Рішення № 75667542, 25.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Рівне №817/1377/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача-1: представник ОСОБА_2,

відповідача-2: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" доМіністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказу, подання,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" (далі - ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна", позивач) в травні 2018 року звернулось до адміністративного суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку України, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу Мінекономрозвитку України "Про застосування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України" від 01.08.2017 №1141 в частині застосування до ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; визнання протиправним та скасування подання ДФС України від 14.07.2017 №12036/5/99-99-14-06-02-16.

Обґрунтовуючи позов, позивач заперечив порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; вказав, що відповідач-1 застосував до нього спеціальну санкцію на підставі недостовірної інформації, наданої відповідачем-2. Також зазначив, що відповідачем-2 не було дотримано вимог щодо належного оформлення подання: відсутній опис змісту встановленого у належний спосіб та порядок порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України; відсутній опис контракту, при виконанні якого порушено законодавство; відсутній факт проведення перевірки та оформлення її результатів.

Позивач вказав, що відповідно до приписів чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких приймаються відповідні рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом, тобто відповідач-2. При цьому, визначення як виду, так і порядку накладення санкцій, належить до компетенції центрального органу – відповідача-1, який повинен був перевірити викладені в поданні факти щодо наявності чи відсутності порушення позивачем законодавства у сфері ЗЕД.

Позивач зазначив, що оскаржені подання та наказ є рішеннями суб’єктів владних повноважень - актами індивідуальної дії, що безпосередньо вплинули на права та охоронювані законом інтереси позивача. Винесення відповідачами таких рішень грубо порушило права підприємства, порушило нормальний порядок здійснення господарської діяльності та негативно вплинуло на співпрацю з нерезидентами, підриваючи ділову репутацію товариства.

За наведеного, просив оскаржені рішення суб'єктів владних повноважень визнати протиправними та скасувати.

Одночасно з пред'явленням адміністративного позову позивач подав заяву в порядку статті 123 КАС України, в якій вказав, що про існування оскарженого наказу він дізнався 29.08.2017 після отримання від ОСОБА_3 міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської облдержадміністрації листа від 08.08.2017, відправленого поштою 23.08.2017, з повідомленням про застосування спеціальної санкції. З метою отримання копій відповідних документів та відомостей про підстави застосування до нього спеціальної санкції позивач впродовж тривалого часу безрезультатно звертався до відповідачів з численними запитами. При цьому про існування подання відповідач-2 повідомив позивача лише 16.11.2017 листом № 6924/10/17-00-14.02-09 з описом ніби-то виявлених порушень, що стали підставою для застосування спеціальної санкції, однак без надання копії такого документу. Позивач зазначив, що він протягом тривалого часу намагався вирішити спір у позасудовому порядку шляхом звернення до відповідачів з листами та надання документів на підтвердження відсутності будь-яких порушень законодавства у сфері ЗЕД, проте такі намагання не дали жодних правових наслідків, після чого за захистом порушених прав він змушений був звернутися до суду.

Ухвалою суду від 23.05.2018 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна", позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.06.2018.

Відповідач-1 Мінекономрозвитку України 12.06.2018 подав відзив на позовну заяву, в якому на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що Мінекономрозвитку відповідно до частини другої статті 37 Закону, за поданням Державної фіскальної служби України від 24.03.2017 № 4701/5/99-99-14-06-16 за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" наказом від 01.08.2017 № 1141 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності" застосувало до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування діяльності. При цьому, подання ДФС містить всі обов'язкові реквізити відповідно до частини третьої статті 37 Закону, а саме: 1) назва і реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - позивача; 2) відомості про зміст порушення: код порушення - 00010, який зазначає порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (згідно з листом ДПА від 16.07.2007 № 8747/5/22-6016 щодо тлумачення кодів порушень, які використовуються ДПА при наданні пропозицій на застосування спеціальних санкцій до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності); 3) вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; 4) назва і реквізити контрагента: нерезидент РУВТП "Оршанський льонокомбінат". Окрім того, в поданні було зазначено такі дані як код валюти - 840, що згідно з Класифікатором іноземних валют, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 № 34, означає долар США, дату акту перевірки, відповідно до якого встановлено порушення - 11.04.2017, сума заборгованості 116,64 тис.ум.од.

