Рішення № 75665645, 30.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 р. Справа№805/817/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлення-рішень. В обґрунтування зазначив, що ухвалою суду від 12.03.2013 №805/926/13-а розстрочено податковий борг 5269204,96 грн. строком на 11 місяців з березня 2013 року до 01.02.2014, разом з цим в обліковій картці відображена часткова сплата цих зобов’язань датою 31.01.2013, що не відповідає дійсності. На виконання ухвали позивач сплатив усю суму податкового боргу, з урахуванням процентів за використання розстрочки до 29.11.2013, тобто раніше визначеного строку (01.02.2014). Ухвалою суду від 28.03.2013 №805/3244/13-а розстрочено податковий борг 2411472,00 грн. строком на 10 місяців з 08.04.2013 до 09.02.2014, при цьому позивач сплатив усю суму податкового боргу до 29.10.2013, раніше визначеного строку (09.02.2014). Отже, рішення суду від 28.03.2013 №805/3244/13-а та від 12.03.2013 №805/926/13-а виконані своєчасно, у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування штрафу за несвоєчасну сплату. Щодо податкових зобов’язань визначених самостійно платником податків у податкових деклараціях за листопад 2012 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, грудень 2014 року, уточнюючих розрахунках за листопад 2012 року, грудень 2012 року та по податковим повідомленням-рішенням зазначено, що вони сплачені у повному обсязі та у строк, визначений податковим законодавством. З урахуванням наданих уточнень просили скасувати податкове повідомлення-рішення №0000641501 від 17.12.2015 року в частині нарахування штрафу у розмірі 1673548,40 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000191201 від 25.03.2016 року.

21 березня 2016 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи.

5 квітня 2016 року відповідач надав заперечення, в якому зазначив, що розрахунок штрафних санкцій здійснено за даними наданими ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, які містяться в інтегрованій картці позивача та даних інформаційної системи «Податковий борг». Також зазначив, що розстрочення податкового боргу не звільняє від застосування штрафних санкцій передбачених ст. 126 Податкового кодексу України у разі несвоєчасного погашення податкового боргу з будь яких причин. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

7 квітня 2016 року від позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

7 квітня 2016 року ухвалою суду призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерта поставлені наступні питання: чи підтверджується документально та нормативно висновки акту перевірки від 30.11.2015 року №442/05-16-15-01/32001618 Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в частині нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість, на підставі яких винесені повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №0000641501 в частині нарахування штрафів на суму 1673548,40 грн. та рішення від 17.12.2015 року №0000651501 в частині нарахування штрафів на суму 810912,33 грн.

На виконання зазначеної ухвали 21 березня 2018 року судовим експертом ОСОБА_3 складено висновок №37/1 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №805/817/16-а. При цьому, експертом досліджені питання з підтвердження висновків акту перевірки від 30.11.2015 року №442/05-16-15-01/32001618 Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та подальшого нарахування штрафних санкцій згідно податкових повідомлення-рішень від 17.12.2015 року №0000641501 та від 25.03.2016 року №0000191201 (з урахуванням результатів адміністративного оскарження, відповідно до рішення про результати розгляду скарги Головного управління ДФС у Донецькій області від 29.02.2016 №1049/10/05-99-10-01-12-1) у повному обсязі.

Висновком №37/1 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №805/817/16-а від 21 березня 2018 року частково підтверджені висновки акту перевірки від 30.11.2015 року №442/05-16-15-01/32001618 Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, при цьому, встановлено, що по податковому повідомленню-рішенню від 25.03.2016 №0000191201 документально та нормативно обґрунтовано застосована сума штрафних санкцій у розмірі 347909,66 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 17.12.2015 №0000641501 документально та нормативно обґрунтовано застосована сума штрафних санкцій у розмірі 291,20 грн.

4 травня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

15 травня 2018 року ухвалою суду здійснено процесуальне правонаступництво та замінено Красноармійську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області на Покровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39882614, 85300, Донецька обл., місто Покровськ, вул.Європейська, будинок 1).

