Рішення № 75665812, 31.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 р. Справа№805/4754/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Синкова А.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» (далі – ТОВ «Метінвест інжиніринг») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі акту перевірки від 28.02.2018 року №23/28-10-47-10/37732376 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 23.03.2018 року №0001724710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 387 052,50 грн., з них податкові зобов’язання - 258 035 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 129 017,50 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірним, оскільки воно ґрунтується на висновках акту перевірки про відсутність реальності господарських операцій по угодам, що укладені між позивачем та контрагентами, які вважав необґрунтованими, оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджений факт їх дійсності.

Також зазначав, що правомірність включення сум податку на додану вартість (далі – ПДВ) до складу податкового кредиту позивачем підтверджена фактичним отриманням товарів (робіт, послуг), наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених законодавством.

У зв’язку з наведеним позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.03.2018 року №0001724710.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що під час перевірки податковим органом встановлений факт здійснення між позивачем та його контрагентом фінансово-господарської діяльності без спричинення реального настання юридичних наслідків, що позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та витрат по операціям з його контрагентом. Контролюючим органом були використано дані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) щодо видаткових та податкових накладних, комп’ютерні автоматизовані інформаційні системи податкового органу АІС «Податковий блок», а також податкову інформацію щодо ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер».

Так, до відповідача надійшла податкова інформація від Алчевської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 28.09.2016 року № 332/12-06 щодо взаємовідносин ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» (код за ЄДРПОУ 36179103) з його контрагентами, в тому числі з ТОВ «Метінвест Інжиніринг», згідно з якою операції між ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання товарно-матеріальних цінностей або здійснення діяльності. Встановлено, що вказаним контрагентом позивача порушувалися норми податкового законодавства. Узагальнена податкова інформація складена у зв’язку з відсутністю ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» за місцезнаходженням, що засвідчено довідкою оперативного управління ГУ ДФС у Луганській області від 25.06.2015 року №402. Крім того, відповідно до ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.03.2016 року в справі № 428/2941/16-к СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області щодо ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 32015130000000053 від 16.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Вважав, що позивач не мав підстав до включення виписаних податкових накладних ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» до реєстру отриманих податкових накладних, а суму податку на додану вартість - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів у зв‘язку з тим, що був обізнаний в тому, що вказане підприємство не задекларувало та не сплатило до бюджету належні суми податку на додану вартість. Вказане призвело до завищення позивачем податкового кредиту за липень-серпень 2015 року на суму 258 034,80 грн.

Вважав, що у зв’язку з порушенням Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийняті податкові повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, які викладені в позові. Також пояснив, що підприємство надало відповідачу усі документи, які він вимагав по господарським операціям стосовно періоду, що перевірявся. Всі податкові накладні контрагента були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву. Пояснив, що висновки, які викладені в акті перевірки, зроблені на підставі аналізу документів, що відображені в акті перевірки, та інформації, яка міститься в аналітичній інформаційній системі контролюючого органу - АІС «Податковий блок» та в отриманій податковій інформації щодо ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер». Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ТОВ «Метінвест інжиніринг» як платник податків перебуває на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі наказу на проведення перевірки від 13.03.2018 року №219 та направлень від 13.02.2018 року №37 та №38 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метінвест інжиніринг» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» (код ЄДРПОУ 36179103) за період липень-серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 28.02.2018 року №23/28-10-47-10/37732376, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету України, за період липень-серпень 2015 року у розмірі 258 035 грн.

Як зазначено в акті перевірки, вказане порушення відбулося через завищення товариством податкового кредиту по операціям з придбання послуг від ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» на загальну суму 258 035 грн. за вказаний період.

Контролюючий орган виходив з того, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентом ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер», протягом періоду, що перевірявся, не мали реального характеру і не здійснювалися.