Відповідач-1 вказав, що у зв'язку з надходженням до Мінекономрозвитку подання ДФС від 14.07.2017 № 12036/5/99-99-14-06-02-16 щодо застосування до ТОВ "ТД Білоруський льон - Україна" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке за формою та змістом повністю відповідало вимогам частини третьої статті 37 Закону та Положенню № 52, у Мінекономрозвитку не було підстав для незастосування спеціальної санкції.

Окрім цього, зазначив, що порушення, які зазначаються в поданні ініціатора, встановлюються виключно на підставі проведених ним перевірок чи на підставі даних органів валютного контролю. Зауважив, що застосування та скасування спеціальної санкції здійснюється виключно на підставі подання ініціатора. На момент прийняття рішення про застосування спеціальної санкції, розгляду звернень позивача, на час вирішення судового спору подання до Мінекономрозвитку від ініціатора про скасування дії спеціальної санкції не надходило, а тому підстави для його скасування у Мінекономрозвитку відсутні.

Також відповідач-1 вказав, що згідно з поданням ДФС на підставі повідомлення ПАТ "Кредобанк" про порушення валютного законодавства від 08.04.2016 № 52-3807/16 підтверджено не зарахування в установлені законом строки валютної виручки на виконання зовнішньоекономічних контрактів між ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" та РУВТП "Оршанський льонокомбінат" (Білорусія). Таким чином, вважає, що факт порушення ТОВ "ТД "Білоруський льон -Україна" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є встановленим та документально підтвердженим, а позивачем не доведено факт відсутності порушення.

За наведеного, відповідач-1 вважає, що оскаржений наказ виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, та в задоволенні позову просив відмовити повністю (а.с.44-55).

Відповідач-2 Державна фіскальна служба України 13.06.2018 подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному з 29.12.2014. З уповноваженого банку ПАТ "Кредобанк" на адресу органу ДФС надійшли повідомлення про порушення ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" валютного законодавства, а саме:

від 08.04.2016 № 52-3807/16 - по контракту № 001 від 01.11.2015 (дата операцій 07.12.2015);

від 04.08.2016 № 52-7988/16 - по контракту № 188 від 26.02.2016 (дата операції 01.04.2016);

від 08.09.2016 № 52-9161/16 - по контракту №005/16 від 24.02.2016 (дата операції 24.02.2016), № 22/16 від 12.04.2016);

від 06.10.2016 №52-10400/16 - по контракту № 005/16 від 24.02.2016 (дата операцій - 17.05.2016, 26.05.2016);

від 08.11.2016 № 52-11731/16 - по контракту № 005/16 від 24.02.2016 (дата операцій - 03.06.2016, 13.06.2016), по контракту № 176 від 18.02.2016 (дата операції - 15.06.2016), по контракту № 315 від 24.06.2016 (дата операцій - 24.06.2016);

від 07.12.2016 №52-2548/16 по контракту № 258 від 05.05.2016 (дата операції - 21.07.2016);

від 05.01.2017 № 52-37/17 - по контракту № Б-018668 від 03.08.2016 (дата операції - 23.08.2016);

від 05.02.2017 № 52-687/17 - по контракту № 258 від 05.02.2016 (дата операції - 20.09.2016).

З урахуванням доказів порушення вимог валютного законодавства в частині надходження валютної виручки за ЗЕД-контрактами, зазначеними у повідомленнях уповноваженого банку, наданими зі сторони платника податків документів, що не спростували вказаних фактів, згідно з наказом № 323 від 07.04.2017 Головного управління ДФС у Рівненській області призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна". Посадовою особою Товариства відмовлено перевіряючому в допуску до проведення перевірки, про що складено акт № 69/17-00-14-02-10 від 11.04.2017. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області, скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 у справі № 817/542/17 за позовом ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" про визнання протиправним та скасування наказу від 07.04.2017 № 323.

