Постанова № 75663738, 01.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2018 р. Справа № 922/4198/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Ільїн О.В.,

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №1218 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2018 року у справі № 922/4198/17 (суддя Шатерніков М.І., м. Харків, повний текст підписано 23 травня 2018 року),

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків;

до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків;

про зобов'язання проведення перерахунку,-

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго", в якому, просить зобов’язати АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з жовтня 2014 року - по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4, шляхом застосування тарифів для I (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в Рахунках за жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року", у звязку з недотриманням відповідачем приписів підпункту 4 п. 3.1 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052.

Рішенням місцевого господарського суду позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з жовтня 2014 року - по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4, шляхом застосування тарифів для I (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в Рахунках за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року"; в частині позовних вимог про зобов'язання АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії за жовтень 2014 року в позові відмовлено; стягнуто з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; ідент. код 00131954) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2; ідент. код 03361715) у звязку із наявністю підстав, передбачених підпунктом 4 п. 3.1 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 для віднесення позивача до споживачів першого тарифного класу.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування дійсних та фактичних обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог. В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що:

1.Питання віднесення КП "Харківводоканал" до споживачів 2-го класу напруги вирішено між сторонами спору у Додатки № 3.1 до Договору № 4, укладеного 01 лютого 2012 року,вже після внесення змін до постанови НКРЕ №1110 від 30.06.2011, та розширення переліку випадків віднесення суб'єкта до споживачів 1 класу (доповнення підпунктом 4).

2.Передумовою віднесення споживача до певного тарифного класу є виключно внесення відповідних змін до Договору № 4

3.Судом неправомірно враховано в якості доказу висновок судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018, проведений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1, оскільки:

-судова експертиза проведена спеціалістами тільки сектору пожежно-технічних та екологічних досліджень;

-судовим експертом порушено ч.2 статті 102 ГПКУ, оскільки ним отримано матеріали для проведення експертного дослідження безпосередньо від учасника справи, а не суду;

-судовим експертом не було проведено належного аналізу поняття "введення нових виробничих потужностей";

-судовим експертом не було проведено належного аналізу обсягу "виробничої потужності";

4.Судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення додаткової судової експертизи, на вирішення якої останній прагнув поставити питання з іншим змістом, який є більш коректним та привальним для вирішення даного спору.

Після перерви у судове засідання, яке відбулось 01 серпня 2018 року, з’явились належні представники сторін

На початку судового засідання колегія суддів встановила подання Акціонерним товариством "Харківобленерго" клопотання про зупинення провадження у справі №922/4198/17 до набрання законної сили судового рішення по справі №922/4199/17 (вх.№5522), з огляду на аналогічність предмету позовних вимог у справі №922/4199/17.

Так, відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у випадку обєктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на обєктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оскільки в даному випадку наявні в матеріалах справи докази дозволяють самостійно встановити наявність або відсутність правових підстав для проведення перерахунку суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі в порядку пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" після перейменування з 20.02.2009 - комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", а з 26.01.2012 у відповідності до Рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2011 № 577/11 Комунальне підприємство "Харківводоканал" були укладені Договори про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004 (далі — Договір № 1.01, Договір №4).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відносини між сторонами ґрунтуються на умовах Договору № 4 від 07.05.2004 про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем, та вимогах законодавства про електроенергетику. Договір дійсний, не оспорюється сторонами, не розірваний за згодою сторін та не визнаний судом недійсним.

У пункті 2.2.4 договору сторони передбачили обов'язок покупця щомісяця надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою.

В межах пункту 2.2.5 узгоджено обов'язок покупця своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно з умовами Розділу 2 Договору № 4 постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Підприємства. А під час виконання їх умов, а також вирішення всіх питань, що ними не обумовлені, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3 Додатків № 2 “Порядку розрахунків” до Договору № 4 розрахунки за електричну енергію, ПДВ на електричну енергію, потужність та інші платежі здійснюються виключно коштами за тарифами, діючими на початок розрахункового періоду, відповідно до тарифних груп кожної точки обліку та класу напруги.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Водночас статтею 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлює, що державний регулятор здійснює формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

З наведеного вище випливає, що ціна за електричну енергію регулюється Державою та визначається нею у відповідних підзаконних нормативно-правових актах Регулятора. В зв'язку з цим, з правового аналізу умов укладеного між сторонами договору, ст.ст. 11, 12, 17 Закону України “Про електроенергетику” (діяв на час виникнення спірних правовідносин) та ст.7 Закону України “Про ринок електричної енергії” (діючий) випливає, що тарифи на передачу електричної енергії та критерії поділу обсягів передачі електроенергії на класи напруги визначаються виключно нормативно-правовими актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Комунального підприємства "Харківводоканал" при формуванні розрахунку, з наступним пред'явленням їх до оплати, відповідачем у період з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року було застосовано тариф за 2 класом напруги споживача за всіма об'єктами підприємства.

