Рішення № 75663908, 31.07.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2018 р.Справа № 924/267/18м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Медовий”, м. Хмельницький

до: 1. Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

2. приватного підприємства “Поділля Житлобудінвест”, м. Хмельницький

про визнання припиненим приватному підприємству “Поділля Житлобудінвест” права оренди земельної ділянки площею 2000 кв.м. по вул. Кам’янецька, 145 А в м. Хмельницькому, наданої на підставі договору оренди землі №1116/01 від 19.04.2016 р.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю від 12.04.2018 р.

від відповідача 1: ОСОБА_2 – за довіреністю від 15.12.2017 р. №02-14-1824

від відповідача 2: ОСОБА_3 - керівник

Рішення ухвалюється 31.07.2018 р., оскільки в судовому засіданні 25.07.2018 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Медовий” у позові до Хмельницької міської ради та приватного підприємства “Поділля Житлобудінвест” просить визнати припиненим приватному підприємству “Поділля Житлобудінвест” право оренди земельної ділянки площею 2000 кв.м. по вул. Кам’янецька, 145 А в м. Хмельницькому, наданої на підставі договору оренди землі №1116/01 від 19.04.2016 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним на баланс було прийнято побудований ПП "Поділля Житлобудінвест" цілісний житловий комплекс, тому вважає, що до нього перейшло й право користування земельною ділянкою, на якій житловий комплекс побудований. Однак Хмельницька міська рада не вилучає її у ПП "Поділля Житлобудінвест", незважаючи на звернення останнього. При цьому посилається на положення ст. ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. ст. 42, 116, 120, 123, 125, 140, 141 ЗК України.

Відповідач 1 - Хмельницька міська рада у відзиві на позов (від 23.05.2018 р. №02-14-1496) просить у позові відмовити, посилаючись на положення ст. 16 ЦК України; вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не призведе до відновлення його прав. При цьому посилається на положення ст. ст. 120, 125 ЗК України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач 2 - ПП "Поділля Житлобудінвест" у відзиві на позовну заяву (від 16.05.2018 р.) та запереченнях (надійшли до суду 11.06.2018 р.) повідомив, що будівництво житлового будинку по вул. Кам'янецька, 145-А в м. Хмельницькому здійснювалось на земельній ділянці площею 2000 кв.м., що знаходилась за адресою: вул. Кам'янецька, 145-А в м. Хмельницькому і належить на правах оренди ПП «Поділля Житлобудінвест» на підставі договору оренди землі № 1116/01 від 19.04.2016 року із строком оренди до 26.08.2025 року. Після закінчення будівництва громадянами - власниками придбаних квартир було створено ОСББ «Медовий», якому 18 липня 2017 року за актом приймання передачі житлового комплексу з балансу на баланс від ПП «Поділля - Житлобудінвест» до ОСББ «Медовий» було передано багатоквартирний житловий будинок загальною площею 5362.25 кв.м., асфальтне покриття площею 1043 кв.м., газони площею 700 кв.м., а всього прибудинкової території 0,20 га. Зазначив, що двічі звертався до Хмельницької міської ради із заявою про відмову від земельної ділянки в зв'язку з тим, що перейшло право власності на багатоквартирний житловий будинок до ОСББ, проте листом від 28.03.2018 року № 12-1328-02-10 відповідачу повідомлено, що дане питання не вирішено та знято із розгляду міською радою, що вважає порушенням ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Позивач у відповіді на відзиви (від 08.06.2018 р.) з посиланням на ст. 120 ЗК України, ст. ст. 20, 37 ЦК України зазначив про належність та ефективність обраного способу захисту порушеного права. Також повідомив, що звернувся до відповідача 1 із заявою про надання земельної ділянки у власність (лист №1 від 29.05.2018 р.) та надав листа-відповідь Департамента архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради (від 20.06.2018 р. №12-2550-02-10).

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзиві.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив, звернувши увагу на неефективність обраного позивачем способу захисту, враховуючи наявність діючого договору оренди землі.

Представник відповідача 2 вважає, що відповідач 1 безпідставно не припиняє його права оренди земельної ділянки.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

11.12.2014 р. між приватним підприємством "Хмельницькмед" (продавець) та приватним підприємством "Поділля Житлобудінвест" (покупець) укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передає у власність, а покупець приймає будівлю складських приміщень загальною площею 335,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 145, і сплачує за нього обговорену грошову суму; розташоване на орендованій земельній ділянці площею 0,3352 га, кадастровий номер якої 6810100000:08:003:0067.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 11.12.2014 р. №30839706) за приватним підприємством "Поділля Житлобудінвест" зареєстровано право приватної власності на будівлю складських приміщень загальною площею 335,4 кв.м по вул. Кам'янецькій, 145 у м. Хмельницькому.