З огляду на наведені обставини, покликаючись на статтю 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", відповідач-2 просив у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю вимог (а.с.73-74).

Позивач подав відповідь на відзиви, в якій заперечив аргументи, наведені відповідачами у відзивах, вказав на невідповідність доводів відповідачів нормам матеріального закону та фактичним обставинам справи (а.с.84-89).

Ухвалою суду від 16.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 25.07.2018.

В судове засідання 25.07.2018 представник відповідача-2 не прибув без повідомлення причин, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За відсутності підстав для відкладення розгляду справі відповідно до ч.2 ст.205 КАС України, суд вважає можливим розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача-2, на підставі наявних доказів.

Представники позивача та відповідача-1 в судовому засіданні надали суду пояснення за змістом позовних вимог та заперечень у відповідності до наведеного ними в заявах по суті справи.

З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, надані сторонами та витребувані судом, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Білоруський льон - Україна" код ЄДРПОУ 37134791 зареєстроване 24.06.2010 Виконавчим комітетом Донецької міської ради; перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області; види діяльності: 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 52.10 Складське господарство, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. Засновником товариства зі 100-відсотковою часткою статутного капіталу є Республіканське унітарне виробничо-торговельне підприємство "Оршанський льонокомбінат", Вітебська область, м. Орша, Білорусь (а.с.10-15).

14.07.2017 листом за № 12036/5/99-99-14-06-02-16 Державною фіскальною службою України на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департамент регулювання зовнішньоекономічної діяльності) на виконання спільної постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26.12.1995 № 1044 "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю", та відповідно до наказу Міністерства економіки України і ДПА України від 09.11.2006 №340/672 "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій", надіслано інформацію по 124 українських та 143 іноземних суб'єктах господарської діяльності для застосування спеціальних санкцій згідно зі статтею 37 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (а.с.56).

В додатку до листа від 14.07.2017 за № 12036/5/99-99-14-06-02-16 в табличному вигляді під порядковим номером 71 зазначено ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" (а.с.57).

01.08.2017 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ №1141 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подання Державної фіскальної служби України від 14.07.2017 № 12036/5/99-00-14-06-02-16 (а.с.58-59).

Відповідно до пункту першого цього наказу за порушення пов’язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію – індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу.

В пункті другому наказу зазначено, що розгляд зовнішньоекономічних контрактів і видачу ліцензій на проведення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, зазначеними в додатку до цього наказу, здійснювати відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №47.

В додатку до наказу № 1141 від 01.08.2017 Мінекономрозвитку України під порядковим номером 65 зазначено ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" (а.с.60).

Матеріалами справи стверджено, що 23.08.2017 на адресу позивача ОСОБА_3 міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації надіслано лист від 08.08.2017 за номером вих-677/0202/17, яким повідомлено про застосування відповідно до наказу Мінекономрозвитку України № 1141 від 01.08.2017 спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", - індивідуальний режим ліцензування з 10 вересня 2017 року (а.с.17).

Про застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при проведенні розрахунків із "РУПТП "Оршанський льонокомбінат" (Республіка Білорусь) за контрактом від 10.02.2014 № ТАН-149/14 на суму 116640 дол.США Мінекономрозвитку України повідомило позивача листом від 31.08.2017 вих. № 4102-13/30484-07 (а.с.19).

Суд встановив, що після отримання від відповідача-1 вищевказаної інформації та відсутністю інших відомостей стосовно допущеного порушення, позивач звертався з запитами про надання інформації по зовнішньоекономічному контракту № ТАН-149/14 від 10.02.2014, на порушення розрахунків за яким вказував відповідач-1, до уповноважених державних органів та уповноваженого банку. Відсутність будь-якої інформації про здійснення позивачем зовнішньоекономічних операцій за вказаним контрактом підтверджується довідкою ПАТ "Кредобанк" від 29.09.2017 № 186-32005/17, листом Рівненської митниці ДФС від 20.09.2017 № 5196/42/17-70-61, листом ДФС України від 28.11.2017 № 27895/6/99-99-14-04-01-15 (а.с.28,30,32).