Втім, за твердженням Комунального підприємства "Харківводоканал", відповідачем безпідставно застосовано тариф за 2, а не 1 класом напруги споживача за всіма об'єктами підприємства з огляду на таке.

Як вказує позивач, та підтверджується обставинами справи, відповідно до рішення Харківської міської ради від 12.01.2011 № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", КП "ВТП "Вода" у 2011 році, як юридична особа, припиняє своє існування і приєднується разом з усім своїм майном до КП КГ "Харківкомуночиствод" (Споживача за Договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4).

Розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 було затверджено Передавальний акт Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" від 01.10.2011 та розірвано Договір про передачу майна в господарське відання КП "ВТП "Вода” від 03.12.2004 № 1228.

Внаслідок настання таких юридичних фактів, на переконання позивача, КП "Харківводоканал" набуло нових виробничих потужностей після 2008 року, збільшило обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, що є підставою для розрахунку вартості спожитої підприємством електричної енергії за тарифами для споживачів 1 класу у відповідності до підпункту 4 п.3.1 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою від 30.06.2011 № 1110). На підтвердження наведеного, позивач посилається на Рахунки на оплату за використану електричну енергію, двосторонні Акти про використану електричну енергію впродовж періоду 2014-2017 років, які були досліджені судом. Натомість, на думку позивача, відповідач незаконно розраховував вартість електричної енергії за спірний період за тарифами, встановленими для споживачів 2 класу, що стало підставою звернення до суду.

Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з того, що відповідно до п.3 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою від 30.06.2011 № 1110) споживачі електричної енергії розподіляються на два класи. При цьому, до 1 класу відносяться, зокрема, споживачі, які є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Таким чином, для оцінки обґрунтованості позовних вимог КП "Харківводоканал" необхідно встановити, зокрема, відповідність КП "Харківводоканал" у спірний період критеріям споживачів 1 класу.

Досліджуючи наведені обставини, колегія суддів вважає такі обставини доведеними належними та допустимими доказами виходячи з наступного. Так, разом з позовною заявою на підтвердження наведених обставин позивачем були надані завірені належним чином копії Рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2011 № 577/11, Статуту КП "Харківводоканал", довідки Головного управління статистики у Харківській області, Рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 № 132/11, Розпорядження від 17.10.2011 № 1880 та Передавального акту, Балансів КП КГ "Харківкомуночиствод" станом на 30.09.2011 і 31.12.2011 та КП "ВТП "Вода" станом на 28.10.2011, таблицю "Показників споживання електричної енергії комунальними підприємствами у 2008 році та впродовж 2014-2017 років", а також розшифрування показників споживання електричної енергії КП КГ "Харківкомуночиствод", КП ВТП "Вода" у 2008 році та впродовж 2014-2017 років за Договорами від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01, копії Рахунків на оплату за використану електричну енергію.

Досліджуючи наведені обставини, з огляду на наявний в матеріалах справи копії Балансів Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" станом на 30 вересня 2011 року та на 31 грудня 2011 року, а також Балансів Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" станом на 28 жовтня 2011 року, судом встановлено, що все майно (в тому числі виробничі потужності), яке належало Комунальному підприємству "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" перейшло у господарське відання позивача, про що було складено та підписано відповідну Додаткову угоду від 23.01.2012 до Договору про передачу майна у господарське відання від 27.10.1997 № 641.

Згідно висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018. :

1. КП "Харківводоканал" (до перейменування) КП КГ "Харківкомуночиствод" з 31.12.2011 ввело нові виробничі потужності, які наразі використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме — для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

2, 3. У порівнянні з обсягом річного споживання електричної енергії за 2008 рік у кількості 65 313 209 кВт/год., у продовж періоду 2014-2017 років КП "Харківводоканал" щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком. КП "Харківводоканал" дійсно споживає електричну енергію, за Договорами про постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4 та від 03.01.2008 №1.01, в щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт/год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року.