Відповідно до витягу з рішення п'ятдесят другої сесії Хмельницької міської ради від 26.08.2015 р. №37 було вирішено припинити право постійного користування приватному підприємству "Хмельницькмед" земельною ділянкою у м. Хмельницькому по вул. Кам'янецька, 145 (6810100000:08:003:0307) площею 2000 м.кв. та надати зазначену земельну ділянку в оренду приватному підприємству "Поділля Житлобудінвест" для обслуговування будівлі складських приміщень по вул. Кам'янецкій, 145-А (договір купівлі-продажу від 11.12.2014 р. р/н 2346, довідка управління архітектури та містобудування від 15.06.2015 р. №2032/03-01-15) на 10 років.

19.04.2016 р. між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Поділля Житлобудінвест" (орендар) укладено договір оренди землі №1116/01 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення п'ятдесят другої сесії міської ради від 26.08.2015 р. №37, із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецькій, 145-А (п. 1 договору).

Згідно з п. 2 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2000 м.кв. (кадастровий номер 6810100000:08:003:0307).

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - одноповерхова капітальна нежитлова будівля, споруда, а також інші об'єкти інфраструктури - проїзди, проходи та площадки площею 1477 м.кв. (п. 3 договору).

За умовами п. 15, п. 16 земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівлі складських приміщень; цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 37 договору передбачено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38 договору).

Відповідно до п. 8 договору він укладений на 10 років до 26.08.2025 р.

До договору додано копії додатків: розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 18.01.2016 р., витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2016 р. №18-28-99.4-339/0/15-16, плану землекористування, акта визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості), акта приймання-передачі земельної ділянки.

Зокрема, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки Хмельницька міська рада передала, а приватне підприємство "Поділля Житлобудінвест" прийняло на підставі договору оренди землі №1116/01 від 19.04.2016 р. та рішення п'ятдесят другої сесії міської ради від 26.08.2015 р. №37 земельну ділянку площею 2000 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 145-А, для обслуговування будівлі складських приміщень.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 17.05.2017 р. №87300451) зареєстровано знищення об'єкта нерухомого майна, акт знесення від 30.11.2016 р., виданий ФОП ОСОБА_4, а саме: будівлі складських приміщень загальною площею 335,4 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 145, належної на праві приватної власності ПП "Поділля Житлобудінвест" на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2014 р. №2346, зареєстровано припинення права власності.

У матеріали справи надано копію акта знесення від 30.11.2016 р., виданого ФОП ОСОБА_4 (інженер), про знесення у зв'язку з початком нового будівництва; копію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 27.03.2014 р.; копію повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, зареєстрованої управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 14.10.2016 р.

У матеріалах справи наявна також копія декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 03.04.2017 р. за №ХМ143171230588, щодо об'єкта: будівництво 50 кв. житлового будинку з вбудованим спеціалізованим магазином по бджільництву, вул. Кам'янецька, 145-А. Замовник: ПП "Поділля Житлобудінвест", копія довідки управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради (від 16.05.2017 р. №1321/03-01-17) про знаходження будинку за адресою: вул. Кам'янецька, 145А, м. Хмельницький.

13.07.2017 р. протоколом установчих зборів від 13.07.2017 р. затверджено статут ОСББ "Медовий", відповідно до п. 1 якого останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) №145-А (будинок), що розташований за місцезнаходженням: м. Хмельницький, Кам'янецька, будинок 145-А, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". За умовами п. 3 р. 4 статуту майно об'єднання утворюється з майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (від 20.07.2017 р. №03.3-11/431) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медовий" зареєстровано 17.07.2017 р.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (від 11.04.2018 р. №120232506) права власності на нежитлові приміщення та квартири за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 145-А належать фізичним особам.

18.07.2017 р. ПП "Поділля Житлобудінвест" та ОСББ "Медовий" складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, відповідно до якого були здійснені обстеження активів житлового комплексу по вул. Кам'янецькій, 145-А у м. Хмельницькому та його передача з балансу ПП "Поділля Житлобудінвест" на баланс ОСББ "Медовий". В акті зафіксована площа забудови: 534,6 кв.м., площа прибудинкової території: 0,20 га. Також зазначено, що разом із житловим комплексом (його частиною) передається технічна документація.

Листами від 01.08.2017 р., 15.01.2018 р. позивач звернувся до ПП "Поділля Житлобудінвест" щодо передачі земельної ділянки, на якій розташовано будинок, в межах, передбачених для обслуговування прибудинкової території.