Таким чином, суд встановив, що інформація про порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при проведенні розрахунків із "РУПТП "Оршанський льонокомбінат" (Республіка Білорусь) за контрактом від 10.02.2014 № ТАН-149/14 на суму 116640 дол.США як підстава застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, про що позивача повідомило Мінекономрозвитку України в листі від 31.08.2017 вих. № 4102-13/30484-07, є недостовірною.

За матеріалами справи встановлено, що ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна", за відсутності повної та достовірної інформації, також неодноразово зверталося з запитами до відповідачів щодо підстав застосування до нього спеціальної санкції та інформації про зміст допущеного порушення.

Так, 30.08.2017 позивач листом за № 30/08-1 звернувся до відповідача-1 з інформаційним запитом, в якому заперечив будь-яке порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів, просив надати вичерпну інформацію про причини застосування спеціальної санкції та копій документів, що підтверджують існування підстав для її застосування (а.с.20).

Відповідач-1 листом від 06.09.2017 № 4102-13/31187-07 повідомив позивача про підстави застосування до нього спеціальної санкції за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при проведенні розрахунків із "РУПТП "Оршанський льонокомбінат" (Республіка Білорусь) на суму 116640 дол.США; роз'яснив порядок скасування спеціальної санкції та порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій (а.с.21).

Окрім цього, 30.08.2017 за № 30/08-2 позивач звертався до ДФС України з інформаційним запитом, в якому заперечував порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, вказував, що жодних перевірок на підприємстві не проводилось, та просив надати вичерпну інформацію щодо існування та законності підстав подання до Мінекономрозвитку стосовно застосування спеціальної санкції (а.с.23).

На інформаційний запит позивача, направлений до ДФС України, позивачу було надано відповідь Головним управлінням ДФС України в Рівненській області від 16.11.2017 №6924/10/17-00-14-02-09, в якому зазначено, що у відповідності до пункту 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" органи ДФС України здійснюють фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України.

ГУ ДФС у Рівненській області у зв’язку з отриманням повідомлень уповноваженого банку видано наказ №323 від 07.04.2017 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" (код ЄДРПОУ 37134791) з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків в іноземній валюті за експортно-імпортними операціями. Посадовою особою – директором ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" ОСОБА_4 відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що складено акт від 11.04.2017 №69/17- 00-14-02-10.

ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від №323 та його скасування. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 по справі №817/542/17 адміністративний позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" в задоволені позову відмовлено. Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 по справі №817/542/17 набрала законної сили з моменту проголошення.

Пунктом 1.2. Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 9 листопада 2006 р. №340/672, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2007 р. за №30/13297, визначено, що спеціальні санкції, передбачені статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", застосовуються Мінекономіки до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності, що порушили цей Закон та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

У зв’язку з не допуском посадової особи Головного управління ДФС у Рівненській області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки до ДФС України направлено пропозиції щодо застосування до ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" спеціальних санкцій згідно зі ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у вигляді індивідуального режиму ліцензування (а.с.24-25).

Наведені вище фактичні обставини справи підтверджують, що висновок суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі, щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, є підставним та обґрунтованим. Порушення такого строку зумовлене поведінкою відповідачів - суб'єктів владних повноважень, які впродовж тривалого терміну не надавали позивачу взагалі або надавали недостовірну інформацію щодо підстави застосування спеціальної санкції та змісту допущеного ним порушення, що об'єктивно перешкоджало зверненню до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-XII від 16.04.1991 (далі - Закон № 959-XII) за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно з ч.2 ст.37 Закону № 959-XII санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Частиною третьою ст.37 цього Закону встановлено, що подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офіційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ч.4 ст.37 Закону № 959-XII).