06.03.2018 року на акт перевірки подані заперечення, на які отримано відповідь вів 27.03.2018 року № 12878/10/28-10-47-10.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 23.03.2018 року №0001724710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 387 052,50 грн., з них податкові зобов’язання - 258 035 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 129 017,50 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.06.2018 № 19330/6/99-99-11-01-02-15 скаргу позивача на вказане податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Судом також встановлено, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ основними видами діяльності ТОВ «Метінвест інжиніринг» є, зокрема: код КВЕД 42.91 - будівництво водних споруд; код КВЕД 42.99 - будівництво інших споруд, н. в. і. у.; код КВЕД 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 71.11 - діяльність у сфері архітектури; код КВЕД 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); код КВЕД 74.90 - інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; код КВЕД 41.10 - організація будівництва будівель; код КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 42.11 - будівництво доріг і автострад; код КВЕД 42.12 - будівництво залізниць і метрополітену; код КВЕД 42.13 - будівництво мостів і тунелів; код КВЕД 42.21 - будівництво трубопроводів; код КВЕД 42.22 - будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Протягом періоду, що перевірявся, між ТОВ «Метінвест інжиніринг» та контрагентами були укладені та діяли наступні договори.

21.10.2013 року між ПАТ «МК «Азовсталь» як замовником та ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником укладено договір №1/823/ЛОТ2, згідно з яким з метою виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» замовник доручив, а підрядник зобов’язався власними чи залученими силами виконати роботи згідно з кошторисною документацією на території ПАТ «МК «Азовсталь» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1). Підрядник має право за письмовою згодою із замовником долучати до виконання робіт субпідрядні організації, які повинні мати ліцензії (дозволи), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід та достатні матеріальні, технічні та фінансові ресурси. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 року.

Також до договору узгоджена та підписана договірна ціна, підписані, зокрема, кошторис, графік виконання робіт.

Згідно з додатковою угодою від 05.05.2014 року № 4/1 до вказаного договору, що укладена між ПАТ «МК «Азовсталь» як замовником, ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником та ТОВ «Метінвест інжиніринг» як генеральним підрядником, замінено сторону в договорі, додавши до складу сторін генерального підрядника, замість замовника. Всі права та обов’язки замовника по договору передано генеральному підряднику в повному обсязі, за виключення прав та обов’язків замовника згідно з п.7.4 Договору.

На виконання вказаного договору здійснені будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» на суму 184599,60 грн., в т.ч. ПДВ – 30766,60 грн.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: акти приймання виконаних підрядних робіт на відповідні суми від 27.07.2015 року №633, від 28.08.2015 року №757; рахунки-фактури; платіжні доручення на відповідні суми від 16.10.2015 року №3384, 27.11.2015 року №4036; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість (від 27.07.2015 року №629, від 28.08.2015 року №726) з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.11.2013 року між ПАТ «МК «Азовсталь» як замовником та ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником укладено договір № 2/823/ЛОТ9Н, згідно з яким з метою виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» замовник доручив, а підрядник зобов’язався власними чи залученими силами виконати роботи згідно з кошторисною документацією на території ПАТ «МК «Азовсталь» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1). Підрядник має право за письмовою згодою із замовником долучати до виконання робіт субпідрядні організації, які повинні мати ліцензії (дозволи), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід та достатні матеріальні, технічні та фінансові ресурси. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 року.

Також до договору узгоджена та підписана договірна ціна, підписані, зокрема, кошторис, графік виконання робіт.

Згідно з додатковою угодою від 05.05.2014 року № 6/1 до вказаного договору, що укладена між ПАТ «МК «Азовсталь» як замовником, ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником та ТОВ «Метінвест інжиніринг» як генеральним підрядником, замінено сторону в договорі, додавши до складу сторін генерального підрядника, замість замовника. Всі права та обов’язки замовника по договору передано генеральному підряднику в повному обсязі, за виключення прав та обов’язків замовника згідно з п.7.4 Договору.

