житловий фонд - жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям.

Пунктом 6, 10 ст. 15 ЖК України визначена компетенція виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах ОСОБА_9 народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, відповідно до яких виконавчі комітети міських рад приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ОСОБА_9 (стаття 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (стаття 52); видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58, частина перша статті 122, частина друга статті 141).

Аналогічні повноваження виконавчих комітетів міських рад визначена ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (із змінами т; доповненнями).

Тобто, з зазначених норм Закону вбачається, якщо жиле приміщенням або житловий будинок відноситься до державного або громадського житлового фонду, то вирішення питання щодо надання громадянинові та відповідно визначення за ним права на те чи інше жиле приміщення належить виключно виконавчим комітетам, у даному випадку виконавчому комітету Ясинуватської міської ради, що оформлюється у вигляді рішення суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, ст. 52 ЖК України визначено порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду. Так, жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_9 народних депутатів, а у випадках, передбачених ОСОБА_9 Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ОСОБА_9 народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Тобто, єдиною підставою для закріплення за громадянином та заселення до приміщення у будинках відомчого житлового фонду є спільне рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ОСОБА_9.

Так, з доданих до матеріалів справи документів не вбачається, що будинок № 26-а, (зокремаАДРЕСА_4) по вулиці Піонерська в місті Ясинувата Донецької області належить до відомчого житлового фонду ДП «Донецька залізниця», а тому на час подання позову до суду відповідачем не вбачається таке повноваження та компетенції позивача, як постановления питання про визнання ордеру недійсним, що був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради.

Разом з тим, з ордеру від 6 червня 2012 року встановлено, що його дійсно було видано на підставі рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 30.05.2012 року за № 154, та це в свою чергу свідчить про те, що спірний будинок № 26-а (та зокремаАДРЕСА_4) по вулиці Піонерська в місті Ясинувата Донецької області знаходиться у державному житловому фонді.

Крім того, вважає, що ствердження позивача щодо того, що ДП «Донецька залізниця» несе збитки, пов'язані з утриманням будівлі, оскільки вона знаходиться на балансі підприємства, а тому є підстави для визнання ордеру недійсним, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Оскільки, позивачем не надано доказів з приводу того, що ДП «Донецька залізниця» дійсно несе збитки, пов'язані з утриманням будівлі за адресою: Донецька область, місто Ясинувата, вулиця Піонерська, 26-а.

Не вбачається прямий причинний зв'язок між нібито збитками ДП «Донецька залізниця» по утриманню будівлі та правом відповідачки на жиле приміщення - квартиру № 1 у вищевказаній будівлі та закінченням строку дії ордеру, оскільки спірна будівля - це багатоквартирний будинок, а тому є незрозумілим, як через одну квартиру підприємство може нести збитки по утриманню всієї будівлі, оскільки у квартирі мешкають й інші мешканці, які відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Закону «Про захист прав споживачів» повинні сплачувати кошти на утримання будинку та передбудинкової території.

Жодною нормою житлового кодексу України не передбачено позбавлення громадянина права на житлове приміщення (що визначено на підставі рішення суб'єкта владних повноважень), у зв'язку з тим, що організація чи підприємство, що є балансоутримувачем будівлі, несе збитки з утримання спірної будівлі.

З приводу цього, Верховний Суд України у своєму листі від 26.05.2001 р. «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ «Житлове право» надає роз'яснення, відповідно до яких право на жиле приміщення виникає з часу його надання. А оскільки, на час подання позову до суду, позивачем не доведено, що він дійсно є власником будинку № 26-а по вулиці Піонерська в місті Ясинувата Донецької області та має повноваження щодо вирішення питання про надання ордеру на жиле приміщення / визнання недійсним ордеру або повноваження щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яким закріплено право громадянина на жиле приміщення, вважаю, що у даному випадку та на даний час відсутні підстави у ДП «Донецька залізниця» щодо визнання ордеру недійсним.

Крім того, обставини, викладені позивачем у позові щодо нібито нею не вижито заходів щодо реєстрації своїх прав на квартиру № 1 за вищевказаною адресою не відповідає дійсності.

