Рішення № 75667424, 26.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 553/3345/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лисака С.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №553/3345/17 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Полтавське ОУПФ) , в якій, з урахуванням уточнень, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, пов'язану з неприйняттям рішення про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку, зобов'язавши відповідача прийняти рішення про призначення позивачу з 29.05.2017 пенсії зі зниженням пенсійного віку до 52 років, як особі, яка постійно проживала та працювала у зоні безумовного/обов'язкового відселення в смт. Поліське Поліського району Київської області у період з 01.09.1988 по 28.01.1997.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача, яка порушує право гарантоване статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які постійно проживали та працювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

31.01.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує, що рішення про відмову у призначенні пенсії Управлінням не приймалося, оскільки заява ОСОБА_1 довільної форми була розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян". Щодо права особи відповідач зазначив, що до позивача не застосовується початкова величина зниження пенсійного віку в 4 роки, оскільки відсутні відомості про факт її постійного проживання або роботи у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії по 31.07.1986 (а.с. 74-75).

13.03.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує, що всупереч позиції відповідача вона має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку для виходу на пенсію на 8 років, тобто по досягненню 52 років, виходячи з положень тієї ж норми ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 89).

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 14.12.2017 відкрито провадження у справі за даним позовом.

04.05.2018 ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави матеріали справи №553/3345/17 передано для розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 справу прийнято до провадження судді.

Разом з цим ухвалою від 30.05.2018 позовну заяву у зв'язку з наявністю недоліків залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 справу №553/3345/17 прийнято до провадження, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви в редакції з уточненнями підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 31.01.2018.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) має посвідчення серії Б №213805 категорії 3 громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав в зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, виданого Київською обласною держадміністрацією 19.08.1994 (а.с. 36).

29.05.2017 позивач звернулася до начальника Полтавського ОУПФ ОСОБА_4 із заявою про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку до 52 років як особі, яка постійно проживала та працювала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення в смт. Поліське Поліського району Київської області у період з 01.09.1988 по 28.01.1997 (а.с. 10-12).

Листом від 12.06.2017 №325/Г-17 перший заступник начальника Полтавського ОУПФ ОСОБА_5 повідомив заявника про те, що при визначенні права на пенсію осіб, які мають статус потерпілої особи, обов'язковою умовою є застосування початкової величини зниження пенсійного віку. Додав, що станом на 01.01.1993 особа повинна прожити (відпрацювати) певний період, що відповідає даній зоні (а.с. 39-40).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовну вимогу щодо протиправної бездіяльності Полтавського ОУПФ з приводу не прийняття рішення про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, суд виходить з такого.

Як встановлено судом, позивач звернулася до відповідача із заявою від 29.05.2017 довільної форми про призначення їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку, на яку отримала відповідь у формі листа від 12.06.2017 №325/Г-17, про зміст якого зазначено вище.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що розгляд здійснювався у порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян".

У зв'язку з цим суд зазначає наступне.

Призначення та виплата пенсії даній категорії осіб здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з особливостями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закону №796-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, порядок звернення за призначенням пенсії встановлено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Враховуючи ту обставину, що позивач подала заяву від 29.05.2017 довільної форми, а не відповідного зразка, встановленого Додатком 3 Порядку №22-1, дана заява була зареєстрована як звернення громадянина, на яку Полтавським ОУПФ правомірно було надано відповідь в порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Таким чином, рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку як особі, потерпілій від Чорнобильської катастрофи Полтавським ОУПФ на даному етапі не приймалося правомірно.

Про правильність зазначеного висновку свідчить ще й та обставина, що ОСОБА_1 у подальшому все ж звернулася до відповідача із заявою від 23.03.2018 про призначення пенсії за формою згідно з Порядком №22-1 (а.с. 135).

За наслідками розгляду вказаної заяви Полтавським ОУПФ було прийнято рішення від 17.07.2018 №160, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю підтвердженої в установленому законодавством порядку тривалості періоду роботи або проживання на територіях радіоактивного забруднення, визначеної ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 132-134).

Втім вказане рішення відповідача не входить до предмету доказування у даній справі, а тому правова оцінка критеріям його правомірності, відповідно до правила ч. 3 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, судом у даному провадженні надаватися не може. Разом з цим, питання правомірності рішення відповідача може становити новий предмет позову, право на реалізацію якого залежить лише від волі позивача.

З приводу наявності права ОСОБА_1 на пенсію зі зниженням пенсійного віку, оцінку якому надавав відповідач у своєму листі від 12.06.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, згідно з абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - на 4 роки (початкова величина (*)) та додатково 1 рік за кожний рік проживання або роботи, але не більше 9 років.

При цьому, в цій же ст. 55 Закону №796-XII визначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно зі статтею 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема:

- особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Таким чином, при визначенні права на пенсію осіб, що мають статус потерпілої особи, обов'язковою умовою є застосування початкової величини (*) зниження пенсійного віку, визначеної ст. 55 Закону №796-XII, а також підтвердження факту проживання (відпрацювання) особою певного періоду, що відповідає даній зоні, станом на 01.01.1993.

Відповідно до записів трудової книжки позивач була прийнята на посаду вихователя дошкільного закладу в зоні безумовного відселення 01.09.1988. Відомостей про те, що вона постійно проживала або постійно працювала у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, необхідних для зниження пенсійного віку в 4 роки (як обов'язкова умова, чітко визначена ст. 55 Закону №796-XII) немає ні в матеріалах адміністративної справи, ні у посвідченні ОСОБА_1 серії Б №213805 категорії 3 громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав в зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, виданого Київською обласною держадміністрацією 19.08.1994 (а.с. 36).

Отже, за відсутності документального підтвердження самого лише факту роботи або постійного проживання ОСОБА_1 на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, необхідних для зниження пенсійного віку в 4 роки відсутні й підстави для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку до 52 років.

При цьому суд зауважує, що розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення здійснюється в окремому провадженні за правилами визначеними главою 6 розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача та передчасність вимог про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю належних доказів, що підтверджують факт роботи або постійного проживання на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986.

За таких обставин у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36004, РНОКПП НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 31.07.2018.

Суддя ОСОБА_6