Одночасно, суд приходить висновку, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством в розумінні п.3.1 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052.

Так, апеляційною інстанцією встановлено, що КП "Харківводоканал" у відповідності до Статуту здійснює промислову виробничу та іншу діяльність, спрямовану на надання комунальних послуг з водопостачання та каналізації, що згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010" (із змінами і доповненнями) є процесом промислового виробництва і який класифікують у секції виду економічної діяльності E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами".

Таким чином, колегія суддів встановила відповідність позивача у спірний період критеріям, які висуваються законодавством для споживачів 1 класу.

В порушення наведених нормативно - правових актів, а також п.3.1 Порядку суд доходить до висновку, що у період з жовтня 2014 року – по жовтень 2017 року відповідачем було неправомірно застосовано до КП "Харківводоканал" тариф за 2 класом напруги споживача за всіма об'єктами Підприємства, що потягло за собою необґрунтоване збільшення вартості електричної енергії спожитої за Договором № 4 в пред'явлених до сплати Рахунках.

Водночас, суд враховує заяву АК "Харківобленерго" про застосування строку позовної давності та знаходить її частково обґрунтованою. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За приписами п. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Харківводоканал" звернулося з позовною заявою 12.12.2017 р.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" стверджує про пропуск строку звернення до суду відносно вимог про перерахунок за жовтень та листопад 2014 року.

Дослідивши матеріали справи, колгія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено загальний строк звернення до суду відносно перерахунку вартості електричної енергії за жовтень 2014 року.

Щодо позовних вимог про перерахунок за листопад 2014 року, то судом було досліджено реєстр поштового відправлення Рахунку за листопад 2014 року Договором №4 відмітка на якому свідчить про те, що такий рахунок було направлено позивачу лише 15.12.2014 року, а отже про порушення свого права КП "Харківводоканал" дізналося та могло дізнатися не раніше 15.12.2014 року, а отже трирічний строк звернення до суду в цій частині позовних вимог позивачем не був порушений.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо відмови в позову в частині позовних вимог про зобов'язання АК "Харківобленерго" про здійснення перерахунку вартості спожитої електричної енергії за жовтень 2014 року.

Разом з тим, Господарський суд Харківської області, задовольняючи позовні вимоги частково, відмовляючи в здійсненні перерахунку вартості спожитої електричної енергії за жовтень 2014 року, помилково зазначив у 2 пункті резолютивної частини рішення про необхідність перерахунку вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з жовтня 2014 року. У звязку з чим рішення в даній частині підляє зміні, шляхом виключення з періоду споживання електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал", вартість якої підлягає перерахунку, жовтня 2014 року.

За твердженням АК "Харківобленерго" питання віднесення КП "Харківводоканал" до споживачів 2-го класу напруги вирішено між сторонами спору у Додатку № 3.1 до Договору № 4, укладеного 01 лютого 2012 року, вже після внесення змін до постанови НКРЕ №1110 від 30.06.2011, та розширення переліку випадків віднесення суб'єкта до споживачів 1 класу (доповнення підпунктом №4 01 липня 2011 року), що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Втім, варто зазначити, що сторони спору в п.3.1.2 Договору № 4 передбачили, що в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення до Договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. Таким чином, за змістом даного пункту вимога з приводу необхідності дотримання сторонами саме приписів нормативно-правових актів при проведенні розрахунків не пов’язується з датою їх прийняття та існування подальшої узгодженості сторін.

Отже, час факт укладення сторонами Додатку № 3.1 до Договору № 4 з віднесенням позивача до 2 класу споживачів після змін до постанови НКРЕ №1110 від 30.06.2011, та розширення переліку випадків віднесення суб'єкта до споживачів 1 класу (доповнення підпунктом №4) не створює для сторін зобов’язань з його виконання в тій частині, що суперечить діючим нормативним актам.

Не погоджується колегія суддів з позицією КП "Харківводоканал", що передумовою віднесення споживача до певного тарифного класу є виключно внесення відповідних змін до Договору № 4.

Як зазначалось вище, в межах пункту 3.1.2 Договору № 4 сторони передбачили необхідність керування приписами нормативно-правових актів до моменту внесення до Договору відповідних змін.