Відповідачкою та членами її сім'ї були здійснені неодноразові спроби здійснити реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Так, з заяви про реєстрацію місця проживання від 07.11.2012 року, адресовану на адресу СГІРФО Ясинуватського MB ГУМВС України в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_5, особисто подала заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ордеру від 06.06.2012 року. Заяву прийняли в.о. начальника відділу кадрів ПЧ-21 - ОСОБА_11 та зав. гуртожитком - ОСОБА_12.

Крім того, є талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 31 жовтня 2012 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 та зазначено, що вибуваю я за адресою: АДРЕСА_6.

Аналогічні талони, зі сплаченим державним митом за реєстрацію місця проживання, є у відношенні останніх членів її сім'ї, окрім колишньої невістки - ОСОБА_13, оскільки вона та син відповідачки - ОСОБА_4 розірвали шлюб 25 червня 2012 року, а тому на час подання заяв про реєстрацію місця проживання, вона вже здійснила реєстрацію за місцем проживання своїх батьків за адресою: Донецька область, місто Ясинувата, 3-й мікрорайонАДРЕСА_7, та вона не бажала надавати свій паспорт для здійснення реєстрації нового місця проживання, та відповідачки зі своєю сім'єю не бажали реєструвати колишню невістку, фактично вже чужу людину, у новій квартирі. З приводу, того що ОСОБА_13 вже не є членом її сім'ї неодноразово ставила до відома виконавчий комітет Ясинуватської міської ради з питання виключення ОСОБА_13 з ордера, оскільки на момент звернення її до виконкому, ордер на жиле приміщення виданий ще не був.

На всі наші спроби зареєструватися за адресою: АДРЕСА_6, відповідачці в усній формі постійно відмовлялось Державною міграційною службою України в Донецькій області з причини того, що колишня невістка, яка теж включена до ордера, не надала свого паспорту для здійснення реєстрації місця проживання. Не отримавши письмової відмови з Державної міграційної служби України в Донецькій області для можливого оскарження цієї відмови у судовому порядку, вона вимушена була звернутися з письмовими заявами до них через Ясинуватський районний відділ державної міграційної служби України в Донецькій області (заяви від 15.11.2012р, 23.11.2012 p., 29.01.2013р.)

Крім того, відповідачка та її родина вселилися у спірне житлове приміщення на підставі ордеру на жиле приміщення, що є єдиною підставою про вселення у жиле приміщення, та фактично й постійно проживають у квартирі № 1 в будинку № 26- а по вулиці Піонерська в місті Ясинувата Донецької області. Ордер - це підстава для вселення, при цьому він не є підставою позбавлення осіб права на жилим приміщенням, що було визнано рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради, а тому є юридично некоректним постановления питання з боку позивача щодо виселення з займаної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Вважає, що з її боку (або з боку членів сім*ї) не було допущено обставин, на підставі яких ордер на жиле приміщення можливо було би визнати недійсним, відповідно до ст. 59 ЖК України. У задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Треті особи також заперечували проти задоволення позову.

Представник виконавчого комітету Ясинуватської міської ради надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно рішенням виконкому Ясинуватської міської ради від 22.02.2012 р. відомчий жилий будинок м.Ясинувата, вул.Піонерська, буд. 26 А переданий у власність ДП «Донецька залізниця».

Як вбачається з п. 1 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР № 470 від 11 грудня 1984 року (надалі - Правила), вони регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Пунктом 2 цих правил визначено, що жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Спільною ОСОБА_10 Ясинуватської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця», відповідно до п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 р. № 470, у порядку черговості, для користування сім'ї ОСОБА_5 було розподілено квартиру № 1. Будинок 26а по вул. Піонерській у м. Ясинувата знаходиться у власності Ясинуватської дистанції колії Державного підприємства «Донецька залізниця».

Право відповідачки на вказану квартиру закріплено та визначено рішенням виконкому Ясинуватської міської ради від 30.05.2012 р. №154 «Про затвердження списків осіб, що перебувають на квартирному обліку по вузлу Ясинувата Ясинуватської дирекції залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця для заселення житлового будинку №26 по вул.Піонерська в м.Ясинувата» станом на 30.03.2012 року, враховуючи строки перебування на квартирному обліку осіб, що перебувають на загальній, першочерговій і позачерговій чергах та у відповідності до п. 7.11 Колективного договору між керівництвом та дорожнім комітетом профспілки Донецької залізниці, вирішено розподілити жилу площу в жилому будинку № 26-а по вулиці Піонерська в місті Ясинувата, зокрема, рекомендовано надати ОСОБА_5 квартиру № 1 за адресою:м.Ясинувата, вул.Піонерська, буд. 26 А, кВ.1.

