Рішення № 75667563, 27.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2018 року м. Рівне №817/1421/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 доДержавної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за поїзд,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 04.05.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у разі порушення вагових параметрів плата за проїзд повинна вноситися саме перевізником. Зазначено, що відповідно до товарно-транспортної накладної №Р6433 від 04.05.2018 при перевезенні цементу автомобільним транспортом Volvo з номерним знаком АВ3190ВК та напівпричіпа Bodex KIS 3WS ВК4317ХТ перевізником і водієм був ОСОБА_3, який 04.05.2018 діяв як фізична особа та здійснював перевезення вантажу. Враховуючи, що ОСОБА_6 не здійснював перевезення, не укладав договорів про перевезення, тобто, не є перевізником в розумінні статей 1 та 33 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому визначення йому розрахунку плати за проїзд в сумі 9331,20 євро є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29.05.2018 відкрито провадження у справі, залучено до участі в справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

У вказаний судом строк відповідачем до суду подано відзив (а.с.27-37), у якому позов не визнав повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив та суду пояснив, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Volvo, номерний знак, АВ3190ВК, серії САЕ №961113, власником автомобіля є ОСОБА_4. Зазначив, що 04.05.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті в місці проведення а/д Р-14 30 км м. Луцьк смт.Маневичі було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу даного транспортного засобу та складено акт №0010755 від 04.05.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів і довідку №0003599 від 04.05.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Пояснив, що відповідно до даних документів, навантаження на вісі зазначеного транспортного засобу склало: 7550, 15300, 14000, 11900, 12550 кг, повна маса транспортного засобу становила 61 300 кг. Вважає, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 04.05.2018 складено обґрунтовано та правомірно, так як перевезення здійснювалося без відповідного дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України. За таких обставин, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 подав суду письмові пояснення щодо позову (а.с.73-74), в яких зазначив, 04.05.2018, взявши у безоплатне користування для власних потреб транспортний засіб у ОСОБА_6, самостійно здійснив за власний кошт автомобільне перевезення 46 тон щебеню. Отже, приймаючи оскаржуваний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на ОСОБА_4, відповідач помилився, оскільки 04.05.2018 водієм та автомобільним перевізником щебеню був ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.05.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті №393 від 27.04.2018 (а.с.38), графіку проведення рейдових перевірок та направлення на перевірку №027275 від 27.04.2018 року (а.с.39-44), на 30 км автомобільної дороги Р-14 «Луцьк - Ківерці - Маневичі - Любешів - Дольськ», проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

В ході вказаної перевірки 04.05.2018 був зупинений транспортний засіб марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки Bodex, номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки Volvo, номерний знак, АВ3190ВК, серії САЕ №961113, власником автомобіля є ОСОБА_4, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.49).

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки Воdех, номерний знак НОМЕР_2, серії СХТ №500406, власником напівпричіпа є ОСОБА_6, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49).

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2018 зафіксовано порушення, які полягали в здійсненні перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами (а.с.50).

За результатами перевірки посадовими особами було складено акт №0010755 від 04.05.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку №0003599 від 04.05.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно з якими навантаження на вісі зазначеного транспортного засобу склало: 7550, 15300, 14000, 11900, 12550 кг, повна маса транспортного засобу становила 61 300 кг (а.с.53,54). Про вказані дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить також талон про зважування №277 від 04.05.2018 (а.с.52).

На основі виявлених порушень відповідачем сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 04.05.2018 на загальну суму 9331,20 євро (а.с.58).

Вважаючи вказаний розрахунок плати за проїзд №4 від 04.05.2018 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.3,4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі – Порядок №1007/1207).

Відповідно до п. 4 Порядку №1007/1207 та на підставі чеку про зважування №277 від 04.05.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0003598 від 04.05.2018. Зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №417. Вказаний засіб вимірювальної техніки зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0306-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам п. 5.2 ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT)» (а.с.45-47).

Зважування проводилось на 30 км автомобільної дороги Р-14 «Луцьк - Ківерці - Маневичі - Любешів - Дольськ», де розміщена діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016.

Відповідно до п.6 Порядку №1007/1207 служби автомобільних доріг погоджують графіки та місця проведення габаритно-вагового контролю. Графік щодо місця проведення габаритно-вагового контролю на II квартал 2018, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», погоджені та затверджені уповноваженими органами виконавчої влади.

На підставі п.6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ №422 від 20.05.2013 (далі – Порядок №422), у зв’язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010755 від 04.05.2018.

Відповідно до п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України, а з врахуванням п. 31-1 Порядку №879 така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об’єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №30 від 18.01.2001, вказано, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов’язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пп.5 п.4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-311 Порядку №879:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В, де

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;

В - відстань перевезення, км.

Пунктом 31 Порядку №879 вказано, що для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Пунктом 311 цього Порядку визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру - умовне позначення (К): до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Судом встановлено, що розрахунок плати за проїзд №5 від 04.05.2018 року виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де

Рзм - 1,05 Євро/км (перевищення загальної маси від 52 до 60 тонн включно - 0,27 Євро/км, а також 0,78 Євро/км - понад 60 тонн за кожні наступні 10 тонни).

Рнв (одиночна вісь) - 0,87 Євро/км (згідно ставки плати за проїзд з перевищенням осьових навантажень, зокрема на одиночну вісь перевищення становить 39%; від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 Євро/км, а також 0,15 Євро/км понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 4 х 0,15 = 0,6 Євро/км).