У відповідь ПП "Поділля Житлобудінвест" листами від 23.08.2017 р., 06.02.2018 р. повідомив, що ним через ЦНАП та ім'я міського голови направлені документи на припинення договору оренди землі від 19.04.2016 р. №1116/01 та передачу земельної ділянки в запас міста, оскільки згідно з чинним законодавством пряма передача земельної ділянки до ОСББ "Медовий" не можлива.

Як убачається з описів документів, що додаються до заяви щодо припинення ПП "Поділля Житлобудінвест" права користування (оренди) земельною ділянкою, 23.08.2017 р. та 05.02.2018 р. відповідачем 2 з метою отримання рішення про припинення права користування (оренди) земельною ділянкою було подано до управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради, зокрема, заяви на керівника робочого органу, на ім'я міського голови.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом від 02.03.2018 р.№12-559-02-10 повідомив позивача про те, що посадовими особами управління земельних ресурсів та земельної реформи підготовлено проект рішення сесії міської ради щодо припинення відповідачу 2 права користування земельною ділянкою по вул. Кам'янецькій, 145-А та передачі її в запас міста, який після всіх необхідних погоджень буде розглянутий на сесії міської ради.

Згідно з витягом з протоколу від 06.03.2018 р. №57 засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища щодо п. 40 порядку денного про розгляд проекту рішення "Про припинення права користування земельними ділянками, розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду юридичній та фізичній особам, зміну коду КВЦПЗ земельних ділянок та внесення змін в рішення сесії міської ради" зазначено, що пунктами 2, 3 додатку до проекту рішення пропонується припинити, зокрема, ПП "Поділля Житлобудінвест" право користування земельними ділянками та передати їх в запас міста. Одним із запрошених зазначено, що дані питання неодноразово розглядались на засіданнях постійної комісії і були зняті на довивчення через те, що були невирішені питання стосовно благоустрою прилеглих територій. На даний час роботи по благоустрою виконані. Під час обговорення даного питання виникла пропозиція зняти на довивчення пункти 2,3 додатку до проекту рішення, яка була проголосована та підтримана.

Листом від 28.03.2018 р. №12-1328-02-10 виконавчий комітет Хмельницької міської ради повідомив ПП "Поділля Житлобудінвест" про розгляд його звернення щодо розірвання договору оренди землі від 19.04.2016 р. №1116/01, зокрема, що дане питання розглядалось на засіданнях постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, які відбулися 06.03.2018 р. та 22.03.2018 р. За результатами розгляду та голосування, питання щодо припинення права користування земельною ділянкою по вул. Кам'янецькій, 145-А та розірвання договору знято з розгляду.

Позивач звернувся до відповідача 1 з листом (від 29.05.2018 р. №1), в якому просив передати безоплатно у його власність земельну ділянку 0,2 га по вул. Кам'янецька, 145-А.

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради листом від 20.06.2018 р. №12-2550-02-10 відповів, що порядок передання земельних ділянок, передбачений ст. 42 ЗК України, на даний час не визначений. При цьому повідомив, що земельна ділянка по вул. Кам'янецька, 145-А надана в оренду ПП "Поділля Житлобудінвест" та укладено договір оренди №1116/01 від 19.04.2016 р, який чинний до 26.08.2025 р.

Також у матеріали справи надано копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №110 від 22.11.2012 р. по вул. Кам'янецька, 145 в м. Хмельницькому.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту вказаної норми слідує, що порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках..

Ця норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи слідує, що між Хмельницькою міською радою та ПП "Поділля Житлобудінвест" укладено договір оренди землі №1116/01 від 19.04.2016 р., відповідно до якого Хмельницька міська рада надає, а ПП "Поділля Житлобудінвест" приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення п'ятдесят другої сесії міської ради від 26.08.2015 р. №37, із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Кам'янецькій, 145-А для обслуговування будівлі складських приміщень.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненим відповідачу 2 право оренди земельної ділянки площею 2000 кв.м. по вул. Кам’янецька, 145 А в м. Хмельницькому, наданої на підставі вищезазначеного договору, мотивуючи тим, що позивачем було прийнято на баланс житловий комплекс, розташований на орендованій відповідачем 2 земельній ділянці, посилаючись на ст. ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. ст. 42, 116, 120, 123, 125, 140, 141 ЗК України.

Положеннями п. п. "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України.

Так, положеннями ст. 120 ЗК України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і ст. 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 1 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ст. 4 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з сукупного аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до нового власника передбачає й перехід до нього права власності, права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщений, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, враховуючи положення ст. 377 ЦК України, яка передбачає виключення для багатоквартирних будинків, при переході прав на земельну ділянку, на якій розташований такий багатоквартирний будинок, до його співвласників має враховуватися те, що земельна ділянка може належати співвласникам багатоквартирного будинку відповідно до ст. 42 ЗК України лише на праві власності або на праві постійного користування.