На підставі рішення Виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 30.05.2012 р. № 154 був виписаний ордер на жиле приміщення № 11 серія АФ від 06.06.12 р. за адресою: АДРЕСА_3, на ім'я ОСОБА_1

Згідно до п. 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Кабінета Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року N 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Відповідно до п. 72 вказаних вище Правил при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаютья паспорти усіх членів сім’ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Так, є встановленим, що ордер, виданий 06.06.12 р. на ім"я ОСОБА_1, відповідачка двічі зверталась до виконкому Ясинуватської міської ради із заявами про його подовження та який було подовжено (а.с.55) Під час подовження Ордеру відповідачка неодноразово зверталась до відділу СГІРФО України в Донецькій області про реєстрацію місця проживання у спірній квартирі на підставі наданого ордеру (а.с.19,24) Також з заяв вбачається, що ОСОБА_1 в усній формі на усне звернення щодо реєстрації було відмовлено (а.с.22,23)

Згідно талону зняття з реєстрації місця проживання 31.10.2012 р. відповідачка знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_8 (а.с.20) у зв’язку з вибуттям за адресою: АДРЕСА_9.

Крім того, відповідачка зверталась до виконкому Ясинуватської міської ради з питанням виключення колишньої невістки ОСОБА_13 з ордеру, оскільки остання не є членом її родини на підставі рішення про розірвання шлюбу (а.с.21).

На неодноразові спроби відповідачки зареєструватись у спірній квартирі разом із членами родини їй було відмовлено в усній формі.

Однак відповідачка ОСОБА_1 та члени її родини вселились у квартиру на підставі ордеру та постійно мешкають за адресою: АДРЕСА_9.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, що з боку відповідачки ОСОБА_1 було допущено обставини, на підставі яких ордер на жиле приміщення можливо було би визнати недійсним, відповідно до ст. 59 ЖК України.

Позивачем не доведений факт ухилення відповідачки від реєстрації постійного місця проживання, не доведений факт пропуску строку дії ордера без поважної причини, таким чином, немає підстав для визнання ордеру таким, що втратив чинність, оскільки відповідачкою доведено, що нею та членами її родини вчинені усі необхідні дії для здійснення реєстрації у спірній квартирі, у чому їй неодноразово було відмовлено з причин незалежних від неї, з вказаних підстав за заявою відповідачки термін дії ордеру двічі подовжувався, отже причини пропуску терміну дії ордеру поважні.

Оскільки суд не визнає підстав для визнання ордеру таким, що втратив чинність, то відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог.

Що стосується позовних вимог в частині визнання відповідачки та членів її родини такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням спірною квартиро., вони не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 та члени її родини вселились у квартиру за адресою: АДРЕСА_9, та постійно мешкають у спірній квартирі без реєстрації.

Також не підлягає задоволенню вимога щодо зобов’язання ОСОБА_1 зі складом родини звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони займали раніше.

Як вбачається з рішення виконкому Ясинуватської міської ради №241 від 31.08.2011 р. домоволодіння за адресою: м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, 203, де раніше мешкала відповідачка визнане непридатним до експлуатації.

Відповідачка та її родина вселились у квартиру на підставі наданого ордеру, підстав для визнання ордеру таким що втратив чинність немає, отже відмовляючи у задоволенні вимог щодо нечинності ордеру, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

На підставі ст.ст. 9 ч.ч. 3, 4, 58-59, 61 Житлового кодексу України, ОСОБА_10 Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985р. з подальшими змінами і доповненнями, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ДП «Донецька залізниця» до ОСОБА_5 про визнання ордеру на жиле приміщення № 11 серія АФ від 06.06.2012 p., виданого Виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради 01.10.2012 р. ОСОБА_1 на вселення в квартиру АДРЕСА_1, таким, що втратив чинність, визнання ОСОБА_5 зі складом сім'ї із п'яти осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язання звільнити незаконно займану квартиру АДРЕСА_1, з наданням приміщення, яке вони раніше займали- відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: О. І. Гаврилюк

Відновити рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 червня 2014 року по справі 250/1403/13-ц; провадження № 22ц/775/4827/2014 за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецькї області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, в такій редакції:

Єдиний унікальний номер: 250/1403/13-ц

Номер провадження: 22ц/775/4827/2014

Категорія 43 Головуючий у 1 інстанції Гаврилюк О.І.