Зазначений пункт договору встановлює обов’язок у сторін при проведенні розрахунків чітко дотримуватись вимог нормативно-правових актів ще до моменту внесення певних змін у зміст договору. Отже факт відсутності у Договорі № 4 положення про віднесення споживача до першого тарифного класу не впливає на необхідність дотримання відповідачем при проведенні розрахунку постанови НКРЕ №1110 від 30.06.2011.

Також безпідставними є доводи відповідача щодо неправомірного врахування судом першої інстанції в якості доказу висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1, оскільки:

-судова експертиза проведена спеціалістами тільки сектору пожежно-технічних та екологічних досліджень;

-судовим експертом порушено ч.2 статті 102 ГПКУ, оскільки ним отримано матеріали для проведення експертного дослідження безпосередньо від учасника справи, а не суду;

-судовим експертом не було проведено належного аналізу поняття "введення нових виробничих потужностей"

-судовим експертом не було проведено належного аналізу обсягу "виробничої потужності".

За доводами апелянта судова експертиза проведена спеціалістами тільки сектору пожежно-технічних та екологічних досліджень, що ставить під сумнів їх компетентність при наданні відповідних висновків, з огляду на дослідження останніми даних Балансу та розрахункової документації.

Як вбачається з Висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 (аркуш 4) поставлені на вирішення експертного завдання наступні питання:

1)Чи збільшило КП "Харківводоканал" з 2014 року обсяг річного споживання електричної енергії більш ніж у тричі порівняно з 2008 роком?;

2) Чи ввело КП "Харківводоканал" нові виробничі потужності після 2008 року?;

3)Чи споживає КП "Харківводоканал" за договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01 щомісячно понад 20 млн. кВт.год електричної енергії на технологічні потреби виробництва починаючи з 2014 року та по теперішній час?

У відповідності до "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом МІОУ від 08.10.1998 № 53/5, питання технічної характеристики об’єкта, та надання характеристики пов'язаних з ним електротехнічних процесів, вирішуються в рамках проведення електротехнічних досліджень без застосування спеціальних знань у галузі економіки.

У вступній частині Висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 визначено що виконання експертизи доручено:

-провідному судовому експерту лабораторії інженерно-технічних, екологічних та військових досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 ОСОБА_2;

-завідувачу сектору пожежно-технічних та екологічних досліджень лабораторії інженерно-технічних, екологічних та військових досліджень , кандидата технічних наук ОСОБА_3;

-наукового співробітника лабораторії інженерно-технічних, екологічних та військових досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 судового експерта ОСОБА_4.

Отже, експертне дослідження проводилось судовими експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1, які мають належний рівень кваліфікації для проведення електротехнічної експертизи.

Твердження відповідача з приводу необхідності залучення спеціалістів у галузі економіки є безпідставними, оскільки метою економічної експертизи є фактично дослідження закономірностей утворення та відображення інформації щодо фінансово-економічних показників діяльності підприємств, формування їх статутних фондів, акціонування, паювання, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних відносин, цільового використання бюджетних коштів та грошових коштів підприємств за господарськими операціями.

В даному ж випадку дослідження обсягу річного споживання електричної енергії та виробничих потужностей є можливим на підставі аналізу інформації наявній в звітній та розрахунковій документації сторін , яка має чіткі арифметичні дані щодо кількості наявних у позивача та переданих останньому електричних установок (виробничих потужностей), обсягу спожитої електричної енергії у обраному періоді.

З мотивувальній частині Висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 визначено, що інформація з приводу кількості наявних у позивача та переданих останньому електричних установок (виробничих потужностей) отримана з даних Балансів підприємства, які містить чітке арифметичне відображення стану наявності виробничих потужностей; інформація з приводу обсягу спожитої електричної енергії отримана на підставі розрахункової документації сторін щодо обсягів переданої електричної енергії.

В ході проведення судового засідання судовий експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 ОСОБА_2 пояснив, що має дійсно спеціалізацію у галузі електротехніки, втім наявної у останнього кваліфікації достатньо для проведення дослідження у межах поставлених запитань.

За твердженням останнього при проведенні дослідження експертами було застосовано не тільки спеціальні знання у галузі електротехніки, а й використано вузькоспеціалізовану літературу, особливі методики ситуаційного аналізу зі співставленням фактичних даних, що входить до їх компетенції.