Відтак, з огляду на те, що земельна ділянка площею 2000 м.кв. по вул. Кам'янецькій, 145А у м. Хмельницькому перебуває в оренді у відповідача 2 на підставі договору оренди землі від 19.04.2016 р. №1116/01, права на цю земельну ділянку не можуть перейти до позивача в тому обсязі та на тих умовах, які встановлені договором оренди для попереднього землекористувача - відповідача 2.

Суд, погоджуючись із доводами позивача щодо принципу цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини, суд критично оцінює посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на позицію, викладену у постановах ВСУ у справі №6-2цс15 від 11.02.2015 р. та №6-2225цс16, оскільки у досліджуваних у цих справах правовідносинах йшлося про перехід прав на земельну ділянку саме в тому обсязі та на тих самих умовах, що діяли для попереднього землекористувача (землевласника), до інших суб'єктів, які, крім того, не мали статусу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, якому земельна ділянка може бути передана лише на праві власності чи на праві постійного користування. Враховуючи ж те, що в даних правовідносинах у відповідача 2 земельна ділянка перебуває на праві користування, а саме: оренди, то її передача позивачу як об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку не може бути здійснена на тих самих умовах та в тому ж обсязі, в яких вона перебуває у користуванні відповідача 2.

У зв'язку із вищезазначеним спростовуються й доводи позивача про те, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється в силу закону без оформлення права будь-якими актами, документами, тобто автоматично. При цьому такого висновку можна дійти лише за умови, коли перехід прав на земельну ділянку від однієї особи до іншої можливий на тих самих умовах, тобто змінюється лише суб'єктний склад правовідносин, а обсяг прав на земельну ділянку залишається незмінним.

Одночасно суд звертає увагу на те, що між відповідачами діє чинний договір оренди землі від 19.04.2016 р. №1116/01. Доказів про визнання його недійсним, припинення його дії, розірвання за згодою сторін чи за рішенням суду не подано. При цьому з позовом про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, орендованою за зазначеним договором, звернувся позивач, який не є стороною договору.

Судом також звертається увага на те, що позивачем подано позов на захист свого права на земельну ділянку, яке, як слідує зі змісту правовідносин, може бути реалізоване лише у випадку передачі йому земельної ділянки у постійне користування або у власність.

Однак, враховуючи положення ст. 377 ЦК України, ст. ст. 116, 123, 42 ЗК України, задоволення позову про визнання припиненим права оренди земельної ділянки іншого землекористувача не матиме наслідком безпосередньої реалізації позивачем свого права власності чи права постійного користування земельною ділянкою, відтак задоволення відповідних позовних вимог не призведе до ефективного захисту прав позивача.

Судом враховується, що відповідно до положення частини 1 статті 9 Конституції України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, основоположним принципом ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя.

Реалізація права на правосуддя реалізується шляхом ефективного способу судового захисту.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як зазначалося вище, звернення до суду з цим позовом позивач обґрунтовує необхідністю захисту прав на земельну ділянку. Однак суд зауважує, що задоволення позовних вимог, враховуючи обраний спосіб захисту, не матиме наслідком захист прав позивача на земельну ділянку, оскільки визнання припиненим права відповідача 2 на користування земельною ділянкою як констатація факту, який передбачений законодавством, не матиме безпосереднім автоматичним наслідком передачу у власність або в постійне користування земельної ділянки позивачу, право на що позивач прагне захистити шляхом подання цього позову. При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що предметом позовних вимог у справі №6-2225цс16, як убачається з постанови ВСУ від 12.10.2016 р., на яку посилається позивач у позовній заяві, є визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою у поєднанні з вимогою про визнання права користування цією земельною ділянкою.

Згідно статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тобто ця норма підлягає застосуванню саме у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи. Однак договором оренди землі від 19.04.2016 р. №1116/01 визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду (п. 38 договору). Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема, ч. ч. 1, 5 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Тобто згідно з наведеними нормами законодавства набуттю прав на землю в передбачених законодавством випадках передує відповідне рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Стаття 14 ГПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, суд, враховуючи вищезазначені положення законодавства та обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку, доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору у зв'язку з відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Медовий”, м. Хмельницький до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, приватного підприємства “Поділля Житлобудінвест”, м. Хмельницький про визнання припиненим приватному підприємству “Поділля Житлобудінвест” права оренди земельної ділянки площею 2000 кв.м. по вул. Кам’янецька, 145 А в м. Хмельницькому, наданої на підставі договору оренди землі №1116/01 від 19.04.2016 р., відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 02.08.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 – до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 145-А), 3 – відповідачу 1 (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 4 – відповідачу 2 (29000, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 55/1). Всім рек. з пов. про вруч.