Доповідач: Новосьолова Г.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Новосьолової Г.Г.,

суддів: Мальованого Ю.М., Новосядлої В.М.

при секретарі Руденко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_5, треті особи виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним.

18 травня 2012 року на підставі спільного рішення адміністрації та територіальної профспілкової організації Донецької залізничної дороги (протокол №13) ОСОБА_1 на склад сім’ї із п’яти осіб: ОСОБА_5, син – ОСОБА_9, син – ОСОБА_4, невістка ОСОБА_13 та онука – ОСОБА_3 Радживна, було вирішено у порядку черговості за загальною чергою, надати квартиру житловою площею 52,3 кв.м. за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1.

30 травня 2012 року рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради №154 були затверджені списки осіб, які стоять на квартирному обліку для отримання житлових приміщень та 06 червня 2012 року був виписаний ордер на ім’я ОСОБА_1 на склад сім’ї із п’яти осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_3 Радживні на право заняття жилого приміщення житловою площею 52,3 кв.м., яка складається із трьох кімнат за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1.

01 жовтня 2012 року ордер був виданий ОСОБА_1, який відповідно до вимог законодавства дійсний протягом 30 днів. Але, на час звернення до суду, відповідачем не було вжито заходів щодо реєстрації своїх прав відносно вищевказаної квартири та у зв’язку з тим, що будівля знаходиться на балансі позивача, несе збитки пов’язані з утриманням та враховуючи прострочений термін дії ордеру, вважає доцільним визнання ордеру недійсним.

У подальшому, 11 червня 2013 року, позивач змінив позовні вимоги та зазначив, що відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, ордер є підставою для вселення в надане жиле приміщення. При вселенні, ордер здається у житлово – експлуатаційну організацію, про те одночасно подаються паспорта усіх членів сім’ї,включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місяця проживання. На час звернення до суду відповідачем ордер не зданий, також відповідачем не вжито заходів щодо реєстрації своїх прав відносно вищезазначеної квартири. Відповідачем пропущений тридцяти денний строк для здійснення реєстрації в зазначеній квартирі, встановлений п.69 Правил обліку. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає силу, а тому оскільки ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, то відповідач зі своєю сім’єю із п’яти осіб є такими, що втратили право на вселення і користування житловим приміщенням. Відповідачка перебуває у квартирі без законних підстав і добровільно виселяться відмовляється, а тому відповідно до ст.117 ЖК України відповідачку необхідно зобов’язати зі складом сім’ї із п’яти осіб звільнити квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали.

30 квітня 2014 року рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_5, треті особи виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради про визнання ордеру таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, мотивуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що

- ордер був виписаний 06 червня 2012 року, але відповідачка отримала його лише 01 жовтня 2012 року. За цей період відповідачка зверталась зі скаргами до виконавчого комітету Ясинуватської міської ради, до керівництва ДП «Донецька залізниця» про незгоду отримати одну трикімнатну квартиру на склад сім’ї із 5 осіб, вимагала розподілити 2 квартири на її сім’ю. Однак, на момент розподілення квартир сім’я відповідачки була на квартирному обліку складом сім’ї із 5 осіб, заяви від неї про розподілення черги із врахуванням створених сімей не поступало, а також те, що своєю письмовою заявою від 18 травня 2012 вона надала згоду на отримання вищевказаної трикімнатної квартири зі звільненням попереднього місця проживання, в задоволенні скарг було відмовлено.

- суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи та прийшов до неправильного висновку про те, що відсутні підстави для визнання ордеру таким, що втратив чинність, оскільки встановлено, що строк дії двічі продовжувався виконкомом Ясинуватської міської ради, але і цей строк сплинув, а тому ордер автоматично втрачає свою силу.