Як пояснив останній, при формуванні висновку щодо збільшення виробничих потужностей позивача ним використовувались цифрові показники розміру виробничих потужностей у звітному періоді, наявні в Балансах підприємства. Дослідження відповідної інформації не потребує залучення економічних знань, оскільки останній, в силу специфіки спеціалізації та широкого спектру знань пов'язаних з нею, володіє відомостями щодо форми та змісту документального закріплення такої інформації.

Одночасно колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача стосовно неприпустимості врахування судом першої інстанції в якості доказу висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018, оскільки судовим експертом порушено приписи ч.1-2 статті 102 ГПКУ, а саме отримано матеріали для проведення експертного дослідження безпосередньо від учасника справи, а не суду, що є підставою для неврахування висновку експерта в якості доказу.

Суд зазначає, що законодавцем у частині 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України визначено підготовчі дії процедури проведення судової експертизи, а саме спосіб отримання експертною установою відповідних матеріалів.

Передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Вказане застереження, виступаючи гарантом незалежності судового експерта та правильності його висновку, спрямоване мінімізувати ризики можливості дослідження судовим експертом неналежних матеріалів та спілкування з сторонами по справі, що в кінцевому результаті може вплинути на об’єктивність експертного висновку.

З метою уникнення зазначеного у межах частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України встановлені наступні заборони для судового експерта:

-експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи,

-не має права розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати;

-не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

Таким чином, достатніми підставами для твердження про необ’єктивність висновку судового експерту є виявлення наступних фактів:

-недотримання стороною вимог 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України за умови подання останньою в експертну установу для дослідження неналежних матеріалів, покладених в основу подальшого кінцевого висновку експерта;

-самостійне з власної ініціативи збирання судовим експертом матеріалів для проведення експертизи;

-розголошенням експертом відомостей, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомленням будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати;

-спілкування експерта з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

В даному випадку у вступній частині висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 (Том 4, а.с.197) зазначається про отримання 13 лютого 2017 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 листа Комунального підприємства "Харківводоканал", датованого 12 лютого 2017 року, про розшифрування наявного у матеріалах справи справи №922/4198/17 Балансу КП "ВТП "Вода" із зазначенням переданих до КП "Харківкомуночиствод" виробничих потужностей.

Як зазначалось вище недотримання стороною та експертом вимог 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України у вигляді самостійної передачі до експертної установи матеріалів в разі призначення експертизи судом є підставою для твердження про необ’єктивність висновку судового експерту за умови одночасного існування таких обставин:

-подання останньою в експертну установу для дослідження неналежних матеріалів (доказів),

-аналізування судовим експертом таких матеріалів (доказів), як самостійного об'єкту дослідження.

-покладення експертом даних таких матеріалів (доказів) в основу кінцевого експертного висновку.

З мотивувальної частини висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 вбачається, що висновок про введення Комунальним підприємством "Харківводоканал" нових виробничих потужностей, у визначенні, передбаченого ДСТУ 2960-94 "Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення" зроблений судовим експертом на підставі інформації, наявній в Балансах КП КГ "Харківкомуночиствод" та КП "ВТП "Вода" станом на 30 вересня 2011 року, 28 жовтня 2011 року та 31 грудня 2011 року (аркуш 17 мотивувальної частини висновку, Том 6, а.с.201 на обороті -202).

В той час розшифрування Балансу КП "ВТП "Вода" було використане експертом лише для з'ясування та підтвердження факту пооб’єктного введення КП КГ "Харківкомуночиствод" нових виробничих потужностей, про що зазначено останнім в мотивувальній частині висновку (Том 4, а.с.202). Тобто, лише для додаткового підтвердження такої передачі, факт якої було встановлено вже на підставі Балансів.

Вказане було підтверджено судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Відтак, самостійним об'єктом дослідження судового експерта для висновку, на підставі якого сформовано висновок про введення Комунальним підприємством "Харківводоканал" нових виробничих потужностей виступають Баланси КП КГ "Харківкомуночиствод" та КП "ВТП "Вода" станом на 30 вересня 2011 року, 28 жовтня 2011 року та 31 грудня 2011 року, а не його розшифрування, як додатковий підтверджуючий матеріал.

