Рішення № 75666524, 03.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Київ № 810/152/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації

про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 06.07.2017 за № 2477/08 у неприйнятті для підготовки подання райдержадміністрації для оформлення мені посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобільської катастрофи 1 категорії відповідно до вимог пункту 1 статті 14 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації прийняти у мене документи та передати для підготовки подання для оформлення мені посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 28.03.2018).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, а також встановлену другу групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

Позивач зазначає, що звернулася із заявою про надання статусу потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС та видачу відповідного посвідчення категорії 1 до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації.

Проте, Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, як зазначає позивач у позові, відмовило у прийнятті документів, зазначивши в обґрунтування своєї відмови про те, що з 01.01.2015 року позивач не проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розумінні Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014, а отже й немає законодавчо обґрунтованого права на отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Зазначене рішення позивач вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, присвоюється категорія 1, а тому є всі підстави для направлення відповідачем відповідного подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 22.05.2018 позивач не прибув.

Проте, 10.05.2018 до суду надійшло клопотання позива про розгляд справи без його участі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи уповноважений представник відповідача у судове засідання також не прибув (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0113328276622).

Від відповідача відзив на адміністративний позов, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі метеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

19.01.2005 ОСОБА_1 отримала посвідчення громадянки, яка станом на 01.01.1993 постійно проживала або працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років серії НОМЕР_2 (категорія 4).

28.12.2017 позивач отримав довідку до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0770517, відповідно до якої з 26.12.2017 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності по захворюванню пов'язаному з впливом аварії на ЧАЕС (довічно).

Як зазначає позивач у позові, він звернувся до відповідача із заявою про видачу посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, додавши до заяви усі необхідні документи.

Як встановлено судом, Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, розглянувши заяву позивача, надало відповідь листом від 03.01.2018 № 23/08, в якому позивачу відмовило в оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1 з числа потерпілих категорії 4, оскільки чинним законодавством виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (а.с. 12-13).

Відмовляючи у встановленні позивачеві статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач посилається на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином відповідач вважає, що з 01.01.2015 ОСОБА_1 не проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За приписами пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Судом встановлено, що отримане 19.01.2005 та наявне у позивача на час розгляду справи посвідчення потерпілого 4 категорії серії НОМЕР_2 є діючим довічно.

За змістом статей 14 і 65 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій вказаним особам встановлюється категорія 4, видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №51).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Частиною третьою статті 15 Закону № 796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Положення статті 15 Закону № 796-XII кореспондуються з приписами пункту 10 Порядку № 51, відповідно до якого особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).

Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом № 796-XII.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII, до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

Статтею 12 Закону №796-XII передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Суд зазначає, що матеріали справи безсумнівно свідчать про наявність у позивача всіх юридичних підстав для встановлення статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення потерпілого 1 категорії, оскільки статтею 14 Закону №796 визначено, що до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи й категорії можуть бути віднесені інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, який встановлений, зокрема, обласною спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією.

Підставою звернення позивача до суду із цим позовом є саме відмова відповідача у направленні документів до Київської обласної державної адміністрації для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.

Так, відмовляючи листом від 03.01.2018 № 23/08 у направленні документів позивача до Київської обласної державної адміністрації для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач посилається на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи., з приводу чого суд зазначає таке.

Абзацом третім пункту 10 Порядку № 51 передбачено, що видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу в оформленні подання для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, відповідач діє з перевищенням своїх повноважень, оскільки в його компетенцію відповідно до чинного законодавства входить лише функція прийняття необхідного пакету документів та підготовка подання до Київської обласної державної адміністрації, яка, в свою чергу, має повноваження приймати рішення щодо надання особі статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС або відмови у такому статусі.

Як вбачається з позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської РДА від 06.07.2017 за № 2477/08 у прийнятті для підготовки подання райдержадміністрації для оформлення позивачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобільської катастрофи 1 категорії відповідно до вимог пункту 1 статті 14 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, позивачем до позову додано лише лист Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 03.01.2018 № 23/08 «Про надання роз'яснення», яким позивачу відмовлено у направленні заяви та пакету документів до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання про надання позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

Жодних інших відмов відповідача позивачем до позову не додано. Отже, у матеріалах справи відсутня відмова відповідача оформлена листом від 06.07.2017 за № 2477/08.

Таким чином, за відсутності предмету спору у цій частині позовних вимог, суд відмовляє позивачу у позові.

Разом із цим, суд враховує, що Європейським судом з прав людини у пункті 145 рішення від 15.11.1996 року по справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" вказано про те, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Крім того, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 по справі №1-12/2003).

У свою чергу, приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з огляду на зазначене, з метою забезпечення ефективного та належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 03.01.2018 № 23/08 в оформленні подання ОСОБА_1 для встановлення їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління соціального захисту населення Бородянської РДА прийняти у ОСОБА_1 документи та передати для підготовки подання для оформлення їй посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії суд зазначає таке

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом з тим, за наявності у позивача посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, а також довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, у відповідача є лише один можливий варіант вчинення дій - оформити та направити до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації подання для визнання за позивачем статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видачі посвідчення встановленого зразка.

Отже, з урахуванням тієї обставини, що суд визнав відмову відповідача протиправною та з огляду на те, що законодавство не містить інших підстав для відмови відповідачу у прийнятті документів, суд дійшов висновку про зобов'язання Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації на підставі заяви ОСОБА_1 оформити та направити до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації подання для визнання за нею статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видачі посвідчення встановленого зразка.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечень на позов та належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність відмови в оформленні та направленні подання до Київської обласної державної адміністрації про надання ОСОБА_1 статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської категорії 1 не надав.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суд також вирішує питання щодо судових витрат.

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI про судовий збір відноситься до категорії осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - судові витрати на її користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 77, 90, 205, 242 - 246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 03.01.2018 за № 23/08 у прийнятті для підготовки подання районною державною адміністрацією для оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобільської катастрофи 1 категорії відповідно до вимог пункту 1 статті 14 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

3.Зобов'язати Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 03193784, місцезнаходження 07801, Київська область, с. Бородянка, вул. Центральна, 230) на підставі заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1) оформити та направити до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації подання для визнання за нею статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видачі посвідчення встановленого зразка.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.