- суд першої інстанції прийшов помилково до висновку, що відповідачкою доведено, що нею та членами її родини вчинені всі необхідні дії для здійснення реєстрації у спірній квартирі, у чому їй неодноразово було відмовлено з причин, незалежних від неї, з вказаних підстав за заявою відповідачки термін дії ордеру двічі подовжувався, отже причини пропуску терміну дії ордеру поважні.

- судом не враховано, що не всі члені її родини, включені до ордеру, були зняті з реєстраційного обліку з попереднього місяця проживання, що є однією із вимог для реєстрації по новому місцю проживання. Вважають, що суд дав неправильну оцінку даним правовідносинам і ті факти, що відповідачка відмовлялась реєструвати в наданій квартирі колишню невістку ОСОБА_13 та те, що для реєстрації не були одночасно подані паспорти усіх членів сім’ї, включених до ордеру, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання, привели до того, що в реєстрації їй було відмовлено на законних підставах.

- 11 червня 2013 року до початку розгляду справи по суті позовні вимоги було змінено та їх зміст був викладений в наступній редакції: ордер визнати таким, що втратив чинність, визнати відповідачку зі складом сім’ї із п’яти осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, 26»А», квартира 1 та зобов’язати відповідачку та членів її родини звільнити незаконно займану квартиру за вищезазначеною адресою. Проте, у вступній частині рішення суду, суд зазначає предмет позовних вимог – визнання ордеру недійсним, в мотивувальній частині зазначає, що судом не встановлено, що з боку відповідачки було допущено обставини, на підставі яких ордер на жиле приміщення можливо було визнати недійсним, відповідно до ст.59 ЖК України. Отже, судом досліджувалися обставини, що не були предметом позовних вимог.

- суд прийшов до неправильних висновків, що вселення відповідачки з її родиною відбулося, але нею та членами її родини жодна умова не здійснена, вони не вчинили ні яких дій, щоб на законних підставах вселитися в отриману на підставі ордеру квартиру і на теперішній час займають квартиру незаконно.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідачки ОСОБА_1, просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.

В судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися представник позивача, відповідачка ОСОБА_1, треті особи виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать телефонограми у матеріалах справи, які зареєстровані у журналі телефонограм №3 за №13413, 13414, 13415 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.175-179).

До апеляційного суду надійшли клопотання від позивача Державного підприємства «Донецька залізниця» та третьої особи виконавчого комітету Ясинуватської міської ради Донецької області про розгляд справи за їх відсутності (а.с.182-183).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідачки ОСОБА_1Д – ОСОБА_7О, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається.

31 серпня 2011 року рішенням виконавчого комітету Ясиноватської міської ради визнано будівлю за адресою: м. Ясинувата, вул. Орджоникидзе, 203, де мешкала відповідачка, непридатною до експлуатації (а.с.85).

22 лютого 2012 року згідно свідоцтва про право власності, житловий будинок за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А» належить ДП «Донецька залізниця» (а.с.113).

29 лютого 2012 року відповідно до витягу про державну реєстрацію КП БТІ Ясинуватської міської ради право власності на житловий будинок за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А» зареєстровано за ДП «Донецька залізниця» (а.с.114).

18 травня 2012 року на підставі спільного рішення адміністрації та територіальної профспілкової організації Донецької залізничної дороги (протокол №13) ОСОБА_1 на склад сім’ї із п’яти осіб: ОСОБА_5, її сину – ОСОБА_9, сину – ОСОБА_4, її невістки ОСОБА_13 та її онуки – ОСОБА_3 Радживні, було вирішено у порядку черговості за загальною чергою, надати квартиру житловою площею 52,3 кв.м. за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1(а.с.5-8).

18 травня 2012 року ОСОБА_1 дала згоду на отримання трьохкімнатної квартири за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1 на склад сім’ї із 5 осіб зі звільненням житлової площі за адресою: м. Ясинувата, вул. Орджоникидзе, 203-19 (а.с.120).

30 травня 2012 року рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради №154 були затверджені списки осіб, які стоять на квартирному обліку для отримання житлових приміщень, у т.ч. і родина ОСОБА_1Д.(а.с.88-90).

06 червня 2012 року був виписаний ордер на ім’я ОСОБА_1 на склад сім’ї із п’яти осіб: ОСОБА_5, її сину – ОСОБА_9, сину – ОСОБА_4, її невістки ОСОБА_13 та її онуки – ОСОБА_3 Радживні на право заняття жилого приміщення житловою площею 52,3 кв.м., яка складається із трьох кімнат за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1(а.с.55).