Як встановлено з відзиву на позов відповідача-2, висновок ДФС України про порушення позивачем валютного законодавства ґрунтуються на тому, що у зв'язку з отриманням контролюючим органом від уповноваженого банку повідомлення про порушення ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" в частині надходження валютної виручки за рядом зовнішньоекономічних контрактів, та ненаданням платником податків документів на запит контролюючого органу, було призначено позапланову документальну виїзну перевірку позивача відповідно до наказу № 323 від 07.04.2017. В допуску до проведення такої перевірки платник податків відмовив, про що було складено акт № 69/17-00-14-02-10 від 11.04.2017.

Суд відхиляє посилання відповідача-2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі № 817/542/17 за позовом ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" про визнання протиправним та скасування наказу від 07.04.2017 № 323, позаяк означене судове рішення прийняте після направлення ДФС України подання від 14.07.2017 №12036/5/99-99-14-06-02-16 та після прийняття відповідачем-1 оскарженого наказу № 1141 від 01.08.2017, а відтак не впливає на оцінку правомірності оскаржених рішень.

В ході судового розгляду справи представник позивача ствердив, що ні до моменту прийняття оскаржених рішень відповідачів, ні на час вирішення адміністративного спору контролюючим органом не було проведено документальної перевірки ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна", у тому числі й на підставі наказу від 07.04.2017 № 323. Стороною відповідачів зазначені доводи позивача не заперечені та не спростовані.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до приписів чинного законодавства спеціальні санкції, передбачені статтею 37 Закону № 959-XII, можуть бути застосовані до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності виключно в разі підтвердження факту порушення валютного законодавства у встановленому порядку.

Суд враховує, що функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю визначені статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до якої Національний банк України є головним органом валютного контролю, що: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України (пункт перший)

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи (пункт другий).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України (пункт третій).

Оскільки, відповідно до приписів частини другої статті 37 Закону № 959-XII уповноважені банки не наділені повноваженнями на внесення подання про застосування спеціальної санкції до суб'єкта господарювання за порушення валютного законодавства, а щодо позивача таке подання було внесене до Мінекономрозвитку України саме Державною фіскальною службою України, суд враховує, що відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України до функцій контролюючих органів відноситься, зокрема, здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4); отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (пп.20.1.5); проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.20.1.43).

Пунктом 41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема:

від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку - про експортні та імпортні операції платників податків (пп.72.1.2.6);

від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків (пп.72.1.3).

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Слід зазначити, що згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наведені вище норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що інформація, яка надійшла до контролюючого органу від уповноваженого банку про порушення суб'єктом господарювання валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, є податковою інформацією, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, а факт порушення податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може бути встановлено за результатами документальної перевірки платника податків.

Зазначене не заперечується й відповідачем-2, який у відзиві на позов вказав, що після отримання повідомлення від уповноваженого банку контролюючим органом було призначено проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "ТД Білоруський льон - Україна".

Разом з тим, судом достовірно встановлено і стороною відповідачів не заперечувалось, що до моменту внесення оскарженого подання щодо позивача документальна позапланова перевірка з питань дотримання валютного законодавства в передбаченому податковим законом порядку проведена не була, а порушення валютного законодавства актом документальної перевірки не встановлене.

Відповідно до ч.16 ст. 37 Закону №959-XII відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких приймаються відповідні рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом.

Частиною третьою ст. 37 Закону №959-XII передбачено, що подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Зазначені вимоги до подання закріплені також в пункті 4.2. наказу Мінекономіки від 17.04.2000 №52 "Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 2000 р. за №260/4481 (далі - Положення №52).

