Ухвала суду № 75665253, 03.08.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-о/200/30/18

Справа № 200/11489/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Татарчук Л.О., вивчивши матеріали заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд та скасування вироків судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 12.02.1997 року, вироку судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 30.12.1998 року, ухвал даного суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року стосовно нього, а також проведення нового судового розгляду та ухвалення нового вироку, яким звільнити його від подальшого відбуття покарання, обмежившись відбутим покаранням,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2018 року до Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від засудженого ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд та скасування вироків судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 12.02.1997 року, вироку судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 30.12.1998 року, ухвал даного суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року стосовно нього, а також проведення нового судового розгляду та ухвалення нового вироку, яким звільнити його від подальшого відбуття покарання, обмежившись відбутим покаранням.

В своїй заяві засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вищезазначені судові рішення, провести новий судовий розгляд та винести новий вирок, яким звільнити його від подальшого відбуття покарання, обмежившись відбутим покаранням.

В обгрунтування своєї заяви вказав, що народні засідателі Дніпропетровського обласного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на момент розгляду й прийняття судових рішень – вироків по його справі, письмової присяги судді України не приймали. Про дані обставини йому стало відомо із довідки Державного архіву Дніпропетровської області, яку він отримав 23 квітня 2018 року. На момент проголошення вироків, про дану обставину він не знав, а тому вважає, що на момент прийняття рішень ці народні засідателі – є незаконним складом суду, а тому не мали права приймати участь в розгляді його справ та прийняття рішень.

Також, головуючими на цих процесах були судді Чубуков О.П. та Шкуро В.В., які не приймали письмової присяги судді України, відповідно також не мали права здійснювати правосуддя та виносити вироки, а тому ухвалені цими суддями рішення є незаконними та нелегитимними, такими, що підлягають скасуванню та перегляду новим складом суду.

В вироках суду від 12.02.1997 року та від 30.12.1998 року по епізодам вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд кваліфікував його дії за ч.1 ст. 222 КК України. Однак, дане обвинувачення є незаконним, оскільки під час слідства зброя, з якої були вбиті жінки, не знайдена та не досліджена. Також до суду дана зброя не надана й судом не досліджена, в зв»язку з чим судом було порушена ст.85, ч.2 ст.86, ст.94, ч.4 ст.95 КПК України. Про дані обставини зазначав і його захисник ОСОБА_10 в касаційній скарзі й прокурор Дніпропетровської області Байрак Г.З., про що маються документи в матеріалах кримінальної справи. Також, суд виніс вирок по даному епізодові опираючись на покази свідка ОСОБА_11, які, на його думку, є сумнівними, оскільки під час досудового розслідування містили суттєві протиріччя.

Крім того, під час судових розглядів був сфальсифікований протокол судового засідання, в якому не правильно викладені його покази, покази допитаної потерпілої ОСОБА_12

По іншому інкримінованому вбивстві - ОСОБА_13 12.04.1995 року, він не заперечує, що була драка, в якій він приймав участь. Однак, останнім з квартири виходив ОСОБА_14, який до цього часу не встановлений й не допитаний. Також, в суді давав покази ОСОБА_15, який вказував, що не бачив, хто вбив ОСОБА_13 але це судом не було враховано під час ухвалення вироків.

Також, під час досудового розслідування спотворені його покази, які він давав під фізичним тиском з боку працівників міліції. Крім того, під час досудового розслідування та судового розгляду було порушено право на захист, про що він заявляв. Під час заміни покарання з розстрілу на довічне позбавлення волі 27.07.2000 року та 06.11.2000 року, він та його захисник на судове засідання не запрошувались, дані розгляди відбувались без його участі та участі його адвоката.

В процесі слідства та судового розгляду було допущено ряд інших порушень КПК України, про що він повідомить під час нового судового розгляду.

Розглянувши зазначену вище заяву, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке набрало законної сили. Дана заява повинна відповідати вимогам ст. 462 КПК України. При цьому, заява має містити посилання на обставини, що впливають на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового розгляду. Окрім зазначених обставин, заявник повинен вказати конкретні порушення, що є підставами для перегляду судового рішення і пов»язані з нововиявленими обставинами.

Втім, заява засудженого ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.462 КПК України, оскільки в ній не зазначені саме нововиявлені обставини, передбаченої ч.2 ст. 459 КПК України, а доводи викладені заявником не є нововиявленими обставинами, що могли вплинути на судові рішення та не були відомі й не могли бути відомі суду та засудженому під час судового розгляду.

Також, заявником ОСОБА_1 не надані суду докази на обґрунтування заяви, що підтверджують наявність цих нововиявлених обставин.

Так, архівна довідка Державного архіву Дніпропетровської області №№7-37-2018 від 12.04.2018 року містить інформацію про зазначених народних засідателей, серед яких є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а не про те, що вони не приймали присягу.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй заяві не зазначив, які саме фактичні дані містить цей документ, що може свідчити про нововиявленими обставини, які не були відомі суду на час розгляду справи при ухваленні рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироків, ухвал, що підлягають перегляду.

Також, взагалі не вказані обставини, які на думку заявника ОСОБА_1 є нововиявленими, для перегляду ухвал суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року про заміну покарання.

В своїй заяві засуджений ОСОБА_1 посилається на те що, судді Чубуков О.П. та Шкуро В.В. не прийняли присягу судді, однак дані обставини будь-якими фактичними даними не підтверджені.

З урахуванням наведених підстав, дана заява не відповідала вимогам ст. 462 КПК України, а тому ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року дана заява була залишена без руху та ОСОБА_1 був наданий строк до 02 серпня 2018 року для усунення даних недоліків.

Однак, зазначені недоліки заяви, на які посилався суд при прийнятті рішення про залишення без руху заяви ОСОБА_1, заявником не усунуті.

Відповідно до ст. 464 КПК України у разі, якщо особа не усунула недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка була залишена без руху у встановлений строк вона повертається заявнику разом з усіма доданими до неї матеріалами.

З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню.

На підставі викладеного керуючись ст. 459, 462, 464, ч.3 ст. 429 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд та скасування вироків судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 12.02.1997 року, вироку судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 30.12.1998 року, ухвал даного суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року стосовно нього, а також проведення нового судового розгляду та ухвалення нового вироку, яким звільнити його від подальшого відбуття покарання, обмежившись відбутим покаранням - повернути.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Бабушкінського

районного суду ОСОБА_16

м. Дніпропетровська