Відповідно до довідки, будинок №26 «А» по вул. Піонерська у м. Ясинувата знаходиться на балансі Ясинуватської дистанції путі (а.с.87).

25 червня 2012 року рішенням Ясинуватського міськрайонного суду розірваний шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4, рішення набрало законної сили 06 липня 2012 року (а.с.21).

01 жовтня 2012 року ОСОБА_1 був виданий ордер на квартиру №1, у будинку №26 «а», по вул. Пионерська у м. Ясинувата.

05 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до міського голови про виключення з ордеру ОСОБА_13, оскільки вона розірвала шлюб з її сином та виписалась з адреси: м. Ясинувата, вул. Орджоникидзе, 203-19 та просила видати інший ордер (а.с.86).

31 жовтня 2012 року відповідачка ОСОБА_5 знята з реєстрації за адресою: м. Ясинувата, вул. Орджоникидзе, 203-19, без визначення іншого місця реєстрації, що підтверджується довідкою адресного бюро та талоном зняття з реєстрації місця проживання в Україні (а.с.12, 20).

01 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулась до ВГУРФО Ясинуватського МРРУМВС України в Донецької області із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 «А», квартира №1 на підставі ордеру від 06 червня 2012 року (а.с.19).

15 листопада 2012 року та 23 листопада 2012 року відповідачка ОСОБА_1 письмово зверталась до Головного управління державної міграційної служби України в Донецької області та Ясинуватського районного відділення державної міграційної служби України в Донецької області щодо відмови у реєстрації за новою адресою її членів сім’ї, а саме її ОСОБА_1, її сина ОСОБА_9 та її онуки – ОСОБА_3 Радживні, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22-23).

29 січня 2013 року відповідачка звернулась із заявою до Ясинуватського районного відділення державної міграційної служби України в Донецької області про реєстрацію членів родини: ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3, крім невістки ОСОБА_13, оскільки остання розірвала шлюб з її сином ОСОБА_4 (а.с.24).

23 вересня 2013 року ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду до участі у справі залучені у якості третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради(а.с.57).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що з боку відповідачки ОСОБА_1 не було встановлено обставин, на підставі яких ордер на жиле приміщення можливо було би визнати недійсним, відповідно до ст. 59 ЖК України. Крім цього, позивачем не доведений факт ухилення відповідачки від реєстрації постійного місця проживання, не доведений факт пропуску строку дії ордера без поважної причини, таким чином, немає підстав для визнання ордеру таким, що втратив чинність, оскільки відповідачкою доведено, що нею та членами її родини вчинені усі необхідні дії для здійснення реєстрації у спірній квартирі, у чому їй неодноразово було відмовлено з причин незалежних від неї, з вказаних підстав за заявою відповідачки термін дії ордеру двічі подовжувався, отже причини пропуску терміну дії ордеру поважні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання відповідачки та членів її родини такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням спірною квартирою, суд виходив з того, що ОСОБА_1 та члени її родини вселились та постійно мешкають у спірній квартирі без реєстрації на підставі наданого ордеру.

Також відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_1 зі складом родини звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони займали раніше, суд виходив з того, що домоволодіння, де раніше мешкала відповідачка визнане непридатним до експлуатації.

Висновок суду першої інстанції щодо відмови у визнанні ордеру, таким що втратив чинності є обгрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 4 ЖК України житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України.

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків, ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням, займаним на законній підставі (ст. 6, ч. 3 ст. 9 ЖК України)

Згідно ст. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення громадян у надане житлове приміщення є ордер, який видається уповноваженим на це органом.

Відповідно до п.69 ОСОБА_10 Міністрів УРСР «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» №470 від 11 грудня 1984 року (дійсного станом на час виникнення правовідносин), вбачається, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_10 народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток N 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2012 року на підставі спільного рішення адміністрації та територіальної профспілкової організації Донецької залізничної дороги (протокол №13) ОСОБА_1 на склад сім’ї із п’яти осіб: ОСОБА_1, її сину – ОСОБА_9, сину – ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_3, було вирішено у порядку черговості за загальною чергою, надати квартиру житловою площею 52,3 кв.м. за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1 (а.с.5-8).

