Рішення № 75667596, 01.08.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2018 року м. Рівне №817/1470/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2, третьої особи відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - третя особа на стороні відповідача), в якому просив суд:

1. Визнати відмову Головного управління Національної поліції України в Рівненській області у зарахуванні ОСОБА_1 стажу державної служби до календарної вислуги років, протиправною;

2. Зобов'язати ОСОБА_4 управління Національної поліції України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років для призначення пенсії стаж роботи у період з 05.07.1999 по 05.05.2004 (4 роки 10 місяців), на посаді державного службовця Рівненського обласного управління юстиції, шляхом видання наказу про оголошення, станом на 03 березня 2016 року, календарної вислуги років - 24 роки 10 місяців 01 (у пільговому обчисленні 27 років 08 місяців 23 дні) та направлення такого наказу та нового розрахунку вислуги років для призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області.

3. Зобов’язати ОСОБА_4 управління Національної поліції України в Рівненській області, на підставі нового розрахунку вислуги років для призначення пенсії, провести перерахунок та виплату різниці вихідної допомоги із врахуванням раніше виплаченої.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивач зазначив, що відповідачем стаж державної служби (4 роки 10 місяців 00 днів) було включено до страхового стажу, а не до календарної вислуги років. ОСОБА_1 не погоджується із діями відповідача, в частині не включення стажу державної служби з 05.07.1999 по 05.05.2004 (4 роки 10 місяців 00 днів) до календарної вислуги років, в силу вимог пункту "и" статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей. З підстав наведених у позові, позивач у судовому засіданні просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що особам начальницького складу органів внутрішніх справ до вислуги років для призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу згідно з переліком посад, затвердженим відповідним центральним виконавчої влади. Тобто, таке зарахування здійснюється не всім особам, які перейшли на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, а лише тим, які перейшли на службу на чітко визначені відповідним центральним органом виконавчої влади у переліку посади.

Наказом МВС України від 17.03.2015 № 287 та наказом МВС України від 18.02.2016 №112 затверджено переліки посад апарату Міністерства внутрішніх справ України і Національної поліції України, у разі переходу на які до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. ОСОБА_1 призначений на дільничного інспектора міліції Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області. Відтак, у зв’язку із відсутністю у зазначених переліках посади дільничного інспектора міліції у ГУ НП в Рівненській області немає підстав для зараховування до вислуги для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечена звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», періоду роботи в Рівненському обласному управлінні юстиції. З врахуванням наведеного, представник відповідача у судовому засіданні, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, за безпідставністю.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало пояснення на позовну заяву, де зазначило, що до повноваження Пенсійного фонду входить лише призначення та перерахунок пенсії на підставі тих документів та довідок про грошове забезпечення, які були або будуть надані уповноваженим структурним підрозділом, де проходив службу позивач. З огляду на наведене протиправності дій пенсійного органу - немає. Таким чином, представник третьої особи на стороні відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області від 03.03.2016 №31 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

Вислуга років на день звільнення становить: в календарному обчисленні 20 років 00 місяців 01 день, загальний трудовий стаж - 28 років 10 місяців 13 днів(а.с.57).

З 04.03.2016 позивачу призначена пенсія за вислугу років, згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ”, що підтверджується пенсійним посвідченням(а.с.17).

Згідно із записів із копії трудової книжки А Н №016766, наказом УМВС України в Рівненській області №82 від 21.06.1999, ОСОБА_1 звільнено з ОВС за власним бажанням.

05.07.1999 наказом Рівненського обласного управління юстиції № 53-к, позивача призначено на посаду начальника відділу з правової роботи та присвоєно відповідний ранг державного службовця.

29.06.2000 призначено на посаду заступника начальника по правовій роботі обласного управління юстиції, наказом № 77-к від 29.06.2000.

05.05.2004 ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням, згідно із наказом №32-к від 05.05.2004.

Загальний стаж державної служби з 05.07.1999 по 05.05.2004 склав 4 роки 10 місяців 00 днів.

Згодом, з 25.01.2006 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 прийнято знову на службу в ОВС України, на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Рівненського МВ, що підтверджується витягом з наказу від 30.01.2006 №14 о/с(а.с.77).

03.03.2016 майор поліції ОСОБА_1, начальник сектору управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Рівненській області, наказом №31 о/с Головного управління Національної поліції України в Рівненській області, звільнений із служби в поліції на пенсію, за частиною 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу).