Поряд з цим експертом зазначено про непроявлення ним жодної ініціативи у збиранні матеріалів, незверення до Комунального підприємства "Харківводоканал" з вимогами про надання будь-яких вхідних даних та неспілкування з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, що не було заперечено жодною стороною.

За таких обставин, подання Комунальним підприємством "Харківводоканал" в самостійному порядку на адресу експертної установи розшифрування Балансу КП "ВТП "Вода", яке не є самостійним об'єктом дослідження, не є підставою для визнання висновку експерта необ’єктивним в цілому, і як наслідок неналежним та недопустимим доказом.

Не погоджується колегія суддів з аргументами відповідача стосовно неналежного аналізу судовим експертом поняття "введення нових виробничих потужностей".

У судовому засіданні представник Акціонерного товариства "Харківобленерго" зазначив про незгоду з висновком експерта в даній частині, оскільки, на його думку, дане поняття пов'язане в процесом запуску та функціонування на підприємстві саме нового виробничого обладнання, а не включення до його загального масиву виробничих потужностей приєднюуючого підприємства КП "ВТП "Вода".

Колегія суддів не погоджується з такою позицією з огляду на таке.

Як вбачається з мотивувальної частини висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 при дослідженні питання формування у Комунального підприємства "Харківводоканал" нових виробничих потужностей після 2008 року, судовий експерт виходив зі змісту поняття "нових виробничих потужностей", передбачених ДСТУ 2960-94 "Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення" як обсяги випуску підприємством продукції "за найповнішого використання виробничих і трудових ресурсів".

Тобто, зміст даного поняття дійсно передбачає процес порівняння діючої кількості виробничих потужностей з кількістю у певному періоді без прив'язки к моменту їх виникнення на підприємстві. У зв'язку з чим позиція відповідача з приводу алгоритму виявлення "нових виробничих потужностей" є непереконливою.

Так, зі змісту мотивувальної частини висновку судової комісійної електротехнічної експертизи вбачається, що фактичні дані обсягів випуску підприємством продукції "за найповнішого використання виробничих і трудових ресурсів" були взяті експертом у "Звітах про обсяги натуральних показників ліцензіатів з централізованого водопостачання та/або водовідведення".

Судовим експертом визначено, що введення нових виробничих потужностей Комунальним підприємством "Харківводоканал" після 2008 року, сталось внаслідок передачі всього майна підприємства КП "ВТП "Вода" (в т.ч. і виробничих потужностей, які використовуються для надання послуг з централізованого водопостачання (випуск продукції)) Комунальному підприємству каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

При дослідженні було враховано, що за даними Балансів КП КГ "Харківкомуночиствод" та КП "ВТП "Вода" станом на 30 вересня 2011 року, 28 жовтня 2011 року та 31 грудня 2011 року (Том 1, а.с.26-28), станом на 30 вересня 2011 року КП КГ "Харківкомуночиствод" мав у своєму розпорядженні для провадження господарської діяльності матеріальні активи, які виконували роль засобів праці та становили основу виробничої потужності підприємства (основні засоби виробництва) (стор. 030 Балансу) "справедливою (залишковою) вартістю 96 444 000 грн", у той час, станом на початок звітного періоду (за даними ліквідаційного Балансу), КП "ВТП "Вода" мала у своєму розпорядженні основні засоби "справедливою (залишковою) вартістю на загальну суму 353969000,00 грн". Відповідно до даних Балансу КП КГ "Харківкомуночиствод" станом на 31 грудня 2011 року, Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", більше ніж у тричі збільшило обсяг основних засобів справедливою (залишковою) вартістю (стр.030 Балансу), яка дорівнювала на кінець звітного періоду 439510000,00 грн.

Оскільки судовим експертом правомірно обрано спосіб виявлення стану "нових виробничих потужностей" (порівняння діючої кількості виробничих потужностей позивача з кількістю у попередніх періодах), застосовно належну справедливу (залишкову) вартість основних засобів, висновок в даній частині зроблений при належному та повному дослідженні матеріалів.

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що судовим експертом було досліджено та надано належну оцінку обсягу щомісячного споживання КП "Харківводоканал" за договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01 електричної енергії на технологічні потреби виробництва починаючи з 2014 року та по теперішній час.