4 червня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 4 червня 2018 року.

4 червня 2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 23 червня 2018 року для надання часу для примирення.

23 червня року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

23 червня 2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 30 липня 2018 року для надання часу для примирення.

30 липня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі; представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив про обставини аналогічні тим, що викладені у запереченні, додатково зазначено, що платником податків до контролюючого органу не надані платіжні доручення щодо сплати податкових зобов’язань, а штрафні санкції нараховані по інформації, що містяться в інтегрованій картці.

Заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК" "Автомобільні дороги України") (ідентифікаційний код 32001618, 85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 2) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 16.05.2002, перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ.

30 листопада 2015 року Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну невиїзну перевірку з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по ухвалі від 12.03.20133 №805/3244 (наказ ДПА України від 07.12.2010 №927); податковим деклараціям з податку на додану вартість за період: листопад 2012 року від 24.12.2012 №9081195195, грудень 2012 року від 18.01.2013 №9085160437, березень 2013 року від 19.04.2013 №9021962952, квітень 2013 року від 17.05.2013 №9028447932, вересень 2013 року 18.10.2013 №9065909174, вересень 2014 року від 17.10.2014 №9059626226, жовтень 2014 року від 19.11.2014 №9067394206, грудень 2014 року від 17.01.2015 №9078074309, від 09.01.2013 за листопад №9000107376; уточнюючих розрахунків до декларації ПДВ від 07.02.2013 за грудень 2012 року №9004903517, від 09.01.2013 за листопад №9000107376, податковому повідомленню-рішенню від 11.03.2013 №521502 за результатом якої складено акт №442/05-16-15-01.

17 грудня 2015 року на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0000641501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість понад 30 календарних днів зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1916704,06 грн.;

№0000651501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість до 30 календарних днів зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1173774,47 грн.

29 лютого 2016 року за результатом розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення №1049/10/05-99-10-01-12-1, яким податкове повідомлення-рішення від 17.12.2015 №0000641501 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0000651501 скасовано в частині штрафу у розмірі 3230,00 грн.

25 березня 2016 року Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191201, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість до 30 календарних днів зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1170544,47 грн.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми ПДВ по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 12.03.2018 №805/13-а, рішення суду від 01.04.2013 №805/3244, податковим деклараціям, уточнюючим розрахункам.

Так, зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до пп.14.1.178. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Тому, судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов'язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Аналогічне регулювання було встановлено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14.

Згідно розрахунку штрафних санкцій нарахування частини штрафу здійснено на підставі виконання ухвал суду №805/926/13-а від 12.03.2013 та №805/3244/13-а від 28.03.2013.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2013 по справі №805/926/13-а розстрочена сплата раніше стягнутого податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 5 269 204,96 грн. Податковий борг стягнуто за листопад 2012 року та по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість від 09.01.2013 №909000107376.

Відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 по справі №805/3244/13-а стягнута заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень 2013 року в загальному розмірі 2 411 472 грн.

Експертом досліджено та зазначено у висновку №37/1 від 21.03.2018, що штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податку на додану вартість за податковою декларацією за листопад 2012 року, грудень 2012 року та по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість від 09.01.2013 №909000107376 згідно з даними акту перевірки застосовані окремо.

Положення Податкового кодексу України передбачають, що податкові зобов’язання з податку на додану вартість виникають на підставі податкових декларацій (податкові зобов’язання, самостійно визначені платником податків) та/або на підставі рішень податкового органу (податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом). Судові рішення податковим законодавством не віднесені до документів, що є підставою для виникнення узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Положення ст. 32 Податкового кодексу України встановлюють, що зміна строку сплати податку у формі розстрочки (в тому числі за судовим рішенням) не створює нового податкового обов’язку.

