Ухвала суду № 75666407, 01.08.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14857/17

Провадження №11-кп/772/843/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Романчук Р. В.

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Мішеніної С.В.

суддів: Рупака А.А., Ковальської І.А.

зі секретарем Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької Гуцола О.О. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2018 року про задоволення клопотання засудженого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Песковка Київської області, до засудження проживаючого по АДРЕСА_1, громадянина України, раніше судимого:

11.05.1998 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна, звільненого 06.06.2000 року на підставі Закону України "Про амністію";

17.02.2003 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 215-3, 42 КК України до покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави;

27.10.2003 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців, звільненого 18.05.2006 року умовно-достроково на 1 рік 2 дні;

по даній справі засуджений 10.04.2009 року Апеляційним судом Вінницької області за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.12.2007 року по 23.07.2009 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.

про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням

за участю сторін провадження :

прокурора : Олексюка В.І.

захисника: Фаюри О.О.

засудженого: ОСОБА_3

В с т а н о в и в :

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2018 року клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням задоволено. Засудженому вироком Апеляційного суду Вінницької області від 10.04.2009 року за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, ОСОБА_3 замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на строк 2 роки 10 місяців.

Перший заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури Гуцол О.О. подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2018 року, в якій просив ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2018 року щодо задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну йому невідбутої частини покарання більш м'яким.

Вимоги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду , викладених в судовому рішенні.

Судом першої інстанції не встановлено таких даних про поведінку засудженого ОСОБА_3 та його особу, які б свідчили, що процес виправлення досяг тієї мети стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, не враховано, що засуджений ОСОБА_3 вчинив в стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкий злочин, внаслідок якого загинула людина.

Засуджений ОСОБА_3 раніше звільнявся від покарання згідно акту амністії та умовно-достроково, однак не зробив для себе належних висновків, знову вчинив особливо тяжкий злочин, що свідчить про його негативну спрямованість та відсутність стримуючих факторів щодо вчинення нових кримінальних правопорушень.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Олексюка В.І., який підтримав апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, захисника Фаюру О.О., засудженого ОСОБА_3, які вважають ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, особову справу засудженого та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів провадження, особової справи засудженого, ОСОБА_3 засуджений 10.04.2009 року Апеляційним судом Вінницької області за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.

Вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06.12.2007 року по 23.07.2009 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.

Початок строку покарання рахується з 01.12.2007 року, кінець строку покарання 14.04.2021 року.

На даний час ОСОБА_3 відбув більш ніж 2/3 частини строку покарання, має право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.

У відповідності до п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

Вирішуючи питання, щодо наявності підстав для задоволення клопотання, суд врахував та встановив дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці та дійшов вірного висновку що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним, і подальше його виправлення можливе в умовах відбування більш м'якого виду основного покарання.

Висновок суду належним чином умотивовано.

Встановлені судом оціночні підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким вказують на те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є не та обставина, що засуджений виправився або довів своє виправлення, а те, що він став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбуття більш м'якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.

Відповідно до матеріалів провадження, які були предметом дослідження в судовому засіданні першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працевлаштований бригадиром будівельної бригади установи, поставлені завдання виконує вчасно та у повному обсязі, дбайливо поводиться з довіреним йому інструментом та обладнанням, за що був 6 разів заохочений адміністрацією установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з оточуючими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Утримує спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи. Виконує роботу з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Підготовка до звільнення". Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, та робить для себе належні висновки.

Частиною 1 статті 130 Кримінально - виконавчого кодексу України встановлено, що за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи заохочення.

За період відбування покарання ОСОБА_3 має ряд заохочень.

Факт наявності заохочень по особовій справі засудженого ОСОБА_3 підтверджується довідкою начальника відділення соціально-психологічної служби капітана внутрішньої служби Тарасюка С.В., погодженої заступником начальника установи соціально-виховної та психологічної роботи майором внутрішньої служби Жупановим О.А., з якої вбачається, що ОСОБА_3 отримав заохочення, а саме: 25.08.2010 року за сумлінну поведінку та ставлення до праці знято раніше накладене стягнення, 18.08.2014 року, 29.12.2014 року, 22.04.2015 року за сумлінну поведінку та ставлення до праці оголошено подяку, наказом № 1 від 11.01.2016 року за сумлінну поведінку і ставлення до праці по підсумках роботи за 4 квартал 2016 року оголошено подяку, наказом № 2 від 03.04.2017 року за сумлінну поведінку і ставлення до праці по підсумках роботи за 1 квартал 2017 року знято раніше накладене стягнення, наказом № 148/ОД-17 від 04.07.2017 року, № 188/ОД-17 від 02.10.2017 року, № 14/ОД-18 від 02.01.2018 року, № 94/ОД-18 від 02.04.2018 року за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці оголошено подяку.

Раніше накладені на ОСОБА_3 стягнення від 28.04.2010 року, 12.01.2017 року зняті у встановленому законом порядку.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не враховано обставини, що засуджений ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого загинула людина, раніше звільнявся від покарання згідно акту амністії та умовно-достроково, однак не зробив для себе належних висновків та знову вчинив особливо тяжкий злочин, що свідчить про його негативну спрямованість та відстуність стримуючих факторів щодо вчинення нових кримінальних правопорушень є безпідставними, не спростовують висновки суду.

Обставини вчинення злочину були враховані судом при постановленні вироку відносно ОСОБА_3, інші обставини, на які посилається прокурор, проаналізовано в сукупності з оціночними підставами та формально-юридичними судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо задоволення клопотання ОСОБА_3

Враховуючи викладене, на думку суду апеляційної інстанції, засуджений ОСОБА_3 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення, рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги першого заступника прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області Гуцола О.О. відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2018 року про задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини більш м'яким покаранням залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 532 КПК України рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С.В. Мішеніна І.А. Ковальська А.А. Рупак

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: