Ухвала суду № 75663520, 01.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4642/17 Головуючий у 1-й інст. Покатілов О. Б.

Категорія ч.1 ст.190 КК України Доповідач Слісарчук Я. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого – судді Слісарчука Я.А.

суддів: Кіянової С.В., Широкопояса Ю.В.

секретаря Кусковської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060170000243 від 14.03.2017 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 17.07.2017 року,

щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України ч.1 ст.190 КК України,

за участю: прокурора Селюченко І.І.

обвинуваченої ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_1 вирок суду просить скасувати у зв’язку із невідповідністю висновку суду, викладеним у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1, 4 ст.358 КК України та призначити останній покарання: за ч.1ст.190 КК України у виді штрафу до прибутку держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу до прибутку держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу до прибутку держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді штрафу до прибутку держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.Посилається на те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_2 за ч.1, 4 ст.358 КК України.На думку прокурора висновок суду про те, що заява про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг не являється офіційним документом, не відповідає фактичним обставинам справи.

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 17.07.2017 року ОСОБА_2 за ч.1 та ч.4 ст.358 КК України виправдано за відсутністю в її діях складу вказаних кримінальних правопорушень.

Її ж визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн. 00 коп.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21.07.2017 року виправлено арифметичку описку у вироку суду, а саме у реченні про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначення їй покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн. 00 коп. та вирішено вважати правильним про призначення ОСОБА_2 покарання, що дорівнює тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і становить 510 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації 4847 грн. 74 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням даного кримінального правопорушення.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 989 гривень 60 копійок.

Як визнав суд, з 19.10.2010 року ОСОБА_2 зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. У достовірно невстановлений слідством день жовтня 2014 року ОСОБА_2 була змушена покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту. Таким чином ОСОБА_2 являлась внутрішньо переміщеною особою.

Взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції проводиться відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-УІІ, «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (далі - Порядок №509) у відповідності до поданих заяв про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі-адресна допомога) проводиться згідно «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок №505) у відповідності до поданої заяви для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 Порядку № 505 грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 6 Порядку №505 грошова допомога не призначається у разі, коли заявник або будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Так, 17.10.2014 року у невстановлений слідством час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошових коштів отриманими від Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної Державної адміністрації (ЄДРПОУ 20406164), що розташовується за адресою: м. Житомир, вул. Бориса Тена, 16 (далі УПЗСН) в якості адресної допомоги.

17.10.2014 року у невстановлений слідством час, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 звернулась до УПЗСН із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Перебуваючи у приміщенні УПЗСН у вказаний день та час ОСОБА_2, з метою заволодіння бюджетними коштами в якості адресної допомоги, подала до УПЗСН заяву №7116 від 17. 10.2014 року для призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - заява про надання адресної допомоги) внісши до неї завідомо неправдиві відомості про відсутність у її володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, при цьому усвідомлюючи, що має у власності 1/4 частку квартири АДРЕСА_1,

17.10.2014 року за результатами розгляду вказаної заяви, працівниками УПЗСН, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_2, прийнято рішення про призначення їй адресної допомоги. На підставі вказаного рішення, працівниками УПЗСН, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_2, 01.11.2014 року нараховано та виплачено на картковий рахунок №2078317383 відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1311 грн. 74 коп., 01.12.2014 року нараховано та виплачено 884 грн., 28.01.2015 року нараховано та виплачено 884 грн., 20.02.2015 року нараховано та виплачено 884 грн. та 23.03.2015 року нараховано та виплачено 884 грн., а всього на загальну суму 4847 грн. 74 коп.

Таким чином, у період з 17.10.2014 року по 23.03.2015 року ОСОБА_2 шляхом обману, виготовивши та використавши завідомо підроблений офіційний документ, заволоділа грошовими коштами УПЗСН на загальну суму 4847 грн. 74 коп., чим причинила вказаному органу державної влади матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, обвинувачену ОСОБА_2, яка вважала вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України за обставин наведених у вироку ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обґрунтованим і ні ким з можливих апелянтів не оспорюється.

Доводи прокурора про безпідставне виправдання судом ОСОБА_2 за ч.1, 4 ст.358 КК України, колегія суддів не приймає до уваги.

Як видно з матеріалів судового провадження і про це обгрунтовано зазначено у вироку суду, заява ОСОБА_2 про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не відповідає критеріям, встановленим до офіційних документів, оскільки вона не видається, не складається та не посвідчується уповноваженим органом чи особою яким законом надамо право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, - а заповнюється заявником особисто за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Крім того, заповнена заява згідно з її формою, передбаченою Порядком, не потребує погодження або затвердження будь-якою службовою особою або представником органу державної чи виконавчої влади, юридичною особою чи приватним підприємцем, не вимагає нотаріального посвідчення або посвідчення відповідною печаткою чи штампом.

Вказана заява не відноситься до офіційних документів відповідно до примітки до ст. 358 КК України.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_2 відсутній склад злочинів, передбачених ч.ч. 1 та 4 ст. 358 КК України, оскільки дії обвинуваченої не були спрямовані на підробку офіційного документу та подальше його використання і обгрутовано її виправдав за вказаною нормою закону.

Вирок суду є законний і обгрунтований, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_1П залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 17 липня 2017 року, щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :