Постанова № 7566681, 14.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-20178/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Козаченка А.В.

при секретарі                                                  Токмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача                     Красовської В.В.

представника відповідача           Дмитрієвої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромар», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він використовує при здійсненні своєї діяльності реєстратор розрахункових операцій, який відповідає встановленим діючим законодавством нормам, а саме, постанові Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Також, посилався на те, що поняття гральний автомат та реєстратор розрахункових операцій діючим законодавством не ототожнюються, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» автомат з продажу товарів (послуг) – реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосування платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Крім того, пояснив, що згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121, Міністерство промислової політики зобов’язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Але, на момент перевірки органами державної податкової служби гральних автоматів, які б відповідали вимогам реєстраторів розрахункових операцій та запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення гральних автоматів, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій не встановлено. Позивачем було звернуто увагу на те, що актом перевірки взагалі не встановлений факт проведення чи не проведення розрахункових операцій через гральні автомати, а лише зафіксована наявність таких автоматів в залі. Однак, саме, за таке порушення застосовані штрафні (фінансові) санкції. Тому, вважав, що застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій згідно з пунктом 2 статті 17 вказаного Закону є безпідставним та просив скасувати рішення відповідача №0003702343 від 17.11.2008р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав суду заперечення в яких зазначив, що перевіркою правильно виявлені вчиненні позивачем порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відповідачем у повній відповідності з висновками акту перевірки та вимогами чинного законодавства застосовані штрафні санкції на суму 3740,00 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач є юридичною особою і як платник податків перебуває на обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя.

На господарську одиницю Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар» зареєстрований реєстратор розрахункових операцій Міні 600.02 МЕ, заводський №62101114, фіскальний №0581003974, (реєстраційне посвідчення №0581003974 від 23.09.2008р.), який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 08 червня 2007 року №341, та передбачений для застосування в казино, залах гральних автоматів, торгівлі та послугах гральних закладів.

За результатами проведеної відповідачем перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій зала гральних автоматів, що розташований по пр. Металургів, 47 в місті Маріуполі і належить позивачу, складено акт від 11.11.2008р. №0187/05/81/23/35853401, яким виявлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, щодо не обладнання гральних автоматів запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яткою), в автоматичному режимі не здійснюється реєстрація операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, гральні автомати приводяться в дію (режим гри) внаслідок операції прийому коштів через купюроприймачі, якими обладнані гральні автомати.

Актом перевірки встановлено, що у залі гральних автоматів позивача розташовано 11 гральних автомати, які були в робочому стані, але не були переведені у фіскальний режим роботи.

Перевірка проводилася на підставі наказу №2094 від 11.11.2008р. та направлень від 11.11.2008р. №1307 та №1306.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.11.2008р. №0003702343, яким накладено штраф у розмірі 3740,00 грн., у відповідності до пунктів 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з пунктом 1 статті 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволено реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 3 статті 3 вказаного Закону на суб'єктів підприємницької діяльності покладено обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з пунктом 2 статті 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики покладено обов’язок забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Додатком до постанови визначено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, за формою та умовами діяльності «використання гральних автоматів» - 31 грудня 2006 року.

З 8 червня 2007 року у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій з’явився реєстратор розрахункових операцій для застосування в казино, залах гральних автоматів, торгівлі та послугах гральних закладів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «ФІСКАЛ», яка призначена для застосування в сфері казино, залах гральних автоматів, торгівлі та послугах гральних закладів.

До прийняття вказаного наказу у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не було передбачено реєстратора розрахункових операцій, що забезпечував би технічну можливість гральних автоматів виконувати фіскальні функції.

З аналізу зазначених норм вбачається, що саме з 01 липня 2008 року у суб’єктів господарювання виникла об’єктивна можливість застосовувати спеціально передбачений для сфери грального бізнесу реєстратор розрахункових операцій, який проводить розрахункові операції саме через гральні автомати.

Разом з тим, після включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «ФІСКАЛ», яка призначена для застосування в сфері казино, залах гральних автоматів, торгівлі та послугах гральних закладів, реєстратор розрахункових операцій Міні 600.02 МЕ, що передбачений для застосування в казино, залах гральних автоматів, торгівлі та послугах гральних закладів, з Реєстру виключено не було.

Процедура переобладнання гральних автоматів, придбаних до 01 липня 2008 року, для забезпечення технічної можливості виконувати фіскальні функції через зміни в законодавстві - введення комп'ютерно-касової системи «ФІСКАЛ», законодавством передбачена не була.

Крім того, відповідних змін до Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, що затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року № 40/374 та встановлюють вимоги до провадження організації діяльності з проведення азартних ігор всіма суб'єктами господарювання, - внесено не було, і залишилися чинними положення, які не передбачали наявності у гральних автоматів фіскальних функцій, та вказували на те, що у ліцензіата повинна бути каса - спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри.

Судом встановлено, що наявні у позивача гральні автомати придбані та введені в експлуатацію до включення в Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «ФІСКАЛ». Також до цього часу на господарську одиницю позивача зареєстровано реєстратор розрахункових операцій, який був включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та передбачений для застосування в казино, залах гральних автоматів, торгівлі та послугах гральних закладів, та на час проведення податковим органом перевірки з реєстру виключений не був, і застосовувався суб’єктом господарювання відповідно до призначення.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом не враховано те, що в діях суб’єкта господарювання відсутня вина, що призвело до помилкового прийняття ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з наведених у ньому підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі даної норми суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій за порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні не доведена правомірність своїх дій щодо прийняття спірного рішення, в зв’язку з чим спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-20, 69-72, 86, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.11.2008р. №0003702343 на суму 3740,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромар» витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19.01.2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Козаченко А.В.