Рішення № 75667366, 27.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2153/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/2153/18 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач, Полтавський ОВК) , в якому просить визнати протиправною та скасувати відмову у складанні висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 14.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні відповідних документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, викладену в листі відповідача від 15.05.2018 вих №12/1007, зобов'язати відповідача скласти такий висновок та направити його на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що довідкою до акта огляду МСЕК від 14.10.2014 серії 10 ААА №206989 йому встановлено ІІ групу інвалідності (безстроково) через захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у зв'язку з чим він претендує на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не складає та не направляє до Міністерства оборони України, як розпорядника бюджетних коштів, відповідний висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.

06.07.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує, що ОСОБА_1 станом на день встановлення йому ІІ групи інвалідності відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не мав права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовець, інвалідність якого пов'язана з захворюванням, оскільки з часу звільнення зі строкової військової служби минуло понад 3 місяці. Наголошував, що позивач протягом трьох років з дня виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги таке право не реалізував, тому у позові належить відмовити.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у період з 28.06.1983 по 07.08.1985 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної республіки Афганістан, де приймав участь у бойових діях (а.с. 14-15,18).

Згідно з витягом з протоколу №740 від 18.04.2012 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 16).

Рішенням Полтавської МСЕК від 06.10.2011 ОСОБА_1 була призначена ІІІ група інвалідності з 06.10.2011 у зв'язку із загальним захворюванням на строк до 01.11.2014 (а.с. 10).

Після переогляду 11.05.2012, рішенням Полтавської МСЕК встановлено ІІ групу інвалідності з 08.05.2012 через захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 11).

Рішенням Полтавської МСЕК від 14.10.2014 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з 14.10.2014 у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 3).

Враховуючи ту обставини отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивач 24.04.2018 надав до Полтавського ОВК пакет документів разом із заявою про направлення їх на розгляд комісії Міністерства оборони України для призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №975 (а.с. 25-33).

Однак, листом від 15.05.2018 №12/1007 відповідач повідомив про відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги з огляду на те, що дія постанови КМУ від 25.12.2013 №975 поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014 (а.с. 13).

Не погодившись з означеною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам та запереченням, суд виходить з наступних міркувань.

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги - квітень 2018 року) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини дев’ятої статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, що діяла у квітні 2018 року) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 162 та пункту 9 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).

При цьому, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 №284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

При цьому, як визначено частиною восьмою статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Як визначено рішенням Полтавської МСЕК від 14.10.2014 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з 14.10.2014 у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 3).

З аналізу чинного на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності законодавства випливає висновок про те, що право на отримання такої допомоги позивач отримав з 15.10.2014, яке він міг реалізувати протягом трьох років, тобто до 16.10.2017.

Позивач же звернувся до Полтавського ОВК із заявою про направлення висновку до комісії Міністерства оборони України для призначення йому одноразової грошової допомоги лише 24.04.2018, тобто право на отримання вказаної допомоги позивач втратив.

За відсутності права на отримання одноразової грошової допомоги Полтавський ОВК не склав та не направив висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 14.10.2014, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії на розгляд комісії Міністерства оборони України.

За таких обставин відмову Полтавського ОВК у формі листа від 15.05.2018 №12/1007 суд визнає такою, що відповідає критеріям правомірності та об'єктивності, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 суд визнає необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36040, РНОКПП НОМЕР_1) до Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2