На виконання вказаного договору здійснені будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» на суму 1071878,40 грн., в т.ч. ПДВ – 178646,40 грн.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: акти приймання виконаних підрядних робіт на відповідні суми від 27.07.2015 року №531, від 27.07.2015 року №617, від 27.07.2015 року №645, від 27.07.2015 року №619, від 27.07.2015 року №625, від 27.07.2015 року №450, від 27.07.2015 року №615, від 27.07.2015 року №449, від 27.07.2015 року №613, від 27.07.2015 року №616, від 27.07.2015 року №621, від 27.07.2015 року №448, від 27.07.2015 року №612, від 27.07.2015 року №618, від 27.07.2015 року №445, від 31.07.2015 року №634, від 31.07.2015 року №628, від 31.07.2015 року №629, від 31.07.2015 року №632, від 28.08.2015 року №760, від 28.08.2015 року №755, від 28.08.2015 року №293, від 28.08.2015 року №761, від 28.08.2015 року №756, від 31.08.2015 року №758, від 31.08.2015 року №734, від 31.08.2015 року №778, від 31.08.2015 року №443, від 31.08.2015 року №504, від 31.08.2015 року №752; рахунки-фактури; платіжні доручення на відповідні суми від 12.11.2015 року №3808, від 27.11.2015 року №4036, від 02.12.2015 року №4073; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість (від 27.07.2015 року №608, від 27.07.2015 року №626, від 27.07.2015 року №632, від 27.07.2015 року №631, від 27.07.2015 року №630, від 27.07.2015 року №627, від 27.07.2015 року №628, від 27.07.2015 року №605, від 27.07.2015 року №643, від 27.07.2015 року №641, від 27.07.2015 року №640, від 27.07.2015 року №644, від 27.07.2015 року №642, від 27.07.2015 року №638, від 31.07.2015 року №671, від 31.07.2015 року №672, від 31.07.2015 року №673, від 31.07.2015 року №670, від 28.08.2015 року №724, від 28.08.2015 року №730, від 28.08.2015 року №727, від 28.08.2015 року №725, від 28.08.2015 року №723, від 31.08.2015 року №740, від 31.08.2015 року №737, від 31.08.2015 року №734, від 31.08.2015 року №736, від 31.08.2015 року №731, від 31.08.2015 року №735) з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.03.2014 року між ПАТ «МК «Азовсталь» як замовником та ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником укладено договір № ДП4/ЛОТ1Н/494, згідно з яким з метою виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» замовник доручив, а підрядник зобов’язався власними чи залученими силами виконати роботи згідно з кошторисною документацією на території ПАТ «МК «Азовсталь» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1). Підрядник має право за письмовою згодою з замовником долучати до виконання робіт субпідрядні організації, які повинні мати ліцензії (дозволи), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід та достатні матеріальні, технічні та фінансові ресурси. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.03.2015 року.

Також до договору узгоджена та підписана договірна ціна, підписані, зокрема, кошторис з розшифруванням кошторисної вартості робі, графік виконання робіт.

Згідно з додатковою угодою від 05.05.2014 року №1 до вказаного договору, що укладена між ПАТ «МК «Азовсталь» як замовником, ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником та ТОВ «Метінвест інжиніринг» як генеральним підрядником, замінено сторону в договорі, додавши до складу сторін генерального підрядника, замість замовника. Всі права та обов’язки замовника по договору передано генеральному підряднику в повному обсязі, за виключенням прав та обов’язків замовника згідно з п.7.4 Договору.

На виконання вказаного договору здійснені будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» на суму 210744 грн., в т.ч. ПДВ – 35124 грн.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: акти приймання виконаних підрядних робіт на відповідні суми від 27.07.2015 року №446, від 28.08.2015 року №779, від 31.08.2015 року №775, від 31.08.2015 року №774; рахунки-фактури; платіжні доручення на відповідні суми від 12.11.2015 року №3807, від 02.12.2015 року №4073; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість (від 27.07.2015 року №607, від 28.08.2015 року №729, від 31.08.2015 року №733, від 31.08.2015 року №732) з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06.10.2014 року між позивачем як замовником та ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» як підрядником укладено договір № ДП4/ЛОТ11Н/504, згідно з яким з метою виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» замовник доручив, а підрядник зобов’язався власними чи залученими силами виконати роботи згідно з кошторисною документацією на території ПАТ «МК «Азовсталь» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1). Підрядник має право за письмовою згодою із замовником долучати до виконання робіт субпідрядні організації, які повинні мати ліцензії (дозволи), необхідні для виконання відповідних робіт, мати досвід та достатні матеріальні, технічні та фінансові ресурси. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 29.09.2015 року.

