Ухвала суду № 75663759, 03.08.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" серпня 2018 р. Справа № 906/73/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І. Ю.

судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод", м.Малин Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 04.05.18р. суддею Шніт А.В.. о 11:56 год. у м.Житомирі, повний текст складено 10.05.18р.

у справі № 906/73/18

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "M Service Plus S.R.O", м.Прага 2, Чеська Республіка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод", м.Малин Житомирської області

про стягнення 39611,60 євро

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.05.2018р. у справі №906/73/18 позов Товариство з обмеженою відповідальністю "M Service Plus S.R.O" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" про стягнення 39611,60 євро задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "M SERVICE PLUS S.R.O." 26408,00 євро попередньої оплати; 396,12 євро судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Видано наказ.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.2018р. у справі №906/73/18 було повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "M SERVICE PLUS S.R.O." та ухвалити в цій частині нове рішення.

Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Листом №01-23/906/73/18/3012/18 від 23.07.2018р., відповідно до п.п.17.3 та 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції діючій з 15.12.2017р.), матеріали справи було витребувано з господарського суду Хмельницької області.

02.08.2018р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/73/18.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017р. №2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018р. складає 1762,00грн..

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до приписів підпункту 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як свідчать матеріали апеляційної скарги, ТОВ "Малинський ливарний завод" сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.2018р. у справі №906/73/18 в розмірі 1762,00грн. згідно дубліката квитанції від 29.05.2018р. №0.0.1048143497.1.

Водночас, при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.2018р. у справі №906/73/18 ТОВ "Малинський ливарний завод" повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 594,18 євро (396,12 євро = (26408,00 євро * 1,5%) х150% = 594,18 євро) або в національній валюті України - гривні (курс якої до євро становив згідно відомостей Національного Банку України станом на день сплати - 29.05.2018р. за 100 євро - 3052.9530грн., що в еквіваленті становить - 18140,0361грн. (594,18 євро х 30.529530грн. = 18140,0361грн.).

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Водночас, скаржником до апеляційної скарги додано клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення у справі.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на те, що ТОВ "Малинський ливарний завод" було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Житомирської області в справі №906/73/18. 09.07.2018р. ТОВ "Малинський ливарний завод" отримала ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р. про повернення апеляційної скарги, оскільки, на думку суду, не знайшли свого підтвердження обставини, які вказували на відсутність можливості сплати судового збору, який є надвеликим для скаржника. Також, відповідно до звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ "Малинський ливарний завод", скаржник не має змоги станом на 16.07.2018р. сплатити судовий збір у повному обсязі, так як залишок на рахунку перевищує розмір судового збору. Також, в ухвалі від 02.07.2018р. судовою колегією зазначено, що скаржником не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище скаржника, не надано доказів відсутності інших рахунків у скаржника та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №906/73/18 у скаржника будуть наявні кошти для сплати судового збору. Апелянт зазначає, що ретельно вивчив зауваження викладені в ухвалі Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р. та зібрав необхідні докази, які свідчать про важкий фінансовий стан. При цьому зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Така правова позиція викладена у рішенні ЄСПЛ по справі "Креуз проти Польщі" заява №28249/95 від 19.06.2001р.. Разом з тим, ЄСПЛ виходить з того, що судовий збір має бути "розумним", тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема., така позиція була викладена у справі "ОСОБА_1 та ОСОБА_1 проти Румунії" заява №9718/03 від 26.07.2011р.. Такого ж висновку притримувався Вищий господарський суд України при винесені постанови від 12.01.2017р. у справі №910/19450/15. Враховуючи вищевикладене, скаржник просить суд розглянути дане клопотання та відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 1 ч.2 ст.129 Конституції України та ст.7 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також, колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком господарського суду, яким суд користується враховуючи майновий стан сторони в кожному конкретному випадку.

На думку колегії, наведені скаржником обставини не відповідають умовам, що передбачені спеціальним Законом України "Про судовий збір", зокрема у його ст.8, які б дали підстави для відстрочення йому сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, зважаючи на те, що скаржник не надав будь - яких доказів в обґрунтування свого клопотання, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до винесення рішення по справі, Рівненський апеляційний господарський суд має обґрунтовані сумніви щодо реальної можливості сплати судового збору заявником в установлений законом строк - до винесення рішення у справі.

Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги).

Також слід зазначити, що згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_2 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п.31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_2 проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати, залишати без руху позовну заяву (апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no.28249/95 від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Рівненський апеляційний господарський суд зазначає, що листом Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 26.06.2018р. №02-43/804 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до Державного бюджету судового збору за розгляд справ Рівненським апеляційним господарським судом:

Отримувач коштів: УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34316206082016

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" необхідно залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод", м.Малин Житомирської області про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод", м.Малин Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.18 у справі № 906/73/18 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надати суду відповідні докази.

4. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків в установлений строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернуто скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.