Таким чином, за даними інтегрованої картки та згідно розрахунку штрафних санкцій штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податку на додану вартість за вказаними податковими деклараціями застосовані двічі.

Враховуючи встановлені обставин, суд погоджується з висновком експерта та вважає правомірним часткове застосування штрафу у сумі 186491,00 грн. (10%) та 291,20 грн. (20%).

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань визначених в податкових деклараціях за березень 2013 року, квітень 2013 року та грудень 2014 року суд зазначає наступне.

З висновку експерта вбачається, що надані податковим органом інтегровані картки платника ПДВ не відображають фактичний стан розрахунків ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з бюджетом.

Зокрема, факти нарахування та сплати податків у 2012 році ніяким чином не відобразилися на сумі недоїмки та загальній сумі заборгованості (такі суми станом як на 31.12.2011, так і на 31.12.2012 залишилися незмінними і становили 514 639,66 грн. та 527 327,56 грн. відповідно). Різниця між загальними сумами нарахованого та сплаченого податку у 2012 році не відповідає сумі заборгованості. Сплата податку у грудні 2012 року, підтверджена виписками банку, не відображена в інтегрованій картці. Сума недоїмки станом на 31.12.2012 відповідно до інтегрованої картки за 2012 рік та сума недоїмки на ту ж дату відповідно до інтегрованої картки за 2013 рік не співпадають. В інтегрованій картці за 2012 та 2013 рік відображено нарахування податку, не підтверджене податковими деклараціями. Нарахування та сплата податку відображається, серед іншого, на підставі службових записок галузевих підрозділів.

Разом з цим, експертом підтверджена правильності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань визначених в податкових деклараціях за березень 2013 року, квітень 2013 року та грудень 2014 року у розмірі 10% у сумі 35361,54 грн., 837,20 грн. та 125219,92 грн. відповідно.

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання визначеного в податкових деклараціях за вересень 2013 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року суд зазначає наступне.

Позивачем до контролюючого органу подані податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, згідно яких визначені грошові зобов’язання у розмірі 1401703,00 грн., 2616,00 грн. та 553392,00 грн. відповідно.

Експертом досліджено та зазначено, що вказані податкові зобов’язання погашені за рахунок переплати та платіжними дорученнями у передбачений пунктом 203.2 ст. 203 ПК України строк, що також підтверджується банківськими виписками, у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Висновок експерта судом приймається як доказ на користь позиції позивача, оскільки він не суперечить наявним у матеріалах справи доказам, а належного обґрунтування, яке б спростовувало цей висновок, відповідачем не надано.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

В даному випадку суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не спростовано доводів сторони позивача та не доведена правомірність застосування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0000641501 від 17.12.2015 в сумі 1916412,86 грн. та по податковому повідомленню-рішенню №0000191201 від 25.03.2016 в сумі 822634,81 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що судом скасовано нарахування штрафних санкцій у розмірі 2739047,67 грн., на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 41085,72 грн.

Щодо розподілу витрат пов’язаних з проведенням експертизи, суд зазначає наступне.

Позивачем за проведення судово-економічної експертизи згідно рахунків від 10.10.2016 №2/10102016 та від 05.02.2018 №1/05022018 сплачено 220000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 08.11.2016 №1504, від 26.02.2018 №4735, від 21.11.2016 №1574.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги на суму 2739047,67 грн., а заявлені вимоги майнового характеру на суму - 2844092,87 грн., відшкодуванню підлягають витрати на оплату проведення судової експертизи у розмірі 211874,30 грн. тобто 96,3065 %.

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000641501 від 17.12.2015 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 1916412,86 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000191201 від 25.03.2016 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 822634,81 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39882614, 85300, Донецька обл., місто Покровськ, вул.Європейська, будинок 1) на користь Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 32001618, 85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 2) судові витрати у розмірі 252960 (двісті п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот шістдесят) грн. 02 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні. Повний текст рішення суду буде складено 3 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.