Дослідженням пункту 71 додатку до подання Державної фіскальної служби України від 14.07.2017 №12036/5/99-99-14-06-02-16 щодо ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" встановлено, що в означеній частині подання містяться відомості щодо: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження) та вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; інформація щодо повідомлень ПАТ "Кредобанк" та дат і номерів контрактів.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що зміст порушення, допущеного позивачем, розкриває зазначений в поданні код порушення 00010 згідно з листом ДПА від 16.07.2007 №8747/5/22-6016, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Будь-які відомості про те, що лист ДПА України від 16.07.2007 №8747/5/22-6016, на який посилається відповідач-1, пройшов державну реєстрацію як нормативно-правовий акт у встановленому порядку, відсутні, разом з тим, врахування відповідачем-1 при застосуванні спеціальних санкцій до суб'єктів господарювання коду порушення згідно з вищевказаним листом вказує на міжвідомчий характер документу. Окрім цього, відсутні відомості щодо оприлюднення зазначеного листа.

Таким чином, враховуючи, що оскаржене подання в частині позивача не містить будь-яких відомостей про зміст порушення, посилання на конкретні положення законодавства України відсутнє, а зазначений в ньому код порушення не встановлений нормативно-правовим актом, суд вважає, що подання за змістом та формою не відповідає вимогам, встановленим законом.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що в поданні було вказано дату акта перевірки, відповідно до якого встановлене порушення, - 11.04.2017, суд зазначає, що в ході судового розгляду справи відповідачами не надано жодних відомостей щодо проведення документальної перевірки ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна", а позивач такі обставини категорично заперечив. Разом з тим, відповідач-2 у відзиві на позов вказав, що 11.04.2017 було складено акт №69/17-00-14-02-19 про відмову позивача в допуску до перевірки. Зазначене підтверджується також листом Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.11.2017 № 6924/10/17-00-14-02-09 (а.с.24), в якому окрім цього зазначено, що у зв'язку з недопуском посадової особи Головного управління ДФС у Рівненській області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки до ДФС України направлено пропозиції щодо застосування до ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" спеціальних санкцій згідно зі ст.37 "Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

З огляду на наведене, судом достовірно встановлено, що порушення ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" валютного законодавства контролюючим органом не встановлене в передбаченому податковим законодавством порядку, а подання про застосування до Товариства спеціальної санкції фактично було зумовлене недопуском до проведення документальної перевірки.

За приписами пп. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України в разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути застосовано арешт майна.

Чинне законодавство не передбачає такої підстави для застосування до суб'єкта господарювання спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування як відмова від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи, що факт порушення валютного законодавства контролюючим органом встановлено не було, відсутні підстави для з'ясування та перевірки в судовому засіданні обставин щодо дотримання/порушення позивачем вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, наведених в оскарженому поданні та наказі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю" N 1044 від 26.12.1995, якою також обґрунтоване оскаржене подання відповідача-2, встановлено обов'язок ДПА України щоквартально подавати до Мінекономіки інформацію про результати перевірки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили встановлені законодавством терміни повернення валютної виручки, одержаної від експорту товарів (робіт, послуг), та терміни надходження товарів (робіт, послуг), що імпортуються в Україну.

Відсутність такої інформації щодо позивача в поданні встановлена в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що подання про застосування до ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" спеціальної санкції внесене ДФС України до Мінекономрозвитку України з не передбачених законом підстав, при відсутності підтвердженого актом документальної перевірки факту порушення валютного законодавства, за формою і змістом не відповідає вимогам, встановленим законом, що дає підстави для висновку про протиправність такого подання в частині, що стосується позивача. Оскільки виникнення правових наслідків у вигляді застосування до ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" індивідуального режиму ліцензування перебуває в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з оскарженим поданням, суд дійшов висновку, що означене подання порушило права та законні інтереси позивача на свободу здійснення підприємницької діяльності, які підлягають судовому захисту.

За встановлених обставин позовна вимога про визнання протиправним та скасування подання Державної фіскальної служби України від 14.07.2017 №12036/5/99-99-14-06-02-16 в частині, яка стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна", є обґрунтованою, відповідає встановленим судом обставинам справи, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 18 ст. 37 Закону №959-XII застосування санкцій, зазначених у цій статті, може бути оскаржено в суді. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення не зупиняє їх дію.