З мотивувальної частині висновку судової комісійної електротехнічної експертизи вбачається, що експертом проаналізовано фактичні дані, наведені у Актах про використану електричну енергію ДКП КГ "Харківкомуночиствод" за період січень-грудень 2008 року, зокрема зведені таблиці №1, №1.1, розрахунки Акціонерного товариства "Харківобленерго" (Том 1, а.с. 41, 42, Том 2, а.с.168), та встановлено споживання у обсязі - 65 313 209 кВт*год.

Для порівняння обсягу споживання у подальші роки застосовано математичну формулу - "Обсяг споживання за 2008 рік*3-1кВт*год.На підставі чого зроблено висновок про необхідність щорічного споживання КП "Харківводоканал" електричної енергії у продовж 2014-2017 роки понад 195939628 кВт*год.

Шляхом зіставлення даного граничного розміру з наявними у Рахунках на оплату використаної електричної енергії та Актів про використану електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії від 07 травня 2004 року №4 та від 03 січня 2008 року №1,01 даними про щорічне споживання КП "Харківводоканал" електричної енергії:

-за 2014 рік-318050785 кВт*год./318055785 кВт*год.;

-за 2015 рік-305378532 кВт*год.;

-за 2016 рік-304062372 кВт*год.;

-за 10 місяців 2017 року-249451880 кВт*год./249942774 кВт*год.;

судовим експертом законно зроблено висновок про збільшення щорічного споживання електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком.

Для визначення обсягів щомісячного споживання на виробничі потреби КП "Харківводоканал" досліджувались дані з Рахунків на оплату за використану електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії від 07 травня 2004 року №4 та від 03 січня 2008 року №1,01 та Актів про використану електричну енергію, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року, форми державної статистичної звітності №4-НКП-водопостачання/водовідведення "Звіт про обсяги натуральних показників ліцензіатів з централізованого водопостачання та/або водовідведення", та №8-НКП-ЖКХ "Звіт про фінансові результати та виконання кошторису витрат з ліцензованих видів діяльності" (Том 4, а.с.203-204).

За результатами дослідження даних розмірів (Том 4, а.с.204) було зробено висновок про щомісячне споживання КП "Харківводоканал" за договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01 щомісячно понад 20 млн. кВт.год електричної енергії на технологічні потреби виробництва починаючи з 2014 року.

У зв'язку з цим колегія суддів в повній мірі погоджується з висновок експерта в даній частині.

Згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оскільки колегією суддів не було встановлено підстав для твердження про необ’єктивність висновку судового експерту, останній є належним доказом в розумінні статей 76 – 79 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що заперечуючи можливість задоволення позовних вимог та стверджуючи про необ’єктивність висновків судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 у справі № 922/4198/17 Акціонерним товариством "Харківобленерго" не ставилось питання проведення повторної експертизи на стадії апеляційного перегляду спору.

Не є свідченням незаконності оспорюваного рішення доводи відповідача з приводу відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання про призначення додаткової судової експертизи.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

З приводу зазначеного колегія суддів зазначає, що:

1)як було встановлено апеляційним судом вище наявний в матеріалах справи Висновок судової експертизи № 2021 від 26.02.2018 в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України, є законним та обгрунтованим, як за формою проведення судової експертизи, так і за змістом та суттю наданих експертами відповідей на поставлені запитання, а тому не викликає жодних обгрунтованих сумнівів щодо його правильності;

2)у відповідності до змісту Закону України "Про судову експертизу" в разі незгоди сторони з наданим висновком експерта, сторона вправі заявити саме повторну експертизу, що не має місця в даному випадку.

Крім того апелянтом не ставилось питання проведення повторної експертизи на стадії апеляційного перегляду спору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", зміни рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2018 року у справі № 922/4198/17 в частині періоду споживання Комунальним підприємством "Харківводоканал" електричної енергії, вартість якої підлягає перерахунку, шляхом виключення з нього жовтня 2014 року.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2018 року у справі № 922/4198/17 змінити в частині періоду споживання Комунальним підприємством "Харківводоканал" електричної енергії, вартість якої підлягає перерахунку, виключивши з нього жовтень 2014 року.

Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2018 року у справі № 922/4198/17 викласти в наступній редакції: "Зобов'язати АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з листопада 2014 року - по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4, шляхом застосування тарифів для I (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в Рахунках за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року".

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2018 року у справі № 922/4198/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 02 серпня 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя О.В.Ільїн