Водночас, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області із заявою про зарахування до календарної вислуги років, для призначення пенсії, стажу роботи у період з 05.07.1999 по 05.05.2004 (4 роки 10 місяців) на посаді державного службовця Рівненського обласного управління юстиції, шляхом видання наказу про оголошення вислуги років станом на 03 березня 2016 року, та направлення такого наказу та нового розрахунку вислуги років, для призначення на пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Листом від 07.05.2018 №2905/116/01/12-2018 ОСОБА_4 управління Національної поліції України в Рівненській області відмовило у задоволенні звернення посилаючись на те, що наказом МВС України від 17.03.2015 №287 та наказом МВС України від 18.02.2016 №112, затверджено перелік посад апарату МВС України і апарату Національної поліції України, у разі переходу на які до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. Такі переліки затверджені лише для посад апарату МВС України і апарату Національної поліції України, а посади в територіальних органах у зазначених переліках відсутні.

Відтак, ОСОБА_4 управління Національної поліції України в Рівненській області зазначило, що у зв'язку із відсутністю у зазначених переліках посади дільничного інспектора міліції, на яку було призначено позивача 25.01.2006, у відповідача не було підстав для зарахування вказаного періоду до вислуги років для призначення пенсії, згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ”(а.с.9-10). Таким чином, стаж державної служби (4 роки 10 місяців 00 днів) було включено до страхового стажу, а не до календарної вислуги років.

Не погоджуючись із діями відповідача, в частині не включення стажу державної служби з 05.07.1999 по 05.05.2004 (4 роки 10 місяців 00 днів) до календарної вислуги років, позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до адміністративного суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон України від 02.07.2015 № 580-VІІІ), Національна поліція України (далі поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з статтею 3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 102 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .

Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон України № 2262-ХІІ) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, частиною 1 статті 1 цього Закону встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з п. «и» частини 1 статті 17 Закону України №2262-ХІІ, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393), для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.

З системного аналізу вказаних норм права, суд дійшов висновку, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних Міністерством внутрішніх справ.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.03.2017 №287 "Про затвердження Переліку посад апарату Міністерства внутрішніх справ України, у разі переходу на які до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.2015 р. за №347/26792) (далі - наказ МВС України від 17.03.2015 №287), відповідно до пункту "и" частини першої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", було затверджено Перелік посад апарату Міністерства внутрішніх справ України, у разі переходу на які до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

До таких посад належать: перший заступник Міністра, заступник Міністра - керівник апарату, заступник Міністра, заступник Міністра - начальник Головного слідчого управління, заступник Міністра з питань європейської інтеграції, начальники департаменту, головного управління, управління та їх заступники.

Наявними доказами в матеріалах справи підтверджено, що ОСОБА_1 25.01.2006 старший лейтенант міліції, прийнятий на службу в ОВС України, на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Рівненського МВ, що підтверджується витягом з наказу від 30.01.2006 №14 о/с.

Законом України №2262-ХІІ та Постановою № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ.

Посада дільничних інспекторів міліції, на яку було зараховано позивача входить до середнього начальницького складу, що не заперечувалося сторонами.

Однак, Законом України № 2262-ХІІ та Постановою № 393 передбачена можливість зарахування стажу роботи в державних органах виключно у разі переходу працівника на подальшу службу на посади згідно переліку затвердженого наказом МВС України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період публічної служби, посад згідно переліку затвердженого наказом МВС України від 17.03.2015 № 287, не обіймав.

Інших правових підстав, для зарахування до календарної вислуги років, стажу роботи на посаді державного службовця, законодавством не передбачено, позаяк за своєю правовою суттю та призначенням вислуга років поліцейського (міліціонера) суттєво відрізняється від стажу роботи державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», що зумовлено умовами праці, характером службових завдань, обсягом вимог тощо.

З огляду на наведене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання відмови Головного управління Національної поліції України в Рівненській області у зарахуванні ОСОБА_1 стажу державної служби до календарної вислуги років, протиправною та про зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років для призначення пенсії стаж роботи у період з 05.07.1999 по 05.05.2004 (4 роки 10 місяців), на посаді державного службовця Рівненського обласного управління юстиції, шляхом видання наказу про оголошення, станом на 03 березня 2016 року, календарної вислуги років - 24 роки 10 місяців 01 (у пільговому обчисленні 27 років 08 місяців 23 дні) та направлення такого наказу та нового розрахунку вислуги років для призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, а також про зобов’язання Головного управління Національної поліції України в Рівненській області, на підставі нового розрахунку вислуги років для призначення пенсії, провести перерахунок та виплату різниці вихідної допомоги із врахуванням раніше виплаченої - не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів правомірності обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача не правомірні, не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для застосування статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (33028, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (33028, вул.Хвильового,2,м.Рівне, код ЄДРПОУ 40108761), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, вул. Короленка, 7, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2018 року

Суддя Зозуля Д.П.