Відповідно до пункту 1.4. Положення №52, застосування санкцій може бути оскаржено в судовому порядку. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення по суті справи не зупиняє їх дію.

Пунктом 4 Положення № 52 регламентовано порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій.

Зокрема, встановлено, що опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (п.4.1).

Подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію:

найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство;

відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію;

У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.

Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (п.4.2).

Відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом (п.4.3).

У разі наявності в Міністерстві інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасового зупинення дії) санкції, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення (п.4.4).

Відділом контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності для додаткового вивчення діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть залучатися фахівці та використовуватися матеріали інших структурних підрозділів Міністерства, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (за згодою) (п.4.5).

Після опрацювання всіх документів (інформації) відділом контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності готується проект наказу, який вноситься на розгляд Міністру чи іншій уповноваженій ним посадовій особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у встановленому порядку (п.4.6).

Застосуванню санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може передувати офіційне попередження з боку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про можливість застосування до них санкцій (п.4.7).

Про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти (п.4.8).

Аналіз у сукупності змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наділене повноваженнями щодо перевірки подання фіскального органу на відповідність вимогам статті 37 Закону №959-XII та зобов'язане вживати відповідних заходів з метою отримання необхідної інформації для прийняття обґрунтованого рішення щодо суб'єкта господарювання, відносно якого внесено подання про застосування спеціальної санкції, з метою уникнення безпідставного застосування санкцій за відсутності порушення вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, за обставинами справи, відповідач-1 після отримання від відповідача-2 подання стосовно ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна", яке за змістом та формою не відповідало вимогам закону, застосувало до суб'єкта господарювання спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування - за відсутності визначених законом підстав. Факт порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами не підтверджений.

Суд відхиляє доводи представника відповідача-1 про те, що в порядку, встановленому ст.37 Закону №959-XII, до Мінекономрозвитку України не надходили матеріали для скасування застосованої спеціальної санкції щодо позивача. Суд зазначає, що за приписами частини 12 статті 37 цього Закону Мінекономрозвитку України може прийняти рішення про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції в разі: усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. В спірній ситуації обставини щодо усунення порушення відсутні, позаяк не встановлено факту самого порушення, задокументованого в спосіб, передбачений чинним законодавством.

З урахуванням положень статті 37 Закону №959-XII підставою для застосування санкцій центральним органом (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України) є факт вчинення правопорушення, а не наявність безпідставного подання.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 42 Конституції України кожному гарантоване право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Господарського кодексу України до загальних принципів господарювання в Україні відноситься, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач-1 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не виконав процесуального обов'язку доказування, належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах та не довів обґрунтованості оскарженого наказу.

Відтак, суд дійшов висновку, що спеціальну санкцію щодо ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" застосовано необґрунтовано, з порушенням процедури, встановленої законом, без урахування всіх обставин, чим порушено права та законні інтереси Товариства на свободу здійснення господарської діяльності, внаслідок незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Позовна вимога ТОВ "ТД "Білоруський льон - Україна" про визнання протиправним та скасування наказу Мінекономрозвитку України від 01.08.2017 №1141 в частині застосування до позивача спеціальної санкції відповідає обставинам справи, ґрунтується на нормах матеріального закону, підтверджена дослідженими судом доказами, а тому підлягає задоволенню.

З огляду на встановлену судом протиправність оскаржених рішень відповідачів, позов слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" (33001 м. Рівне, вул. Петра Могили,61, код ЄДРПОУ 37134791) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) (01008 м. Київ, вул. М.Грушевського,12/2, код ЄДРПОУ 37508596), Державної фіскальної служби України (04053 м. Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" від 01.08.2017 №1141 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Білоруський льон-Україна" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Визнати протиправним та скасувати подання Державної фіскальної служби України від 14.07.2017 №12036/5/99-99-14-06-02-16 в частині, яка стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - в сумі 1762,00 грн., Державної фіскальної служби України - в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.