18 травня 2012 року ОСОБА_1 дала згоду на отримання трьохкімнатної квартири за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1 на склад сім’ї із 5 осіб зі звільненням житлової площі за адресою: м. Ясинувата, вул.. Орджоникидзе, 203-19 (а.с.120).

30 травня 2012 року рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради №154 були затверджені списки осіб, які стоять на квартирному обліку для отримання житлових приміщень, у т.ч. і родина ОСОБА_1Д.(а.с.88-90).

06 червня 2012 року був виписаний ордер на ім’я ОСОБА_1 на склад сім’ї із п’яти осіб: ОСОБА_5, її сину – ОСОБА_9, сину – ОСОБА_4, її невістки ОСОБА_13 та її онуки – ОСОБА_3 Радживні на право заняття жилого приміщення житловою площею 52,3 кв.м., яка складається із трьох кімнат за адресою: м. Ясинувата, вул. Піонерська, будинок 26 «А», квартира №1(а.с.55).

01 жовтня 2012 року ОСОБА_1 був виданий ордер на квартиру №1, у будинку №26 «а», по вул. Пионерська у м. Ясинувата, який двічі продовжувався (а.с.55).

Відповідно до вимог законодавства ордер дійсний протягом 30 днів, але відповідачки ОСОБА_1 після отримання 01 жовтня 2012 року, цей строк двічі продовжувався, про що свідчать матеріали справи, а тому практичне значення даного строку полягає у тому, що не заселення у зазначений термін в ордері приміщення, припиняє дію ордеру та не потребує визнання його таким що втратив чинності.

Крім цього, слід зазначити, що єдиною підставою для вселення громадян у надане житлове приміщення є ордер, який видається уповноваженим на це органом, а тому відповідачка разом із родиною вселилась в спірне житлове приміщення на підставі ордеру та постійно там проживають, що свідчить про те, що ордер виконав свою функцію щодо вселення родини відповідачки у квартиру.

Оскільки, суд першої інстанції правильно відмовив в частині позовних вимог щодо визнання ордеру, таким що втратив чинність, то відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання, осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, оскільки вказані вимоги є похідними від основних позовних вимог.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону вбачається, що суд першої інстанції в частині позивних вимог щодо визнання ордеру від 06 червня 2012 року таким, що втратив чинність, визнання осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язання звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали, дав правильну юридичну кваліфікацію правовідносинам сторін та правильно визначив правову норму, яка регулює ці правовідносини.

Довід апеляційної скарги про те, що у вступній частині рішення суду, суд першої інстанції зазначив предмет позовних вимог – визнання ордеру недійсним, а в мотивувальній частині зазначив, що судом не встановлено, що з боку відповідачки було допущено обставини, на підставі яких ордер на жиле приміщення можливо було визнати недійсним, відповідно до ст.59 ЖК України. Отже, судом досліджувалися обставини, що не були предметом позовних вимог - є обґрунтованим.

З таким висновком суду апеляційний суд погодитися не може з наступних підстав.

Позивач, 16 квітня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи виконавчий комітет Ясинуватської міської ради Донецької області, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, служба у справах дітей Ясинуватської міської ради, про визнання ордеру недійсним.

11 червня 2013 року позивач діючи відповідно до вимог ч.2 ст.31 ЦПК України подав заяву про зміну позовних вимог та просив ордер від 06 червня 2012 року визнати таким, що втратив чинність, визнати осіб такими, що втратили право вселення та користування житловим приміщенням та зобов’язати звільнити незаконно займану квартиру з наданням приміщення, яке вони раніше займали.

Отже, під час розгляду справи у суді першої інстанції були відсутні підстави для розгляду справи в частині визнання ордеру недійсним, оскільки судом досліджувалися обставини, що не були предметом розгляду позовних вимог.

А тому, необхідно із мотивувальної частині рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року виключити правовий висновок щодо відмови у визнанні ордеру недійсним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» задовольнити частково.

Виключити із мотивувальної частині рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 30 квітня 2014 року правовий висновок щодо відмови у визнанні ордеру недійсним.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді:

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день проголошення ухвали або її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: А. Л. Гонтар