Постанова № 75667049, 03.08.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/5186/18

2-а/221/87/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03 серпня» 2018 року суддя Волноваського районного суду Донецької області Мохов Є.І., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій УПФУ у Волноваському районі протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

31.07.2018 року до Волноваського районного суду, як до місцевого адміністративного суду надійшов адміністративний позов до Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій УПФУ у Волноваському районі протиправними.

Вивчивши зміст позовних вимог та підстави, якими вони обґрунтовані, приходжу до висновку, що вказана позовна заява не підсудна Волноваському районному суду, як адміністративному суду.

Частиною 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В цій категорії спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.

При пред'явленні позову позивачу необхідно визначити, до якого суду звернутися. Це питання вирішує інститут підсудності адміністративних справ.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Питання про підсудність постає перед суддею після позитивного вирішення ним питання про те, що справа належить до юрисдикції адміністративного суду. Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя повинен визначити, який саме суд повинен розглядати дану справу.

З 15 грудня 2017 року набув чинностіЗакон України від 03 жовтня 2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Так, відповідно дост. 20 КАС Українив редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року,місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Частиною 2 статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.

Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).

Так як ч. 1 ст. 20 КАС Українине передбачено розгляд місцевими загальними судами як адміністративними судами спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, то відповідно до ч. 2ст. 20 КАС Українизазначені спори підсудні окружним адміністративним судам.

Враховуючи наведене, Волноваському районному суду Донецької області, як місцевому суду, не підсудна адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій УПФУ у Волноваському районі протиправними, оскільки її розгляд за правилами розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів віднесено до підсудності окружного адміністративного суду.

Пунктом 2 ч.1ст. 29 КАС Українипередбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження за такою заявою.

В той же час статтею 29 КАС Українине передбачено і можливості передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого відповідно до предметної юрисдикції, тому суд відповідно до вимог частини 2 статті 7 КАС України застосовує до правовідносин аналогію п.2 ч.1 ст. 29 КАС України.

Таким чином, враховуючи, що позивач подав позов, предметна юрисдикція якого віднесена Донецькому окружному адміністративному суду, справа підлягає переданню до Донецького окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.2, 5, 19, 20, 29, 171, 248 , 256, 294, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій УПФУ у Волноваському районі протиправними, -передати на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі даної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя Є.І.Мохов