
5.1.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
26 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1716/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Ірметової О.В,
за участю:
секретаря судового засідання: Попової Н.І.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 про скасування припису № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18 від 18.05.2018,-
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 про скасування припису № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18 від 18.05.2018.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 18 травня 2018 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 виніс припис реєстраційний № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18.
Згідно припису відповідач встановив факт нібито самовільного зайняття позивачем земельної ділянки площею 0,0515 га, яка розташована по вулиці Володимирській, в районі будинку 12/3 м. Рубіжне Луганської області, на якій нібито самовільно збудовані підсобні приміщення. Також відповідач поклав на позивача обов’язок в строк до 17.06.2018 усунути порушення земельного законодавства України.
Позивач вважає такі дії протиправними. Позивач зазначив, що її син ОСОБА_3 як власник квартири користується службовими будівлями і землею у межах паркану, який був визначений ще з радянських часів. Позивач вважає, що оскільки вона не є власником квартири і вона не захоплювала земельну ділянку, тому відповідач не мав права виписувати Припис.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд:
- скасувати Припис № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18 від 18.05.2018 винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки площею 0,0515 га, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, в районі будинку 12/3, м. Рубіжне, Луганської області, на якій самовільно збудовані підсобні приміщення.
03 та 06 липня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.26-31, 33-38). У відзиву відповідач зазначив, що він як посадова особа Головного управління – державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель діяв в межах визначених повноважень з урахуванням вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
По суті справи відповідач зазначив, що на адресу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшла заява від Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області щодо проведення повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області в межах наданих повноважень видало наказ про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, а саме у період з 03.05.2018 по 22.05.2018 здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення повторної позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки, як об’єкта перевірки, яка розташована на землях житлової та громадської забудови, на території Рубіжанської міської ради за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3.
Згідно акту перевірки земельної ділянки від 18.05.2018 № 99-ДК/28/АО/10/01/-18 встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1, а саме земельної ділянки площею 0,0515 га, розташованої за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3, на землях житлової та громадської забудови в межах населеного пункту, на території Рубіжанської міської ради. На час перевірки земельна ділянка загороджена парканом, використовується під розміщення самовільно забудованих будівель та споруд, що порушує вимоги статей 79-1, 125 Земельного кодексу України. За даним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення та вручений громадянці ОСОБА_1 припис № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18 від 18.05.2018, відповідно до якого в термін до 17.06.2018 необхідно було усунути виявлені порушення земельного законодавства України.
Відповідач зазначив, що жодним пунктом договору дарування квартири від 28.04.2004 не передбачено набуття права власності на частину земельної ділянки та не вказано кадастровий номер земельної ділянки.
З посиланням на норми Земельного кодексу України, які встановлюють право власності та право користування земельною ділянкою, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні позивач звернув увагу суду на те, що вона не є власником квартири, а лише користується огородженою земельною ділянкою, яку син отримав у дарування, а тому припис відносно неї виписаний безпідставно.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив здійснювати розгляд справи без його участі (а.с.38).
Заслухавши доводи позивача, врахувавши відзив відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в межах ст.ст. 72-90 КАС України, суд дійшов висновку необґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.
На виконання листа Сєвєродонецької місцевої прокуратури від 19.04.2018 № 03/09/100р-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області видано наказ від 03.05.2018 № 99-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель, усіх категорій і форм власності, родючості грунтів», яким зобов’язано відповідача здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель шляхом проведення повторної позапланової перевірки земельної ділянки, яка розташована на землях житлової та громадської забудови на території Рубіжанської міської ради Луганської області за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3, у термін з 03.05.2018 по 22.05.2018. Про результати виконання вищезазначеного заходу відповідачу у термін до 24.05.2018 надати матеріали перевірки до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (а.с.74-77).
На виконання зазначеного наказу відповідачем здійснено обстеження земельної ділянки, про що складено акт від 18.05.2018 № 99-ДК/28/АО/10/01/-18 (а.с.10-11), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.05.2018 № 99-ДК/142/АП/09/01/-18 (а.с.12-13). У результаті перевірки встановлено: факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер не визначений, загальною площею 0,0515 га, розташованої на землях житлової та громадської забудови за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3 в межах населеного пункту, на території Рубіжанської міської ради Луганської області (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). На час перевірки встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,0515 га. На час перевірки вищезазначена земельна ділянка загороджена парканом та використовується під розміщення самовільно забудованих будівель та споруд, що порушує вимоги статей 79-1, 125 Земельного кодексу України. До зазначених актів додано схематичні плани земельної ділянки, на яких зазначена самовільно зайнята ділянка. Також в актах зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису та від отримання.
