Ухвала суду № 75666516, 03.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2018 року м. Київ 810/3965/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням складових (надбавок та доплат) грошового забезпечення, які позивач отримував на час звільнення з лав Збройних Сил, та яки повинні враховуватись при обчисленні (перерахунку) пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок, нарахувати та виплачувати пенсію з врахуванням наступних надбавок:

1) надбавки за військову кваліфікацію (льотчик 1 класу) у розмірі 8%;

2) надбавки за особливі умови служби у розмірі 35% посадового окладу;

3) надбавки за роботу з таємними виробами (носіями) у розмірі 15%;

4) надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%;

5) премії у розмірі 10% посадового окладу.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відомостей щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та Київського обласного військового комісаріату (або інформації про їх відсутність), як і повної адреси місцезнаходження Київського обласного військового комісаріату (індексу), позовна заява не містить.

Пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Переліку документів, що додаються до позовної заяви, позивач у позовній заяві не вказав.

Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, застосуванню судом такого способу захисту прав як спонукання відповідача - суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій з метою відновлення порушених прав повинен передувати висновок суду про протиправність індивідуального акта.

При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у прохальній її частині позивачем заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача-1 подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії з урахуванням надбавок грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення зі служби в Збройних Силах України; зобов'язання відповідача-2 з 01.01.2018 провести перерахунок та виплачувати позивачу пенсію з урахуванням надбавки за військову кваліфікацію (льотчик 1 класу) у розмірі 8%; надбавки за особливі умови служби у розмірі 35% посадового окладу; надбавки за роботу з таємними виробами (носіями) у розмірі 15%; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%; премії у розмірі 10% посадового окладу.

При цьому, позивач у позовній заяві обґрунтовує свої позовні вимоги протиправними діями посадових осіб відповідачів - суб`єктів владних повноважень, що виявились у видачі відповідачем-1 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 без урахування наведених вище надбавок та премії, що у подальшому призвело до перерахунку та виплати позивачу пенсії у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним пенсійним законодавством.

У той же час, позовні вимоги про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень протиправними, у прохальній частині позовної заяви відсутні.

Крім того, жодних документальних свідоцтв на підтвердження наявності у позивача права на отримання пенсії у більшому розмірі, зокрема, довідки про розмір грошового забезпечення станом на день звільнення позивача зі служби в Збройних Силах України, а також довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2018, позивачем не подано.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду:

- позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пунктів 2, та 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог у справі, зазначенням переліку додатків, що додаються до позову, та подання до суду документальних свідоцтв на підтвердження наявності у позивача права на отримання пенсії у більшому розмірі).

- копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, та усіх доданих до неї документів, для їх направлення відповідачам.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.