Рнв (строєна вісь) - 3,84 Євро/км (згідно ставки плати за проїзд з перевищенням осьових навантажень, зокрема на строєну вісь перевищення становить 74,7% (від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 Євро/км; а також 0,15 Євро/км понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 11 х 0,15 = 1,65 Євро/км та подвоєння плати за проїзд згідно п. 31 Порядку №879 - строєні осі з одиночними шинами). (0,27 + 1,65) х 2 = 3,84.

Рг - 0 (перевищення габаритних параметрів).

В - пройдена відстань 162 км.

К - більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

П = (1,05 + 0,87 + 3,84 + 0) * 162 (відстань) * 5 (коефіцієнт) * 2 (відсутній дозвіл) = = 9331,2 Євро.

Пунктом 311 Порядку №879 визначено, що плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

Таким чином, якщо автомобільний приводить масу вантажу у відповідність до п.22.5 Правил дорожнього руху України, то розрахунок плати за проїзд здійснюється з місця завантаження до місця проведення перевірки. А у випадку продовження руху – за маршрутом по території України, який перевізник має намір проїхати.

Разом з тим, при складанні розрахунку плати за проїзд №4 від 04.05.2018 відповідачем не враховано положення Порядку №879, відповідно до яких у разі порушення вагових параметрів плата за проїзд у визначеному за вище наведеною формулою розмірі повинна вноситися перевізником.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» також закріплено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з актом №0010755 від 04.05.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки №0003599 від 04.05.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, водієм транспортного засобу зазначено ОСОБА_3

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення – це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій – особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

З системного аналізу наведених норм слідує, що суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», є автомобільний перевізник.

При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Таким чином, автомобільним перевізником може виступати фізична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Із змісту товарно-транспортної накладної №Р6433 від 04.05.2018 (а.с.12) встановлено, що при перевезенні 04.05.2018 щебеню автомобільним транспортом Volvo з номерним знаком АВ3190ВК та напівпричепом Bodex KIS 3WS ВК4317ХТ перевізником і водієм був ОСОБА_3.

Відповідно до пояснень третьої особи, 04.05.2018 ОСОБА_3 мав намір перевезти щебінь для власних потреб, але оскільки власного чи орендованого вантажного транспорту не мав, тому попросив у ОСОБА_6 вантажний автомобіль з причепом, який і отримав того ж дня разом із техпаспортами на них (на Volvo з номерним знаком АВ3190ВК та напівпричіп Bodex KIS 3WS ВК4317ХТ). Після цього він здійснив придбання за власні кошти щебеню в с.Гранітне Сарненського району у ТОВ «Вирівський кар’єр» та повіз його в с.Тростянець Ківерцівського району Волинської області. Таким чином, 04.05.2018 року взявши у безоплатне користування для власних потреб транспортний засіб у ОСОБА_6, ОСОБА_3 самостійно здійснив за власний кошт автомобільне перевезення 46 тон щебеню. Також зазначив, що будь-яких договорів на перевезення щебеню не укладав, гроші за перевезення не отримував, в трудових відносинах з позивачем не виступає.

Також судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №6433 від 04.05.2018 (а.с.51), продавцем щебеню фракції 2-4 км у кількості 45,32 тонн є ТОВ «Вирівський кар’єр», одержувачем – ОСОБА_6 Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №724 від 04.05.2018 (а.с.53), оплата за продукцію по видатковій накладній №6433 від 04.05.2018 прийнята від ОСОБА_6 Вищевказані обставини були зафіксовані актом проведення перевірки №051535 від 04.05.2018.

З приводу даних обставин третьою особою було надано пояснення, згідно з якими, під час купівлі щебеню покупцем і отримувачем товару було вказано ОСОБА_6, оскільки він був у базі даних ТОВ «Вирівський кар’єр» і так швидше оформлялися документи для перевезення. Проте, як зазначив ОСОБА_3, позивач в той день не був присутній під час перевезення, не замовляв та не отримував щебеню, оскільки ОСОБА_3 купив та віз щебінь для особистих потреб.

Судом приймаються до уваги дані пояснення, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_4 здійснював перевезення вантажу 04.05.2018, укладав договори про перевезення вантажу, не надано доказів отримання оплати ОСОБА_4 за таке перевезення, не надано доказів оформлення трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3, а тому в ході розгляду справи не підтверджено належними доказами обставин щодо того, що саме ОСОБА_4 перевозив щебінь 04.05.2018 автомобілем марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки Bodex, номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що 04.05.2018 ОСОБА_4 не здійснював перевезення, доказів укладення ним договорів про перевезення матеріали справи не містять, висновки відповідача, викладені в акті та розрахунку плати за проїзд, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому правових підстав вважати ОСОБА_4 перевізником в розумінні статей 1 та 33 Закону України №2344 у суду немає. У зв’язку із чим, визначення ОСОБА_4 плати за проїзд великовагового транспортного засобу, як автомобільному перевізнику, та надіслання розрахунку плати за проїзд в сумі 9331,20 євро є безпідставним та необґрунтованим.

Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що саме на особу, яка на законній підставі володіє транспортним засобом, тобто ОСОБА_4, покладений тягар відповідальності за дотримання транспортного законодавства, оскільки ст. 1187 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, визначає суб’єкта відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а не суб’єкта плати за проїзд великовагового транспортного засобу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 04.05.2018, оскільки таке рішення прийняте відповідачем за відсутності підстав та з порушенням вимог діючого законодавства, а відтак поза межами правового поля.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідачем, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності прийняття оспорюваного розрахунку, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 04.05.2018 року.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14 м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 33027, рнокпп НОМЕР_3) судовий збір в сумі 2892, 68 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні шістдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.

Рішення законної сили не набрало