Також до договору узгоджена та підписана договірна ціна, підписані, зокрема, графік виконання робіт, локальний кошторис №07-01-КР-001 ізм.2 по благоустрою території, розрахунок виробничих видатків до локального кошторису №07-01-КР-001 ізм.2 по благоустрою території, відомість ресурсів, кошторисний розрахунок, локальний кошторис №07-01-КР-002 ізм.2 по благоустрою території, розрахунок загальновиробничих видатків до локального кошторису №07-01-КР-002 ізм.2 по благоустрою території, відомість ресурсів, кошторисний розрахунок.

На виконання вказаного договору здійснені будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об’єкті «Капітальний ремонт 2-го розряду ДП№4» на суму 578011,20 грн., в т.ч. ПДВ – 96335,20 грн.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: акти приймання виконаних підрядних робіт на відповідні суми від 27.07.2015 року №611, від 27.07.2015 року №630, від 31.07.2015 року №624, від 28.08.2015 року №754, від 31.08.2015 року №795, від 31.08.2015 року №796; рахунки-фактури; платіжні доручення на відповідні суми від 27.11.2015 року №4036, 02.12.2015 року №4073; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість (від 27.07.2015 року №639, від 27.07.2015 року №645, від 31.07.2015 року №674, від 28.08.2015 року №728, від 31.08.2015 року №738, від 31.08.2015 року №729) з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

По всім спірним договорам акти приймання виконаних підрядних робіт підписані не лише представниками вказаних підприємств-контрагентів, а й представником замовника будівельних робіт ПрАТ «МК «Азовсталь» (код за ЄДРПОУ 01191158) - особи, що здійснювала технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягом виконання будівельних робіт.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентом, надані первинні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Питання договору підряду врегульовано гл. 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України та ст.ст. 317 - 324 Господарського кодексу України.

Загальні умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668.

Відповідно до п.п. 4, 14 Загальних умов за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Предметом договору підряду є роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника. Власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п. З Загальних умов підрядник - сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об'єкт будівництва), передбачені договором підряду; генеральний підрядник - це підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат роботи

Відповідно до п. 61 Загальних умов підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Враховуючи наведене в спірних договорах згідно з додатковими угодами до них позивач перед ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» виступав як генеральний підрядник, якому передані всі права та обов’язки замовника по договорам.

Будь-які залучені ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» треті особи (до укладення додаткових угод до договорів підряду та до виконання робіт по ним) були субпідрядними по відношенню до ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер», який виступав перед ними як генеральний підрядник.

Пунктом 62 Загальних правил встановлено, що Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками.

Генеральний підрядник координує виконання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику, створює умови та здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань.

Замовник і субпідрядник не можуть пред'являти один до одного претензії, пов'язані з порушенням умов договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи обмеження, що встановлені абз. 3 п. 62 Загальних правил та те, що ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» за власною ініціативою без попереднього узгодження з позивачем (замовником по відношенню до підрядника) залучило, до виконання робіт субпідрядників, з якими у позивача були відсутні договірні відносини, позивач не мав правових підстав для пред’явлення претензій, пов’язаних з порушенням ними умов договору з ТОВ «Євробудмайстер», як помилково вважав відповідач.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентом позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов'язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

З огляду на наведене посилання відповідача на те, що відповідно до ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.03.2016 року в справі № 428/2941/16-к СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області щодо контрагента позивача - ТОВ «ТПГ «Євробудмайстер» здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, є неприйнятними.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» щодо контрагентів є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Інформація з баз даних АІС «Податковий блок» та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб’єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентом, не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість.

Вказане призвело до помилкового винесення податкового повідомлення-рішення, якими позивачу протиправно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за відповідний період.

З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим воно підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 5, код ЄДПРОУ 37732376) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.03.2018 року №0001724710.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест інжиніринг» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 5, код ЄДПРОУ 37732376) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 5805 (п’ять тисяч вісімсот п’ять) грн. 79 (сімдесят дев’ять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 03 серпня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.