На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.05.2018 № 99-ДК/142/АП/09/01/-18 винесено припис від 18.05.2018 № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18, відповідно до якого громадянці ОСОБА_1 до 17.06.2018 усунути виявленні порушення земельного законодавства. Про виконання припису зобов’язано повідомити до 17 червня 2018 року (а.с.9).
Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 (син позивача) зареєстровано право власності на квартиру зі службовими будівлями за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3, при цьому зазначено площа земельної ділянки складає 2122 кв.м. (а.с.52-53).
Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 (позивач) зареєстровано право власності на квартири або частини квартири за іншими адресами. Право власності або право користування земельною ділянкою за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3 за позивачем не зареєстровано (а.с.54-55).
На виконання ухвали суду від 12.07.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області надані пояснення щодо розміру земельної ділянки, зареєстрованої з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 12/3, що відповідно до наявної копії Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, розташований за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, буд. 12, площа земельної ділянки за фактичним використанням складає 2122 кв.м. (дата складання 21.10.2003). (а.с.85-86). При цьому також зазначено, що згідно даних Державного земельного кадастру станом на 12.06.2018 та даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель м. Рубіжне станом на 01.01.2016 за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна), буд 12 враховуються наступні земельні ділянки:
- земельна ділянка площею 0,0337 га, враховується на праві власності за громадянином ОСОБА_4, правовстановлюючий документ – Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 862643 зареєстрований 14.04.2008. Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки – 4412500000:08:010:0006;
- земельна ділянка площею 0,0782 га, враховується на праві власності за громадянином ОСОБА_5, на праві власності, яке зареєстровано у Державному реєстрі прав Рубіжанським приватним нотаріусом за № 22932053 від 20.10.2017. Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки – 4412500000:08:010:0111.
Також зазначено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна)АДРЕСА_1 (об’єкт перебуває у приватному володінні гр. ОСОБА_6 на підставі договору дарування ВВС № 652125 від 28.04.2004) враховується в землях не наданих у власність або постійне користування в межах м. Рубіжне Рубіжанської міської ради.
Питання щодо державного контролю за використанням та охороною земель врегульовані Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі – Закон № 963).
Так, згідно положень ст.6 Закону № 963 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням та додержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників та користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок, документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.
Відповідно до ст.9 Закону № 963 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.
У відповідності до ст. 10 Закону № 963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.
З аналізу зазначених норма та наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 03.05.2018 № 99-ДК, на час складання акту та винесення припису державний інспектор Скрипкин В.А. мав відповідні повноваження, а тому діяв в межах повноважень, визначених Законом № 963.
Щодо наявності підстав для винесення оскаржуваного припису від 18.05.2018 № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18 суд зазначає наступне.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (стаття 2 Земельного кодексу України).
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, у редакції що діяла на день отримання у дарування квартири, а саме 28.04.2004, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди земельної ділянки передбачена стю124 Земельного кодексу України, яка передбачає обов’язкове рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 126 Земельного кодексу України, у редакції, що діє на день розгляду справи, встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З аналізу зазначених норм вбачається, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України, у редакції, яка діяла на день укладання договору дарування 28.04.2004, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Суд зазначає, що договір дарування від 28.04.2004 (а.с.14) містить у собі відомості щодо передачі у дар ОСОБА_7 від ОСОБА_8 квартиру № 3, яка знаходиться у місті Рубіжне, вул. Леніна, буд 12 загальною площею 55,6 кв.м., із службовими будівлями: літня кухня, гараж, вбиральня, споруди, огорожа. При цьому в договорі дарування зазначено, що жилий будинок № 12 розташований на земельній ділянці розміром 2122 кв.м. Зазначений договір дарування не містить у собі будь-яких відомостей щодо переходу права власності на будь-яку земельну ділянку.
Крім того, як зазначалось вище, за власником квартири № 3 за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна), 12, ОСОБА_9 не зареєстровано право власності на земельну ділянку за даною адресою.
Таким чином, позивач під час розгляду справи не надав, а судом не встановлено фактів та доказів на підтвердження факту реєстрації права власності, права користування або оренди земельної ділянки, щодо якої відповідачем складено припис.
Поняття самовільного зайняття земельної ділянки міститься у ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та визначається як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З урахуванням зазначеного, враховуючи те, що позивач не заперечував проти того, що вона користується даною земельною ділянкою, при цьому не оформила відповідно до норм Земельного кодексу України право власності, або право користування, або оренду земельної ділянки, суд дійшов висновку про правомірність дій та наявність підстав для винесення відповідачем оскаржуваного припису, а позов ОСОБА_1 необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки в задоволенні вимог відмовлено.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_2 про скасування припису № 99-ДК/0075Пр/03/01/-18 від 18.05.2018, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 03 серпня 2018 року.
Суддя ОСОБА_10
Судове рішення № 75666683, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/1716/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: